Облік міжнародних бартегрних операцій

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Мая 2011 в 16:21, реферат

Описание

В Україні всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України.

Але з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій деякими товарами (роботами, послугами) в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Работа состоит из  1 файл

облік.doc

— 194.50 Кб (Скачать документ)

      11.5. Додаткові угоди та додатки  до цього Договору є його  невід'ємними частинами і мають  юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

      11.6. Всі виправлення за текстом  цього Договору мають силу  та можуть братися до уваги  виключно за умови, що вони  у кожному окремому випадку  датовані, засвідчені підписами Сторін та скріплені їх печатками.

      11.7. Цей Договір складений при  повному розумінні Сторонами  його умов та термінології  українською мовою у двох автентичних  примірниках, які мають однакову  юридичну силу, - по одному для  кожної із Сторін.

      МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН

      СТОРОНА 1

      м.Київ, вул. Димитрова 34, офіс 7, 01541, Україна. 
 

      Підписи

      За  сторону 1

      Генеральний директор Петренко Петро Васильович ………………… 
 

      СТОРОНА 2

      м.Варшава, вул. Гната Юри 12, офіс 2, 12524, Польща. 

      За  Сторону 2

      Генеральний директор Павловський Максим Миколайович ……………….. 

      
  1. Відображення  у Журналі реєстрації господарських  операцій тих операцій, що можуть бути здійснені при виконанні контракту.
 

      В бухгалтерському обліку бартерні угоди  відображаються як по експортних, так  і по імпортних операціях. Після здійснення бартерної угоди здійснюється залік взаємних вимог суб’єктів бартерного контракту.

      Особливості бухгалтерського обліку бартерних  операцій полягає в тому, що:  

      > відсутні грошові розрахунки  з іноземним партнером;

      > момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом її реалізації;

      > облік розрахунків з іноземним  партнером здійснюється на двох  субрахунках:  632  "Розрахунки  з  іноземними  постачальниками   і підрядниками" і 362 "Розрахунки  з іноземними покупцями і замовниками";

      > кредиторська заборгованість іноземному  партнеру за товари, що імпортуються, повинна дорівнювати контрактній  вартості відвантаженої на експорт  продукції.

      Слід  зауважити, що для правильності відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних (бартерних) операцій необхідно враховувати, що П(С)БО передбачають існування ще і справедливих цін. Залежно від величини цих цін підприємством визначаються первісна вартість отриманої за бартерним контрактом продукції, а також дохід від такої операції.

      Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

      Для підприємства, яке провадить бартерну операцію, з метою бухгалтерського  обліку істотне значення має справедлива вартість отриманої продукції. Справедливу вартість необхідно визначати по кожній партії отриманої продукції. З метою спрощення бухгалтерського обліку рекомендується встановлювати договірну вартість цінностей, якими обмінюються, на рівні справедливої. Якщо ж цього досягти не вдається бухгалтеру необхідно мати достатню кількість аргументів на користь того, що договір укладено за ринковими (справедливими) цінами, тобто:

      1) необхідно спробувати встановити  договірну вартість на рівні  справедливої (ринкової) вартості (наприклад, 100 дол.);

      2) якщо договір укладається на  більшу суму (наприклад, на 150 дол.), то необхідно довести, що справедлива  (ринкова) вартість дорівнює 150 дол.

      Отримані  запаси в бухгалтерському обліку оприбутковується за первісною вартістю, яка при проведенні подібного бартеру дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість.

      Датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата події, що сталася раніше, а саме:

      > або дата оформлення ввізної  (експортної) вантажної митної декларації (операції з експорту обкладаються  ПДВ за нульовою ставкою);

      > або дата оформлення ввізної  (імпортної) вантажної митної декларації (ставка ПДВ - 20%).

      Дата  виникнення податкового кредиту  визначається за датою здійснення заключної (балансуючої) операції.

      Таким чином, якщо імпортна частина контракту  передує експортній, то право на податковий кредит виникає тільки за датою експортної поставки, а в разі відвантаження товару, що експортується, частинами - пропорційно кожному з експортних відвантажень.

      Таким чином, діє механізм сторнування  податкового кредиту, сплаченого при  придбанні товарів, які згодом експортуються  за бартерними угодами.

      Розглянемо порядок відображення операцій у бухгалтерському обліку.

      ТОВ "Вишиваночка" уклало зовнішньоекономічний бартерний контракт з польською фірмою "Новий стиль", відповідно до якого по імпорту повинно бути отримано взуття вартістю 1000 дол. США, а на експорт - відвантажений одяг, балансова вартість якого 4000 грн.

      Договірну ціну встановлено на рівні справедливої вартості -1000 дол. США.

      Мито, сплачене при перетині кордону України, склало 2 % митної вартості, митні збори - 0,03 %.

      Курси НБУ на дати здійснення операцій

      Дата              Курс  НБУ, грч./дол. США       
      10.02              7,9       
      15.03              7,9       
 
 

      Журнал  реєстрації господарських операцій ТОВ "Вишиваночка" за лютий-березень ц.р.

 
№оп       
 
Дата       
 
      Зміст господарської операції       
 
      Сума       
      Кореспонденція

      рахунків

      
дол.        грн.        Д-т              К-т       
1.        10.02              Платіжне  доручення

      Сплачено  мито та митні збори при імпорті  обладнання

      1000х7,9х0,02=158 1000х7,9х0,003=23,7

      
-        158

23,7

      
42

42

      
311

311

      
2.        10.02              Платіжне  доручення

      Сплачено  суму імпортного ПДВ

      (1000 х 7,9 + 158) х 0,2 = 1611,6

      
 
       
1611,6        644        311       
3.        10.02              ВМД

      Оприбутковане взуття, отримане з Польщі

      
1000        7900        15        632       
4.        10.02              ВМД

      Включено  суму сплачених мита та митних зборів до вартості взуття

      
 
       
181,7        15,6        642       
5.        15.03              ВМД

      Відвантажено  товар в рахунок бартерного контракту

      
1000        7900        362        702       
6.        15.03              ВМД

      Відображено податкові зобов'язання за ставкою 0 %

      
 
       
0        643        641       
7.        15.03              Платіжне  доручення

      Сплачено  суму мита та митних зборів 1000х7,9х0,02=158

      1000 х 7,9 х 0,003 = 23,7

      
      -        158

23,7

      
642

642

      
311

311

      
8.        15.03              ВМД

      Нараховано  мито та митні збори по експорту

      
 
       
181,7        93        642       
9.        15.03                   Відсторновано суму ПДВ, сплаченого при придбанні товарів на території України         
       
800        641        631       
10.        15.03              Включено  суму відсторнованого ПДВ до купівельної вартості експортованих товарів         
       
800        281        631       
11.        15.03              Списано первісну вартість експортованих товарів         
       
4800        902        281       
12.        15.03              ВМД

      Списано раніше нараховану суму ПДВ

      
 
       
0        702        643       
13.        15.03              ВМД

      Включено  суму імпортованого ПДВ до складу податкового кредиту

      
 
       
1611,6        641        644       
 

      У випадку, коли першою здійснюється експортна  поставка:

1) дещо змінюється  бухгалтерський облік розрахунків  по ПДВ (є можливість використання  податкового векселя);

2) необхідно  слідкувати за дотриманням строків зустрічної поставки.

      Приклад

      На  підставі умов попереднього прикладу, розглянемо ситуацію, коли першою відбувається експортна операція.

      Курси НБУ на дати здійснення операцій

      Дата              Курс  НБУ       
      10.02

      3

      7,9       
      15.09              7,9       
 
 
 
 
 
 

      Журнал  реєстрації господарських операцій ТОВ "Новий стиль" за лютий-березень ц.р.

№оп        Дата            Зміст господарської операції        Сума        Кореспонденція  рахунків       
дол.        грн.        Д-т        К-т       
1              2              3        4              5              6              7       
1.        10.02              ВМД

      Реалізовано товари за митною вартістю

      
1000        7900        362        702       
2.        10.02              ВМД

      Нараховано  ПДВ за ставкою 0 %

      
 
       
      0        702        641       
3.        10.02              Платіжне  доручення

      Сплачено  суму мита та митних зборів

      
       158

23,7

      
642

642

      
311

311

      
4.        10.02              Нараховано  митні збори         
       
181,7        93        642       
5.        15.03              Відсторновано суму ПДВ, сплаченого при придбанні товарів         
       
800,0        641        631       
6.        15.03              Включено  до купівельної вартості товарів  суму відсторнованого ПДВ         
       
800,0        281        631       
7.        15.03              Списано собівартість реалізованих товарів         
       
4800,0        902        281       
8.        15.03              Визначено фінансовий результат        -        7900

4800 181,7

      
702

791

791

      
791

902

93

      
9.        15.03              Накладна

      Оприбуткований імпортний товар

      
1000        7900        15        632       
10.        15.03              ВМД

      Сплачено  мито та митні збори

      
       158

23,7

      
642

642

      
311

311

      
11.        15.03              Включено  у вартість оприбуткованого обладнання митні збори та мито         
       
181,7        15        642       
12.        15.03              Вексель Передано податковий вексель органам митного контролю на суму податкового зобов'язання

      (1000 х 7,9 + 158) х 0,2=1611,6

      
 
       
1611,6        643        621       
13.        15.03              Проведено залік заборгованості        1000        7900        632        362       
14.        20.04              Нараховано  податкові зобов'язання, погашений  податковий вексель         
       
1611,6        621        641       
15.        20.04              Включено  в податковий кредит суму ПДВ, сплачену за податковим векселем         
       
1611,6        641        643       
 

      В бухгалтерському обліку нарахування пені відображається по дебету субрахунка 948 "Визнанні штрафи, пені, неустойки" рахунка 94 "Інші витрати операційної діяльності" та кредиту субрахунка 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" рахунка 68 "Розрахунки за іншими операціями". Потім сума пені списується з кредиту субрахунку 948 у дебет рахунка 79 "Фінансові результати".

      Якщо  підприємство веде бухгалтерський облік  із застосуванням 8-го і 9-го класів рахунків, ця операція спочатку відобразиться  по дебету рахунка 84 "Інші операційні витрати" в кореспонденції з кредитом субрахунка 685, потім з кредиту рахунка 84 сума нарахованої пені спишеться в дебет субрахунка 948. У кінці року або місяця сума нарахованої пені списується з кредиту рахунка 948 в дебет рахунка 79.

      Якщо  підприємство веде бухгалтерський облік без застосування 9-го класу рахунків, то у цьому випадку сума нарахованої пені' в кінці року або місяця буде списуватися з кредиту рахунка 84 у дебет рахунка 79.

      Сплата  пені відобразиться по дебету субрахунка 685 і кредиту субрахунка 311 "Поточні рахунки в національній валюті" рахунка 31 "Рахунки в банках".

      Для підприємств, що здійснюють експортно-імпортні операції з роботами, послугами у  межах бартерного договору (контракту), передбачено ряд додаткових вимог, а саме: протягом 5 робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт, послуг чи іншого аналогічного документа необхідно повідомити:

      > органи Державної митної служби  України за місцем акредитації  підприємства, якщо експортовані  за бартерним договором (контрактом) роботи, послуги обмінюються на товар;

      > органи Державної податкової  служби України за місцем своєї  реєстрації, якщо за бартерним  договором (контрактом) експортуються  або імпортуються роботи, послуги.

      Повідомлення  подається у двох примірниках  за встановленою формою.

      За  неподання або несвоєчасне подання такої інформації передбачено застосування щодо підприємства пені у розмірі 1 % від вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. При цьому загальна сума пені не може перевищувати вартості таких товарів (робіт, послуг).

      Якщо  заборгованість за бартерним договором (контрактом) виникла внаслідок непереборної сили або форс-мажору, строки здійснення такої операції (90 календарних днів або 60 - за високоліквідними товарами) призупиняються і пеня за їх порушення не нараховується і не стягується протягом строку дії таких обставин.

Информация о работе Облік міжнародних бартегрних операцій