Теоретичні основи обліку доходів від діяльності підприємства

ЗМІСТ

 

Вступ ……………………………………………………………………………….4

1 Теоретичні основи обліку доходів від діяльності підприємства…………………………………………………………………...6

2 Нормативно-правова база обліку доходів підприємства….9

3 Класифікація та критерії визнання доходів підприємства13

4 Облік доходів за видами діяльності………………………………..17

Висновки………………………………………………………………………...33

Список  використаної літератури……………………………………...35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

У наш час в Україні  створено і діє ряд великих  і малих підприємств і організацій  різних форм власності. Країна поступово переходить зі старої командно-адміністративної системи в ринкову систему, з новими економічними принципами і вимогами.

 У зв’язку з  переходом до ринкових відносин, а також переходом на міжнародну  систему обліку та звітності в Україні ставляться все більші й більші вимоги до обліку, зокрема бухгалтерського, приймаються нові форми звітності та порядок їх подання, згідно вимог міжнародних стандартів. Зміни, що є в господарському механізмі роблять актуальною проблему підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання, а отже зростає роль контрольно-аналітичних функцій обліку, значення різних видів аналізу відповідних показників господарської діяльності.

Актуальність обраної  теми курсової роботи полягає в тому, що в умовах ринкової економіки прибуток виступає одним із основних показників результативності діяльності підприємства і його отримання ставить собі за мету кожне підприємство. Для цього необхідно на належному рівні організувати систему ведення обліку доходів підприємства, яка повинна забезпечити управлінський персонал точною, релевантною, систематизованою інформацією.

Метою даної курсової роботи є дослідження організації  та методики обліку доходів підприємства отриманих в результаті  його діяльності .

В курсовій роботі здійснений ґрунтовний аналіз особливостей ведення обліку та аудиту доходів і результатів діяльності підприємства за наступними напрямками:

- облік доходів від реалізації;

- облік інших операційних доходів;

- облік доходів від участі в капіталі;

- облік інших фінансових доходів;

- облік інших доходів;

- облік надзвичайних  доходів;

- облік страхових платежів;

- облік доходів майбутніх  періодів;

Для досягнення мети курсової роботи вирішуються наступні завдання:

- ознайомлення із організаційно-правовою характеристикою підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- ознайомлення з організацією та вимогами до первинного обліку;

- розглянуто аналітичний та синтетичний облік господарських операцій підприємства;

- розглянуто склад та порядок формування фінансових звітів підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Теоретичні основи обліку доходів на підприємстві

 

 

Облік доходів підприємства постійно розвивається й покращується у зв'язку із удосконаленням комп'ютерної техніки і комунікаційного середовища, методології й організації бухгалтерського обліку як основного інформаційного джерела про  доходи підприємства. Питанням обліку доходів підприємства приділяли достатньо уваги як вітчизняні, так і зарубіжні вчені-обліковці, а також практики (керівники підприємств, менеджери, фінансисти, податківці, бухгалтери та ін.). Проте ці питання були й залишаються актуальними .

Питання, пов’язані з  проблемами обліку доходів підприємства та перспективами їх вирішення в  Україні, знайшли певне відображення у роботах С. Голова, В. Ластовецького, Т. Маренич, Ю. Вериги, С. Михалевич, І. Білоусової та М. Чумаченка, С. Голова, О. Лишиленка, Т. Сльозко, В. Моссаковського та інших вітчизняних учених.

Основною проблемою  обліку доходів підприємства в Україні є проблема повноти та своєчасності їх відображення у системі обліку. На даний момент рівень невідображення доходів в країні коливається від 30 до 70%. Ця проблема досить багатопланова, надзвичайно складна й стосується всього нашого суспільного ладу, особливо системи влади, способу життя, системи оподаткування й тіньового сегмента української економіки. 
Облікова політика розробляється і затверджується в кожній фірмі щороку. У ній необхідно закріпити порядок ведення обліку для цілей оподаткування.

Податкова політика повинна містити в собі повну і достовірну інформацію про порядок віддзеркалення господарських операцій за звітний період, а також відомості для контролю за правильністю, повнотою і своєчасністю розрахунку і сплати податків до бюджету. У цьому документі кожна компанія встановлює свої особливості податкового обліку, наприклад, такі як порядок формування суми доходів.

Від того, як фірма враховує доходи, залежить величина її податку  на прибуток. Тому їй необхідно прописати  в обліковій політиці для цілей оподаткування способи визнання виручки, її класифікацію, а також як відображати доходи, які відносяться до декількох звітних періодів.

Гостро постає проблема постійних розбіжностей, що існують  між податковим та бухгалтерським обліком  доходів. Цей недолік призводить до виникнення подвійного обліку доходів і потребує як найшвидшого усунення шляхом удосконалення чинного законодавства України з цих питань.

Проблемою обліку доходів  підприємства є проблема створення  єдиної інформаційної загальнодержавної (міжгалузевої) бази норм і нормативів для обліку та контролю за доходами підприємства. Така інформаційна база вкрай необхідна Україні, адже, як свідчать статистичні дані, матеріаломісткість вітчизняної продукції у два-три рази вища, ніж у країнах Заходу. Це може, означати, що в нашій державі вагома частка списаних на витрати виробництва матеріальних цінностей розкрадається чи насправді використовується на виробництво тіньової продукції, яку підприємство не обліковує (але реалізує на тіньовому ринку й отримує тіньові доходи) і за яку не платить ніяких податків, зборів, платежів. Тіньові витрати нині є основним каталізатором для формування тіньових доходів.

Якщо вдасться створити в Україні єдину інформаційну загальнодержавну (міжгалузеву) базу норм і нормативів, то на її основі можна буде розвивати галузеві й відомчі норми та нормативи. Нормативна база, створена в нашій державі у 60-80-х рр. XX ст. безнадійно застаріла. Тільки окремі підприємства не відмовилися від створеної у них нормативної бази, розвинули та поліпшили її, щоб і нині використовувати для потреб внутрішньогосподарського (внутрішньофірмового) контролю.

Розробка й запровадження  норм і нормативів сприяють наведенню  елементарного порядку та дисципліни в підприємстві, тому необхідно законодавчо вирішити ці питання.

Наступною проблемою  обліку витрат, доходів і фінансових результатів є проблема рівня відповідності обліково-контрольної системи підприємства щодо його доходів чинному законодавству з обліку та контролю й меті та завданням самого підприємства. Йдеться про те, що цю проблему підприємство вирішує тією мірою, до якої її потенційно може й хоче вирішити головний бухгалтер підприємства, адже головний бухгалтер – саме та посадова особа, від якої, в основному, залежать ефективність і якість обліково-контрольної системи підприємства.

Отже, проблем обліку доходів дуже багато, і вони потребують негайного вирішення. Порушені в  нашій статті питання не є вичерпними й потребують доповнень, змін, уточнень та конкретизації.

Для покращення обліку доходів  у науковий обіг доцільно увести поняття «витратно-дохідна політика підприємства». Це дасть змогу краще зрозуміти, яких заходів конкретно вживає підприємство для скорочення витрат, збільшення доходів та покращення фінансових результатів діяльності підприємств.

Перспективи подальших досліджень проблеми обліку витрат і доходів підприємства, на нашу думку, дуже широкі і впродовж багатьох років викликатимуть жвавий інтерес у вчених-економістів із урахуванням розмірів і форм власності підприємств, видів економічної діяльності, системи оподаткування, організаційно-правових форм тощо [1].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 Нормативно-правова база обліку доходів підприємства

 

Основними нормативними документами, які регулюють облік  доходів підприємства в Україні  є: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996, П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 15 «Доходи», План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про його застосування.

Закон України  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996/XIV цим законом регламентуються  правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні [2].

Даним законом  визначається ціль бухгалтерського  обліку та фінансової звітності. Згідно з законом ціль ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової звітності  являється надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів на підприємстві.

Цим законом  передбачаються загальні вимоги до фінансової звітності, а саме на підставі даних  бухгалтерського обліку підприємство повинне складати фінансову звітність, яка підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Також Законом України  “Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність” передбачається, що контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їхньої компетенції, передбачених законами.

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів [3].

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 3 «Звіт про фінансові результати» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Саме цим положенням (стандартом) встановлено склад доходів, що відносяться до відповідної групи [4].

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 15 «Доходи» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності [5].

Це Положення (стандарт) не поширюється на доходи, пов'язані  з:

- договорами оренди;  

- дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі;

- страховою діяльністю;

- змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зобов'язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) указаних активів і зобов'язань;

- змінами вартості інших поточних активів;

- первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції;

- видобуванням корисних копалин.

Терміни, що наведені в  положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Проценти - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.

Роялті - будь-який платіж, отриманий  як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Дивіденди - частина чистого  прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Дохід визначається після збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

«План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» затверджено Міністерства фінансів України 30 листопада 1999 № 291 та інструкція «Про застосування План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» затверджена наказ Міністерства фінансів України 30 грудня 1999 № 291.