Поняття аудиторських послуг

.

 

 

 

Компіляція

Компіляція (трансформація  бухгалтерського обліку) — це складання  фінансових звітів за іншими обліковими стандартами, наприклад іноземних  країн. Компіляція проводиться шляхом деталізації та перегрупування облікової інформації і закінчується оформленням зручних у використанні зрозумілих таблиць та складанням фінансової звітності за формами замовника. Як правило, таку послугу замовляють підприємства, які мають іноземні інвестиції та ведуть міжнародну економічну діяльність.

При певних обставинах (відсутності  необхідності проведення обов'язкового аудиту або застосуванні економічним  суб'єктом неаналітичної меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку) виникає необхідність в приведенні детальної бухгалтерської (фінансовою) інформації в легку для читання форму без відповідної перевірки допущень, що лежать в її основі. Виконання подібного завдання припускає залучення не аудитора, а професійного бухгалтера, що має відповідні знання в області бухгалтерського обліку, відмінними від знань аудитора.

Приведення детальної  бухгалтерської (фінансовою) інформації в легку для читання форму  не дозволяє професійному бухгалтерові виразити відповідну упевненість в  достовірності цієї інформації. Проте  зацікавлені користувачі все  ж отримують деяку вигоду від  такого виду послуг, оскільки підготовка бухгалтерської (фінансовою) інформації здійснюється з професійною компетентністю і належною ретельністю.

Звичайне завдання по підготовці (компіляції) бухгалтерської (фінансовою) інформації припускає у результаті підготовку і представлення бухгалтерської (фінансової) звітності в повному об'ємі. Крім того, цей вид послуг може допомогти зацікавленому користувачеві в зборі, класифікації і оформленні іншої (що не відноситься до звітності) бухгалтерської (фінансовою) і нефінансової інформації.

Певні вимоги і відповідні рекомендації по виконанню вищезгаданих послуг професійним аудитором містяться в МСА 930 "Завдань по компіляції фінансової інформації". Його необхідно застосовувати в контексті МСА 120.

При виконанні завдання по підготовці бухгалтерської (фінансовою) інформації професійний аудитор зобов'язаний дотримувати Кодекс етики професійних бухгалтерів. В той же час МСА 930 допускає недотримання принципу незалежності з віддзеркаленням цього факту в звіті, що готується для зацікавленого користувача.

Приступаючи до завдання по компіляції бухгалтерської (фінансовою) інформації, аудитор повинен переконатися в наявності взаєморозуміння із зацікавленим користувачем-клієнтом за усіма умовами цього завдання.

З цією метою йому необхідно заздалегідь розглянути:

■ характер завдання;

■ той факт, що послуга, що надається аудитором, з компіляції бухгалтерської (фінансовою) інформації не гарантує виявлення помилок і спотворень, а також інших дій (наприклад, фактів шахрайства), які можуть існувати у цього економічного суб'єкта;

■ характер початкової інформації;

■ той факт, що за точність і повноту початкової інформації, що надається аудиторові, несе відповідальність керівництво економічного суб'єкта;

■ принципи бухгалтерського  обліку і можливі відхилення від них, які матимуть місце при підготовці бухгалтерської (фінансовою) інформації;

■ адресата використання і  поширення підготовленої бухгалтерської (фінансовою) інформації;

■ форму і зміст звіту.

МСА 930 рекомендує надіслати  зацікавленому суб'єктові лист про  завдання, як і при проведенні аудиторської перевірки, огляду і узгоджених процедур, яке, підтверджуючи згоду аудитораа на виконання отриманого завдання, дозволить уникнути неоднозначного трактування об'єму і мети цього завдання, а також обов'язків професійного аудитора і керівництва економічного суб'єкта.

Для забезпечення ефективності виконання завдання аудитор розробляє план усієї роботи. В процесі виконання завдання він повинен загалом зрозуміти характер фінансово-господарських операцій економічного суб'єкта, а також форму його бухгалтерських записів і принципи бухгалтерського обліку, на яких грунтуватиметься підготовлена бухгалтерська (фінансова) інформація. Як правило, ці знання аудитор отримує виходячи з досвіду роботи з економічним суб'єктом або шляхом проведення опитувань його співробітників.

У тому випадку, якщо аудиторові стає відомо, що початкова інформація, надана йому керівництвом економічного суб'єкта, спотворена або передана не в повному об'ємі, він повинен обговорити з останнім можливість виконання додаткових процедур, до яких МСА 930 відносить, :

■ проведення опитування керівництва  економічного суб'єкта;

■ оцінку системи внутрішнього контролю економічного суб'єкта;

■ отримання додаткових підтверджень тих або інших фактів і ситуацій;

■ перевірку отриманих роз'яснень.

Якщо керівництво економічного суб'єкта відмовляє аудиторові в проведенні додаткових процедур або наданні додаткової інформації, то аудитор зобов'язаний відмовитися від виконання завдання по підготовці бухгалтерської (фінансовою) інформації, повідомивши про причини відмови клієнта.

Завершуючи виконання  завдання по компіляції бухгалтерської (фінансовою) інформації, аудитор повинен оцінити її відповідність встановленій формі і можлива наявність в ній очевидних істотних спотворень. До таких спотворень МСА 930 рекомендує віднести:

■ помилки в застосуванні основ бухгалтерської (фінансовою) звітності (МСФО) або відповідних  національних стандартів;

■ відсутність відомостей про застосування вищезгаданих основ  і існуючих відхилень від них;

■ відсутність відомостей про будь-які інші істотні аспекти, виявлені аудитером в процесі виконання завдання.

Всі перераховані спотворення  необхідно розкрити в підготовленій бухгалтерській (фінансовою) інформації, не приводячи їх кількісних характеристик.

У разі виявлення істотних спотворень аудитор зобов'язаний обговорити з керівництвом економічного суб'єкта проблему внесення відповідних записів, що коригують. Якщо пропоновані коригування не вносяться, то аудитор повинен відмовитися від остаточного виконання завдання, тобто від підготовки остаточного варіанту бухгалтерської (фінансовою) інформації (звітності).

Завершуючи виконання  завдання по підготовці бухгалтерської (фінансовою) інформації, аудитор представляє звіт, в якому відповідно до вимог МСА 930 обов'язково містяться наступні основні розділи, :

■ назва;

■ адресат;

■ заява про те, що завдання виконувалося відповідно до вимог Міжнародних  стандартів аудиту;

■ міра незалежності бухгалтера;

■ характеристика підготовленої бухгалтерської (фінансовою) інформації з посиланням на те, що вона сформована на основі початкової інформації, наданої керівництвом економічного суб'єкта;

■ відповідальність керівництва  економічного суб'єкта;

■ заява про те, що в  результаті роботи не проводилися ні аудиторська перевірка, ні огляд, що не дасть бухгалтерові можливості виразити упевненість в достовірності  підготовленої їм бухгалтерської (фінансовою) інформації;

■ абзац, що відбиває істотні  відступи, якщо такі виявлені, від вживаних основ бухгалтерської (фінансовою) звітності (МСФО або відповідних  національних стандартів);

■ дата звіту;

■ адреса професійного бухгалтера;

■ підпис бухгалтера.

Разом із звітом на кожній сторінці підготовленої бухгалтерської (фінансовою) інформації має бути зроблений запис "Без проведення аудиту", або "Компілює без проведення аудиторської перевірки і оглядової перевірки", або "См. звіт (висновок) про компіляцію"

 

 

 

 

 

 

 

Консультаційні послуги

Зарубіжна і вітчизняна практика аудиторства  показує, що до аудиторів усе частіше почали надходити замовлення на виконання низки завдань, що виходять за рамки перевірки фінансових звітів. Укладачі стандартів намагалися не відставати від бурхливого зростання попиту на такі послуги, внаслідок чого почали з'являтися численні атестаційні стандарти та стандарти аудиторської і бухгалтерської діяльності. Ці стандарти допомагають вийти з цілого ряду нетипових ситуацій, що виникають у процесі складання аудиторського висновку і під час виконання завдань, безпосередньо не пов'язаних з аудитом, особливо при компіляціях (збиранні й обробці даних).

У Законі України "Про аудиторську діяльність" (стаття 20) передбачено аудиторські  послуги у вигляді консультацій, які можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми). У такому договорі про надання аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обслуговування аудиторських послуг, розміри й умови оплати, відповідальність сторін.

Аудитори  чи аудиторські фірми надають  консультаційні послуги щодо організації  і відновлення бухгалтерського  обліку, складання декларацій про доходи, складання фінансової звітності, проведення аналізу господарської діяльності, оцінювання активів і пасивів, консультацій з питань податкового законодавства, з маркетингу і права тощо.

У процесі  консультування аудитори повинні дотримуватися  принципів професіоналізму, компетентності, об'єктивності в роботі, конфіденційності, правил етики тощо.

Від консультанта вимагається ретельна підготовка. Він цікавиться проблемами клієнта, фінансовим станом суб'єкта підприємницької діяльності й повинен ретельно оцінити і передбачити, яку допомогу можна надати замовнику. Консультант збирає інформацію (первинну документацію, бухгалтерські регістри, звіти клієнта, опубліковані матеріали тощо), складає план і графік виконання.

Завдання  подається клієнту для обговорення, схвалення і прийняття рішення, після чого укладається контракт у вигляді листа-договору (сторони, обсяг завдання; робоча продукція і звіти; гонорар і витрати; процедури складання звіту і оплати; обов'язки сторін; відповідальність; підписи і дати). Консультант підготовляє і систематизує дані.

До  і під час виконання завдання клієнт може одержати декілька проміжних звітів про хід консультування. Заключний звіт має вказувати на реальні переваги, отримані внаслідок змін, давати клієнту рекомендації про те, що треба робити або чого слід уникати в майбутньому.

Добрий  звіт має бути для клієнта керівництвом для подальшого розвитку суб'єкта господарювання.

 

Великі аудиторські фірми  можуть проводити аудит і надавати консультації з широкого кола питань: загальне керівництво й управління фінансами; управління маркетингом  і збутом; управління кадрами і  трудовими ресурсами тощо. Деякі  фірми надають свої консультації в певних галузях, наприклад, у будівництві, нафтодобувній промисловості, страховій  і банківській справі, підприємствам  зв'язку і транспорту, виробничим і  сільськогосподарським підприємствам  і т. ін.

 

Під процесом консультування мають на увазі форму надання  допомоги щодо змісту, процесу і  структури завдання (або серії  завдань), за якої консультант сам  не відповідає за виконання завдань, але допомагає тим, хто їх виконує. Крім того, консультування можна розглядати як особливу професійну діяльність, яка  здійснюється на підставі контракту  між клієнтом і аудиторською фірмою. Фірма надає послуги своїм  клієнтам за допомогою спеціально підготовлених  і кваліфікованих працівників, які  допомагають клієнту виявити  і проаналізувати проблеми, що виникли. Аналізуючи ці проблеми, консультанти дають рекомендації щодо вирішення і сприяють, у разі потреби, їх виконанню.

 

Особливе значення мають  консультаційні послуги з юридичних  питань і бухгалтерського обліку. Різнобічний вплив юридичних питань на бізнес може вимагати порад щодо трудового законодавства, оподаткування, цивільного права та інших спеціальних галузей законодавчої діяльності. Часто від аудиторів поряд із перевіркою вимагають оціночних суджень про рахунки і звіти клієнта або рекомендацій щодо вдосконалення фінансової роботи. Аудиторські перевірки часто готують грунт для важливих управлінських рішень.

При проведенні консультацій із метою досягнення найбільшого  сумарного ефекту аудиторські фірми  повинні комбінувати й використовувати  навички і вміння як спеціалістів-універсалів, так і вузьких спеціалістів, які мають глибокі знання в окремих галузях знань. Майбутній успіх аудиторських фірм значною мірою залежатиме від здібностей персоналу у виборі асортименту нових послуг, застосування прогресивних методів втручання у фінансову діяльність, покращання якості послуг і чесності працівників.

Отже, консультування треба  розглядати як професійну службу або  як метод, що забезпечує практичні поради і допомогу. При цьому аудитор, який проводить консультації, повинен  володіти навичками, необхідними для:

а) розв'язання проблем і  обміну досвідом;

б) виявлення проблем;

в) знаходження потрібної  інформації;

г) аналізу і синтезу;

ґ) розроблення пропозицій щодо вдосконалення фінансово-господарської  роботи;

д) спілкування з людьми;

е) планування змін;

є) допомоги клієнтам у накопиченні  досвіду;

ж) передачі методів управління тощо.

Консультуванню притаманні єдність принципів і методів. Основними методами консультування є опитування, встановлення проблеми, розв'язання проблеми і написання  звітів.

Консультаційні послуги, як правило, мають прикладний характер. Тому клієнт бере активну участь у  роботі на всіх стадіях виконання  завдання і виробляє під керівництвом аудиторів навички встановлення і розв'язання проблем.

Процес консультування являє  собою спільну діяльність консультанта і клієнта з метою вирішення  певного завдання і здійснення бажаних  змін в організації-клієнті.

Процес консультування охоплює  два однаково важливих аспекти консультаційного процесу: роботу, для якої був запрошений консультант, і взаємовідносини між консультантом і клієнтом. Найкраще, коли обидві сторони по закінченні роботи будуть задоволені відносинами. Аудиторська діяльність — це підприємницька діяльність, тому аудитору слід пам'ятати, що успішно закінчене завдання залишає відчиненими двері для подальшої співпраці.