Основні розбіжності між П(с)БО та МСБО і необхідність реформування системи бухгалтерського обліку України

 

Продовження таблиці 2

Обачність (консервативність)

Вживаються всі необхідні заходи для зняття невизначеності, аби уникнути завищення активів чи доходів або заниження зобов'язань та витрат

Принцип обачності використовується не завжди. Наприклад, принцип оцінки за найменшою із собівартості або ринкової вартості дуже рідко використовується в українській практиці

 

З уведенням нових міжнародних стандартів і внесенням істотних змін у

чинні стандарти розбіжності  між національними й міжнародними стандартами будуть поглиблюватися.  Така перспектива є цілком реальною,  ураховуючи програму Ради міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.  Звідси виникає проблема внесення відповідних змін у національні П(С)БО в міру видання нових або заміни існуючих міжнародних стандартів.

Вирішення цієї проблеми можливе за допомогою визначення сфери прямого застосування МСБО й установлення різних вимог щодо обсягу розкриття інформації у фінансовій звітності для різних груп підприємств, зокрема з урахуванням їх участі в операціях на ринках капіталу,  обсягів діяльності. На думку членів Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України,  вимогу складання фінансової звітності відповідно до МСБО слід розповсюдити на підприємства,  які повинні оприлюднювати фінансову звітність. До таких підприємств згідно зі ст. 14 Закону України  "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" [1] належать відкриті акціонерні товариства,  підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні й фондові біржі, інвестиційні компанії, кредитні союзи,  недержавні пенсійні фонди,  страхові компанії й інші фінансові організації.

На сьогодні МСФЗ використовуються: 

· як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу; 

· як міжнародний базовий  підхід тими країнами, які розробляють  свої власні вимоги; 

· фондовими біржами  та регулюючими органами, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам подавати фінансові звіти згідно з МСФЗ; 

· наднаціональними органами, такими як Європейська комісія; 

· Світовим банком,  який вимагає від позичальників подання фінансової звітності згідно з МСФЗ; 

· дедалі більшою кількістю підприємств.

МСФЗ є відправною точкою для багатьох країн,  що розвиваються,  які створюють національні стандарти [7].  Кожна країна,  яка розвивається і бажає вступити до світової спільноти, створити свою національну систему бухгалтерського обліку, може використати один з двох напрямів реформування облікової системи:  прийняти МСФЗ в незмінному варіанті, як свої національні або прийняти свої власні положення, які б не суперечили положенням МСФЗ,  але відображали специфіку окремої національної економіки. 

На виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності,  затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.98  р.  № 1706,  наказами Міністерства фінансів України затверджено комплексний пакет з нормативно-методичної бази бухгалтерського обліку,  який складає його регламент і включає: 

· 34 положення (стандарти) бухгалтерського обліку; 

· форми фінансової звітності,  примітки з додатком до річної фінансової звітності; 

· План рахунків і спрощений  План рахунків бухгалтерського обліку з Інструкцією по їх застосуванню; 

· Регістри бухгалтерського  обліку і Методичні рекомендації по їхзастосуванню; 

· Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, біологічних активів і запасів, з формування облікової політики й застосування суттєвості; 

· Положення про документальне  забезпечення записів у бухгалтерському обліку; 

· Інструкцію по інвентаризації тощо. 

До цього пакету також  входять:  Закон України  „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” зі змінами та доповненнями;   Порядок подання фінансової звітності,  затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419.

Головним завданням  трансформації бухгалтерського обліку згідно з Програмою реформування бухгалтерського обліку було приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідність до реалій ринкової економіки та МСФЗ.  Розпорядженням Кабінету Міністрів України було схвалено Стратегію застосування МСФЗ в Україні від 24.10.2007 р.  № 911-р.  Метою прийняття даної Стратегії є удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу.

МСФЗ не передбачають конкретного формату  (з набором  показників і послідовністю їх розміщення)  звітності,  проте було визнано доцільним впровадження ПСБО в Україні здійснювати разом із затвердженням формату фінансової звітності.  Показники звітності,  які випливають з рекомендацій міжнародних стандартів, у максимально можливій формі збігаються з назвою та змістом операцій і рахунків бухгалтерського обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку в Україні.

Більшість принципів  і характеристик,  яким має відповідати фінансова звітність, викладено у П(С)БО і сприймаються із розумінням,  оскільки вони у повному чи меншому обсязі притаманні сучасній науково-практичній методології –  достовірність,  послідовність,  зіставність,  повне висвітлення, періодичність,  єдиний грошовий вимірник,  обачність,  історична  (фактична) собівартість,  нарахування.  Застосування принципу превалювання змісту над формою фактично відображує система позабалансових рахунків бухгалтерського обліку, яку застосовують для обліку майна, що не належить на правах власності цьому підприємству  (не контролюється ним)  і дані якого не відображуються в балансі підприємства.

Принципи підготовки фінансової звітності повинні застосовуватись тільки разом,  а не вибірково.  Застосування П(С)БО забезпечує вкладення у ці принципи і характеристики більшого змісту і розуміння користувачами, а також гармонізує нашу систему бухгалтерського обліку з МСФЗ.

Не менш важливим залишається  питання підготовки спеціалістів сфери обліку.  Необхідно створити відповідну систему освіти для підготовки кваліфікованих спеціалістів у ВУЗах,  а також організувати підвищення кваліфікації бухгалтерів підприємств і організацій. Така необхідність зумовлена змінами законодавства,  потребою у повній,  неупередженій і достовірній інформації про фінансово-економічний стан господарюючого суб’єкта для керівників, інвесторів і інших зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Прийняття і використання МСФЗ забезпечує: 

· зменшення ризику для  кредиторів та інвесторів; 

· зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів; 

· поглиблення міжнародної  кооперації в галузі бухгалтерського обліку; 

· однозначне розуміння  фінансової звітності та зростання  довіри до її показників у всьому світі [7].

Як свідчить практика, МСБО в Україні застосовують підприємства,  чиї інвестори зацікавлені в їх складанні,  а також компанії, що бажають одержати кредит у банках,  які вимагають звітність за МСБО,  або вийти на міжнародні фондові ринки.  Однак бухгалтерів,  що добре знають міжнародні стандарти, небагато,  тому підприємства змушені навчати співробітників за свій рахунок або залучати консультантів. Таким чином, підготовка кваліфікованих фахівців з МСБО сьогодні є одним із актуальних напрямків реформи системи обліку й звітності в Україні.

Отже,  переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами дійсно є,  і вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності.  МСБО можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки й світових господарських зв'язків.  Принципи,  закладені в порядок формування звітності згідно з МСБО,  роблять її адекватнішою й здатною відобразити справжній майновий і діловий стан організації.  У зв'язку із цим цінність МСБО важлива не тільки для іноземних,  але й для національних інвесторів.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

У П(С)БО відсутні деякі  концепції та якісні характеристики подання фінансових звітів.  Наприклад,  у П(С)БО 1  “Загальні вимоги до фінансової звітності”  безпосередньо не розкриті суттєві концепції складання фінансових звітів,  такі, як правдиве і справедливе подання. Такі принципи, як суттєвість, агрегування,  згортання і надання порівняльної інформації при складанні фінансових звітів застосовуються тільки частково.

Багато міжнародних  стандартів має відповідні аналоги серед національних. Проте, дуже часто відповідні П(С)БО не містять усієї докладної інформації,  що наведена в еквівалентних МСБО.  Такі розбіжності називають обмеженнями національних у порівнянні з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. 

Крім обмежень,  є  також кілька протиріч між чинними П(С)БО і відповідними їм МСБО. Протиріччя пов’язані з тим,  що деякі вимоги або підходи,  викладені в П(С)БО,  відрізняються чи суперечать вимогам і підходам, яких вимагають МСБО. Яскравий приклад таких протиріч –  підхід до нарахування амортизації.  П(С)БО 7  “Основні засоби” пропонує п’ять   методів амортизації і,  як альтернативу,  дозволяє використання методів амортизації,  передбачених податковим законодавством.  МСБО 16 “Основні засоби”  пропонує застосовувати різноманітні методи амортизації до суми активу,  що підлягає амортизації,  протягом строку корисної експлуатації цього активу. 

Сьогодні міжнародні стандарти не тільки узагальнюють накопичений досвід різних країн, але й активно впливають на розвиток національних систем бухгалтерського обліку й звітності.  Ці причини вплинули на вибір МСБО як орієнтира для реформування системи бухгалтерського обліку й звітності України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України  "Про  бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"  № 996-Х1У // Урядовий кур'єр. - 1 вересня 1999. 27

2. Бутинець Ф.  Ф.  Бухгалтерський облік у зарубіжних  країнах /  Ф.  Ф.  Бутинець,  Л.  Л. Горецька. - Житомир : Рута, 2003. - 544 с. 

3. Нишенко Л. П. Гармонізація  бухгалтерського обліку та фінансової звітності України зміжнародними стандартами в процесі гармонізації економічних взаємозв'язків /  Л.П. Нишенко // Бухгалтерський облік та аудит. - 2006. - № 9. - С. 6-9.

4. Голов С.  Международные  стандарты финансовой отчетности:  усовершенствование иприменение / С. Голов // Бухгалтерский учет и аудит. - 2007. - №11. - С. 43-57.

5. Литвин Н. Б. Облік  у зарубіжних країнах / Н. Б.  Литвин. - К. : Атіка, 2007. - 208 с. 

6. Нишенко Л.  Гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності України з міжнародними стандартами / Л. Нишенко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – № 5. – С. 6-9.

7. Голов С.  Міжнародні стандарти фінансової звітності:  вдосконалення та застосування / Голов С. // Бухгалтерський облік і аудит.–2007. – № 11. – С. 43-58.