Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2013 в 01:17, автореферат
Бухгалтерський облік – це складний механізм, призначення якого надавати та забезпечувати інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою здійснення ефективного й оперативного управління суб’єктом господарювання в сучасних умовах. Саме для цього бухгалтерський облік повинен вирішувати поставлені завдання, і відповідно, бути організований згідно вимог чинного законодавства та умов конкретної господарюючої одиниці.
ВСТУП
Бухгалтерський облік – це складний механізм, призначення якого надавати та забезпечувати інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою здійснення ефективного й оперативного управління суб’єктом господарювання в сучасних умовах. Саме для цього бухгалтерський облік повинен вирішувати поставлені завдання, і відповідно, бути організований згідно вимог чинного законодавства та умов конкретної господарюючої одиниці. Без належної організації бухгалтерського обліку неможливо досягнути позитивних результатів діяльності, оскільки вона є одним з найвідповідальніших етапів створення підприємства, а також запорукою рентабельності в майбутньому.
Поняття «організація» має різне значення. Однак суть цього поняття полягає в тому, що це впорядкування, налагодження ефективної, надійної і дієздатної системи. Для нормального функціонування будь–якої ланки економіки необхідно, щоб суб’єкти господарювання мали правдиву, об’єктивну інформацію про стан матеріальних та фінансових ресурсів як на своєму підприємстві, так і у партнерів. Таку інформацію дає облік, який не тільки відображає реальні господарські процеси, а й активно впливає на них. Облік – це важлива функція управління господарством. У ній одночасно поєднуються різні види управлінських робіт, завдяки чому облік виконує такі важливі функції як інформаційну, контрольну та аналітичну. Облік – це спостереження, вимірювання та реєстрація фактів, процесів, або подій суспільного життя.
Питання організації бухгалтерського обліку, формування показників звітності залишаються сьогодні надзвичайно актуальними для підприємств різних розмірів та видів діяльності. Оскільки, саме організація повина забезпечувати інформаційні потреби власника та інвесторів, удосконалювати систему організації обліку та контролю на підприємстві.
Об’єктом дослідження є організація бухгалтерського обліку.
Метою роботи є дослідження теоретичних основ організації бухгалтерського обліку на підприємстві як основи його сталого функціонування в системі бухгалтерського обліку.
Відповідно до мети в роботі поставлені такі завдання:
1) дослідити теоретичні підходи щодо організації бухгалтерського обліку;
2) розкрити сутність завдань організації бухгалтерського обліку;
3) розкрити сутність принципів організації бухгалтерського обліку;
4) дослідити етапи організації бухгалтерського обліку.
1. ПОНЯТТЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЗАВДАННЯ, ЕТАПИ ТА ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ
З розвитком ринкової економіки ускладнились як внутрішні так і зовнішні зв’язки підприємства, зросли потоки економічної інформації, яка необхідна для прийняття оперативних, стратегічних рішень. Переважну частину цієї інформації надає система бухгалтерського обліку. Для успішного ведення бухгалтерського обліку, для забезпечення його інформацією планування, аналізу та контролю господарської діяльності підприємства необхідна належна організація.
Питання організації бухгалтерського обліку порушують в своїх працях ряд вчених-економістів. Серед них Бутинець Ф.Ф., Свірко С.В., Дерій В.А., Кашаєв А.Н., Малюга Н.М., Пушкар М.С., Кузьминский А.Н., Соколов В.Я., Лень В.С., Сопко В.В. та інші.
Сопко В.В визначає організацію бухгалтерського обліку як систему методів, способів та заходів, які забезпечують оптимальне функціонування бухгалтерського обліку та подальший його розвиток.
Лень В.С. підкреслює, що організація бухгалтерського обліку – це сукупність дій зі створення цілісної системи бухгалтерського обліку, підтримання і підвищення її організованості, функціонування якої спрямоване на забезпечення інформаційних потреб користувачів облікової інформації, включаючи вибір форм організації та формування матеріального й інформаційного забезпечення облікового процесу.
Бутинець Ф.Ф дає наступне визначення «організації бухгалтерського обліку» – це сукупність заходів власника підприємства, постійного впорядкування і вдосконалення функціонування системи бухгалтерського обліку та здійснення його процесу на підприємстві.
Дерій В.А. запропонував наступне визначення : організації бухгалтерського обліку – це наука, що вивчає технологію та організацію облікового, контрольного і аналітичного процесів; організацію праці працівників бухгалтерії та обліку в структурних підрозділах підприємства; систему управління та регулювання і розвитку бухгалтерського обліку, економічного контролю й аналізу . Іншими словами, це наука про практичне втілення теорії, методологій обліку в системі управління підприємством.
Аналіз наведених визначень дозволяє сформулювати найбільш повне і зрозуміле визначення організації бухгалтерського обліку. Організація бухгалтерського обліку – це цілісна багаторівнева система, взаємопов’язаних способів і методів обліку, які утворюють чітку послідовність облікових робіт від початку оформлення господарських операцій до складання звітності.
В економічній літературі при розгляді питань організації обліку значна увага приділяється передумовам та вимогам, які ставляться для раціональної організації облікового процесу, адже, саме від раціональної організації обліку залежить можливість отримання й представлення зацікавленим користувачам всієї необхідної інформації, яка забезпечує достовірне визначення результатів діяльності.
До принципів організації бухгалтерського обліку належать:
1) принцип цілісності передбачає розгляд системи бухгалтерського обліку як цілісної системи, істотні ознаки якої не зводяться до властивостей жодної її складової;
2) принцип всебічності потребує врахування всіх внутрішніх зв’язків і відношень у системі, усіх факторів, які впливають на її функціонування;
3) принцип субординації означає ієрархічну побудову елементів і відносин за наперед чітко визначеними критеріями;
4) принцип динамічності встановлює, що всі характеристики системи мають розглядатися не як постійні, а як безперервно змінювані до своєї протилежності;
5) принцип випереджувального відображення випливає з наявності проблем, розв’язання яких передбачає прогнозування найбільш вірогідного стану досліджуваної системи в майбутньому;
6) принцип адаптивності означає пристосування побудови та функцій бухгалтерського обліку до конкретних умов управління;
7) принцип паралелізму передбачає обов’язкову наявність системи бухгалтерського обліку в кожному самостійному господарському підрозділі;
8) принцип паралельності вимагає одночасного паралельного виконання облікових процедур стосовно різних за змістом господарських операцій, здійснюваних суб’єктами господарювання;
9) принцип ритмічність передбачає забезпечення рівномірності надходження даних та видавання вихідної інформації;
10) принцип безпосередності означає послідовну побудову облікового процесу під час розв’язання конкретних завдань (ситуацій);
11) принципи спеціалізації та кооперування, яким традиційно підпорядковується праця виконавців бухгалтерських функцій.
Бухгалтерський облік
Важливу роль в успішному розв’
2. ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБІТ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ НА
Організація бухгалтерського обліку як практичної діяльності – це організація насамперед облікового процесу, тобто сукупності способів та методичних прийомів, які дозволяють відобразити господарську діяльність у первинних документах, облікових регістрах та формах фінансової звітності. Тому обліковий процес як головна ділянка організації бухгалтерського обліку вимагає більш детального розгляду його структури та змісту за обліковою процедурною та технологічною послідовністю виконання облікових робіт.
У вітчизняній науці та практиці бухгалтерський облік як обліковий процес поділяють на етапи: первинний облік, поточний облік та підсумковий облік, які відрізняються один від одного не тільки послідовністю виконання облікових робіт (первинний облік передує поточному, поточний – підсумковому), а й різним рівнем оброблення облікової інформації. Так, рівень оброблення підсумкової інформації у формах фінансової звітності на порядок вище інформації поточного обліку, яка, в свою чергу, на порядок вище інформації первинного обліку. Тому можна вважати, що етапам облікового процесу властива послідовна зміна стану облікової інформації. Послідовність здійснення облікових процедур призводить до підвищення рівня оброблення облікової інформації. Якщо на етапі первинного обліку облікова інформація фіксується в первинних документах, то поточний облік передбачає її систематизацію в облікових регістрах, а підсумковий – узагальнення систематизованої інформації у формах звітності. Отже, етапи обліку інтегрують два взаємопов’язаних напрями облікового процесу: послідовність (черговість) здійснення облікових процедур та рівень оброблення облікової інформації. Для ідентифікації цього поділу можна використовувати терміни «стадія» і «фаза». У довідково–енциклопедичній літературі поняття «стадія» трактується як відрізок процесу, який має власне проміжне завдання і через це має відносну самостійність та завершеність. Вважаємо, що стадія облікового процесу – це сукупність облікових робіт, які пов’язані одна з одною єдністю змісту і методів виконання та забезпечують підготовку та реалізацію облікового процесу в просторі. Якщо етапи обліку показують черговість та рівень оброблення (систематизації, узагальнення) облікової інформації, то стадії облікового процесу характеризують лише порядок послідовного здійснення облікових процедур, їхню черговість у межах певного етапу: стадія первинної документації, стадія облікової регістрація, стадія звітності. Під фазою розуміють – стан системи на певний момент часу. Фаза (від грец. рhasis – поява) – період, ступінь у розвитку якого–небудь явища. Поділ облікового процесу на фази дає можливість розглянути етапи обліку як якісну зміну стану облікової інформації, її розвиток.
У табл. 2.1 для наглядності наведена структура етапів, стадій та фаз облікового процесу за організаційною та технологічною послідовністю.
Першим етапом облікового процесу є первинний облік. Його зміст становлять відображення фактів господарського життя в первинних документах. З огляду на великий масив і різноманітність фактів господарського життя, специфіку окремо взятого підприємства та різні цілі фінансового, управлінського і податкового обліку необхідно спочатку сформулювати проблему, визначити в рамках загальної мети окремі цілі, змоделювати обліковий процес на етапі первинного обліку та визначитись із обліковими номенклатурами, формами первинних документів, графіком документообігу. Із сказаного виходить, що потрібно здійснити цілий комплекс робіт на стадії підготовки облікового процесу у фазі проектування організації первинного обліку.
У фазі проектування облікового процесу взагалі і первинного обліку, зокрема, спочатку формулюються проблема, яка уточнює предмет обліку та його об’єкти. Іншими словами, від правильно сформульованої проблеми залежить оптимальність вибору об’єктів обліку та розробка облікової номенклатури. Від вибору облікової номенклатури залежить проектування форм документації, визначення їх реквізитів.
Етапи, стадії і фази організації облікового процесу
Етапи |
Стадії |
Перелік олікових робіт |
Фази |
Перелік олікових робіт |
Первинний |
Підготовча |
Розробка облікової |
Проектна |
Формулювання проблеми, |
Процедурна |
Виявлення,вимірювання |
Технологічна |
Застосування технічних
засобів | |
Результативна |
Забезпечення поточного |
Рефлексійна |
Оцінювання:перевірка | |
Поточний |
Підготовча |
Розробка робочого |
Проектна |
Формулювання проблеми, |
Процедурна |
Накопичення,групування, |
Технологічна |
Застосування технічних
засобів | |
Результативна |
Забезпечення підсумкового |
Рефлексійна |
Оцінювання:перевірка | |
Підсумковий |
Підготовча |
Розробка показників
і |
Проектна |
Формулювання проблеми, |
Процедурна |
Узагальнення інформації |
Технологічна |
Застосування технічних
засобів | |
Результативна |
Бухгалтерська звітність |
Рефлексійна |
Оцінювання:перевірка
правильності складання |