Судово бухгалтерська експертиза

     Коло  питань, які стосуються матеріалів висвітлюються в процесі судово-бухгалтерської експертизи матеріалів, визначається її завданнями, а саме:

• установлення документального обґрунтування нестачі або наявності лишків матеріалів, а також розміру завданих матеріальних збитків за відповідний період часу і місце їх здійснювання;
• установлення правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей;
• визначення і підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих посадовими і матеріально відповідальними особами в результаті навмисних корисливих правопорушень;
• установлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку операцій з оприбуткування вимогам чинних нормативних актів у бухгалтерському обліку і звітності;
• установлення обґрунтування списання сировини, матеріалів, готової продукції, товарів.

     На  практиці зустрічається досить багато порушень та корисливих зловживань, пов’язаних з розкраданням матеріальних запасів, і основним джерелом інформації, що надається бухгалтеру-експерту при цьому, є матеріали проведених інвентаризацій. Також багато порушень скоюється через необґрунтоване списання нестач матеріалів, неправильне відображення в обліку результатів пересортування матеріальних цінностей.

     Тому  дослідження операцій з матеріальними  запасами є одним з провідних  у експертно-бухгалтерських дослідженнях.

     Основним  джерелом інформації, поданої бухгалтеру-експерту під час розслідування злочинів, пов’язаних із розкраданням матеріальних запасів підприємств, є матеріали проведених інвентаризацій.

     Досліджуючи дані інвентаризації, експерт повинен  з’ясувати, наскільки повно вона проведена, а саме:

     -          чи була присутня під час перевірки матеріально-відповідальна особа, чи був у складі інвентаризаційної комісії фахівець, котрий добре знає особливості зберігання, обліку і використання даного виду запасів;

     -          які виявлені лишки й нестачі цінностей і як вони відображені в бухгалтерському обліку;

     -          чи правильно розрахований збиток від нестач матеріальних запасів тощо.

     Досліджуючи порівняльні відомості, експерт-бухгалтер  повинен установити характер розбіжностей між фактичними залишками матеріалів на момент проведення інвентаризації й обліковими даними на цю саму дату. Експерт має також ознайомитися з письмовими вмотивованими поясненнями матеріально-відповідальних осіб про причини виявлених лишків і нестач. За необхідності проведення додаткової інвентаризації про стан і рух матеріальних ресурсів на підприємстві, що перевіряється, експерт мусить проаналізувати дані, що містяться в протоколах допитів свідків і матеріально відповідальних осіб, отримані слідчим. 

     1.3. Інформаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи обліку матеріалів

     Розпочинаючи  експертне дослідження операцій з товарно-матеріальними цінностями, експерт-бухгалтер повинен, на сам перед, підібрати необхідні законодавчі, нормативно-правові, інструктивні та довідкові інформаційні джерела, що стосуються даного питання:

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-XIV;
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”;
3. План розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.1999 року № 291;
4. Інструкція про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженому наказом МФУ ві30.11.1999 року № 291:
5. Інструкцію з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджену наказом МФУ від 30.10.1998 року № 90;
6. Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість затверджену наказом МФУ від 01.07.1997 року № 141;
7. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 року № 116;
8. Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей, затверджену наказом МФУ від 16.05.1996 року № 99;

     З метою здійснення повноцінного експертного  дослідження операція з матеріальними  цінностями експерт-бухгалтер повинен  вивчати загальну схему обліку запасів  підприємств.

     Джерелами інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними цінностями є нормативно-довідкова та фактографічна інформація.

     Важливим  джерелом інформації для проведення судово-бухгалтерської експертизи обліку матеріальними виступають реєстри  аналітичного і синтетичного обліку за рахунками:

     20 “Виробничі запаси”; 

     22 “Малоцінні і швидкозношувані  предмети” ;

     26 ”Готова продукція”;

     28 “Товари”.

     Також важливим  джерелом інформації для  експертного дослідження операцій з матеріалами є звітність  підприємства про надходження та витрачання товарно-матеріальних цінностей.

     Фактографічної  ін формація для проведення судово-бухгатерської  експертизи операції з товарно-матеріальних цінностями міститься також в  актах ревізій та перевірок, складення  відповідними контролюючими органами, висновки інших експертиз (біологічної, хімічної, товарознавчої, екологічної , технологічної) та матеріалах правоохоронних органів щодо розслідування справи.

     Основними джерелами інформації для проведення судово-бухгалтерської експертизи обліку матеріалів є:

1. Порівняльні відомості результатів інвентаризації;
2. Контракти на постанову матеріальних цінностей;
3. Договори про матеріальну відповідальність;
4. Первинні документи з надходження матеріальних цінностей:
• товарно-транспортні накладні;
• акти на оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;

• комерційні акти;

• щоденники реєстри, путівки, на вивезення продукції з поля;
• документація про витрати товарно-матеріальних цінностей:
• акти на списання добрив, отрутохімікатів і гербіцидів;
• акти на списання будівельних матеріалів;
• акти на сортування і сушіння продукції рослинництва;
• акти на списання сировини і матеріалів.

     В окремих випадках доцільно використовувати  висновки спеціальних судових експертиз, зокрема, технологічної. При дослідженні  обґрунтованості застосування норм природних витрат необхідно враховувати період року, термін придатності і умови зберігання товароно-матеріальних цінностей. Додатково необхідно використати методичні прийоми контрольного зіставлення залишків та відновлення кількісного-сумарного обліку матеріалів.

     Практика  проведення судово-бухгалтерської експертизи з матеріальними цінностями свідчить про складність, багатогранність  і значну трудоємкість процедур експертного  дослідження.  

      1.4. Права судового експерта-бухгалтера

     Відповідно  до ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання у певній галузі. Фахівці спеціалізованих державних установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціалізації.

     До  виконання обов’язків судового експерта не можуть залучатися особи, визнані  в установленому законом порядку  недієздатними, а також ті, хто  має судимість.

     Експерт бухгалтер — це висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, аналізу і контролю господарської діяльності, обов’язком якого є дослідження правильності віддзеркалення господарської діяльності підприємства в документах бухгалтерського обліку під час розслідування та розгляду кримінальних і цивільних справ.

     Закон України «Про судову експертизу» (ст.13) і КПК (ст.77) надають судовому експерту певні права. Зокрема, незалежно  від виду судочинства експерт має право:

• знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи;
• порушувати клопотання перед слідчим (судом) про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених запитань;
• з дозволу особи або органу, які призначили експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих і судових дій, порушувати клопотання, що стосуються проведення експертизи, та ставити запитання особам, яких допитують;
• указувати у висновку експертизи на факти, які мають значення для справи, щодо яких йому не було поставлено запитань;
• у разі незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок експертизи;
• викладати письмово відповіді на запитання, які ставляться перед ним під час допиту;
• оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи або органу, які призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи.

     За  допомогою експертів-бухгалтерів  досліджуються ті операції, в яких фіксуються лише окремі сторони фінансово-господарської  діяльності. Ураховуючи межі компетенції  експерта-бухгалтера, перед ним не мають бути поставлені запитання, які потребують:

     -          аналізу всіх результатів господарської діяльності, економічної обґрунтованості проведених господарських операцій, порядку організації фінансування, використання оборотних коштів, оцінки діяльності фінансових органів та банків;

     -          визначення доцільності проведення господарських операцій;

     -          установлення винних осіб;

     -          правової оцінки дій посадових осіб.

      Скарги  на дії і рішення органів дізнання або слідчого експерт може направити  прокурору. Чинне законодавство надає прокурору три доби для розгляду скарги і відповіді експерту. У разі відхилення скарги експерта у відповіді мають бути чітко сформульовані причини, згідно з якими її визнають безпідставною. Скарга на рішення і дії прокурора подається вищому органу прокуратури.

      За  допущені порушення під час проведення експертизи, що не призвели до кримінальної чи адміністративної відповідальності, штатний співробітник експертної установи може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а позаштатний  — звільнений з посади позаштатного експерта.

     Експерт бухгалтер не повинен давати висновки з питань, що виходять за межі його компетенції. У таких випадках, а також, коли недосить наданих йому даних, експерт має в письмовій формі повідомити слідчого або суд про неможливість зробити висновок. 

     1.5. Тести

1. Термін  проведення експертизи призначеної  за постановою прокурора чи  слідчого, не має перевищувати?

     а) десяти днів;

     б) двадцяти днів;

     в) одного місяця;

     г) трьох місяців.

2. Які  з наведених нижче порушень  характерні для операцій з виробництва та реалізації продукції?

     а) випуск та реалізація не облікованої  продукції;

     б) необґрунтоване списання канцтоварів;

     в) необґрунтоване списання коштів з поточного  рахунку;

     г) нестача та псування ТМЦ на виробництві;

     д) немає правильної відповіді.

3. Які  обов’язки покладаються на експерта?