ДЕРЖАВНИЙ  ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НІКОПОЛЬСЬКИЙ  ІНСТИТУТ

ЗАПОРІЗЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО  УНІВЕРСИТЕТУ»

МІНІСТЕРСТВА  ОСВІТИ  І НАУКИ  УКРАЇНИ 

        

     Кафедра менеджменту

Реферат

з дисципліни : «Економіка зарубіжних країн»

на тему:

«Франція»

Студентки групи № 5218

Ушастикової Наталії

Дата_________________

                                                      

2011 

План 
 

1. Загальні відомості

2. Ресурси

3. Промисловість

4. Сільське господарство

5. Сфера послуг 

6. Туризм

7. Транспорт  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Загальні відомості 
 

    Французька  Республіка. Назва країни по етноніму німецького племені — франки. Площа  — 552 тис. км кв.

Населення — 58,1 млн чоловік.

Столиця — Париж.

Державний устрій — республіка.

    Адміністративний  поділ. Франція розділена на 96 адміністративних одиниць департаментів. Особливий статус заморських департаментів мають Гваделупа, Мартініка, Французька Полінезія, Французькі антарктичні території, Гвіана, Реюньон, острови Сен-Пьер, Майотта, Мікелон, Уолліс і Футуна. У Франції 22 історичні провінції (Бретань, Бургундія, Лотарингія, Наварра, Прованс і т. д.). Крім того, Франція володіє обширними заморськими територіями, до яких відноситься ряд островів в Тихому океані. Це Нова Каледонія, Французька Полінезія, Франції належать також острови Уолліс, Футуна, Південні землі і Французька Антарктика.

Форма правління. Республіка.

Глава держави. Президент, що обирається строком  на 7 років.

Найвищий  законодавчий орган. Двопалатний парламент (Національні збори, що обираються на 5 років, і Сенат, термін повноважень якого 9 років).

Найвищий виконавчий орган. Уряд.

Крупні  міста. Марсель, Ліон, Лілль, Бордо, Тулуза, Ніцца, Нант, Страсбург, Тулон, Руан.

Державна  мова. Французька.

    Релігія. 90%  католики, 2%  протестанти, 1 % мусульмани, 1 % іудеї.

Етнічний  склад. 94%  французи, 5% португальці, алжирці, італійці, іспанці, вірмени, марокканці, турки.

Валюта. Євро = 100 центам.

    Третина території Франції використовується на сільське господарство, 25 % з яких — це пасовища, а 27 % — ліси. Традиційно важливим сектором економіки Франції є сільське господарство. Якісний ґрунт та сприятливий клімат сприяють розвитку сільськогосподарської продукції. Насамперед вирощується пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, цукрові буряки, тютюн, хміль, цикорій, овочі, виноград. Бургундія, Бордо та інші місцевості славляться виноробством.

    Великі  доходи приносить також туризм, який особливо розвинений у Парижі, на узбережжі  та в горах. 
 

2. Ресурси 

    Нафта і газ. Родов. нафти і газу сконцентровані в 4-х нафтогазоносних басейнах; Аквітанському, Англо-Паризькому, Рейнському і Ронському загальною пл. бл. 500 тис. км2. Всі басейни приурочені до прогинів різного генезису Зах.-Європейської епігерцинської платформи. Продуктивними є пісковики і вапняки тріасу, юри, крейди, палеогену.

    Вугілля. Родовища кам'яного вугілля пов'язані  з кам'яновугільними і нижньопермськими моласами передових і міжгірських  прогинів, які утворилися в судетську  і астурійську фази герцинського тектогенезу. Осн. пром. вугленосність  приурочена до вестфальского ярусу, в меншій мірі — до стефанського. Родов. намюрського і ранньопермського віку мають обмежене практичне значення. Довгополуменеве і газове вугілля складає 51% загальних запасів кам. вугілля, жирне вугілля — 38%. Основна частина запасів кам. вугілля зосереджена в Лотаринзькому бас. (Саарсько-Лотаринзький бас.), в бас. Нор-Па-де-Кале, а також в числ. дрібних родов. Центр. Французького масиву. Родов. бурого вугілля пов'язані з відкладами верх. крейди і кайнозою чохла епігерцинської платформи і зосереджені на півдні країни в межах Ландського і Прованського басейнів.

    Уран. У Ф. розвідано бл. 30 уранових родов. із ресурсами 23,76 тис.т урану, які  зосереджені в зоні герцинських  піднять. Б.ч. (бл. 60%) запасів і ресурсів укладена в гідротермальних родов. жильних і прожилково-вкраплених руд в районах Лімузен (бл. 50% підтверджених запасів), Морван, Форе-Мадлен в Центр. Французькому масиві і в районі Вандеї в Арморіканському масиві.

    Залізо. Родов. залізняка у Ф. представлені різноманітними типами. Найбільший залізорудний район Ф. — Лотарингський залізорудний басейн на сх. країни. Велике економічне значення мають родовища зах. району. На родов. Сумон (деп. Кальвадос) розвідані пластові оолітові хлорит-карбонатні руди (Fe 36-46%). Південніше виявлені більш дрібні родов. Руже (деп. Атлантична Луара) і Сегре (деп. Мен і Луара) із вмістом Fe 33-48%. Невеликі лінзові і штокові поклади високоякісних сидерит-гематитових руд (Fe 50%) розвідані на родов. Батер в Піренеях.

    Алюмінієві  руди представлені бокситами, великі поклади яких утворюють родов. Середземноморської бокситоносної провінції. Родов. приурочені до карбонатних товщ крейди і юри. Основні родовища зосереджені в рудному районі Вар однойменного департаменту (Бріньоль, Тофоне, Сен-Жюльєн, Пегро), а також в департаментах Еро (Бедар'є, Вільверак, Ла-Рукет), Буш-дю-Рон (Ле-Бо), Ар'єж. Родов. карсто-лінзового типу, осадові.

    Золото. Осн. запаси золотих руд пов'язані  з рудним полем Салсінь в деп. Од, в центрі золотоносного району пл. бл. 200 км2. Родов. жильні, потужністю до 3 м і пластові потужністю до 7 м. Поліметалічні руди, крім Au (7-20 г/т), містять Ag, Cu, Bi, S і As. Значна частина запасів Au укладена в рудах родов. Бурнекс в деп. Верх. Вьєнна. Родов. золота відомі також в районах Анжу і Лімузен, вздовж кордону Севенн, золоторудні тіла виявлені в районі Лекюра і Сент-Ір'є (Верх. Вьенна).

    Мідь. Запаси мідних руд пов'язані г.ч. з герцинськими і альпійськими родов. колчеданно-поліметалічних руд. Родов. дрібні, але складені порівняно багатими рудами, представлені згідними і січними пласто- і лінзовидними покладами сульфідних руд в осадово-вулканогенних і теригенних породах.  

Олово. Числ. родов. олов'яних руд відомі у Франції з древніх часів. За масштабом вони середні і дрібні, зосереджені в межах Арморіканського і Центрального Французького масивів.

    Рідкісні  метали. Всі запаси рідкіснометалічних руд розвідані на родовищах Ешасьєр (літій-флуористі граніти).

    Поліметали. Поліметалічні руди (г.ч. цинкові), характерні для західної і південної околиць Севенн, розвідані на родовищ Ноайяк-Сен-Сальві в деп. Тарн і Вьєль-Монтань в деп. Од. Родов. Осн. рудний мінерал — сфалерит.  Запаси свинцевих руд укладені переважно в стратиформних поліметалічних родовищах епіплатформного типу, зосереджених у півд.-сх. околиці Центрального масиву.

    Срібло. Запаси срібних руд незначні. Власне срібні родовища відсутні. Основне промислове значення мають комплексні родовища колчеданно-поліметалічних і мідно-колчеданих руд.

    Значні  запаси кам'яної солі виявлені в Лотарингії. Найбільші родовища: Варанжвіль (деп. Мьорт і Мозель), Вовер (деп. Буш-дю-Рон), Юркюі, Дакс (деп. Ланді) та ін. Високі концентрації кухонної солі встановлені в морських водах середземномор'я, особливо в Буш-дю-Рон.

    Тальк. Франція займає одне з провідних місць в світі за запасами тальку. Найбільші родовища Трімун і Люзенак в деп. Ар'єж. 
 

3. Промисловість 

    Енергетика. Найважливішою особливістю господарства Франції є дефіцит власних  енергоресурсів та їх значний імпорт. Видобуток вугілля в країні становить менше 10 млн т (у 50-ті роки понад 60 млн т), нафти — З млн т і природного газу — 5 млрд м куб на рік. Франція належить до найбільших імпортерів енергоресурсів, особливо нафти. Імпортуються також природний газ і вугілля. Імпорт нафти (до 90 млн т на рік, переважно з Алжиру і країн Перської затоки) здійснюється морським шляхом. Головними пунктами приймання нафти та її переробки є Гавр і Марсель. Трубопроводами Гавр зв'язаний з Парижем, Марсель — з Німеччиною через Ліон і Страсбург. Природний газ надходить з Нідерландів, Росії та з Алжиру.

    З дефіцитом мінерального палива пов'язана  велика увага до розвитку гідро- і  атомної енергетики. Навіть перед  другою світовою війною частка ГЕС  і ТЕС у виробництві електроенергії була однаковою. Понад 2/3 потужностей  ГЕС зосереджено в Альпах (річки Рона, Ізер, Дюранс), решта — на заході Центрального масиву і в Піренеях.

    Франція сама виробляє ядерне паливо. За потужністю АЕС (60 млн кВт) вона поступається лише США. На атомну енергетику припадає 50 % виробленої електроенергії. Місцями  розташування АЕС стали долини Рони і Луари та узбережжя Ла-Маншу. Першу в світі припливну електростанцію (ПЕС) збудовано в Бретані у гирлі річки Ране на березі Ла-Маншу, де висота припливів досягає 13 м. Річне виробництво електроенергії становить 450 млрд кВт год; частину її Франція передає своїм східним сусідам.

    Обробна промисловість. Негативними чинниками  її розвитку в XIX і першій половині XX ст. були відсутність зручних родовищ вугілля, окупація Ельзасу і Лотарингії Німеччиною в 1871—1918 рр. і сплата Німеччині 5 млрд золотих франків контрибуції. Все це стримувало розвиток важкої промисловості. Зате в другій половині XX ст. вугільно-металургійна спеціалізація не гальмувала розвиток нових наукоємних галузей. Значення металургії, суднобудування і текстильного виробництва різко знизилося. Зараз обробна промисловість Франції представлена всіма сучасними галузями.

    За  виплавкою сталі (14 млн т на рік; у 50-х роках — 30 млн т) і алюмінію (460 тис. т) Франція входить до першої десятки країн світу. Є дві  групи металургійних центрів: старі, які виникли в XIX ст. у вугільних басейнах Півночі й Лотарингії, і нові — комбінати, побудовані в 60-70-х роках у Дюнкерку та поблизу Марселя у Фосі. Найбільший у Західній Європі Лотаринзький залізорудний басейн нині став економічно невигідним як через умови залягання руди, так і через її якість і технологію збагачення. У 50-х роках видобували 60 млн т руди щороку, тепер тільки 10 млн. Все більше залізної руди імпортується морем, що надає перевагу комбінатам, розташованим на узбережжі. Виплавляння алюмінію сконцентроване в передгір'ях Альп, поруч з покладами сировини і джерелами дешевої енергії ГЕС.

    Головною  галуззю обробної промисловості  є машинобудування (38 % зайнятих). Найсильніші  позиції країни в автомобільному, атомному та аерокосмічному машинобудуванні, в яких вона має солідні традиції, кваліфіковані кадри і наукові досягнення.

    Автомашин, в основному марки «Рено» і  «Пежо», виготовляється до 4 млн на рік. Майже половина з них експортується. Автомобільні заводи розкидані в  двох з половиною десятках міст, у тому числі в метрополітенах Парижа і Ліона-Сент-Єтьєна, в містах Сошо (Мон-бельяр), Ле-Ман, Рен, Дує. Наукові інститути атомної енергії існують У конурбації Парижа і в Ґреноблі. Франція є провідним експортером атомної технології і технології зберігання радіоактивних відходів. Центрами аерокосмічного машинобудування стали Париж, Тулуза, Бордо, Байонна. Франція була третьою країною світу, яка запустила власний супутник Землі. Вона має широку космічну програму і космодром Кру в Ґвіані.

    На  французьких заводах виготовляють також обладнання для хімічної промисловості, сільськогосподарські машини, офісну техніку електронні вироби і засоби зв'язку, рухомий склад залізниць, найсучасніше озброєння. Країна є піонером волоконної оптики.

    Добре розвинена у Франції хімічна промисловість, особливо її нові галузі та «верхні поверхи». Після другої світової війни ця галузь розвивалася найшвидшими темпами, її підприємства є в усіх регіонах. Франція — великий виробник синтетичних волокон і синтетичного каучуку, а як експортер хімічної продукції посідає третє місце в світі. Значним є виробництво паперу і картону (7 млн т на рік).

      Розвинені легка і харчова  промисловість. Заслужену славу  традиційно зберігає Франція  як виробник і експортер таких  споживчих товарів: одяг, ювелірні  вироби, пар¬фуми, косметика, вина, коньяк, книжкова продукція тощо.