Основні розбіжності між П(с)БО та МСБО і необхідність реформування системи бухгалтерського обліку України

Міністерство науки та освіти, молоді та спорту України

Одеський національний економічний університет

 

 

 

 

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

 

 

 

 

 

Доповідь

 

на тему:

 

«Основні розбіжності між П(с)БО та МСБО і необхідність реформування системи бухгалтерського обліку України»

 

 

 

Виконала: студентка 

34 групи ОЕФ

Мазур Ю.В.

 

 

Перевірила: Єніна О.М.

 

 

 

Одеса 2012

ВВЕДЕННЯ

 

В наш час проблема порівняння бухгалтерських стандартів набуває великого значення через те,  що йде  підвищення ділової міжнародної активності й обсягів іноземних інвестицій. Розмаїття стандартів може скоротити інтернаціональні потоки капіталу й у такий спосіб зашкодити економічному розвитку.  Україна не повинна стояти осторонь від тих тенденцій,  які обумовлюють сьогодні розвиток ринку капіталів.

Євроінтеграційний напрям України, залучення вітчизняними підприємствами іноземного капіталу,  вихід на іноземні ринки товарів,  послуг та цінних паперів,  зумовлює необхідність реформування національної системи бухгалтерського обліку  (далі -  НСБО)  у відповідності з Міжнародними стандартами фінансової звітності  (далі -  МСФЗ).    Науковці і практики єдині в тому, що перехід до ринкових умов господарювання зумовлює потребу перегляду теоретичних і практичних положень бухгалтерського обліку щодо складу його об’єктів, а також методики формування й обробки облікової інформації, виходячи з наявного господарюючого механізму.

Над вирішенням цієї проблеми працювали такі науковці як С. Голов, О. Губачова, В. Костюченко,  Ю. Кузьмінський, В. Пархоменко, В. Сопко, В. Швець та інші. Серед найбільш відомих зарубіжних дослідників слід назвати Р.  Антоні,  А. Афанасьєва,  Дж. Блейка,  Я.  Вільямса,  Г.  Гернона,  Ж.  Дішара,  В. Ковальова,  Д.  Мітчела,  Б. Нідлза,  Я.  Соколова.  Однак ряд важливих питань методології й організації бухгалтерського обліку в сучасних умовах залишаються дотепер не вирішеними. Це стосується насамперед гармонізації бухгалтерського обліку й фінансової звітності,  а також визначення основних шляхів удосконалення бухгалтерського обліку в Україні на основі міжнародного досвіду.

Дослідженням доцільності  такого реформування та питанням гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні з МСФЗ займається ряд провідних вчених економістів: таких як В.  Моссаковський,  С.  Голов,  Ф.  Бутинец,  В.  Костюченко,  В.  Швець,  В. Пархоменко та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На сьогодні міжнародні стандарти не тільки узагальнюють накопичений досвід різних країн, а й активно впливають на розвиток національних систем бухгалтерського обліку і звітності [6].  У тексті Передмови до МСФЗ Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зазначається,  що у кожній країні порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності регулюється місцевими  (національними)  регулюючими положеннями,  які включають стандарти бухгалтерського обліку,  ухвалені регуляторними органами та бухгалтерськими організаціями у кожній країні.

Міжнародні стандарти мають  рекомендаційний характер і не домінують над національними положеннями,  які регулюють ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у певній країні і є невід’ємною частиною національного господарського законодавства про діяльність суб’єктів господарювання.  Через це впровадження МСФЗ здійснюється на місцях з метою переконання урядів органів, які встановлюють стандарти і контролюють ринки цінних паперів,  дотримуватись міжнародних стандартів при складанні фінансових звітів.

Результатом цих зусиль є сприяння МСФЗ поліпшенню та гармонізації фінансової звітності в світі.  

У національних П(С)БО дотримано вимоги МСБО з урахуванням економічних, правових, податкових особливостей та традицій нашої держави.  П(С)БО охоплюють усі чинні МСБО  (крім стандартів, які стосуються звітності банків і пенсійних фондів), але не копіюють їх [2].  Деякі національні стандарти об'єднують положення кількох МСБО,  а в деяких випадках передбачаються національні стандарти,  які не мають аналогічного міжнародного стандарту. Але всі національні стандарти базуються на МСБО та не суперечать їм.  Ідентифікація положень щодо міжнародних стандартів наведена в табл. 1 [3, 4].

 

Таблиця 1

Порівняльна таблиці  МСБО та П(С)БО

 

П(С)БО	МСБО, МСФЗ
П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»	МСБО 1 «Подання фінансових звітів», МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність»
П(С)БО 2 «Баланс»  МСБО 1 «Подання фінансових звітів»	МСБО 1 «Подання фінансових звітів»
П(С)БО 3 «Звіт про фінансові  результати»	МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках  та помилки»
П(С)БО 4 «Звіт про рух  грошових коштів»	МСБО 7 «Звіти про рух  грошових коштів»
П(С)БО 5 «Звіт про власний  капіта л»	МСБО 1 «Подання фінансових звітів»

 

Продовження таблиці 1

П(С)БО 6 «Виправлення помилок  і зміни у фінансових звітах»	МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках  та помилки», МСБО 10 «Події після дати балансу»
П(С)БО 7 «Основні засоби»	МСБО 16 «Основні засоби»
П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»	МСБО 38 «Нематеріальні активи»
П(С)БО 9 «Запаси»	МСБО 2 «Запаси»
П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»	МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»
П(С)БО 11 «Зобов'язання»	МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені  зобов'язання та непередбачені активи»
П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»	МСБО 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти», МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані підприємства», МСБО 31 «Частки у спільних підприємствах», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»
П(С)БО 13 «Фінансові інструменти»	МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації»
П(С)БО 14 «Оренда»	МСБО 17 «Оренда»
П(С)БО 16 «Витрати»	-
П(С)БО 17 «Податок на прибуток»	МСБО 12 «Податки на прибуток»
П(С)БО 18 «Будівельні контракти»	МСБО 11 «Будівельні контракти»
П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств»	МСБО 22 «Об'єднання підприємств», МСФЗ 3 «Об'єднання бізнесу»
П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність»	МСБО 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти»
П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»	МСБО 21 «Вплив валютних курсів»
П(С)БО 22 «Вплив інфляції»	МСБО 29 «Фінансова звітність  в умовах гіперінфляції»
П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін»	МСБО 24 «Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін»
П(С)БО 24 «Прибуток на акцію»	МСБО 33 «Прибуток на акцію»
П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»	МСБО немає, є керуючі  принципи ISAR UNCTAD

 

Продовження таблиці 1

П(С)БО 26 «Виплати працівникам»	МСБО 19 «Виплати працівникам», МСБО 26 «Облік і звітність щодо програм пенсійного забезпечення»
П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»	МСФЗ 5 «Непоточні активи, що утримуються для продажу, та діяльність, що припиняється»
П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів»	МСБО 36 «Зменшення корисності активів»
П(С)БО 29 «Фінансова звітність  за сегментами»	МСФЗ 8 «Операційні сегменти»
П(С)БО 30 «Біологічні активи»	МСБО 41 «Сільське господарство»
П(С)БО 31 «Фінансові витрати»	МСБО 23 «Витрати на позики»
П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»	МСБО 40 «Інвестиційна  нерухомість»
П(С)БО 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин»	МСФЗ 6 «Розвідка й  оцінка запасів корисних копалин»
П(С)БО 34 «Платіж на основі акцій»	МСФЗ 2 «Платіж на основі акцій»

 

Таким чином,  усі П(С)БО в основному відповідають міжнародним стандартам фінансової звітності за назвою й змістом.  Однак є такі,  які відображають потреби практики обліку в Україні,  наприклад,  П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість",  П(С)БО 16  "Витрати",  П(С)БО 25  "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва". Затверджені П(С)БО переглядаються відповідно до потреб практики їх застосування, а також у зв'язку зі змінами в МСБО[5].

Між національними та міжнародними стандартами обліку існує  такий зв'язок:  при розробці міжнародних аналізуються національні стандарти,  вивчається практика ведення обліку того чи іншого об'єкта і тільки після цього формуються рекомендації міжнародного характеру.  Хоча стандарти в різних країнах мають різні назви  (в США та Японії -  система загальноприйнятих принципів, у Великобританії - документи про стандарти фінансової звітності, у Франції - норми, а в Україні та Росії -положення), їх структура й призначення в цілому однакові.

Змістовна частина національних П(С)БО здебільшого містить норми, які добре знайомі фахівцям за нормативною базою.  Водночас їх доповнено деякими новими методами оцінки,  розподілу,  складу річної фінансової звітності.  Збережені національні традиції щодо затвердження уніфікованих форм фінансової звітності.  Разом із тим, П(С)БО містять деякі концептуальні відмінності від МСБО, які наведено в табл. 2 [7, с. 350].

Таким чином,  хоча П(С)БО суттєво й не суперечать міжнародним стандартам, вони все ж таки не повністю охоплюють усі вимоги МСБО щодо надання й розкриття інформації у фінансовій звітності.  Невідповідність фінансової звітності українського підприємства вимогам МСБО може виникнути внаслідок:

- жорсткої регламентації  форм фінансової звітності в  Україні й практичної відсутності умов для застосування принципу "істотності";

-    відсутності  в Україні окремих стандартів,  адекватних МСБО  (зокрема, МСБО 8, 20, 26, 28, 31, 34);

-  стислості змісту  П(С)БО,  у відсутності пояснень  до них,  що нерідко приводить до помилкової інтерпретації окремих положень.

 

Таблиця 2

Концептуальні відмінності  між П(С)БО та МСБО

Принципи та припущення	МСБО	П(С)БО
Безперервність	Припускається, що в підприємства немає ні наміру, ні необхідності припиняти  або істотно скорочувати свою діяльність у недалекому майбутньому	Не всі підприємства реально використовують принцип безперервності при підготовці фінансових звітів: частина з них — на межі банкрутства, інші не можуть гарантувати стабільності діяльності підприємства в майбутньому. Крім того, негативна фінансова картина свідомо створюється через «особливості» оподаткування
Стабільність облікової політики	Облікова політика підприємства не зазнає будь-яких змін без явної необхідності	Звітність ведеться відповідно до чинних законодавчих положень та норм, які постійно змінюються
Метод нарахування	Доходи (витрати) підприємства відносяться на той період, у якому вони були фактично отримані (понесені)	Доходи та витрати підприємства не завжди відносяться на ті періоди, у яких вони реально мали місце. Наприклад, П(С)БО не дозволяє оцінювати витрати, непідтверджені документально, незважаючи на те, що економічні вигоди, пов'язані  з такими витратами, було вже отримано
Суттєвість	У звітність включаються тільки ті облікові позиції, які можуть вплинути на прийняття рішень	Перелік статей звітності визначається Міністерством фінансів України. Процедури обліку деяких несуттєвих елементів є складними та обтяжливими для системи бухгалтерського обліку
Перевага сутності над формою	Результати операцій та угод відображаються відповідно до реального стану речей	Відображення операцій та угод підпорядковується  нормативним вимогам, таким чином, форма переважає над змістом