За
аналізований період питома вага заробітної
плати виробничих робітників зросла
на 0,47%, Зростання інших накладних витрат
викликаний зміною їх структури: збільшенням
частки відсотків за кредити банку, орендної
плати, податків, що включаються до собівартості.
Таким
чином, підвищення загальної суми витрат
було викликане підвищенням в
абсолютному вираженні суми майже
кожного елемента витрат.
На
підприємстві шахта «Ломуватська» з
2006 року проводиться облік витрат по процесах
виробництва з використанням елементів
нормативного методу планування, обліку
витрат і калькулювання собівартості
видобутку вугілля, тому витрати групуються
і аналізуються не тільки за своїм економічним
змістом, А й по виробничих процесів в
залежності від застосовуваної техніки.
При цьому угруповання витрат по процесах
виробництва дозволяє визначити вплив
різних чинників на величину собівартості.
Застосування
попроцессного методу необхідно
для аналізу та контролю за рівнем
витрат за окремими технічними ланкам,
виявлення ланок, де процес протікає
з відхиленнями від прийнятих
норм витрат, для виявлення економічної
ефективності застосовуваної технології,
найбільш раціональних систем розробок,
Способів виїмки вугілля, обсяги і співвідношення
вугілля з різною трудомісткістю,
для визначення економічної ефективності
різних способів і схем організації
виробництва.
Зниження
собівартості продукції забезпечується,
насамперед, за рахунок підвищення
продуктивності праці. З ростом продуктивності
праці скорочуються витрати праці
в розрахунку на одиницю продукції,
а отже, зменшується і питома вага
заробітної плати в структурі
собівартості.
Рекомендації
щодо усунення виявлених недоліків
в управлінні та оплату праці на
підприємстві шахта « Ломуватська»:
1.
Необхідно переглянути штатний
розклад, сітку тарифних ставок.
2.
Рекомендується облік робочого
часу вести в стандартній формі
табеля обліку та використання
робочого часу.
1.
У наказах на виплату премій
чітко вказувати джерело фінансування.
2.
Переглянути нову модель оплати
праці, яка використовує принцип
пайової розподілу зароблених
трудовим колективом коштів між
працівниками залежно від їх
кваліфікації та якості і результатів
праці. Модель успішно використовує
сучасні визначення реального трудового
внеску працівників при нарахуванні їм
щомісячних винагород. Основу моделі складають
"вилки" співвідношень оплати праці
різної якості, що є головним елементом
її організації. Усі працівники залежно
від кваліфікації поділяються на ряд кваліфікаційних
груп. Кожній кваліфікаційній групі відповідає
конкретне значення "вилки" співвідношень
в оплаті праці. Таким чином, чим вище кваліфікаційна
група, тим більше значення "вилки"
співвідношень. Такий механізм організації
матеріального стимулювання забезпечить
не тільки необхідну диференціацію в оплаті
праці різної якості, зокрема, між робітниками
і керівниками, між фахівцями різної кваліфікації,
а й що дуже важливо, Можливість врахування
реального трудового вкладу та фізичної
результативності праці працівника.
3.
Провести на підприємстві незалежну
аудиторську перевірку роботи
підприємства, тому що цей спосіб
виявлення причин незадовільної
роботи організації є одним
із значущих в даний час,
а також перспективною. Незалежний
контроль проводиться аудиторами,
аудиторськими фірмами, що здійснюють
свою діяльність на договірній
комерційній основі за рахунок
замовника (суб'єкта, в окремих
випадках за рахунок бюджетних
коштів) - клієнта.
Правильний
вибір форм і систем заробітної плати
в конкретних виробничих умовах, відповідність
рівня заробітної плати виконуваній
роботі відіграє важливу роль у підвищенні
якості праці працівників.
Таким
чином, системи мотивації і стимулювання
праці використовуються як інструмент
у визначенні поведінки працівників
на виробництві, його ціннісних установок,
зрештою для відбору працівників
по особистісним характеристикам.
Підприємство
шахта «Ломуватська», якщо дозволяють
кошти, проводить заходи з підвищення
кваліфікації (тарифного розряду) працівників
шляхом їх додаткового навчання, так само
виділяє кошти на преміювання.
Метою
преміювання є матеріальне заохочення
працівників за зразкове виконання
трудових обов'язків, тривалу роботу,
активну участь у громадському житті
підприємства. Премії працівникам основного
виробництва виплачуються за виконання
затвердженого плану, а працівникам допоміжних
цехів за зростання обсягу товарної продукції.
З
цією метою встановлюються основні
положення для залучення працівників
у виробництво продукції, а саме:
-
посилення матеріальної зацікавленості
і підвищення особистої відповідальності
працівників за виконання встановлених
завдань;
-
підвищення професіоналізму працівників
у вирішенні питань, пов'язаних з виробництвом;
-
розвиток прогресивних форм організації
та оплати праці;
-
економію всіх видів матеріальних ресурсів,
Впровадження передової технології, нової
техніки, механізації та автоматизації
виробничих процесів, підвищення технічного
рівня виробництва і продуктивності праці.
Матеріальні
витрати, як відомо, у вугледобувній
промисловості займають велику питому
вагу в структурі собівартості продукції,
тому навіть незначне заощадження сировини,
матеріалів, палива і енергії при
виробництві кожної одиниці продукції
в цілому по підприємству дає великий
ефект.
Ефективність
виробництва значною мірою залежить
від управління матеріальними ресурсами
- планування, нормування, забезпеченості
і використання, а також організації
їх зберігання. Це обумовлено такими факторами
значимості матеріальних ресурсів у
виробництві:
- Витрати
на матеріальні ресурси - основна
частина собівартості продукції;-
Виробничі запаси складаються
з основної суми власних оборотних
коштів, Тому прискорення їх оборотності
- великий резерв підвищення ефективності;-
Правильна організація управління
матеріальними ресурсами - умова
ритмічності виробництва;
-
Посилення нормування споживання
матеріальних ресурсів та лімітування
вимагають посилення режиму економії.
Найважливіше
значення в боротьбі за зниження собівартості
продукції має дотримання найсуворішого
режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської
діяльності підприємства. Послідовне
здійснення на підприємствах режиму
економії проявляється насамперед у
зменшенні витрат матеріальних ресурсів
на одиницю продукції, скорочення витрат
на обслуговування виробництва та управлінню,
у ліквідації втрат від браку
і інших непродуктивних витрат.
Заходами
щодо збереження товарно-матеріальних
запасів і більш економічному
їх використання на підприємстві «Ломуватська»
є:
-
Оптимальне розміщення матеріалів
на складах, що забезпечує можливість
їх швидкої приймання, відпуску
та перевірки наявності; в місцях
зберігання кожного виду запасів
прикріплюється ярлик з вказівкою
даних про знаходиться запасі;
-
Оснащення місць зберігання запасів
ваговим господарством, вимірювальними
приладами та мірною тарою,
Оскільки готова продукція в
натуральному виразі оцінюється
у вагових одиницях;
-
Визначення кола осіб, відповідальних
за приймання та відпуск запасів
(комірників та експедиторів), за
правильне і своєчасне оформлення
цих операції, а також за збереженням
ввірених їм запасів.
Більш
економічне використання товарно-матеріальних
запасів на підприємстві «Ломуватська»
забезпечується шляхом визначення оптимальної
величини матеріальних витрат, яка забезпечувала
б ефективне функціонування виробництва
при мінімальному обсязі витрат на його
матеріально-технічне забезпечення.
Витрати
на створення і зберігання запасів
залежать від величини виробничого
запасу, страхування вартості утримання
складів, витрат, пов'язаних з втратами
(псування, старіння та ін.) .
Але в той же час
при створенні і зберіганні запасів
треба брати до уваги і нестоімостние
фактори. Тут треба мати на увазі
гарантії щодо якості, досвід постачальника,
упевненість у постачанні і бажану
перспективу взаємин між постачальником
і покупцем (виробником). Важливим є
також транспортний фактор, який у
ряді випадків відіграє більш важливе
значення, ніж ціна ресурсу. Адже може
скластися таке становище, коли заявлена постачальником
висока ціна при перевезенні в 10 км виявиться
вигідніше низької ціни, названої постачальником,
що знаходиться за 200 км.
Поточні витрати
на запаси повинні також включати
складські витрати. Вони виникають
із збільшенням запасів в порівнянні
з нормованим об'ємом, так як в
цьому випадку потрібне розширення
складів і т.п. У поточні витрати
також слід включити витрати на страхування,
псування товарів, розкрадання і
т.д.
Найважливішою умовою
для вдосконалення управління матеріальними
ресурсами є зниження їх витрат на
одиницю продукції, зниження матеріаломісткості.
У зв'язку з цим необхідно знижувати
норми витрачання матеріалів.
До матеріальних
ресурсів, норми витрат на які встановлюються
в натуральних вимірниках, відносяться
сировина і матеріали, паливо і енергія
на технологічні цілі, напівфабрикати
власного виробництва, пристосування
цільового призначення і окремі
види матеріалів допоміжного технологічного
призначення. По інших матеріальних
ресурсів (запасні частини, матеріали
для догляду за технологічним
обладнанням і поточного ремонту
будівель і споруд) витрати нормуються
по укрупнених нормативів з урахуванням
виду та обсягу робіт, вони є складовою
частиною кошторисних ставок витрат
по обслуговуванню виробництва і
управлінню, Включаючи витрати на
утримання та експлуатацію інформаційно-технічних
центрів.
Під нормою витрат матеріальних
ресурсів розуміються їх максимально
допустимі величини, при яких забезпечується
виробництво одиниці продукції (вироби)
певного виду і встановленої якості
в умовах налагодженого виробництва.
Нормування матеріальних ресурсів включає
розробку, затвердження, впровадження
та використання встановлених норм і нормативів
витрати в конкретних виробничих умовах.
В системі матеріальних
норм виділяють чотири основні групи
норм:
- Норми витрати
в основному виробництві;
- Норми витрати
на допоміжні та інші потреби;
- Норми витрати
паливно-енергетичних ресурсів;
- Норми витрати
на ремонт і експлуатацію основних
засобів.
Формування норм
по кожній групі полягає, як правило,
з двох етапів: Розрахунку індивідуальних
норм і формування укрупнених (зведених)
норм.
До складу норм витрат
матеріальних ресурсів на одиницю продукції
не включаються втрати і відходи
понад затверджених норм і нормативів
природних втрат, втрати при транспортуванні
і зберіганні, а також витрати,
зумовлені відступом від встановлених
вимог до якості сировини і матеріалів,
Пов'язані з виробничим браком, випробуванням
нових зразків, ремонтом устаткування,
відробітком технологічних схем
і агрегатів, порушенням і відступом
від регламентованих процесів і
режимів роботи, профілактикою устаткування,
та інші аналітичні види витрат. Норми
витрати матеріальних ресурсів встановлюються
з точністю не менше 0,05% розрахункового
значення норми.
Нормування проводиться
по кожному елементу матеріальних витрат
виходячи з особливостей використання
матеріалів.
Підприємство «Ломуватська»
має можливість впливати на величину витрат
матеріальних ресурсів, починаючи з їх
заготівлі. Сировина і матеріали входять
у собівартість за ціною їх придбання
з урахуванням витрат на перевезення,
тому правильний вибір постачальників
матеріалів впливає на собівартість продукції.
Важливо забезпечити надходження матеріалів
від таких постачальників, які знаходяться
на невеликій відстані від підприємства,
а також перевозити вантажі найбільш дешевим
видом транспорту. При укладанні договорів
на поставку матеріальних ресурсів необхідно
замовляти такі матеріали, які за своїми
розмірами та якістю точно відповідають
планової специфікації на матеріали, прагнути
використовувати більш дешеві матеріали,
не знижуючи в той же час якості продукції.
Таким чином, основною умовою зниження
матеріальних витрат на підприємстві
«Ломуватська» є вдосконалення облікових
робіт, забезпечення контролю над збереженням
товарно-матеріальних запасів, використання
прогресивних видів матеріалів, Впровадження
технічно обгрунтованих але рм витрат
товарно-матеріальних запасів.