Класифікація аудиту. Помилки та шахрайство. Аудит фінансових інвестицій

У разі, якщо ці показники мають від'ємне значення (з урахуван­ня суми амортизаційних відрахувань), за результатами звітного квар­талу дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування на­ступного звітного кварталу, а також кожного наступного 20-го звітних кварталів до повного погашення заборгованості з такого об'єкта оподаткування.

Перевіряючи склад витрат, необхідно впевнитися у їх відповід­ності щодо віднесення на собівартість Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" та Типовому положенню калькуляції сільсько­го господарства.

У допоміжних виробництвах на витрати основного виробництва щомісячно списується фактична собівартість послуг кожного допо­міжного виробництва. Аудитор зобов'язаний перевірити докумен­тальне підтвердження правильності відображених витрат.

Витрати, віднесені на дебет субрахунка 1 "Рослинництво" за ра­хунком 20 "Основне виробництво", необхідно перевірити зіставляю­чи наявні первинні документи, технологічні карти, госпрозрахункові завдання та інші реєстри аналітичного обліку до рахунка 20/1.

Аудитор перевіряє також правильність розподілу амортизацій­них відрахувань та витрат на поточний ремонт: вони повинні здійсню­ватися за об'єктами калькуляції пропорційно обсягу виконаних робіт на суми, попередньо відображені за аналітичними рахунками "Ви­трати на зношування, що підлягають розподілу", "Витрати на осу­шення, що підлягають розподілу", "Витрати на вапнування і гіпсу­вання кислих грунтів".

Аудитору треба впевнитися, чи списані витрати за кредит вище­згаданих аналітичних рахунків і чи обліковані витрати з відповід­них культур, груп культур, видів робіт незавершеного виробництва.

Перевірка розподілу загальновиробничих витрат передбачає вста­новлення: правильності нагромадження їх наростаючим підсумком за рік та розподіл — пропорційно сумі прямих витрат без вартості насіння у рослинництві, кормів — у тваринництві, сировини, матері­алів, напівфабрикатів — у підсобних промислових виробництвах. На рахунку 26 "Загальногосподарські витрати" при перевірці розпо­ділу витрат необхідно впевнитися, чи були розподілені витрати, вра­ховуючи роботи і послуги допоміжних виробництв на сторону, та капітальні вкладення, виконані господарським способом.

На підставі відомості визначення і розподілу відхилень фактичної собівартості від планової, перевіряється правильність списання відхи­лень (за бухгалтерськими документами за період до 01.01.98 р.).

На підставі розрахунку коригування планової собівартості до фактичної перевіряється правильність відображення відхилень на рахунках 40 "Готова продукція", 09 "Молодняк тварин і тварини на відгодівлі", 20/3 "Промислове виробництво".

Під час перевірки визначення та обліку фінансових результатів необхідно керуватися Законом України "Про оподаткування при­бутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР. Згідно з п. 22.17 цього Закону підприємства, у яких основною діяльністю є виробниц­тво сільськогосподарської продукції, на відміну від інших підприємств, не ведуть податкового обліку, розрахунків валових доходів та вало­вих витрат до кінця 1997 р[7].

За ст. 14 п. 14.1 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, за підсумками звітного податкового періоду за ставкою 30% .

Валові витрати і доходи виробників сільськогосподарської про­дукції, отримані протягом звітного року, підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступ­ного за місяцем здійснення таких витрат (отримання доходів) до кінця звітного податкового року.

Перевіряючи правильність суми нарахованого податку на прибуток, необхідно враховувати, що він зменшується на суму податку на землю, використовувану у сільськогосподарському виробничому обороті.

Якщо за результатами звітного податкового року такі підприєм­ства мали балансові збитки, вони переносяться на зменшення вало­вих доходів майбутніх податкових років у порядку, встановленому ст.6 Закону (крім підприємств, основною діяльністю яких є вироб­ництво і реалізація продукції квіткового рослинництва, хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, виноматеріалів).

Перевіряючи порядок розрахунків з бюджетом з податку на при­буток, слід керуватися тим, що виробники сільськогосподарської про­дукції не розраховуються і не сплачують авансових внесків до бюд­жету з податку на прибуток.

Розділ 2. Особливості аудиту фінансових результатів у гуртовій торгівлі

Торговельна діяльність — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб, громадян щодо здійснення купівлі та продажу то­варів народного споживання з метою отримання прибутку. Це ви­значено Постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 108. Здійснення торговельної діяльності передбачає обовя'зкове ліцензування, патен­тування та сертифікацію. Крім того, будь-яке торговельне підприєм­ство, що займається роздрібною торгівлею, повинно мати для розра­хунку із споживачами електронні контрольно-касові апарати.

Аудиторові під час перевірки слід враховувати певні особливості методології бухгалтерського обліку торговельних підприємств:

—               облік товарообороту може здійснюватися як за продажними цінами, так і за цінами придбання;

—           витрати обігу не включаються до собівартості реалізованих товарів, а покриваються за рахунок торгових знижок і націнок на товари;

—            дохід (торговельна націнка) визначається як різниця між про­дажною та купівельною вартістю реалізованих товарів;

—              фінансовий результат встановлюється зіставленням на ра­хунку № 80 "Прибутки і збитки" отриманого доходу (облікованого за кредитом) і суми витрат обігу (списаних в дебет цього рахунку).

Облік торговельної діяльності регламентується Положенням про порядок бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з продажем товарів, затвердженим листом Мінфіну України від 05.07.93 р. № 14-401 (у редакції листа Мінфіну України від 10.12.93 р. № 18-4170) та Типовим положенням про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності, затвердженим Постановою КМУ від 18.03.96 р. № 334.

Особливу увагу аудитору слід приділяти періоду перевірки, оскільки відбулися значні зміни в обліку торговельних підприємств з момента введення в дію нових Законів України "Про оподаткуван­ня прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість". Наприклад, реалізація товарів у торгівлі до 01.10.97 р. має відобра­жатися так (табл. 4):

Таблиця 4

Особливості обліку реалізації товарів у торгівлі до 01.10.97 р.

Після 01.10.97 р. реалізація товарів у торгівлі відображається таким чином (табл. 5):

Таблиця 5

Особливості обліку торговельної реалізації товарів після 01.10.97 р. до 01.01.2000 р.

Особливості обліку торговельних операцій після 01.01.2000 р. наведені в табл. 6.

Таблиця 6

Облік торговельних операцій після 01.01.2000 р.