Система плану рахунків Російської Федерації

Первинні документи повинні  бути складені в момент здійснення операції, а якщо це не представляється  можливим - безпосередньо по окончанііопераціі. Відповідальність за своєчасне та доброякісне  створення документів, передачу їх у встановлені терміни для  відображення в бухгалтерському  обліку, за достовірність які у  документах даних несуть особи, які  створили і підписали ці документи.

Своєчасне і достовірне створення  первинних документів, передача їх у встановлені порядку і строки для відображення в бухгалтерському  обліку провадяться відповідно до затвердженого  в організації графіком документообігу. Єдині форми документів в Російській Федерації розробляють централізовано. Розробка таких форм для оформлення однорідних господарських операцій у різних організаціях називається уніфікацією. У Російській Федерації уніфіковані форми касових документів, майже всі банківські документи і деякі інші. Вони обов'язкові для всіх галузей народного господарства. Уніфіковані форми первинних документів повинні застосовуватися в організації без змін. Форми первинних документів, які не передбачені альбомами уніфікованих первинних документів, розробляються організацією самостійно. При цьому вони повинні містити всі обов'язкові реквізити.

Поряд з уніфікацією важливе  значення має стандартизація документів, під якою розуміють встановлення однакових стандартних розмірів бланків типових документів.

Порядок складання та опрацювання  документів. Документи слід складати на бланках встановленої форми з  заповненням всіх реквізитів. Якщо деякі реквізити не заповнені, то вільне місце прокреслюють. Запис  у документах роблять чорнилом, кульковою  ручкою або на друкарських та лічильних  машинах. У грошових документах суму вказують цифрами і прописом. Документи  повинні бути оформлені акуратно, текст і цифри написані чітко  і розбірливо. Якщо в тексті або  цифрах допущена помилка, її слід закреслити (так, щоб можна було прочитати  закреслене) і написати зверху правильний текст або суму. Потім правильний текст або суму повторюють на полях  документа і засвідчують підписом особи, що оформляє документ. Текст  застереження такий:

Написаному в виправлення  помилки вірити (новий текст або  сума)

Дата Підпис

У деяких документах, наприклад  прибуткових та видаткових касових  ордерах, виправлення робити не дозволяється.

Надходять до бухгалтерії  документи обов'язково перевіряють, перш за все за формою, і встановлюють необхідне число заповнених реквізитів, наявність і правильність підписів, чіткість і розбірливість заповнення документа. Потім здійснюють арифметичну перевірку, при якій визначають правильність підрахунків в документі. Після цього документи перевіряють по суті, встановлюють законність і доцільність господарських операцій.

Перевірені і прийняті бухгалтерією документи піддають бухгалтерській обробці, під якою розуміють розцінку, угруповання і розмітку (Контирування) їх. Під розцінкою, або таксування, документів розуміють грошову оцінку зазначених у документі матеріальних цінностей. Групування - це підбір однорідних документів в пачки, що дозволяє робити записи загальними підсумками. На основі груп первинних документів часто  складають зведені. Розмітка, або  Контирування, полягає у визначенні та запису кореспондуючих рахунків за кожною господарською операцією, відображеної в документах.

Після розмітки дані документів про господарські операції записують  в синтетичних і аналітичних  рахунках, а використані документи  здають в архів. Процес проходження  документів від моменту виписки  до здачі на зберігання в архів  називається документообігом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Регістри бухгалтерського обліку і їх регламентація

Відповідно до п. 19 Положення  по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності регістри бухгалтерського обліку призначені для систематизації та накопичення  інформації, яка знаходиться в  прийнятих до обліку первинних документах, для відображення на синтетичних  рахунках бухгалтерського обліку, а  також в бухгалтерській звітності. Регістри бухгалтерського обліку ведуться в спеціальних книгах (журналах), на окремих аркушах і картках, у вигляді машинограм, отриманих при використанні обчислювальної техніки, а також на магнітних стрічках, дисках, дискетах та інших машинних носіях.

На підставі Положення по веденню бухгалтерського обліку і звітності можна стверджувати, що господарські операції повинні відображатися в регістрах бухгалтерського обліку в хронологічній послідовності і групуватися по відповідним рахунках бухгалтерського обліку. Правильність відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку забезпечують особи, які склали і підписали їх.

При зберіганні регістрів бухгалтерського обліку повинен забезпечуватися їх захист від несанкціонованих виправлень. Виправлення помилки у регістрі бухгалтерського обліку має бути обгрунтовано і підтверджено підписом особи, що зробила виправлення, з зазначенням дати виправлення.

Зміст регістрів бухгалтерського обліку та внутрішньої бухгалтерської звітності є комерційною таємницею підприємства.

Особи, які мають доступ до інформації, що міститься в регістрах  бухгалтерського обліку і у внутрішній бухгалтерської звітності, повинні зберігати комерційну таємницю. За розголошення комерційної таємниці вони, як правило, несуть відповідальність, встановлену законодавством Російської Федерації.

Облікові регістри бухгалтерського  обліку за характером реєстрації в  них облікових даних діляться на:

1) хронологічні (призначені  для послідовного запису операцій  у міру їх здійснення і виконують  контрольну функцію);

2) систематичні (призначені  для класифікації господарських  операцій за видами засобів  і характером господарських процесів).

За обсягом врахованих відомостей поділяються на:

1) синтетичні регістри (відображають  і контролюють господарські операції  в узагальненому вигляді по  групах засобів);

2) аналітичні регістри (відображають  специфічні особливості та окремі  види господарських операцій).

За зовнішньою формою діляться на:

1) книги;

2) вільні листи;

3) картки.

За побудовою в них  реквізитів діляться на:

1) односторонні;

2) двосторонні;

3) табличні.

Зв'язок облікових регістрів  необхідна для автоматизації  формування бухгалтерських проводок в  процесі введення відомостей про  операції. Цей взаємозв'язок забезпечує багаторазовість зміни господарської операції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної литературы.

1. Податковий кодекс. Загальна частина  (проект). Коментарі С.Д. Шаталова

М.: Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку. 1996 р. –

656 с.

2. Податковий кодекс. Частини 2-4. КС – «Інтернет»: Http//www. consultant.ru.

3. Про річний бухгалтерської звітності за 1995 р.: Наказ МВ РФ від 19 жовтня 1995 р. №115//Нормативные акти з фінансів, податках, страхуванню і бухучёту. 1996 р. №1. с.71

4. Про основних напрямах податкової  реформи, у РФ і заходів для  зміцненню податкової і платёжной  дисципліни: указ президента РФ  від 8 травня 1996 р. №685//Финансово-бухгалтерские  консультації. 1996 р. №3 с.

20-28

5. Дашев О.З., Черник Д.Г. Фінансова  система Росії. – М.: Инфра-М,

1997г.

6. Основи податкової системи:  Учеб. Посібник для вузов/Под ред. Д.Г.

Чорниця. – М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1998 р. – 422с.

7. Палій В.Ф. Оновлення бухгалтерського  обліку: що дальше?//Бухгалтерский облік. 1996 р. №10 з. 5-10

8. Черник Д.Г. Податки трапилося  в ринковій економіці. – М.: Фінанси, ЮНИТИ,

1997г.

9. Юткіна Т.Ф. Податки і оподаткування.  – М.: ИНФРА-М, 1999 р. – 429с.

Використана Література: 

1. План рахунків бухгалтерського  обліку фінансово-господарської  діяльності організацій (затв. наказом Мінфіну РФ від 31 жовтня 2000 р. N 94н) 

2. «Фінансова газета»  № 47-48 

3. Інструкція із застосування  Плану рахунків бухгалтерського  обліку фінансово-господарської  діяльності організацій (затв. Наказом  Мінфіну РФ від 31 жовтня 2000 р.  № 94н)