Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 31

a) свою частку в спільно контрольованих активах, класифікованих не як інвестиція, а згідно з характером цих активів. Наприклад, частка спільно контрольованого нафтопроводу класифікується як основні засоби;

б) будь-які зобов’язання, понесені, наприклад, для фінансування його частки активів;

в) свою частку в будь-яких зобов’язаннях, понесених спільно з іншими контролюючими учасниками щодо спільного підприємства;

г) будь-який дохід від продажу або використання своєї частки в продукції спільного підприємства, разом зі своєю часткою в будь-яких витратах, понесених спільним підприємством;

ґ) будь-які витрати, понесені ним щодо своєї частки в спільномупідприємстві, наприклад, витрати, пов’язані з фінансуванням частким контролюючого учасника в активах і з продажем своєї частки продукції. Оскільки активи, зобов’язання, дохід та витрати вже визнані у фінансових звітах контролюючого учасника, то, коли контролюючий учасник подає консолідовані фінансові звіти, не потрібні ніякі коригування або інші процедури консолідації щодо цих статей.

23. Підхід до обліку спільно контрольованих активів відображає сутність та економічну реальність, а також, як правило, юридичну форму спільного підприємства. Окремі облікові реєстри самого спільного підприємства можуть обмежуватися тими витратами, які були спільно понесені контролюючими учасниками і розподілені між контролюючими учасниками відповідно до їхніх узгоджених часток. Для спільного підприємства можна не складати фінансових звітів, хоча контролюючі учасники можуть складати звіти для керівників, щоб вони могли оцінити результати діяльності спільного підприємства.

Спільно контрольовані суб’єкти господарювання

24. Спільно контрольований суб’єкт господарювання – це спільне підприємство, яке передбачає створення корпорації, товариства або іншого суб’єкта господарювання, у якому кожен контролюючий учасник має частку. Такий суб’єкт господарювання здійснює діяльність так само, як і інші суб’єкти

господарювання, за винятком того, що контрактна угода між контролюючими учасниками встановлює спільний контроль за економічною діяльністю цього суб’єкта господарювання.

25. Спільно контрольований суб’єкт господарювання контролює активи спільного підприємства, бере зобов’язання, несе витрати й отримує дохід. Він може укладати контракти від свого власного імені та залучати кошти з метою здійснення діяльності спільного підприємства. Кожен контролюючий учасник має право на одержання частки результатів діяльності спільно контрольованого суб’єкта господарювання, хоча деякі спільно контрольовані суб’єкти господарювання припускають розподіл продукції спільного підприємства.

26. Типовим прикладом спільно контрольованого суб’єкта господарювання є той, коли два суб’єкти господарювання об’єднують свою діяльність у конкретному напрямку діяльності, передаючи відповідні активи та зобов’язання в спільно контрольований суб’єкт господарювання. Інший приклад – це коли суб’єкт господарювання розпочинає свою діяльність в іноземній країні спільно з урядовою (або іншою) установою в цій країні, створюючи окремий суб’єкт господарювання, який спільно контролюється цим суб’єктом господарювання та державною (або іншою) установою.

27. Багато спільно контрольованих суб’єктів господарювання за своєю сутністю подібні до тих спільних підприємств, що їх називають спільно контрольованими операціями або спільно контрольованими активами. Наприклад, контролюючі учасники можуть передати спільно контрольований актив (наприклад, нафтопровід) спільно контрольованому суб’єктові господарювання з міркувань оподаткування або з інших причин. Аналогічно, контролюючі учасники можуть вносити до спільно контрольованого суб’єкта господарювання активи, які спільно використовуватимуться. Деякі спільно контрольовані операції передбачають створення спільно контрольованого суб’єкта господарювання для здійснення конкретної діяльності, наприклад проектування, маркетингу та збуту продукції або її обслуговування після продажу.

28. Спільно контрольований суб’єкт господарювання веде свої власні облікові реєстри, а також складає та подає фінансові звіти так само, як і інші суб’єкти господарювання, згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності.

29. Кожен контролюючий учасник робить свій внесок у спільно контрольований суб’єкт господарювання грошовими коштами або іншими ресурсами. Ці внески включаються до облікових реєстрів контролюючого учасника та визнаються в його фінансових звітах як інвестиція в спільно контрольований суб’єкт господарювання.

Фінансові звіти контролюючого учасника

Пропорційна консолідація

30. Контролюючому учасникові слід визнавати свою частку участі в спільно контрольованому суб’єкті господарювання, застосовуючи метод пропорційної консолідації або ж альтернативний метод, зазначений у параграфі 38. Для пропорційної консолідації слід застосовувати один з двох наведених нижче форматів звітності.

31. Контролюючий учасник визнає свою частку в спільно контрольованому суб’єкті господарювання, застосовуючи для пропорційної консолідації один з двох визначених форматів звітності незалежно від наявності інвестицій у дочірні підприємства або ж від того, чи визначає він свої фінансові звіти як консолідовані.

32. При визнанні частки в спільно контрольованому суб’єкті господарювання суттєвим є відображення контролюючим учасником сутності та економічного характеру угоди, а не конкретної структури або форми спільного підприємства. У спільно контрольованому суб’єкті господарювання контролюючий учасник контролює свою частку майбутніх економічних вигід через свою частку в активах та зобов’язаннях спільного підприємства. Така сутність та економічний характер відображаються у консолідованих фінансових звітах контролюючого учасника, коли контролюючий учасник визнає свої частки в активах, зобов’язаннях, доході та витратах спільно контрольованого суб’єкта господарювання, застосовуючи один з двох форматів звітності для пропорційної консолідації, описаних у параграфі 34.

33. Застосування пропорційної консолідації означає, що баланс контролюючого учасника містить його частку в активах, які він спільно контролює, а також його частку в зобов’язаннях, за якими він несе спільну відповідальність. Звіт про прибутки та збитки контролюючого учасника містить його частку доходу та витрат спільно контрольованого суб’єкта господарювання. Багато процедур, придатних для застосування пропорційної консолідації, подібні до процедур щодо консолідації інвестицій в дочірні підприємства, визначених у МСБО 27.

34. Для здійснення пропорційної консолідації можна застосувати різні формати звітності. Контролюючий учасник може об’єднувати свою частку в кожному з активів, зобов’язань, доходів та витрат спільно контрольованого суб’єкта господарювання з аналогічними статтями у своїх фінансових звітах на постатейній основі. Наприклад, він може об’єднати свою частку запасів спільно контрольованого суб’єкта господарювання зі своїми запасами, а також свою частку основних засобів спільно контрольованого суб’єкта господарювання зі своїми основними засобами. За іншим форматом звітності контролюючий учасник може включати до своїх фінансових звітів окремі статті для своєї частки активів, зобов’язань, доходу та витрат спільно контрольованого суб’єкта господарювання. Наприклад, він може відображати свою частку в поточних активах спільно контрольованого суб’єкта господарювання окремо як частину своїх поточних активів; він може відображати свою частку основних засобів спільно контрольованого суб’єкта господарювання окремо як свою частину основних засобів. Обидва ці формати звітності ведуть до відображення у звітності ідентичних сумм прибутку і збитку та кожного основного класу активів, зобов’язань, доходу та витрат; обидва формати є прийнятними для цілей цього Стандарту.

35. Незалежно від того, який формат використовується для здійснення пропорційної консолідації, згортання будь-яких активів або зобов’язань шляхом вирахування інших зобов’язань або активів чи згортання доходів або витрат шляхом вирахування інших витрат або доходів не є допустимим, якщо воно не передбачається законодавством і не являє собою очікувану реалізацію активу або погашення зобов’язань.

36. Контролюючому учасникові слід припиняти застосування пропорційної консолідації, починаючи з дати, коли він припиняє здійснювати спільний контроль за спільно контрольованим суб’єктом господарювання.

37. Контролюючий учасник припиняє застосовувати пропорційну консолідацію з дати, коли він перестає брати участь у спільному контролі за спільно контрольованим суб’єктом господарювання. Це може статися, наприклад, коли контролюючий учасник продає свою частку або коли встановлюються зовнішні обмеження щодо спільно контрольованого суб’єкта господарювання, у результаті яких такий контролюючий учасник втрачає спільний контроль.

Метод участі в капіталі

38. Для визнання своєї частки в спільно контрольованому суб’єкті господарювання контролюючий учасник може застосовувати метод участі в капіталі як альтернативу пропорційній консолідації, виклад якої міститься в параграфі 30.

39. Контролюючий учасник визнає свою частку в спільно контрольованому суб’єкті господарювання, застосовуючи метод участі в капіталі незалежно від того, чи має він інвестиції в дочірні підприємства, чи визначає свої фінансові звіти як консолідовані фінансові звіти.

40. Деякі контролюючі учасники визнають свою частку в спільно контрольованому суб’єкті господарювання із застосуванням методу участі в капіталі, викладеного в МСБО 28. Застосування методу участі в капіталі підтримують ті, хто наполягає на недоцільності об’єднання контрольованих статей зі спільно контрольованими статтями, а також ті, хто вважає, що контролюючі учасники мають суттєвий вплив, а не спільний контроль щодо спільно контрольованого суб’єкта господарювання. Цей Стандарт не рекомендує застосовувати метод участі в капіталі, оскільки пропорційна консолідація краще відображає сутність та економічний характер частки в спільно контрольованому суб’єкті господарювання, тобто контроль за часткою контролюючого учасника в майбутніх економічних вигодах. Проте цей Стандарт дозволяє застосовувати метод участі в капіталі як дозволений альтернативний підхід при визнанні частки в спільно контрольованих суб’єктах господарювання.

41. Контролюючому учасникові слід припиняти застосовувати метод участі в капіталі, починаючи з дати, коли він припиняє здійснювати спільний контроль за спільно контрольованим суб’єктом господарювання або мати суттєвий вплив у ньому.

Винятки з пропорційної консолідації та методу участі в капіталі

42. Частки в спільно контрольованих суб’єктах господарювання, класифіковані як такі, що утримуються для продажу згідно з МСФЗ 5, слід обліковувати відповідно до положень цього МСФЗ.

43. Якщо частка участі в спільно контрольованому суб’єкті господарювання, яка раніше була класифікована як така, що утримується для продажу, більше невідповідає належним критеріям, а значить і не належить до цієї категорії, її слід відображати в обліку згідно з пропорційною консолідацією або за методом участі в капіталі, починаючи від дати, на яку вона булла класифікована як утримувана для продажу. Відповідні зміни слід внести до фінансових звітів за всі періоди від моменту класифікації цієї частки як такої, що утримується для продажу.

44. [Вилучений]

45. Починаючи з дати, коли спільно контрольований суб’єкт господарювання стає дочірнім підприємством контролюючого учасника, контролюючий учасник відображає в обліку свою частку згідно з вимогами МСБО 27. Починаючи з дати, коли спільно контрольований суб’єкт господарювання стає асоційованою компанією контролюючого учасника, контролюючий учасник відображає в обліку свою частку згідно з вимогами МСБО 28.

Окремі фінансові звіти контролюючого учасника

46. Контролюючий учасник відображає свою частку в спільно контрольованому суб’єкті господарювання в окремих фінансових звітах згідно з параграфами 37-42 МСБО 27.

47. Цей Стандарт не визначає, які суб’єкти господарювання мають готувати окремі фінансові звіти, що оприлюднюються.

Операції між контролюючим учасником та спільним підприємством

48. Якщо контролюючий учасник вкладає активи в спільне підприємство або продає їх спільному підприємству, треба, щоб визнання будь-якої частини прибутку або збитку від операції відображало сутність операції. Оскільки активи утримуються спільним підприємством то за умови, що певний контролюючий учасник передав суттєві ризики та винагороду від володіння, такому контролюючому учасникові слід визнавати лише ту частину прибутку або збитку, яка відноситься до часток інших контролюючих учасників*. Контролюючому учасникові слід визнавати всю суму будь-яких збитків, коли внесок або продаж свідчить про зменшення чистої вартості реалізації поточних активів або зменшення корисності активів

49. Якщо контролюючий учасник придбаває активи в спільного підприємства, йому не слід визнавати свою частку в прибутках спільного підприємства від операції, доки він не перепродасть активи незалежній стороні. Контролюючому учасникові слід визнавати свою частку в * Див. також ПКТ-13 “Спільно контрольовані суб’єкти господарювання: негрошові внески контролюючих учасників”. збитках, які є наслідком подібних операцій, так само, як і прибуток, за винятком того, що збитки слід визнавати негайно, коли вони відображають зменшення чистої вартості реалізації поточних активів або зменшення корисності активів.

50. Щоб оцінити, чи надає операція між контролюючим учасником та спільним підприємством свідчення про зменшення корисності активів, контролюючий учасник визначає суму очікуваного відшкодування активу згідно з МСБО 36 “Зменшення корисності активів”. Визначаючи вартість при використанні, контролюючий учасник оцінює майбутні грошові потоки від активу на основі безперервного використання активу та його остаточного вибуття зі спільного підприємства.

Звітність про частки в спільних підприємствах у фінансових звітах інвестора

51. Інвесторові спільного підприємства, який не здійснює спільного контролю, слід обліковувати свою частку в спільному підприємстві відповідно до вимог МСБО 39, або, якщо він має суттєвий вплив у спільному підприємстві, відповідно до вимог МСБО 28.

Керівники спільних підприємств

52. Керівникам або менеджерам спільного підприємства слід відображати в обліку будь-які гонорари відповідно до вимог МСБО 18 “Дохід”.

53. Один або більше контролюючих учасників можуть діяти як керівник або менеджер спільного підприємства. Керівникам, як правило, сплачуються гонорари за виконання цих обов’язків. Гонорари відображаються в обліку спільним підприємством як витрати.