Класифікація аудиту. Помилки та шахрайство. Аудит фінансових інвестицій

30

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Поняття фінансових результатів діяльності підприємства.

                Аудит фінансових результатів

Розділ 2. Особливості аудиту фінансових результатів у гуртовій

                торгівлі

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Розвиток України на сучасному етапі характеризується станов­ленням ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, то­вариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи роз­витку та фінансову стабільність суб'єктів господарювання, нара­хування дивідендів. Подання достовірної та неупередженої інфор­мації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок, про що свідчить віковий досвід зарубіжних країн, а та­кож робота вітчизняних аудиторів.

Слід погодитись, що аудит в Україні відбувся. Він виник на соціальне замовлення і, ще не маючи глибокої теорії, почав вико­нувати практичні завдання щодо підтвердження відповідної фінансової інформації. В своєму арсеналі аудитори, що прийшли на ринок серйозно і надовго, мають теорію і практику зарубіжно­го аудиту та вітчизняну методику проведення різного роду ревізій і перевірок.

Процес аудиту - це процес пізнання істини, який полягає в ретельному вивченні здійснених операцій і являє собою дослідження фактів минулого. Інтереси осіб, задіяних в госпо­дарському процесі: власника, адміністратора, службовців, підзвітних осіб, кредиторів і дебіторів, - суперечливі , і ці супе­речності неминуче знаходять своє відображення в облікових регістрах.

Кваліфікований аудитор повинен пам'ятати, що істина одна, а викривлень її безліч. Він повинен розуміти і вміти побачити ви­кривлені тенденції, закладені в обліковій політиці підприємства, і, зрозумівши їх, побачити за документами інтереси зацікавлених осіб, незалежно від будь-яких обставин встановити об'єктивну істину. Щодо відображених в обліку і звітності господарських фактів, отримати докази на її підтвердження та донести цю істину через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Одним з найскладніших видів аудиторських перевірок є аудит фінансових результатів, позаяк він узагальнює всі сторони фінансо­во-господарської діяльності підприємства. Так як аудит у гуртовій торгівлі має свої особливості, нами і була обрана для написання саме ця тема курсової роботи.

Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань – поняття фінансових результатів діяльності підприємства, аудиту фінансових результатів, особливостей аудиту фінансових результатів у гуртовій торгівлі.

Для написання роботи використовувалися наступні джерела: Білухи М.Т. “Курс аудиту”, Бутинець Ф.Ф., Івахненкова С.В. “Інформаційні системи обліку”, Деващука Л.Л., Єрмолаєва В.І., Квача ЯЛ., Рудинської О.В. “Теоретичні основи та практика бухгалтерського обліку”, Дороша Н.І. “Аудит: методологія і організація”, Кулаковської Л.П., Піча Ю.В. “Основи аудиту”, Рудницъкої В.С. “Методологія і організація аудиту”, Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України”.

Дана курсова робота складається із наступних розділів: розділу 1 “ Поняття фінансових результатів діяльності підприємства. Аудит фінансових результатів”, розділу 2 “ Особливості аудиту фінансових результатів у гуртовій торгівлі”.

Розділ 1. Поняття фінансових результатів діяльності підприємства. Аудит фінансових результатів

Фінансовий результат діяльності підприємства скла­дається з:

      фінансових результатів від основної діяльності:

      фінансових результатів від фінансових операцій;

      фінансових результатів від іншої звичайно діяльності;

      фінансових результатів від надзвичайних подій.

Визначаються фінансові результати шляхом визначення доходів та відповідних витрат підприємства.

Доходи — це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призво­дять до зростання власного капіталу (крім зростання капі­талу за рахунок внесків власників).

До доходів і втрат належать:

      доходи від надання окремого майна в оренду;

      штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій за порушення умов господарських договорів, визнані боржником або ті, за якими одержано рішення відповідних органів про їх стягнення (крім санкцій та пені за несвоєчасну оплату, яка підлягає внесенню до бюджету і позабюджетних та державних цільових фондів), а також суми відшкодування завданих збитків;

      доходи, одержані на території України та за її межами від пайової участі в діяльності інших підприємств, дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах та від інших доходних активів, які належать підприємству;

      доходи і втрати від переоцінки виробничих запасів готової продукції і товарів, крім випадків, коли вона прова­диться за рішеннями уряду;

      доходи від надання комерційного кредиту;

      виручка від продажу іноземної валюти і витрати на її придбання;

      втрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норму природних втрат у тому випадку, коли винуватці не встановлені або у стягненні з винуватців відмовлено судом, а також їх надлишки;

      витрати за анулдлваними виробничими замовленнями, а також витрати на виробництво, яке не дало продукції;

      витрати на утримання законсервованих виробни­чих потужностей та об'єктів, крім витрат, які відшкодову­ються за рахунок інших джерел;

      некомпенсовані винними збитки від простоїв з внутрішньовиробничих та зовнішніх причин, а також оплата працівникам часу вимушеного прогулу;

      збитки по операціях з тарою, крім скляної;

      судові витрати та арбітражні збори;

      суми кредиторської (між підприємствами недержав­ них форм власності) і дебіторської заборгованостей, по яких минув термін позовної давності;

      плата відповідно до законодавства за. невиконання квот по створенню спеціалізованих робочих місць для інвалідів, за відмову в прийомі на роботу в межах встановленої квоти громадян, які потребують спеціального захисту, за порушення термінів інформації про звільнення працівників у зв'язку з реорганізацією, перепрофілюванням чи ліквідацією підприємства;

      прибутки і збитки по операціях минулих років, виявлені в цьому році;

      некомпенсовані збитки від стихійного лиха (зни­ щення і пошкодження виробничих запасів, готових виробів та інших матеріальних цінностей), збитки від зупинки виробниц­тва та інші, включаючи витрати, пов'язані з попередженням чи ліквідацією його наслідків;

      некомпенсовані збитки від пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, викликаних екстремальними ситуаціями;

      інші доходи і витрати на операції, безпосередньо не пов'язані з виробництвом та реалізацією (збутом) продукції (робіт, послуг).

До позареалізаційних доходів та збитків належать: — курсові різниці по валютних рахунках і операціях в іноземній валюті;

      дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, що належать підприємству;

      доходи, одержані від дольової участі у спільних підпри­ємствах, від здачі майна в оренду;

      різного роду економічні санкції - штрафи, пені, неустойки;

      інші доходи (витрати) від операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг) та її реалізацією, що збільшують або зменшують розмір прибутку[1].

Витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Збиток - це перевищення суми витрат доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Доходи (прибутки) поділяються за видами діяльності, функціями.

Фінансові результати поділяються насамперед за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають: на прибутки (збитки) від звичайної та надзвичайної діяльності. Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяль­ність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності є виробництво та реалізація продукції, розрахунки з постачальниками та замовниками, працівниками, податковими органами, банківськими установами тощо.

До звичайної діяльності підприємства належать також курсові різниці, списання знецінених запасів, переоцінка корот­котермінових інвестицій, економічні санкції за господарськими договорами, за порушення податкового законодавства, тобто операції, які супроводжують звичайну діяльність підприємства[2].

До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції, які не відбуваються часто або регулярно і відрізня­ються від звичайних операцій. Наприклад, стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо.

Втрати внаслідок таких подій надзвичайної діяльності враховуються під час розрахунку фінансових результатів.

Звичайна діяльність, в свою чергу, поділяється на опера­ційну та іншу - фінансову та інвестиційну.

Основна діяльність підприємства - це операції, пов'я­зані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для виробничого підприємства такими операціями є придбання сировини і матеріалів, виготовлення продукції та її реалізація.

Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями - виробництво, управління, збут та ін.

Важливе значення для визначення моменту визначення доходу має економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Дохід від реалізації може бути визнаний як на дату відвантаження, так і до чи після неї.

Одним з найскладніших видів аудиторських перевірок є аудит фінансових результатів, позаяк він узагальнює всі сторони фінансо­во-господарської діяльності підприємства.

Здійснюючи аудиторську перевірку, слід виходити з того, що ба­лансовий прибуток (збиток) підприємства складається з фінансового результату від:

— реалізації продукції (робіт, послуг);

— іншої реалізації;

— позареалізаційних операцій.

Перевіряючий здійснює окремий перерахунок кожного з вищенаведених показників та порівнює одержаний результат з даними бухгал­терських документів та звітності. Далі аудитор ретельно перевіряє усі суми, на які збільшується або зменшується оподаткований прибуток, визначає правильність розрахунку податку на прибуток[3].

Якщо підприємство займається кількома видами діяльності, які оподатковуються за різними ставками податку на прибуток, розра­ховується фінансовий результат окремо з кожного виду діяльності.

На останньому етапі перевірки аудитор з'ясовує, чи здійснюва­лася реформація балансу у кінці року, а також чи правильно зроб­лені бухгалтерські записи. При цьому уважно перевіряється сума використання прибутку за звітний рік, що залишається у розпоряд­женні підприємства; чи не було профінансовано за рахунок прибут­ку, що залишається у розпорядженні підприємства, витрати, які за Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" мог­ли б бути віднесені на витрати виробництва.

Таблиця 1

Методика проведення аудиту фінансових результатів