Казначейство

                                              ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ  1. КАЗНАЧЕЙСТВО ЯК СИСТЕМА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО  РЕФОРМУВАННЯ

 ВИСНОВКИ

 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                ВСТУП

 

Суть діяльності Державного казначейства полягає в  тому, що воно переходить на казначейську систему виконання Державного бюджету  шляхом обліку надходжень, податків, зборів та інших обов'язкових платежів та проведення видатків Державного бюджету України через оплату рахунків об'єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам бюджетних коштів. Тобто державне казначейство України у своєму розвитку вийшло на той рівень, коли досягнута головна мета його діяльності-управління державними ресурсами, що забезпечить виконання кошторисів видатків, надасть можливість використовувати внутрішні резерви для погашення зовнішніх та внутрішніх боргів,підвищувати оборотність наявних коштів.

Організаційну структуру Державного казначейства України сформовано, виходячи із завдань, поставлених щодо виконання Державного бюджету України.

Світовий досвід переконує, що найефективнішим є  формування і використання бюджетних коштів шляхом створення нової фінансової структури з відлагодженим механізмом виконання державного та місцевих бюджетів у вигляді казначейства. Головним призначенням національних казначейств є сприяння оптимальному управлінню державними фінансами шляхом забезпечення своєчасного і повного формування дохідної частини національних бюджетів усіх рівнів та цільового використання бюджетних коштів при одночасному зменшенні видатків на державне фінансування. При цьому роль казначейства у виконанні бюджету може бути як пасивною так і активною.

 

 

                                                РОЗДІЛ1.

КАЗНАЧЕЙСТВО  ЯК СИСТЕМА ВИКОНАННЯ  БЮДЖЕТУ  УКРАЇНИ

 

Казначейство  є складовою частиною бюджетного процесу. Який представляє собою  регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів,що входять до бюджетної системи України. Передує бюджетному процесу складання проекту Державного бюджету (бюджетне планування). Цей процес представляє собою централізований розподіл та перерозподіл валового внутрішнього продукту і національного доходу по всіх ланках бюджетної системи та видах фінансових планів на підставі Державної програми економічного і соціального розвитку України.

 Бюджетне планування складається з:

1. Зведеного бюджетного планування здійснюється на рівні держави,Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
2. Адресного бюджетного планування, мета якого-встановлення конкретних зв'язків усіх фінансових планів галузей економіки з бюджетом.

 Складанню проекту Державного бюджету передує розробка основних прогнозованих макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий рік виділеними показниками:

1. Обсягу валового внутрішнього продукту;
2. Національного доходу;
3. Зведеного балансу фінансових ресурсів;
4. Балансу доходів і витрат населення;
5. Платіжного балансу;

 

Ці показники  розробляються до 1 червня року, що передує  плановому. Верховна Рада України не пізніше 15 червня поточного року розробляє  і надсилає Президентові України спеціальну постанову бюджету резолюцію.

Міністерство  фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України  на плановий рік та фінансових можливостей  держави складає попередній проект зведеного бюджету України і доводить відповідні прогнозні показники до міністерств, відомств, інших органів державної виконавчої влади. Міністерства, відомства, інші органи державної влади у двотижневий термін розглядають доведені до них показники проекту зведеного бюджету та подають Міністерству фінансів України свої пропозиції з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями. Міністерство фінансів України розглядає пропозиції за участю представників відповідних міністерств і відомств, інших органів державної виконавчої влади, готує проекти зведеного та Державного бюджетів України і до 15 серпня подає їх на розгляд кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України на своєму засіданні розглядає проект закону про Державний бюджет України, приймає остаточне рішення щодо закону і подає його Президентові України. Президент України розглядає проект закону про Державний бюджет України і, за відсутності зауважень, вносить його Верховній Раді України до 15 вересня поточного року.

До всіх показників доходів і видатків Державного бюджету, зазначених у проекті закону про Державний бюджет України, окремо додаються розрахунки і обґрунтування.

Адресне бюджетне планування полягає в забезпеченні бюджетів різних рівнів відповідними даними для складання проектів бюджетів.

 

Доходи цільових загальнодержавних фондів, включених  до складу Державного бюджету України, затверджуються з кожного фонду, окремо. Кожен учасник бюджетного процесу діє тільки в межах своїх повноважень і несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

 До бюджетних повноважень Державного казначейства України належать:

1. Касове виконання Державного бюджету України за доходами та видатками;
2. Казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ.
3. Ведення обліку доходів та видатків Державного бюджету України;
4. Складання звітів про виконання Державного бюджету України.
5. Складання зведеного звіту про виконання Державного бюджету України та зведених бюджетів в органів самоврядування.
6. Управлінням бюджетними асигнуванням розпорядників бюджетних коштів відповідно де бюджетного розпису.
7. Затвердження єдиних правил бухгалтерського обліку та звітності про виконання всіх бюджетів, кошторисів доходів та видатків бюджетних установ та їх позабюджетних коштів.

 

Органи Державного казначейства здійснюють оплату рахунків бюджетних установ та організацій після здійснення попереднього контролю. Попередній контроль включає перевірку: відповідності платіжних документів бюджетному розпису та затвердженому кошторису доходів та видатків. Кошториси доходів та видатків бюджетних установ затверджуються вищестоящими розпорядниками бюджетних коштів; наявності підтверджуючих документів,що є підставою для здійснення платежів.

 

Після підтвердження  відповідності поданих документів органи Державного казначейства здійснюють погашення бюджетних зобов'язань. Бюджетне зобов'язання-це розміщення замовлення, укладення контракту (угоди), придбання товару, послуг чи інші операції протягом бюджетного періоду, що потребують здійснення платежів впродовж цього ж бюджетного періоду в межах кошторисних призначень.

Органи Державного казначейства мають право відмовити  в погашенні бюджетного зобов'язання у разі, коли:

1. бюджетні зобов'язання не відповідають затвердженому кошторису доходів та видатків бюджетної установи.
2. бюджетні зобов'язання не відповідають обсягу доведених бюджетних асигнувань.

 

У разі виявлення  бюджетних правопорушень Державне казначейство України у межах  своєї компетенції може вчинити  дії до розпорядників бюджетних  коштів яким вони видали відповідні бюджетні асигнування, а саме:

1. обмежити бюджетні асигнування;
2. вилучити бюджетні кошти з рахунку до відповідного бюджету;
3. зупинити операції з бюджетних коштів;
4. блокувати витрати бюджетних коштів.

 

Одним з важливих питань в системі управління бюджетними коштам є бюджетна класифікація. Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів та видатків бюджетів,а також джерел фінансування дефіциту бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та ін. ознаками з метою забезпечення загальнодержавної порівняльності бюджетних показників. Бюджетна класифікація України є єдиною для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетна класифікація складається з таких розділів:

1. класифікація доходів бюджету;
2. класифікація видатків бюджету;
3. класифікація фінансування бюджету;
4. класифікація боргу.

Доходи бюджету  згруповані залежно від джерел і  форм власності платників податків, що дає змогу визначити їх економічну сутність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   РОЗДІЛ 2.

РОЗВИТОК  КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ  СИСТЕМИ  ВИКОНАННЯ  ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ  ТА ШЛЯХИ  ЙОГО  РЕФОРМУВАННЯ

Розвиток казначейської  системи виконання бюджетів в  Україні відбувався високими темпами  і нині склалася ситуація, яка не дає змоги повною мірою й ефективно  використовувати сучасну казначейську систему виконання бюджетів. Це пов'язано з тим, що повноваження органів казначейства, встановлені у період їхнього створення, змінилися у зв'язку з новими соціально-економічними реаліями. Нормативно-правове регулювання організації і функціонування органів казначейства відстає від темпів, якими розвивається ця структура. Подальший розвиток казначейства зумовлює необхідність внесення відповідних змін до законодавства. Казначейство у перспективі повинно стати важливим елементом інтегрованої системи управління державними фінансами. Складність і багатоплановість цієї проблеми зумовлена широким спектром питань, пов'язаних з формуванням адекватного сучасним вимогам бюджетного законодавства, потребою удосконалення бюджетного процесу й міжбюджетних відносин, нестабільним станом державної фінансової системи, недостатнім теоретичним проробленням казначейських технологій тощо.

Назріло питання проведення функціональної перебудови казначейства. По-перше, структуру слід чітко привести у відповідність з виконуваними функціями. По-друге, повноваження та функції кожного структурного підрозділу мають бути чітко регламентовані у такий спосіб, щоб діяльність підрозділу не була у прямій залежності від особистості виконавця і не залежала від плинності кадрів. Ситуація має бути такою, аби кожний підрозділ і його працівник міг володіти методологічними засадами своєї діяльності, завершеним комплектом нормативних документів для виконання своїх функцій за допомогою прикладного програмного забезпечення.

Органи державного казначейства повинні володіти усією повнотою інформації щодо виконання бюджетів, своєчасно і на регулярній основі забезпечувати нею одержувачів бюджетних коштів та органи влади. Однак існують два джерела отримання консолідованої фінансової звітної інформації: перше — галузеве — через головного розпорядника бюджетних коштів державного бюджету; друге — через державне казначейство, які відрізняються одне від одного, особливо це стосується оперативних звітних даних.

Слід також сказати  про проблеми формування управлінської звітності на підставі побудови єдиної інформаційної бази для прийняття управлінських рішень на урядовому рівні. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 13 квітня 2005 року № 281 "Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення обміну інформацією для проведення єдиної фінансової, бюджетної та податкової політики". До функцій цієї міжвідомчої робочої групи входить координація дій щодо розроблення і впровадження постійно діючої системи обміну інформацією для проведення єдиної фінансової, бюджетної та податкової політики.

Значні обсяги інформації, що стосуються виконання бюджету, формуються саме органами державного казначейства із застосуванням інформаційних  технологій. Одним із підходів щодо управлінської звітності є створення інформаційних баз даних для її формування з метою забезпечення актуальності, точності, доступності первинних даних. Іншим є традиційний підхід — обмін сформованими звітними формами або файловий обмін інформацією, на підставі якої такі звітні форми генеруються.

Перший підхід є найраціональнішим і дешевшим з точки зору технічного забезпечення та перспективним, зважаючи на велике поширення інформаційних технологій, програмні засоби консолідації та аналітичної  обробки інформації. Але такий  підхід не завжди підтримувався зовнішніми споживачами інформації ДКУ. Нині є певні позитивні зрушення у цьому процесі. Прикладом може бути здійснювана робота щодо організації безпосереднього доступу Міністерства фінансів та ДКРС України до різних інформаційних баз даних, що формуються в державному казначействі.