Поняття аудиторських послуг

Разом з тим, ми поділяємо  думку проф. М.Т.Білухи щодо класифікації інформаційного забезпечення аудиту за ознаками пізнавальності на нову і релевантну. Нова інформація відображає, новизну запропонованого рішення або обгрунтовує причину недоліків виявлених у процесі аудиту, а релевантна — це та, що раніше була в аналогах, тобто в прототипі.

За змістом інформацію, яку використовують в аудиторському  контролі, М.Т.Білуха поділяє на законодавчу, планово-нормативно-довідкову, договірну, технологічну, організаційно-управлінську, фактографічну 

Основним джерело законодавчої інформації є закони і постанови, які прийняла Верховна Рада України, Укази Президента України, постанови уряду та інші законодавчі акти, що регулюють питання господарської діяльності суб'єктів аудиторського контролю. До джерел законодавчого інформаційного забезпечення відносять також законодавчі акти з цивільного, трудового й адміністративного права.

Планову інформацію аудитор  черпає з перспективних і поточних планів, які розробляють безпосередньо на суб'єкті аудиторського контролю. Сюди можна також віднести бюджети реалізації і витрат, прибутків та ін. Що стосується нормативно-довідкової інформації, то її варто виділити в окрему групу, а не змішувати з плановою інформацією, як це пропонує проф. М.Т. Білуха.

Технологічна інформація включає відомості про технологію виробництва, технічні й технологічні умови експлуатації обладнання і технологічних ліній, технічні умови якості та ін. Основними джерелами технологічної інформації є технічна і проектно-технологічна документація, паспорти та інші документи, які використовуються на суб'єкті господарської діяльності.

Джерелами організаційно-управлінської  інформації є установчі документи  суб'єкта аудиторського контролю, накази і розпорядження керівника, посадові інструкції та ін. Організаційно-управлінська інформація залежить від типу та структури  підприємства, організації і стилю управління.

Фактографічна інформація характеризує об'єкти аудиту на основі даних, що відображені  у первинних документах, облікових регістрах, бухгалтерській і статистичній звітності.

Заслуговує на увагу класифікація економічної інформації, яку запропонував М.Т. Білуха такими ознаками: характеристика стану об'єкта, спосіб відображення, насиченість даних, корисність використання, спосіб подання, обробка інформації, ступінь інформаційної деталізації об'єктів обліку, об'єкт аудиту.

За станом об'єкта контролю економічна інформація поділяється  на оперативну і поточну. На думку проф. М.Т.Білухи, «інформація, яка характеризує стан об'єкта контролю на сучасний момент, називається оперативною, а протягом планового періоду — поточною».

Залежно від процесу обробки  інформації проф. М.Т.Білуха поділяє  її на первинну, вторинну, проміжну і  підсумкову. На його думку, первинна інформація характеризує стан об'єкта контролю, а вторинна утворюється шляхом обробки (запис у регістри бухгалтерського обліку). Інформація бухгалтерського обліку, згрупована у нагромаджувальних відомостях протягом місяця, за окремими видами виробів називається проміжною, а систематизована за статтями калькуляції після закінчення звітного періоду — результативною.

Заслуговує на увагу пропозиція М.Т. Білухи щодо класифікації економічної інформації за: способом відображення — текстова, цифрова, алфавітна, алфавітно-цифрова (креслення, схеми, графіки); насиченістю даних — недостатня, достатня, зайва; корисністю використання — корисна, некорисна; способом подання — директивна, розпорядча, звітна; ознаками обробки — оброблювальна і необроблювальна; ступенем інформаційної деталізації об'єктів обліку — аналітична і синтетична; об'єктами аудиту на внутрішню і зовнішню, — вхідну і вихідну; стабільністю використання або зберігання — умовно-постійну і змінну [48, с. 220-221]. В цілому ми погоджуємось із даною класифікацією економічної інформації, яку використовують в аудиті. Проте з цього приводу маємо ряд зауважень і пропозицій щодо ознак класифікації економічної інформації та її видів.

За джерелами отримання  інформацію, яку використовують в  аудиті, можна поділити на: оперативного, бухгалтерського і статистичного  обліку й звітності; внутрішнього контролю, відомчого контролю, попереднього аудиторського контролю.

Інформація оперативного обліку не завжди зафіксована в документах. Проте аудитор може сам її отримати в оперативному порядку по телефону, факсу. Найдоказовішою інформацією щодо об'єктів контролю є, звичайно, дані бухгалтерського обліку (фінансового, управлінського) і звітності.

При здійсненні аналізу фінансово-господарської  діяльності, фінансового стану підприємства аудитор часто використовує дані статистичної звітності.

На об'єктах аудиту, в  тій чи іншій мірі, ревізори та спеціаліси різних відділів здійснюють внутрішньогосподарський контроль. Тому зовнішній аудитор у значній мірі покладається на результати внутрішньогосподарського контролю. Основними джерелами такої інформації є акт комплексної ревізії, тематичних перевірок, матеріали інвентаризації тощо.

Важливим джерелом отримання  інформації щодо об'єктів аудиту є  матеріали перевірки зовнішнього контролю. Такий вид контролю здебільшого здійснюють органами податкової служби, контрольно-ревізійного управління, Пенсійного фонду та ін.

Класифікація інформації, яку використовують в аудиті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Супутні аудиту послуги

Перевірка прогнозної фінансової інформації – це аудиторська перевірка прогнозної фінансової інформації, яка може охоплювати фінансові звіти і може бути підготовлена:

• як інструмент внутрішнього управління (наприклад, для допомоги в оцінювані можливих капіталовкладень) або
• для надання третім особам, наприклад, у формі:
• проспекту для забезпечення потенційних інвесторів інформацією про майбутні очікування
• річного звіту для забезпечення інформацією акціонерів, органів регулювання та інших зацікавлених осіб
• документа, що містить інформацію для кредиторів, яка може включати, наприклад, прогнози руху грошових коштів.

Виконання погоджених процедур - виконання таких аудиторських процедур, які були погоджені аудитором, суб’єктом господарювання та будь-якими відповідними третіми сторонами, а також надання звіту про фактичні результати цих процедур. Завдання з виконання погоджених процедур може включати виконання аудитором наступних процедур: 

• Запит та аналіз; 
• Перерахунок, порівняння та інші перевірки точності записів; 
• Спостереження; 
• Перевірка; 
• Одержання підтверджень.

Завдання з  підготовки інформації – підготовка фінансових звітів (які можуть бути повним пакетом фінансових звітів), але може включати також збирання, класифікацію та узагальнення іншої фінансової інформації. 
Серед наших послуг з виконання завдань з підготовки інформації є:

• Компіляція фінансової звітності відповідно до вимог міжнародних стандартів;
• Подання фінансової звітності у відповідності до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності(IAS/IFRS);
• Трансформація фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (IAS/IFRS) та загальноприйнятих бухгалтерських принципів США (US GAAP);
• Консолідація фінансової звітності корпорацій та інших об’єднань підприємств відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (IAS/IFRS).

 

 

 

  Огляд фінансової звітності — це перевірка фінансової звітності без детального вивчення системи внутрішнього контролю і обліку підприємства, без перевірки первинної документації на достовірність. При здійсненні цього виду перевірки, аудитор проводитиме меншу кількість конкретних тестів системи внутрішнього контролю та показників статей фінансової звітності, та проведе аналітичні оглядові процедури. 

    На відміну від повноцінного аудиту, завдання з огляду забезпечує середній рівень упевненості  стосовно того, що інформація, яка є предметом огляду, не містить суттєвих викривлень. Тому аудитор у своєму висновку вказує на те, чи привернув увагу аудитора будь-який факт, що свідчив би про те, що фінансові звіти не складені в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосованої підприємством концептуальної основи фінансової звітності.  

    Даний вид аудиту може бути проведено до фінансової звітності, складеної відповідно до: 

         - Положень (стандартів) бухгалтерського обліку України  

         - Міжнародних стандартів фінансової звітності 

 

 

     Огляд фінансової звітності може бути проведено при: 

         - зміні головного бухгалтера чи керівника компанії; 

         - необхідності в короткі терміни отримати аналіз діяльності компанії. 

 

 

     За результатами огляду фінансової звітності надається аудиторський висновок з висловленням негативної впевненості про предмет перевірки.

 

Завдання з виконання  погоджених процедур стосовно фінансової інформації

Метою міжнародного стандарту  супутніх послуг 4400 "Завдання з виконання  погоджених процедур стосовно фінансової інформації" (МССП 4400) є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійної відповідальності аудитора підчас роботи над завданням з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації, а також форми і змісгу висновку, що надасться аудитором у зв'язку з виконанням такого завдання. МССП 4400 присвячений виконанню завдань стосовно фінансової інформації. Однак він може надати корисні рекомендації для виконання завдань стосовно нефінансової інформації, якщо аудитор має відповідні знання з розглядуваних питань, і якщо є обгрунтовані критерії, на підставі яких формуватимуться висновки. Завдання з виконання погоджених процедур може вюіючати виконання аудитором визначених процедур стосовно окремих статей фінансової інформації (наприклад, дебіторської або кредиторської заборгованості, операцій зі зв'язаними сторонами, обсягів продажу і прибутку підрозділів суб'єкта господарювання), фінансового звіту (наприклад, балансу) або навіть повного пакету фінансових звітів. Метою завдання з погоджених процедур є виконання тих аудиторських процедур, які були погоджені аудитором, суб'єктом господарювання та будь-якими відповідними третіми сторонами, а також надання звіту про фактичні результати. Предметом погоджених процедур можуть бути: -          звірка взаємних розрахунків із кредиторами (дебіторами); -          оцінка обсягів продажу; -          розрахунки ліквідності; -          оцінка залежності від постачальників (покупців); -          участь в інвентаризації; -          оцінка структури фактичних витрат (доходів) і відповідність їх плановим; -          аналіз виконання сторонами умов договору; -          аналіз забезпеченості персоналу устаткуванням;   -          аналіз цільового використання коштів; -          аналіз використання робочого часу; -          перевірка балансу; -          перевірка звіту про фінансові результати; -          перевірка звіту про зміни у власному капіталі; -          виконання окремих процедур щодо пакету фінансовоі звітності. У своїй роботі аудитор повинен дотримуватися Кодексу етики професійних бухгалтерїв, проте незалежність не є обов'язковою вимогою для виконання завдань з погоджених процедур. На першому етапі виконання погоджених процедур аудитор отримує від замовника завдання перелік процедур, які потрібно виконати стосовно фінансової чи іншої інформації. Він погоджує отримане завдання, аналізуючи правильне власне розуміння та розуміння замовником бажаних і можливих результатів погоджених процедур. На цьому етапі необхідно чітко визначити перелік процедур (завдання), які буде виконувати аудитор, та отримати підтвердження того, що замовник розуміє вигляд (формат) та обсяг роботи, яка буде зроблена аудитором під час виконання завдання. Крім того, юіієнт повинен розуміти суть погоджених процедур і їх відмінність від аудиту чи огляду фінансової звітності. Це потрібно для ефективного планування та найбільш повного задоволення потреб замовника в інформації. Одночасно з цим узгоджуються й організаційні аспекти, обсяг часу та строк здійснення конкретних процедур по суті. Аудитор повинен упевнитися в тому, що представники суб'єкта господарювання та інші сторони, яким буде надано звіт про фактичні результати, чітко розуміють погоджені процедури та умови завдання. Узгодження вимагають такі питання: -          характер завдання, в тому числі той факт, що виконані процедури не є аудиторською перевіркою або оглядом і що, відповідно, не буде висловлено впевненості; -          установлення мсти завдання; -          визначення фінансової інформації, стосовно якої застосовуватимуться погоджені процедури; -          характер, термін та обсяг конкретних процедур, які слід застосувати; -          передбачувана форма звіту про фактичні результати; -          обмеження щодо розповсюдження звіту про фактичні результати. Якщо це обмеження суперечить вимогам законодавства, аудитор не повинен приймати завдання. Лист-зобов'язання підтверджує прийняття аудитором завдання і допомагає уникнути неправильного розуміння таких питань, як мета й обсяг роботи, відповідальність аудитора і форма висновків, що будуть надані. До листа-зобов'язання треба включити такі питання: -          перелік процедур, що будуть виконані за погодженням сторін;   - твердження про те, що розповсюдження висновку щодо фактичних даних має бути обмежено сторонами, якими було погоджено виконання процедур. Після цього аудитор повинен сюіасти план роботи для ефективного виконання завдання. Окрім того, аудитор повинен задокументувати питання, які є важливими в контексті надання доказів для обгрунтування висновку стосовно фактичних даних і доказів того, що завдання виконувалося відповідно до цього МСА й умов завдання. Слід відмітити, що якщо під час аудиту чи огляду фінансової звітності аудитор не обумовлює з замовником методи та процедури, які він виконуватиме при здійсненні роботи, то при виконанні узгоджених процедур аудитор обумовлює з замовником як процедури, так і конкретні дії, що мають бути виконані. Процедури, використовувані в завданні з виконання погодженим процедур, можуть охоплювати: -          запит та аналіз; -          перерахунок, порівняння та інші перевірки точності записів; -          спостереження; -          перевірку; -          одержання підтверджень. У зв'язку з неможливістю роз'яснити всім зацікавленим сторонам інформацію щодо предмета погоджених процедур і цілей, для яких їх виконують, коло користувачів результатів роботи аудитора жорстко обмежено тими особами, з ким ці процедури погоджені. Це не означає, що інформація (звіт аудитора) має бути різною для різних замовників, однак їі правильна інтерпретація можлива тільки при розумінні предмета процедур. Таке узгодження треба зробити з усіма ко-ристувачами аудиторських висновків для підтвердження правильності розуміння ними цілей і завдань з погоджених процедур. За певних обставин (наприклад, при погодженні процедур регулювальним органом, представниками галузі та представниками бухгалтерської професії) аудитор не зможе безпосередньо обговорити процедури з усіма сторонами, яким буде надано звіт. У цьому випадку аудитор може розглянути, наприклад, обговорення процедур, які застосовуватимуться, з відповідними представниками зацікавлених сторін, огляд відповідного листування між сторонами або надсилання їм проекту звіту, що буде наданий. Оскільки аудитор лише надає звіт про фактичні результати погоджених процедур, упевненість не висловлюється. Замість цього користувачі звіту самі оцінюють процедури та результати, наведені аудитором у звіті, і на підставі роботи аудитора роблять свої власні висновки. Звіт надається лише тим сторонам, які дали свою згоду на проведення таких процедур, оскільки Інші сторони, що не знають причин проведення цих процедур, можуть неправильно тлумачити їх результати.   Суттєвими порушеннями МССП 4400 при виконанні погоджених процедур є: 1)         надання замість звіту аудиторського висновку через те, що вводить в оману користувачів щодо рівня впевненості стосовно фінансової інформації; 2)         застосування погоджених процедур не в повному обсязі, що призводить до отриманя хибних результатів та вводить в оману користувачів. 

 

Використання результатів  виконання аудиторських послуг системою менеджменту міжнародних корпорацій

Все залежить від того, які  аудиторські послуги замовило підприємство, наприклад якщо це податкові консультації, то компанія може ефективно розподілити  податковий тягар. Якщо це послуги щодо оцінки доцільності злиття чи поглинання, то менеджмент за результатом аудиту приймає рішення про один доцільність  чи не доцільність реструктуризації компанії.

За рішенням проведення аудиторських  послуг менеджмент приймає рішення  про оптимізацію ресурсів, виробничих процесів, про доцільність укладання угоди, вееденя новогонеоборотнога актова в експлуатацію, угоди про злиття чи поглинання, зменшення податкового тягара, впровадження нової облікової політики звільнення персоналу чи підвищення ії заробітнії плат, тощо.

 

 

 

 

 

Література

1. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2007 року/ Пер. з англ. мови О.В.Селезньов, О.Л.Ольховікова, О.В. Гик, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Куліков. – К.: ТОВ  "ІАМЦ АУ “СТАТУС", 2008. – 1152 с.
2. Аудит адміністративної діяльності: Теорія та практика/ Пер. з англ.  В. Шульга. – К.: Основи, 2000. – 190 с.
3. Аудит: Застосування міжнародних стандартів в аудиторській практиці України. Навч. посіб. – К.: “Статус”, 2005. – 172 с.
4. Аудит Монтгомери: Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 542 с.
5. Аудит: Практическое пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельний, Е. Петрик и др.; Под ред. А. Кузьмінського. – К.: Учетинформ, 1996. – 283 с.
6. Аудит: Учебник для вузов / В.И. Подольский, Т.Б. Поляк, А.А. Савин и др./ Под. Ред.  В.И. Подольского. - 2-е изд. – М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2000. – 655 с.
7. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит: Пер. с англ. – М.: Финасы и статистика, 2004.–560с.
8. Бондар В.П. Концепція розвитку аудиту в Україні: теорія, методологія, організація: Монографія. – Житомир: ЖДТУ, 2008. – 456 с.
9. Виговська Н.Г. Господарський контроль в Україні: теорія, методологія, організація: Монографія. – Житомир, ЖДТУ, 2008. – 532 с.
10. Державний фінансовий аудит: методологія і організація: монографія / (Є.В. Мних, М.О. Никонович, Н.С. Барабаш  та ін.); за ред.. Є.В. Мниха. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 319 с.
11. Додж Р. Краткое руководство по  стандартам и нормам аудита: Пер. с англ. – М. : Финансы и статистика, ЮНИТИ, 2002. – 240 с.
12. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч. посіб. 2-е вид. – К.: Каравела, 2008. – 560 с.
13. Панкова С.В. Международные стандарты аудита: Учеб. пособ.ие. – М.: Экономист, 2004. – 158 с.
14. Петрик О.А., Савченко В.Я., Свідерській Д.Є. Організація та методика аудиту підприємницької діяльності: Навч. посіб./ За заг. ред.. О.А. Петрик. – К.: КНЕУ, 2008. – 472с.
15. Регулювання у сфері бухгалтерського обліку та аудиту в ЄС та перспективи адаптації законодавства України / за наук. ред. С. Голова. – К.: “Три крапки”, 2005. – 584 с.
16. Робертсон Дж. Аудит: Пер. с англ. – М.: КРМG, " Контакт", 1993. – 496 с.