Франція

4. Сільське господарство  
 

    Франція є найбільшим виробником сільськогосподарської продукції в Західній Європі та одним з найбільших її експортерів у світі. За вартістю сільськогосподарського експорту вона поступається лише США, а як чистий експортер — США і Нідерландам. Основою цього стали сприятливі природні умови і великі площі придатних для використання земель. Орні землі займають 19 млн га, луки і пасовища — 12. Найкращі орні землі Франції знаходяться в басейні Сени і на північному сході. На більш зволоженому північному заході переважають луки та пасовища.

    Загальний високий рівень розвитку країни також  позитивно позначився на сільськогосподарському виробництві — воно належить до інтенсивних і високопродуктивних. У сільському господарстві працює 1,2 млн чол., середній розмір ферм становить 28 га. У виробництві кращі показники характерні для Північної Франції, гірші — для південних районів.

    Рослинництво  дає 1/3 вартості продукції. Вирощують  зернові, картоплю, цукрові буряки, олійні (рапс, соняшник). Щорічні збори  зерна досягай 60 млн т, половина йде на експорт (друге місце в світі після США). Пшениці збирають до 35 млн т, решту нарівно станов¬лять ячмінь і кукурудза. Головний район вирощування пшениці — басейни Сени і Луари, кукурудзи — жаркіший і вологіший басейн Ґаронни. Цукрові буряки вирощують у басейні Сени та на півночі. Франція є найбільшим виробником і експортером цукру в Західній Європі.

    Вирощують різноманітні овочі, фрукти і квіти, в тому числі для виготовлення парфумів. Серед фруктів найпоширеніші  яблука, переважна частина врожаю переробляється на сидр. Бретань і Нормандія знамениті своїми яблуневими насадженнями. Цитрусових і оливок мало, бо зона субтропіків у Франції, порівняно з Італією та Іспанією, незначна.

    Важливу роль відіграє виноградарство. За збором винограду, виробництвом і експортом вина, споживанням його на душу населення Франція займає друге місце в світі, лише трохи поступаючись Італії. Французькі вина вважаються найкращими в світі. Виноградна лоза потрапила в Галлію ще за римських часів. Північною межею її поширення стала умовна лінія, яка простягається від Нанта до Реймса через Париж. Виноград для власних потреб вирощують повсюдно, майже в кожному господарстві. Товарне виробництво сконцентроване у великих господарствах, які мають погреби.

Майже 1/2 вина надходить з півдня, але це дешеві столові сорти. Базою високоякісних марочних вин (бордоське, анжуйське, бургундське, шампанське, рейнське) є невеликі за площею анклави з властивими лише їм грунтами, експозицією схилів, сортом лози, методами вирощування і переробки. У назвах виноробної продукції знайшли втілення не тільки назви колишніх провінцій, а й таких міст Франції, як Каґор і Коньяк.

    Тваринництво  дає 2/3 вартості продукції сільського господарства. Основним традиційно є  розведення великої рогатої худоби. Спеціалізовані свинарство і птахівництво стали розвиватися порівняно недавно. М'яса виробляють по 110 кг на кожного жителя, дуже значним є також виробництво молока. Місцеві сировари виготовляють 400 сортів сиру. М'яса вивозиться мало, хоча останнім часом Франція стала важливим постачальником худоби і птиці на ринки країн ЄС. Як експортер твердих сирів країна посідає високе місце в світі.

Райони  розведення великої рогатої худоби можна поділити на дві групи. Перша  охоплює низько- і середньовисокі території на сході й півдні — Арденни, Воґези, Юра, Центральний масив і передгір'я Піренеїв, друга — це низинні території, які мовби оточують басейни Сени і Луари з півночі. Молочний і м'ясний напрямки є в обох групах районів, проте молочний має більше значення в другій групі, а м'ясний — у першій. Світової слави набуло тваринництво Нормандії, де родючість ґрунтів невисока, але рясні опади і помірні температури створюють ідеальні умови і чудові пасовища для утримання молочної худоби.

Райони  відгодівлі свиней практично збігаються з районами розміщення поголів'я великої рогатої худоби. Вівчарство (переважно молочного напрямку) має місце на південних схилах Центрального масиву. Найважливішим районом птахівництва стала Бретань.

    Франція виловлює щороку до 0,5 млн т риби. Дуже значні власні заготівлі деревини — понад 33 млн м куб на рік. Це результат широкого впровадження промислового лісівництва. Піщані низовини (ланди) між Ґаронною і Піренеями у вологому і жаркому кліматі виявилися придатними для вирощування приморської сосни 
 

5. Сфера послуг  

    Сфера послуг відіграє важливе місце в  економіці Франції. Про це свідчить її частка у ВНП країни — 7,6%.

    Серед галузей сфери послуг вагоме місце  займає фінансово-кредитна сфера і  страхування, становлячи одну четверту вартості послуг усієї сфери. Серед перших 25 банків світу 4 французьких.

    Важливою  галуззю сфери послуг, що підтримується  державою, є освіта. Серед особливостей французької освіти є тривалість навчання. Близько 30% випускників шкіл отримують бакалаврат, який дає право  продовжувати навчання в університеті. Але значна кількість дітей здобувають освіту після 16 років за допомогою різних форм фахового навчання, що практично позбавляє їх права на отримання вищої освіти.Світовою славою користуються вищі навчальні заклади, зокрема університет Сорбонна у Парижі, де готуються висококваліфіковані спеціалісти з різних галузей знань. Серед гуманітарних вищих навчальних закладів відомими є Школа хартій, Національна школа сучасних східних мов, Паризька вища нормальна школа. Серед вищих технічних шкіл великою популярністю користується Політехнічна школа, яка забезпечує дворічну підготовку з технічних дисциплін. Особливе місце у системі освіти Франції займає Коллеж де Франс. Тут доступ до лекцій вільний, і для вступу не потрібно документів про отриману раніше освіту.

    Франція здавна відома як популярний центр  науки в Європі. Крім вказаних навчальних закладів своєрідним науковим центром  є Інститут Франції, що об'єднує п'ять  академій — Французьку академію, Академію надписів і вишуканої словесності, Академію фізико-математичних наук, Академію мистецтв і Академію моральних і політичних наук.

    Серед учених, що прославили французьку науку  — математики Де-карт, Ферма, Паскаль, фізик Ампер, астрономо-геодезист  Лаплас. Значний вклад у розвиток географічної науки внесли учасники кругосвітньої експедиції Буґенвіля (1766-1769), Лаперуза (1785-1788), а також праці Е.Реклю, Демантона, Мартонна. Значний вклад у розвиток біологічної науки і медицини вніс Пастер, з Іменем якого пов'язано становлення мікробіології та ін.

    Серед інших галузей сфери послуг особливого розвитку досягнув туризм. У французів  найпопулярнішим є автотуризм, завдяки  якому місцеві туристи щонайменше двічі на рік відпочивають раз  у горах, а раз — на березі теплого  Середземного моря.

    Більшість туристсько-рекреаційних об'єктів розміщається на узбережжі Середземного моря й Атлантики (44%) і в горах (26%), переважно в Альпах. Туристсько-рекреаційні місцевості мають розвинуту інфраструктуру, необхідну для обслуговування і створення комфортних умов для найрізноманітнішого контингенту відпочиваючих.

    Усе більшого значення і популярності набуває  відпочинок у гірській місцевості. У післявоєнний період кількість  спортивних гірськолижних баз, які  приймають любителів лижного  катання, зросла у 15 разів. Більшість нових спортивно-оздоровчих баз сьогодні відкриваються у французьких Альпах на висоті понад 1500 м над р.м.

    На  світовому ринку рекреаційних послуг Франція характеризується значною  концентрацією міжнародного туризму. Щорічно її відвідує не менше 60 млн. туристів, що становить понад 15-16% кількості міжнародних туристів Європи. Понад чотири п'ятих іноземних туристів — це люди сусідніх європейських країн (з Німеччини приїжджає 25%, з країн Бенілюксу — 20%, Великобританії — 17% і Швейцарії — 10%), з Північної Америки — 6%, в т.ч. зі США — 5% і з Африки — 3%. Значна кількість іноземних туристів (понад дві п'ятих) відвідують столицю Франції — Париж. 
 
 
 

6. Туризм 
 

    Франція — найбільш відвідувана країна в  світі (за кількістю іноземців, що приїжджають); Париж — найбільш туристичне місто; Ейфелева вежа — найвідвідуваніший в світі монумент: тобто Франція — безперечна чемпіонка світового туризму.

    Проте дохід від міжнародного туризму  значно вищий в США (81,7 мільярдів  дол.), ніж у Франції (42,3 мільярда дол.), що пояснюється коротшим перебуванням туристів у Франції: ті хто приїжджають до Європи прагнуть відвідати і сусідні, не менш привабливі країни. До того ж французький турист більше сімейний, ніж діловий, що також пояснює менші витрати туристів у Франції.

    У 2000 році Францію відвідало близько 75,5 мільйонів туристів — абсолютний рекорд. Зовнішній баланс французького туризму позитивний: у 2000 році дохід від туризму склав 32,78 мільярда євро, тоді як французькі туристи, що подорожували за кордон, витратили тільки 17,53 мільярдів євро.

    Те, що поза сумнівом привертає тих, що приїжджають до Франції — це велика різноманітність пейзажів, довгі  лінії океанічного і морського  узбережжя, помірний клімат, безліч різних пам'ятників, а також престиж французької  культури, кухні і способу життя. 
 

7. Транспорт  

    Франція має одну з найрозвинутіших транспортних систем у Європі і є піонером у  виготовленні й застосуванні надшвидкісних  засобів транспорту. На лінії Париж  — Ліон завдовжки 425 км уперше в світі  почав курсувати поїзд зі швидкістю 270 км/год (зараз уже 400 км/год). Вперше розпочалися тут і рейси пасажирського надзвукового літака «Конкорд».

    Центром транспортної системи Франції є  Париж. Він зв'язаний водною артерією Сени з морем. Ділянка Сени між  Парижем і Гавром завдовжки 374 км має щорічний вантажообіг до 50 млн т. Система водних каналів з'єднує Париж з Бельгією, басейном Рейну і через Сону й Рону — з Середземним морем. До Парижа з чотирьох боків підходять газопроводи, нафтопровід від Гавра і лінії електропередачі з півночі та районів Альп і Піренеїв. З Парижа в усі боки відходять залізниці і автостради. Головними напрямками є Гавр, Лілль, Страсбург, Ліон — Марсель, Тулуза, Бордо, Нант і Брест. Найважливіший транспортний коридор країни утворився по лінії Гавр — Париж — Ліон — Марсель. Він насичений найрізноманітнішою і найсучаснішою транспортною інфраструктурою. Париж є третім повітряним вузлом Європи, він поступається тільки Лондону і Франкфурту.

    У Франції експлуатуються 21 млн легкових і понад 3 млн вантажних автомашин. Третина залізниць електрифікована. Великий повітряний і морський флот з'єднує країну з усіма континентами. Авіакомпанія «Ер Франс» — серед провідних у світі. Найтіснішими є зв'язки з розвиненими країнами і колишніми французькими коло¬ніями. Головними портами є Гавр — Руан і Марсель — Фос.

Транспортна система  Франції тісно пов'язана з транспортними  системами сусідніх країн. Найнапруженішими напрямками є Париж — Брюссель і Париж — Франкфурт. Через  Піренеї в Іспанію прокладені два залізничних тунелі, проте  їх роль мінімальна. Дуже активно використовуються залізничні тунелі в Швейцарію через Юру і в Італію через Альпи. Два автомобільні тунелі зв'язують Францію з Італією. Один із них під Монбланом (довжина 11,7 км), другий — під перевалом Фрежюс (довжина 12,9 км). Вони також мають значне навантаження. Тунель під Ла-Маншем з'єднав Францію з Великобританією.  
 
 

Передік посилань  

1. “Весь мир”, энциклопедический справочник, Минск, “Литература”, 1996г. 

2. “Наши деловые партнёры. Франция”, М., “Международные отношения”, 1990г. 

3. “Страны и народы”, М., “Мысль”, 1979 г. 

4. “Страны мира”, справочник, изд. “Республика”, 1993г 

5. www.wikipedia.org