Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 23:01, курсовая работа

Описание

Ця країна швидко розвивається, активно використовує свої ресурси і має великі шанси на місце серед провідних країн світу з розвиненою економікою.
Таким чином, сказане вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.
Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади зовнішньоекономічних зв'язків Бразилії.
Предметом дослідження є регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв'язків Бразилії.
Метою курсової роботи є дослідження основних напрямків розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Бразилії.

Содержание

Вступ. 3
1. Значення і види зовнішньоекономічних зв’язків країни, загальні закономірності та принципи її розвитку. 5
2. Фактори територіальної організації та розвитку зовнішньо-економічних зв’язків країни, що обрана для дослідження 7
3. Зовнішня торгівля країни, її товарна і територіальна структура. Участь у міжнародних торговельних і економічних союзах. 16
4. Зовнішні зв’язки країни в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційній та техніко-технологічних сферах. 21
5. Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни 26
Висновки. 29
Список використаної літератури. 31

Работа состоит из  1 файл

kursovaya.docx

— 84.75 Кб (Скачать документ)

За виробництвом багатьох видів промислової продукції  вона входить до першої десятки країн  світу. У світовому рейтингу виробників промислової продукції Бразилія посідає за випуском суден третє  місце, тракторів - п'яте, автомобілів - сьоме, верстатів - десяте.

Бразилія входить  до числа головних світових виробників олова. Головні райони видобутку  знаходяться в штатах Рондонія і  Каражас. Близько половини видобутого олова споживається на внутрішньому ринку.

Переважно для  потреб внутрішнього ринку видобувають  боксити, мідь, свинець, цинк, нікель, золото. Видобуток руд кольорових металів  в Бразилії контролюють іноземні компанії.

Видобуток золота в країні наближається до 100 т. в рік. Головні райони видобутку - штати  Пара, Гояс і Мінас-Жерайс.

Бразилія є  важливим продуцентом та експортером  алмазів і напівдорогоцінного каміння. Головний район їх видобутку —  штат Мату-ґросу. Найбільшими імпортерами  напівдорогоцінного каміння є Японія, США, Німеччина.

Серед паливних галузей країни провідне місце займає нафтова промисловість. За видобутком нафти Бразилія займає третє місце  в Латинській Америці. Видобуток  природного газу в Бразилії зовсім не забезпечує власних потреб.

В електроенергетиці  країни різко переважає гідроенергетика, на частку якої припадає понад 95 % усього виробництва електроенергії. Енергетика Бразилії не задовольняє потреб країни.

За виробництвом сталі Бразилія посідає сьоме  місце в світі. Половину загального виробництва чорних металів споживають на внутрішньому ринку, решту — експортують.

Кольорова металургія Бразилії виробляє олово, алюміній, мідь, свинець, цинк і нікель. Виробництво  кольорових металів не забезпечує внутрішніх потреб, тому значну їх частину імпортують.

Найбільше розвинена  алюмінієва промисловість. Бразилія увійшла  до числа найбільших світових виробників (6-е місце у світі) і експортерів  алюмінію. Щорічно виробляють 1,2-1,3 млн. т алюмінію.

У машинобудуванні  провідне місце належить транспортному, перш за все автомобілебудуванню, це Сан-Паулу, штат Мінас-Жерайс.

Авіабудівна промисловість - одна з провідних галузей транспортного  машинобудування. В країні налагоджено  випуск пасажирських, сільськогосподарських, військових і військово-транспортних літаків. Половина від загального виробництва  літаків експортується. За цим показником Бразилія займає шосте місце в  світі. Експортує їх у 30 країн світу - Латинської Америки, Європи, Африки, в  т. ч. у США.

Суднобудівна  промисловість країни спеціалізується  в основному на виробництві балкарів (для експорту залізної руди), нафторудовозів і танкерів. Крім суднобудівної промисловості, у Бразилії добре розвинена судноремонтна  галузь, за потужностями якої вона займає перше місце в регіоні. Найбільший центр суднобудівної і судноремонтної промисловості - Ріо-де-Жанейро.

За останні  десятиліття у Бразилії зросло виробництво  засобів виробництва. За випуском верстатів  вона займає дев'яте в світі. Важливе  значення у випуску продукції  цієї галузі мають фірми Німеччини, а також США, Італії, Франції. Освоєння нових технологій дало змогу випускати  найсучасніші засоби виробництва, в  т.ч. верстати з числовим програмним управлінням.

Харчова промисловість  працює на власній сировині. Деякі  галузі: цукрова, м'ясна, тютюнова і  олійна — мають експортне значення. За виробництвом цукру Бразилія займає друге місце в світі (після  Індії).

Сільське господарство Бразилії може задовольняти основні  потреби населення в продуктах  харчування, крім пшениці. За обсягом  аграрного експорту країна поступається тільки США і Франції. Бразилія - важливий постачальник на світовий ринок  кави (1-е місце), какао (5-е місце), цукрової тростини (2-е місце), бавовни, тютюну (3-є місце), апельсинів (1-е  місце), бананів (2-е місце).

У структурі сільського господарства переважає рослинництво ( 2/3 вартості сільськогосподарської  продукції). Спеціалізація сільського господарства визначається вирощуванням експортних культур - кави, какао, бавовнику, цукрової тростини і сої.

У структурі посівних площ домінують продовольчі культури - кукурудза, рис, пшениця, квасоля і  маніок. Їх вирощують на невеликих  ділянках на всій території країни. Головна зернова культура - кукурудза. Головний виробник зернових — штат Парана.

Головна експортна  культура Бразилії – кава, перше  місце у світі - 25 % світового виробництва.

За виробництвом какао Бразилія посідає друге  місце в світі. Майже всі плантації  какао зосереджені в штаті  Байя.

На тваринництво припадає третина вартості сільськогосподарської  продукції. Провідні галузі — розведення ВРХ, свинарство і вівчарство.

У країні переважає  екстенсивно-пасовищне м'ясне скотарство. Бразилія має друге за кількістю  голів ВРХ і коней стадо  в світі.

На півдні Бразилії розвивається вівчарство м'ясо-шерстяного напрямку. Головна продукція його експорту - шерсть.

Хоча сільське господарство в Бразилії й уступило промисловості місце провідної  галузі економіки в країні, у міжнародному поділі праці Бразилія залишається  переважно постачальником продуктів  сільського господарства, що має яскраво  виражену експортну спрямованість. По обсягу сільськогосподарського експорту Бразилія уступає тільки США і  Франції. На частку основних експортних культур - кава, какао-бобів, бавовнику, цукрового очерету і сої - приходиться  понад третину посівних площ.

Бразилія - перший у світі виробник кави, що є її основною частиною експорту. Сан-Паулу  і Мінас-Жерайс - основні "кавові" штати, за ними йдуть Парана і Еспіріту-Санту. Соя і її продукти (корми для  тварин) - ще одна важлива частина  експорту. Велика частина врожаїв  сої збирається в штатах Парана і  Ріо-гранди-ду-сул. Розширення механізації  господарств і зросла цінність сої  вивели в національні лідери по виробництву  штат Мату-гросу-ду-сул.

Найстарші галузі бразильського сільського господарства відповідають на сучасні запити національного  господарства. Приклад цього є  швидкий ріст плантацій цукрового  очерету в штаті Сан-Паулу і  на північно-східному узбережжі. Бразилія вийшла на перше місце по постачаннях  цукрового очерету в зв'язку з  частковою заміною кубинського  цукру на світовому ринку і  швидкому зростанні виробництва етанолу.

Бразилія - світовий лідер у виробництві кассави. Більш того, Бразилія є світовим лідером у виробництві бананів, бобів, займає друге місце у світі  по виробництву сої і какао, є  найбільшим у Західній півкулі виробником рису. Велика частина цих культур  надходить на внутрішній ринок, але  частина експортується, подібно  чорному і джутовому перцю  зі штату Амазонас, пальмової олії з північно-східного узбережжя, часнику - зі штату Мінас-Жерайс, чая - із Сан-Паулу, тютюну - із Санта-Катаріни і Ріу-гранді-ду-сул. Останній штат є центром мясопереробної промисловості Бразилії, адже країна володіє одним з найбільших у  світі поголів'ям худоби.

Так само країна займає третє місце по виробництву  кукурудзи. По зборі бананів і  апельсинів Бразилія лідирує на світовому  ринку.

 Отже, основні  галузі бразильської економіки:  машинобудування, суднобудування, літакобудування,  видобувна промисловість, виробництво  озброєнь, туризм, легка промисловість,  сільське господарство. Заохочується  розвиток галузей мікроелектроніки  і виробництво персональних комп'ютерів.[16]

Отже, Бразилія - держава Латинської Америки із значним природним потенціалом (сприятливі для землеробства клімат та ґрунти, повне забезпечення водними та гідроенергетичними ресурсами, різноманітні мінеральні ресурси, багатий лісовий фонд тощо), яка з часів отримання незалежності змогла із аграрної держави стати індустріально-аграрною, інтегруватись у світове господарство (скласти тісні економічні зв'язки США та країнами Західної Європи, знайти свою спеціалізацію на світовому ринку), стати новою індустріальною державою, випередивши у розвитку багато держав свого регіону.

 

Коефіцієнт експортної/імпортної  квоти.

 

Дані про об'єм ВВП окремих країн і величину їхнього валового експорту на світовий ринок є вихідними моментами  для визначення ступеня залучення  ресурсів країни. Показник цей розраховується відношенням величини всього експорту окремої країни на світовий ринок  до обсягу її ВВП. Цей показник називається  експортна квота. Вона свідчить про  ступінь залежності виробництва  національної економіки від збуту  своїх товарів на ринках інших  країн, показує можливості даної  країни робити певну кількість продукції  для продажу на світовому ринку. Аналогічно розраховується і імпортна квота.

При розрахунках  експортної і імпортної квоти  були використанні  данні ВВП  країни, експорт і імпорт 2010 р. в  порівнянні з 2005 р.

Коефіцієнт  експортної квоти:  .

За 2005 рік коефіцієнт експортної квоти  склав:

За 2010 рік коефіцієнт експортної квоти  склав: 

Коефіцієнт  імпортної квоти:

За 2005 рік коефіцієнт імпортної квоти  склав: 

За 2010 рік коефіцієнт імпортної квоти  склав: 

Показник експортної квоти  2010 р. склав 9,25%, а імпортної  – 8,32%. В той час як показник експортної квоти 2005 р. склав 11,97%, а відповідно показник імпортної – 11,95%.

За даними результатами можна зробити висновок, що і експортна, і імпортна квота в 2010 р. скоротилася  порівняно з 2005 р. Причиною цього  є зменшення ВВП внаслідок глобальної фінансово-економічної кризи.

Незважаючи на макроекономічну стабільність, сильний  внутрішній ринок і солідну банківсько-фінансову  систему, Бразилія не змогла уникнути негативних наслідків фінансово-економічної  кризи. ВВП Бразилії скоротився на 3,6% в 2008 р і на 4,5% в 2009 р.

 

 

 

 

 

 

 

  1. Зовнішня  торгівля країни, її товарна і територіальна  структура. Участь у міжнародних  торговельних і економічних союзах.

 

Міжнародна торгівля має величезне значення і є  дуже могутнім джерелом розвитку країн. Зовнішньоторговельна статистика показує, що в останні півтора десятиліття  спостерігається стабільний і постійний  ріст світового зовнішньоторговельного обороту, який перевищує темпи росту  ВВП, що переконливо свідчить про  все більше втягування країн світу  у систему міжнародного поділу праці.  Ця тенденція характерна і Бразилії.

Однієї з характерних  рис бразильської економіки в  останні роки є швидкий розвиток її світогосподарських зв'язків. Провідну роль, серед яких відіграє зовнішня торгівля.

 

Показники і статистичні данні  експорту і імпорту Бразилії за 2010 р.

 

У 2010 році загальний  обсяг торгівлі (сума експорту та імпорту) склав 383 500 000 000 дол. США

Бразильський  експорт досягнув рекорд в 2010 - 201 900 000 000 дол. США (при середньодобовій 804500000 дол.). Це перевищує експорт в 2008 році, в якому був попередній рекорд. Імпорт також поставив рекорд - 181 600 000 000  дол. США Попередній рекорд для імпорту також був встановлений в 2008 році.(Дод.3)

У порівнянні з  експортом 152 900 000 000 дол. (за аналогічний період в 2008 році зростання склало 31,4%. В імпорті було збільшення на 41,6% .

Первинна експорту - товари: транспортне обладнання, залізна  руда, соя, взуття, кава.

Первинна партнерів  експорту: Китай (12,49 % від загального обсягу експорту), США (10,5 %), Аргентина (8,4 %), Нідерланди (5,39 %), Німеччина (4,05 %)

Первинний імпорт - товари: машини, електричні і транспортне  устаткування, хімічні продукти, масла, автозапчастини, електроніка

Первинна партнерів  імпорту: США (16,12 відсотка від загального обсягу імпорту), Китай (12,61 %), Аргентина (8,77 %), Німеччина (7,65 %), Японія (4,3 %).[20]

Аналіз структури  експорту в залежності від глибини  обробки показує, що в 2010 р. домінували промислові товари, на які довелося 74,5% відсотка всіх постачань, причому  частка готових виробів склала 59,1%.  
У структурі продажів готових виробів лідирують літаки, основна стаття експорту - 3,1 млрд. дол. США, потім пасажирський автотранспорт 1,8 млрд.; прийомна і передавальна апаратура - 1,6; взуття - 1,6; запасні частини для автомобілів - 1,2; мотори для транспортних засобів 1,1 і апельсиновий сік 1,0. Серед базових продуктів лідирують 4 товари цієї групи, що складають приблизно 70% постачань, а саме: залізна руда - 3,1 млрд.; соєві боби - 2,2; соєвий шрот - 1,7 і кава в зернах - 1,6 млрд. ( Див. дод.4 )

Слід зазначити, що обсяг постачань кави, збільшився на 14% у порівнянні з даними за 2009 рік. Але обсяг продажів цукру  за рубіж зменшився на 23,3%, що негативно  відбилося на доходах у цьому  секторі.

Серед основних ринків збуту слід зазначити Китай, що залишається як  основний ринок бразильського експорту . За ним йдуть США і Аргентина.

Що стосується імпорту, то активний економічний ріст плюс різке підвищення міжнародних цін на нафту привели до збільшення бразильських закупівель за рубежем на 46,6% у порівнянні з 2009 роком.  
При розгляді імпорту в залежності від глибини обробки, основною його категорією є готові вироби - 76%; 13,1% закупівель довелося на базові товари і лише 9,8% - на напівфабрикати. Серед постачальників готових виробів на бразильський ринок виділяються США, Китай, Аргентина, Німеччина, Японія.      ( Див. дод.5 )

Информация о работе Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Бразилії