Облік нематеріальних активів

Звичайно, рука сумлінного головбуха потягнеться  до сторнування минулих витрат і  перенесення їх у розряд НМА. Але  ні! У пункті 8 МСБО 38 говориться: „Якщо  витрати на нематеріальний актив спочатку визнані як витрати підприємством, що звітується, у попередніх річних фінансових звітах або в проміжних фінансових звітах, МСБО 38 забороняє підприємству визнавати такі витрати частиною собівартості нематеріального активу на більш пізню дату”. Та ж теза повторюється і у пункті 59 МСБО 38. Його відгуки відчуваються в пункті 8 нашого П(С)БО 8, де сказано, що „минулі” витрати не визнають у майбутньому нематеріальним активом.

Проте таку точку  зору розділяють не всі. Є думка, що зазначені положення стандартів лише застерігають бухгалтера від повторного відображення вартості НМА.

Потрібно визнати, що й у міжнародній практиці деякі  описані пункти МСБО вже не раз  зазнавали критики. Скажімо, Особливий  комітет по науці і технології Палати лордів Великобританії вважає, що „витрати на дослідження і розробки повинні розглядатися як інвестиції, що ведуть до росту, а не як витрати”.

Таким чином, через  те, що чіткі правила обліку таких  витрат ще не визначились і користувач фінансової звітності може бути введений в оману некоректними оцінками цих витрат, першор ......

ядне значення одержують примітки до звітності[8].

Власне, автор  не закликає ні заганяти усі НДДКР-витрати[9] під НМА, ні списувати їх усі в  поточному періоді. Усі вищенаведені судження покликані лише підкреслити, що підприємство має чималу свободу у вирішенні цих питань за своїм розсудом.

Оцінка нематеріальних активів 

Придбані або  створені нематеріальні активи зараховуються  на баланс за первісною вартістю. Особливості  початкової оцінки нематеріального активу залежать від способу його одержання (табл. 3.1). Проте в будь-якому випадку у вартість нематеріального активу не включаються відсотки за кредит, який підприємство використовувало для його придбання (створення)[10], і курсові різниці, якщо актив був придбаний з оплатою в іноземній валюті. У першому випадку відсотки за кредит завжди відображаються у складі фінансових витрат, а курсові різниці, що виникнуть при розрахунках за нематеріальний актив, — у складі інших доходів (витрат) звичайної діяльності.

Таблиця 3.1

Оцінка нематеріальних активів у обліку та звітності  по П(С)БО 8

Дата  здійснення оцінки	Нематеріальний  актив
	створений власними силами	отриманий іншим шляхом
		з оплатою  грошовими коштами	в обмін  на подібний актив		в обмін на неподібний актив	безплатно	як  внесок до статутного капіталу	при об’єднанні підприємств
В обліку
При первісному визнанні (на дату здійснення господарської  операції)	Первісна  вартість
	Прямі витрати  на оплату праці + + прямі матеріальні  витрати + + інші витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цього активу	Ціна придбання  – – отримані знижки + + непрямі  податки та мита, що не відшкодовуються + + інші витрати, безпосередньо пов’язані  з придбанням активу та доведенням його до стану придатності для використання за призначенням	Залишкова вартість переданого активу (якщо вона дорівнює справедливій)	Справедлива вартість переданого активу (якщо вона менше  його залишкової вартості)	Справедлива вартість переданого активу +(–) отримана (передана) сума грошових коштів	Справедлива вартість	Справедлива вартість, узгоджена з засновниками (учасниками)	Справедлива вартість
В обліку (подальші витрати)
Протягом звітного року	Первісна вартість нематеріального активу + Витрати  на удосконалення нематеріальних активів, підвищення їх можливостей і терміну корисної експлуатації, які сприяють збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод
У фінансовій звітності (балансі)
На дату балансу	Балансова вартість = Первісна (переоцінена) вартість – Знос (переоцінений знос)

Взагалі у світовій бухгалтерській практиці існує три  підходи до визначення справедливої вартості нематеріальних активів, які  зараховуються на баланс.

1) Витратний підхід —  використовується при оцінці  вартості НМА у тому випадку, якщо неможливо знайти аналоги, а прибуток, що прогнозується, не є стабільним. Оцінюючи повний перелік витрат варто врахувати усі існуючі витрати, такі як праця, матеріали, витрачені на формування об’єкту НМА, собівартість науково-методичного забезпечення, індивідуалізації власної продукції, логотипу, ліцензії, сертифікату тощо.

2) Порівняльний (ринковий) підхід  — застосовується у тому випадку,  коли є достатньо розвинений  ринок продаж оцінюваних НМА.  Даний підхід ......

заснований  на принципі ефективно функціонуючого ринку, на якому інвестори купують та продають активи аналогічного типу, приймаючи при цьому незалежні рішення.

3) Підхід прибутковості  — використовується, як правило,  при оцінці патентів та ліцензій, торгівельної марки, майнових прав. Цей метод заснований на розрахунку економічних вигод, пов’язаних з отриманням надприбутку на активи за рахунок НМА.

Первісна вартість нематеріальних активів може збільшуватись на суму витрат, пов’язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і  підвищенням їх можливостей та терміну використання, які будуть сприяти збільшенню початково очікуваних майбутніх економічних вигод.

При цьому слід пам’ятати, що у бухгалтерському обліку витрати  на ремонт та витрати на поліпшення нематеріальних активів розмежовані за економічним змістом.

Ті ж витрати, які дозволяють отримати тільки первісно визначені  майбутні економічні вигоди (і не більше того), та підтримують об’єкт нематеріальних активів у придатному для використання експлуатації стані, включаються до складу витрат того періоду, у якому такі затрати були понесені.

Стосовно гудволу, то тут  також існують три способи  визначення його вартості, тобто ціни, яку покупець має заплатити понад  балансову вартість чистих активів  підприємства.

Перший спосіб — це визначити ринкову вартість чистих активів. Наприклад, ринкова вартість чистих активів становить 6,5 млн. грн., тим часом як балансова вартість цих активів — 5,0 млн. грн. Отже різниця (1,5 млн. грн.) і буде гудволом.

Однак такий спосіб визначення вартості є досить складним, оскільки, іноді дуже важко визначити, які саме об’єкти активів відносяться до чистих, адже вартість чистих активів визначається тільки загальною, підсумковою величиною і дорівнює сумі власного капіталу (активи мінус зобов’язання). Щоб довідатись, з яких саме конкретних одиниць активів складається ця підсумкова сума, необхідно провести інвентаризацію, в результаті якої можна отримати розгорнуті дані за всіма активами, після придбання яких у підприємства не залишилось зобов’язань. Інакше кажучи, щоб визначити ринкову вартість чистих активів, потрібно знати балансову вартість кожного об’єкта, що входить до складу цих активів.

Другий спосіб полягає  у виявленні спроможності підприємства приносити більші прибутки порівняно  з іншими підприємствами, які працюють у цій галузі. Для цього потрібно мати статистичні дані про інші аналогічні підприємства або дані публічних фінансових звітів таких підприємств, які мають приблизно однакові обсяги виробництва.

За даним способом порівнюють середньорічний прибуток підприємства, яке продається, і такий же (за ті роки) прибуток, визначений як середній прибуток інших підприємств, що працюють у тій же галузі. Якщо з’ясується, що прибуток цього підприємства перевищує середньогалузевий, то сума такого перевищення, помножена на кількість років, протягом яких новий власник сподівається отримати бодай такі ж самі (але не нижчі) прибутки, і буде становити вартість гудволу.

Кількість років при цьому  визначається, як правило, приблизно  — з терміну, протягом якого можна  розрахувати, що набута ділова репутація буде працювати на нового власника за інерцією. Цей відрізок часу є терміном корисного використання гудволу. Власне, цією кількістю років потім, після купівлі, підприємство обумовлює і нарахування амортизації на придбаний гудвіл, і, таким чином, під кінець терміну корисного використання відбувається знецінення гудволу.

За третім способом вартість гудволу визначається шляхом ділення  суми перевищення прибутку підприємства над прибутком, визначеним як середній у галузі, на середню норму прибутку (вражену в процентах частка прибутку в ціні товару). Наприклад, перевищення прибутку підприємства над середньо-галузевим показником прибутку — 30,0 тис. грн., середня норма прибутку — 5 %, тоді вартість гудволу становитиме 600 тис. грн. (30,0 : 0,05).

4. Аналітичний облік НМА  та документування операцій 

Обов’язковою ознакою  нематеріального активу є відсутність  матеріальної форми по відношенню до будь-якого об’єкту, що приймається  на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об’єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій формі.

До таких документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства.

Зарахування нематеріального  активу на баланс здійснюється на підставі акту про його отримання, після оформлення картки обліку НМА. В акті, зокрема, мають бути зазначені:

– назва підприємства;

– назва об’єкту  нематеріальних активів;

– його коротка  характеристика;

– структурний  підрозділ, у якому даний нематеріальний актив буде використовуватись;

– спосіб придбання  нематеріального активу;

– термін корисного  використання;

– перелік документації, яка свідчить про придбання ( ......

створення) нематеріального  активу;

– висновок комісії  з обґрунтуванням терміну корисного  використання НМА;

– відомості про матеріальні  носії, на яких НМА був отриманий.

Права на „ноу-хау” виділені в особливу групу нематеріальних активів, Для того, щоб можна було обліковувати „ноу-хау” як об’єкти нематеріальних активів, необхідна наявність наступних документів:

– документів, що підтверджують  факт створення цих активів, наприклад  кошториси витрат;

– актів приймання-передачі для обліку введення об’єктів в експлуатацію;

– положення (інструкції) про  службові і комерційні таємниці;

– наказів про віднесення конкретних об’єктів до „ноу-хау”;

– протоколів визначення строків  корисного використання об’єктів „ноу-хау”.

Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до яких додаються документи, що описують сам об’єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства. Наприклад, у випадку придбання будь-яких авторських прав відображення їх в обліку може бути здійснене лише на підставі договору з юридичною або фізичною особою — продавцем цих авторських прав.

Документальне оформлення в  обліку надходження нематеріальних активів залежить від того, створені вони силами підприємства чи придбані у інших осіб (рис. 3.1):

Рисунок 3.1 Документальне  оформлення нематеріальних активів 

Аналітичний облік  організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об’єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів. Підприємство може самостійно розроблювати додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

На підставі первинних  документів рух нематеріальних активів  протягом звітного періоду відображається в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для  заповнення Головної книги та форм звітності. По рахунку 12 „Нематеріальні активи” ведеться журнал-ордер № 13, а по рахунку 19 „Негативний гудвіл” — журнал-ордер № 15 (див. табл. 3.1 та 3.2).

Таблиця 3.1

Журнал-ордер  № 13

за _ 200 року

№ запису	Підстава і  зміст запису	З кредиту рахунку 12 у дебет рахунків							Разом по кредиту 12
		13	16	37	42	94	97	99
1	Акт приймання-передачі		2300						2300
2	Акт приймання-передачі				5100				5100
3	Довідка бухгалтерії	500							500
4	Акт переоцінки						2200		2200
< ......

p align="center">5	Довідка бухгалтерії					1350			1350
6	Акт приймання-передачі			2200					2200
7	Акт ліквідації							2600	2600
РАЗОМ:		500	2300	2200	5100	1350	2200	2600	16250

Таблиця 3.2

Журнал-ордер  № 15

за _ 200 року

№ запису	Підстава  і зміст запису	З кредиту  рахунку 19 у дебет рахунків							Разом по кредиту 19
		14	37	385	та  інші
1	Розрахунок  бухгалтерії	25000							25000
2	Розрахунок  бухгалтерії		37500						37500
3	Розрахунок  бухгалтерії			2300					2300
РАЗОМ:		25000	37500	2300					64800

У Балансі нематеріальні  активи відображаються наступним чином (табл. 3.3):

Таблиця 3.3

Взаємозв’язок залишків на рахунках бухгалтерського  обліку та статей балансу, за якими  відображаються нематеріальні активи (крім суб’єктів малого підприємництва та іноземних представництв)

Актив

Код рядка

Підстава  для заповнення ......

(рахунки та  субрахунки за новим Планом  рахунків)
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи
залишкова вартість	010	Різниця між  сумами за рядком 011 та 012
первісна вартість	011	Сальдо рахунку 12 „Нематеріальні активи”
знос	012	Сальдо субрахунку 133 „Знос нематеріальних активів”
Незавершене будівництво	020	Сальдо рахунку 15 „Капітальні інвестиції”, у тому числі субрахунку 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”
…	…	…
Усього  за розділом І	080	…