Науково-методичні підходи до трактування сутності та значення розрахунків за виплатами працівникам

короткострокових виплат працівникам 

 

На сучасному етапі розвитку економіки, термін заробітна плата  наповнюється новим змістом і  охоплює всі різновиди виплат (різноманітні премії, доплати, надбавки, відпускні, соціальні пільги та інші форми виплат). Саме тому, в нормативних та літературних джерелах можна знайти різні трактування терміну «заробітна плата».  Відповідно до Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу [3].

 

Зміст терміну «заробітна плата» з точки зору різних науковців наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Підходи вчених до трактування змісту заробітної плати

Вчений Визначення

Адамчук В.В. заробітна плата –  елемент доходу найманого працівника, форма 

економічної реалізації права власності  на належний йому ресурс

праці [].

Азрим’ян А.Н. заробітна плата  – кількість грошей або товару, яку отримує робітник

за одиницю робочого часу [].

Бутинець Ф.Ф. заробітна плата  – це форма розподілу фонду  особистого споживання

між працівниками, відповідно до частки їх участі у сукупній праці,

кількості та якості затрачених ними зусиль [18].

Маркс К. заробітна плата – оплата праці найманих працівників, яка  виражає 

перетворену форму вартості і ціни робочої сили [].

Мочерний С.В. заробітна плата  – це частина собівартості продукції (робіт, послуг),

яка відображає витрати на оплату вартості робочої сили, залежно від 

результативності праці, кон’юнктури  ринку та кваліфікаційних 

характеристик працюючого [19, с.104].

Носова С.С. заробітна плата –  ціна за працю людини [].

Пасс Х. заробітна плата –  це оплата найманого працівника за використання

його праці як фактора виробництва [25].

Розенберг Б.А. заробітна плата  – частина вартості створеного працею продукту,

доходу від його продажу, яка  видається працівнику керівником

підприємства, в якому він працює [].

 

Таким чином, можна сформулювати наступні положення, які у сукупності розкривають  сутність заробітної плати:

- заробітна плата – це економічна  категорія, що відображає відносини  між власником підприємства і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості;

- заробітна плата – це елемент  ринку праці, що виступає як  ціна, за яку найманий працівник  продає свою робочу силу;

- для найманого працівника заробітна  плата – це його трудовий  дохід, який він отримує в  результаті реалізації здатності  до праці; 17

- для підприємства заробітна плата – це елемент витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, та водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

Сутність та значення будь-яка економічна категорія розкриває через свої функції. Якщо ж говорити про заробітну  плату, то суспільством на неї покладено визначні функції, щодо розвитку та вдосконалення робочої сили людини – відтворювальну, стимулюючу та регулюючу.

Основними елементами організації  розрахунків з оплати праці, згідно з Кодексом законів про працю України, є: нормування праці, тарифна система, форми та системи оплати праці. Нормування праці дає змогу встановлювати науково обґрунтовані затрати праці та її результати – норми часу, виробітку, чисельності, обслуговування, нормовані завдання. Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці [1].

Форми та системи оплати праці визначають порядок нарахування і виплати  заробітної плати, встановлюють тісний зв'язок заробітку працівників з  кількісними та якісними результатами їхньої праці. Відомі й широко випробувані  світовою практикою дві форми заробітної плати: погодинна й

відрядна. Ткаченко Н.М. виділяє такі системи погодинної форми оплати праці, як: проста погодинна та погодинно-преміальна, а до відрядної включає: пряму відрядну, прогресивно-відрядну, акордну, відрядно-преміальну.

Системи відрядної форми можуть мати як індивідуальний так і бригадний  характер [35, С.437].

Якщо ж звернутися до Лишиленка  О.В., то він окрім вище вказаних видів  відрядної форми оплати праці, виділяє ще й акордно-преміальну, а такий вчений як Бутинець Ф.Ф., об’єднує всі вище зазначені системи відрядної форми оплати праці додаючи бригадну.

Погодинна заробітна плата —  форма оплати праці, коли обсяг виконаної  роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинна оплати праці — проста погодинна та погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті праці заробітна плата працівника має пряму залежність від встановленого для відповідного виду праці тарифної ставки та кількості відпрацьованого робочого часу.

 Застосування погодинно-преміальної  оплати праці передбачає отримання  працівником окрім 

тарифного заробітку премії за досягнення кращих результатів.

Відрядна форма виражає пряму  залежність заробітку від кількості  та якості виробленої продукції. При  відрядно-преміальній системі оплати праці, окрім оплати за звичайними розцінками, здійснюється ще й преміювання працівників за перевиконання завдання, поліпшення якості продукції.

Щодо відрядно-прогресивної системи, то при перевиконанні завдання понад  установлену норму, на підприємстві можуть використовуватися прогресивно

 Застосування бригадної оплати  праці базується на тому, що заробітна плата робітника бригади залежить від результату всього колективу, а премії розраховуються відповідно до коефіцієнта трудової

участі. При акордній системі –  заробіток працівників встановлюється не за кожною окремою операцією, а за весь комплекс робіт [22, С.273].

Таким чином, заробітна плата як економічна категорія належить до числа  найскладніших категорії, тому що вона є основним джерелом грошових доходів  працівників і її величина здебільшого  характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства та спонукає працівників підвищувати

ефективність виробництва, а отже, безпосередньо впливає на темпи  й масштаби економічного розвитку країни. Основними елементами організації  розрахунків з оплати праці є: нормування праці, тарифна система, форми та системи оплати праці.