Види та методи впливу в психологічній війні

Міністерство освіти молоді та спорту

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Реферат

з дисципліні

«Основи інформаційної безпеки держави»

на тему:

«Види та методи впливу в психологічній війні»

Виконала: студентка

групи СЗЗ-31

Єфімкіна А.С.

Перевірила:

Трухан Л.М.

Київ 2012

Зміст

Зміст

Вступ

Визначення психологічного впливу

Інформаційно-психологічний вплив

Психоаналітичний вплив

Психогенний вплив

Нейро-лінгвистичний вплив

Психотропний вплив

Психотропний (парапсихологічний, екстрасенсорний) вплив

Висновок

Література

Вступ

У процесі свого життя й діяльності люди постійно зазнають соціального впливу. Соціальний вплив є багатогранним й різноманітним у своїх формах, проявах і механізмах дії. Найважливішим засобом соціального впливу виступає психологічний вплив. При цьому у якості видів впливу на психіку можуть виступати психогенний вплив та психотропний вплив, а у якості видів психологічного впливу – інформаційно-психологічний вплив, нейролінгвістичний вплив, психоаналітичний вплив.

Сучасні засоби масової інформації використовують не тільки окремі методи спеціального впливу. Найчастіше ці методи використовуються в комплексі з новими психологічними й психофізіологічними засобами впливу.

У сучасному інформаційному суспільстві з’явився могутній засіб реалізації прийомів і методів спеціальних впливів – засобів масової інформації. Людина, що живе в штучному інформаційному полі, одержує саму свіжу інформацію з усіх кінців планети, але тільки ту, яка надається їй пресою, радіопередачами, з екранів телевізорів. У такому випадку, повсякденно знаходячись у світі відірваних від реальності символів, людина може йти навіть проти своїх власних інтересів. Реальність при цьому відходить на задній план і відіграє підлеглу роль. У цьому сенсі людина не є вільною.

Засоби масової комунікації формують «масову» людину нашого часу. У той же час вони роз’єднують людей, витісняють традиційні безпосередні контакти, заміняючи їхнім телебаченням і комп'ютерами. У деяких дослідженнях наведені характерні риси такої «масової» людини. Там відзначається, що одночасне поширення суперечливих взаємовиключних суджень затрудняє адекватну орієнтацію, породжує байдужність і апатію, провокує некритичність, формує виникнення соціальної дезорієнтації: більше враження робить не аргументований аналіз, а енергійне, упевнене, нехай і бездоказове, твердження. Сприйняття формується не книжковою, як раніше, а екранною культурою. На цьому тлі відзначається зниження здатності до концентрації уваги.

«Масову» людину роблять імпульсивною, мінливою, здатною лише до відносно короткострокових програм дії. Вона часто віддає перевагу ілюзіям перед дійсністю. «Масова» людина, спрощена, усереднена, має підвищену навіюваність – стає тим бажаним об’єктом, свідомість якого виявляється наскрізь структуровано небагатьма, але наполегливо впроваджуваними в неї твердженнями. Ці формули впливу, нескінченно транслюючись засобами інформації, утворюють деяку мережу з керуючих думок, установлень, обмежень, що регламентує і визначає її реакції, оцінки і, у кінцевому рахунку, поведінку.

Визначення психологічного впливу

На сьогоднішній день ще не існує єдиного визнаного стійкого визначення категорії психологічного впливу. Дана категорія психології розглядалася в різних психологічних напрямах – психології особистості, психології спілкування, психології малих соціальних груп і колективів, психіатрії, психотерапії тощо. При цьому кожне із цих напрямків поглиблювало й доповнювало розробку проблематики психологічного впливу.

Найбільш широкі можливості для визначення сутності психологічного впливу відкриваються, якщо звернутися до джерел, що трактують вплив у контексті такої філософської категорії як “взаємодія”. “Філософський енциклопедичний словник” пропонує розглядати “взаємодію” як філософську категорію, що відображає процеси впливу різних об’єктів один на одного, їхню взаємну обумовленість, зміну стану, взаємопереходи, а також породження одним об’єктом іншого.

Саме в зазначеному ракурсі визначає вплив також і Г. О. Ковальов. Під впливом він розуміє “процес... який реалізується в ході взаємодії двох і більше рівномірно упорядкованих систем і результатом якого є зміна в структурі (просторово-тимчасових характеристиках), в стані хоча б однієї із цих систем”.

Це цілком укладається в трактування психологічного впливу, що зустрічається в психологічній довідковій літературі. Під впливом традиційно розуміється “цілеспрямоване перенесення руху й інформації від одного учасника взаємодії до іншому”. Передача руху може здійснюватися безпосередньо у вигляді імпульсу або опосередковано – у вигляді комплексу сигналів, що несуть повідомлення про що-небудь і орієнтують сприймаючу систему щодо сенсу й значення цих сигналів.

В цілому з таким визначенням погоджується Г. О. Бал і М. С. Бургін: “Вплив предмета В на предмет А – це подія, яка полягає в тому, що предмет В (можливо, разом із предметами С, Д і іншими) викликає або запобігає деякій зміні предмета А. Психологічним природно вважати такий вплив індивідуального або групового суб’єкта В, що викликає, сприяє або запобігає зміні психологічних характеристик і проявів індивіда-реципієнта А, у тому числі відносно його діяльності (і поведінки в цілому), його свідомості (і несвідомій сфері психіки), стосовно його особистості ” .

Аналізуючи сутність психологічного впливу, В. М. Куліков відзначає: “По своїй сутності психологічний вплив є “проникненням ” однієї особистості (або групи осіб) у психіку іншої особистості (або групи осіб)… Метою й результатами цього “проникнення ” є зміна, перебудова індивідуальних або групових психічних явищ (поглядів, відносин, мотивів, установок, станів тощо)”.

Характеризуючи психологічний вплив, О. В. Сидоренко підкреслює значимість психологічних засобів у реалізації даного процесу: “Психологічний вплив – це вплив на психічний стан, думки, почуття й дії іншої людини за допомогою винятково психологічних засобів (вербальних, паралінгвістичних або невербальних), з наданням йому права й часу відповідати на цей вплив”.

Т. С. Кабаченко справедливо вказує на те, що психологічний вплив може розглядатися в наступних аспектах: по-перше, як процес, що приводить до зміни психологічного базису конкретної активності; по-друге, як результат зміни психологічного базису конкретної активності суб'єкта. При цьому мова може йти про зміну психологічних регуляторів як в зовні орієнтованій, так і внутрішньо орієнтованій активності суб’єкта. Результатом такого впливу може бути зміна ступеня виразності, спрямованості, значимості для суб’єкта різних проявів активності.

Таким чином, можна виділити наступні істотні ознаки психологічного впливу: 1) цілеспрямований характер психологічного впливу; 2) свідомість психологічного впливу як спрямованість на досягнення планованого результату; 3) спрямованість психологічного впливу на зміну психологічних регуляторів конкретної активності іншої людини; 4) інформаційний характер психологічного впливу; 5) вплив на психічний стан, думки, почуття й дії іншої людини за допомогою винятково психологічних засобів (як вербальних так і невербальних); 6) технологічність психологічного впливу; 7) наявність певних вольових зусиль суб'єкта в процесі реалізації психологічного впливу.

Аналіз досліджень і теоретичні узагальнення в сфері психологічного впливу вказують на можливості використання як підстави для їхньої класифікації самих загальних критеріїв взаємодії. До їхнього числа Т. С. Кабаченко відносить наступні: 1) за критерієм цілеспрямованості взаємодіючих сторін розрізняють довільний і мимовільний психологічний вплив; 2) за критерієм стратегії взаємодії суб'єкта й об'єкта психологічного впливу – прямий і непрямий психологічний вплив; 3) за критерієм наявності безпосереднього контакту між взаємодіючими сторонами або використання яких-небудь каналів передачі інформації – безпосередній і опосередкований психологічний вплив; 4) за критерієм ступеня приховування факту впливу від реципієнта – очевидний, неприхованій й неочевидний, прихований психологічний вплив; 5) за критерієм тривалості результатів психологічного впливу – короткочасний і довгостроковий психологічний вплив .

Психологічні впливи можуть бути класифіковані також і за іншими підставами: 1) за критерієм ступеня складності розрізняють простий і складний психологічний вплив; 2) за критерієм спрямованості психологічний вплив може бути індивідуальним або соціально-психологічним; 3) за критерієм форми здійснення психологічний вплив може бути відкритим, закритим (неочевидним) і комбінованим; 4) по технічній оснащеності розрізняють неінструментальні та інструментальні психологічні впливи; 5) за критерієм функціональної форми розрізняють виховний, управлінський, пропагандистський психологічні впливи.

В загалом всі критерії психологічного впливу, на думку вітчизняних і закордонних фахівців, узагальнили і розділили на наступні види:

- інформаційно-психологічний,

- психоаналітичний ,

- психогенний,

- нейро-лінгвистичний,

- психотронний,

- психотропний.

Інформаційно-психологічний вплив

Інформаційно-психологічний вплив (ІПВ)– це вплив словом, інформацією. Мета впливу – формування певних ідеологічних (соціальних) ідей, поглядів, уявлень, переконань; одночасно він викликає у людей позитивні або негативні емоції, почуття й навіть бурхливі масові реакції.

Стрімкий розвиток засобів масової комунікації не міг не спричинити серед політиків і військових, вчених і фахівців різних напрямків, хвилю інтересу до можливостей масштабного психологічного впливу на опонентів, з чого спецслужби, перегорнувши нову сторінку в своїй діяльності, започаткували цілий теоретико-практичний напрям, що обумовив перехід від розуміння ІПВ як окремого виду спецоперацій та додатково-допоміжного засобу традиційного ведення, так би мовити, класичних війн, до війни нового типу - інформаційно-психологічної. Інформаційно-психологічна війна, нарешті, набула загального визнання.

Психологічний вплив такого виду ставить своєю основною метою формування певних ідеологічних (соціальних) ідей, поглядів, подань, переконань, одночасно воно викликає в людей позитивні або негативні емоції, почуття й навіть бурхливі масові реакції.

Розробки щодо психологічного впливу під контролем і за безпосередньою участю спецслужб відомі ще з кінця ІХ - початку ХХ сторіччя, їх активно використовують під час Першої світової війни як коаліційні англо-франко-російські війська, так і Німеччина.

Так, листівка, впливаючи (тобто впливаючи на свідомість), може одночасно викликати психологічні переживання, наприклад почуття туги за батьківщиною, по родині. У період Другої світової війни радянські листівки з віршами Э. Вайнерта " Подумай про свою дитину ", що поширювалися серед німецьких військовослужбовців, робили на них сильний емоційний вплив.

Текст листівки, що поширювалася радянськими військами в роки війни в Афганістані, - ще один приклад подібного впливу, розрахованого на масовий відгук.

Засоби інформаційного впливу безпосередньо на людину, соціальні групи та соціум у цілому почали розроблятися в рамках концепції «психологічних війн». (Цей термін вперше ввів у науковий обіг у 1920 році британський історик Дж. Фуллер, який аналізував період Першої світової війни.) Саме тут почали розроблятися теоретичні засади впливу на психологію людини, масову свідомість і проходити апробацію практичні методики в ході проведення різноманітних «психологічних операцій» (Добре знайомий кожному читачеві, проведений у колишньому СРСР наприкінці 80-х, широкомасштабний екперемент, чи то за безглуздим потуранням влади (у це нескладно повірити) та наявності поінформованих, чи то за прямою ініціацією тих самих зацікавлених поінформованих, телевізійних сеансів масового навіювання за участю А. Кашпіровського.)

Інформаційні продукти та послуги не можуть бути замкнуті у межах кордонів однієї держави. Геополітична конкуренція в умовах інформаційного суспільства обумовлює необхідність перегляду пріоритетів і акцентів організації системи національної безпеки, нового погляду й найприскіпливішої уваги до проблем інформаційно-психологічної війни, розуміння форм і методів інформаційно-психологічного впливу.

Психоаналітичний вплив

Психоаналітичний (психокоректувальний) вплив — це вплив на підсвідомість людини терапевтичними засобами, особливо в стані гіпнозу або глибокого сну. Існують також методи, що виключають свідомий опір як окремого індивіда, так і груп людей у бодрствуючому стані. Наприклад, у СРСР професор И.В. Смирнов за завданням Міністерства оборони розробив технологію комп'ютерного психоаналізу й комп'ютерної психокорекції, що дозволяє:

• здійснювати математичний і статистичний аналіз реакцій організму на зовнішні впливи, що виникають при дуже швидкому візуальному перегляді або звуковому прочитанні різних "стимулів" - слів, образів, фраз;

• абсолютно точно визначати наявність у підсвідомості людини конкретної інформації й вимірювати її значимість для кожної людини, виявляти сховану мотивацію, щирі прагнення й похилості людей;

• на основі виявленої й проаналізованої інформації, одержувати повну картину невротичних, що турбують людини (або цілі групи людей) станів психіки;

• при необхідності проводити цілеспрямовану (за бажанням - діючу негайно, або з відстрочкою) корекцію психічних станів, основним діючим фактором якої виступають слова-команди, картинки-образи й навіть заходи-мотиватори певного поводження.

Зокрема, у процесі звукового керування психікою людей і їхнім поводженням словесні вселяння (команди) у закодованій формі виводяться на будь-який носій звукової інформації (бабусині, радіо або телепередачі, шумові ефекти). Людина слухає музику або шум прибою в кімнаті відпочинку, стежить за діалогами персонажів фільму, і не підозрює, що в них утримуються несприймані свідомістю, але завжди фіксовані підсвідомістю команди, що змушують його згодом робити те, що запропоновано.