Види та методи впливу в психологічній війні

Психогенний вплив

Психогенний вплив є наслідком:

• а) фізичного впливу на мозок індивіда, у результаті якого спостерігається порушення нормальної нервово-психічної діяльності.

Наприклад, людина одержує травму головного мозку, у результаті якої він втрачає можливість раціонально мислити, у нього пропадає пам'ять і т.п. Або він піддається впливу таких фізичних факторів (звуку, висвітлення, температури й інших), які через певні фізіологічні реакції змінюють стан його психіки;

• б) шокового впливу навколишніх умов або якихось подій (наприклад, картин масових руйнувань, численних жертв і т.п.) на свідомість людини, у результаті чого він не в змозі раціонально діяти, втрачає орієнтацію в просторі, випробовує афект або депресію, панікує, у ступор і т.д.

Ніж менш підготовлена людина до того, що психотравмує впливи навколишньої дійсності, тим більше різко виражені його психічні травми, що одержали назву психогенних втрат. Тому в органах психологічної війни деяких держав (наприклад Ізраїлю) є фахівці, завданням яких є не тільки деморалізація населення й особового складу військ супротивника, але й надання реальної допомоги своїм військовослужбовцем для їхнього відновлення від психогенних втрат і швидкого уведення в лад.

Часткою, але досить показовим випадком психогенного впливу виступає вплив кольору на психофізіологічний і емоційний стан людини.

Так, експериментально встановлено, що при впливі пурпурної, червоної, жовтогарячої й жовтої квіток частішає й заглиблюється подих і пульс людини, підвищується його артеріальний тиск, а зелений, блакитний, синій і фіолетовий кольори роблять зворотний ефект. Перша група квітів є збудливої, друга - заспокійливою.

Головна мета використання кольору в психологічній війні - правильне оформлення інформаційно-пропагандистських матеріалів. Доповнюючи й емоційно збагачуючи гамою квітів їхній зміст, вдається провокувати певні реакції об'єкта. При цьому виходять із того, що:

• правильно обрана колірна гама дозволяє створити потрібне емоційне тло сприйняттю й засвоєнню тексту;

• кольору, неправильно підібрані стосовно змісту, викликають невдоволення;

• негативна реакція на колірну комбінацію може поширитися на зміст тексту, що знижує ефективність його психологічного впливу в цілому.

Нейро-лінгвистичний вплив

Нейролінгвістичний вплив - вид психологічного впливу, що змінює мотивацію людей шляхом введення в їхню свідомість спеціальних лінгвістичних програм.

При цьому основним об'єктом впливу є нейрофізіологічна активність мозку й виникаючі завдяки їй емоційно-вольові стани. Головним засобом впливу виступають спеціально підібрані вербальні (словесні) і невербальні лінгвістичні програми, засвоєння змісту яких дозволяє змінити в заданому напрямку переконання, погляди й подання людини (як окремого індивіда, так і цілих груп людей). Суб'єктом обсмоктати впливу виступає фахівець (інструктор).

Інструктор спочатку виявляє що знаходяться в психіці суперечливі (конфліктуючі) погляди й переконання, а також виникаючі через цього й людей, що турбують, негативні емоційні стани (переживання, настрою, почуття). На наступному етапі він за допомогою спеціальних прийомів допомагає їм усвідомити дискомфортність їхнього реального стану (соціально-економічного, культурного, фізичного і як наслідок - психологічного) і вносить зміни у свідомість, що змушують людей по-іншому сприймати життєві ситуації й будувати відносини з іншими людьми.

Цікаво те, що після того, як під впливом інструктора людина "зрозумів", що йому "потрібно", вона самостійно (але під впливом закладеного в його свідомість стереотипу сприйняття) починає збирати інформацію про свою повсякденну діяльність, про свої стани й переживання. Порівнюючи своє реальне, присутнє в цей момент стан з бажаним (можливим), він визначає, які свої ресурси йому потрібно мобілізувати й що конкретно треба зробити, щоб досягти комфортності почуттів і настроїв.

Одним зі засобів формування автоматизованої поведінки є нейро-лингвистичне програмування (НЛП). При цьому основним об'єктом впливу є нейрофізіологічна активність мозку і виникаючі завдяки їй емоційно-вольові стани . Головним засобом впливу виступають спеціально підібрані вербальні (словесні) й невербальні (образні) лінгвістичні програми, засвоєння змісту яких дозволяє змінити в заданому напрямку переконання, погляди і уявлення людини (як окремого індивіда, так і цілих груп людей).

Прийоми НЛП застосовуються у відносинах між людьми дуже широко, часто неусвідомлено. Сучасні НЛП-технології виробництва віщальних програм, комп'ютерних ігор, інтернет-спілкування дозволяють уникнути контролю з боку свідомості сприймаючої сторони. У переважному числі випадків вона навіть не припускає, що на неї виявляється схований і дуже ефективний вплив, а сторона, що використовує такі технології, одержує високі шанси на успіх.

Найпростішим прикладом схованого НЛП є відома «технологія 25-го кадру». У більш складному випадку, при конструюванні відеопродукції застосовуються спеціальні прийоми. Описана концепція біоадаптивных анімацій у системах мультімедіа і віртуальної реальності. При перегляді відеопродукції функціональний стан і поведінкова реакція людини в конкретний момент часу інтерпретуються на основі аналізу фізіологічних і психофізіологічних параметрів. Далі, у залежності від результатів аналізу, формується адекватний алгоритм управління анімаційним сценарієм, тобто організується семантичний біологічний зворотній зв'язок, що моделює біиоадаптивний інтерфейс.

Психотропний вплив

Психотропний вплив — це вплив на психіку людей за допомогою медичних препаратів, хімічних або біологічних речовин.

Щоб змусити людину робити те, що вона робити не хоче, зовсім не обов'язково хірургічним шляхом змінювати будову її головного мозку або примушувати її силою. Потрібно тільки правильно підібрати препарати й відповідним чином їх застосувати. Так, 25 років тому з'явився препарат "би-зет" - потужний психотропний засіб, що ефективно впливає на маси людей. Досить обробити їм, скажемо, батальйон на марші, і той стає некерованим. Хоча кожний окремий солдат залишається при цьому практично нормальним. Сьогодні ніхто не може дати гарантію, що на базі даного препарату вже не створили більше діючий засіб впливу на психіку! Немає гарантій і того, що його не використовують для організації "стихійних" мітингів і демонстрацій або хоча б для стимуляції поводження людей у юрбі. Тим більше, що до теперішнього часу вже створені так звані нейромедіатори, що контролюють (у тому числі здатні різко підсилити) агресивне поводження людини.

Сильно впливають на психіку деякі пахучі речовини.

Клінічні експерименти показали, що аромат лаванди, ромашки, лимона й сандалового дерева послабляє активність головного мозку швидше, ніж будь-який депресант. А жасмин, троянда, м'ята й гвоздика збуджують клітки сірої речовини могутніше, ніж міцна кава. Сила заходів має наукове пояснення: у людському мозку є певні відділи, відповідальні за сприйняття заходів, обробку інформації про їх і зберігання її в пам'яті. Образно виражаючись, запах - це вічно відкриті ворота душі, які не піддаються логічному контролю. Тому, застосовуючи заходи для впливу на людей, ми б'ємо в саме слабке місце їхньої психіки. Чим і користуються фахівці психологічної війни.

Приблизно так само можна використовувати нешкідливі для людини хімічні й біологічні речовини.

Психотропний (парапсихологічний, екстрасенсорний) вплив

Психотропний (парапсихологічний, екстрасенсорний) вплив — це вплив на інших людей, здійснюваний шляхом передачі інформації через позачуттєве (неусвідомлюване) сприйняття.

У даному зв'язку необхідно відзначити, що телевізійні й інші масові сеанси нібито екстрасенсорного впливу (наприклад, Кашпіровського, Чумака й інших "чарівників") є яскравими прикладами самого звичайного обману. Почасти тут має місце масовий гіпноз, але в набагато більшій мері - масова істерія й масове психічне зараження.

Що ж стосується психотропної зброї, те відомі факти робіт зі створення генераторів високочастотного й низькочастотного кодування мозку, біолокаційних установок, по використанню хімічних і біологічних засобів з метою стимулювання певних психологічних реакцій.

Психотроника орієнтується переважно на методи, пов'язані із застосуванням технічних засобів впливу на свідомість, наприклад, згаданих генераторів. У цей час ще рано говорити про активне використання психотропної зброї як засобу психологічної війни, однак її фахівці роблять все можливе, щоб максимально застосовувати те, що вже хоча б мінімально напрацьоване.

Наприклад, вони використовують ефект, викликуваний колірними плямами, убудованими в комп'ютерний вірус, позначений апокаліпсичним "числом звіра" - 666 (V666). Цей вірус здатний негативно впливати на психофізіологічний стан оператора персональної ЕОМ (аж до смертельного результату). Принцип його дії заснований на феномені так званого 25-го кадру, що є досить потужним засобом вселяння.

"Феномен 25-го кадру" пов'язаний з тим, що людина має не тільки сенсорний (усвідомлений) діапазон сприйняття, але й субсенсорний (неусвідомлений), у якому інформація засвоюється психікою, минаючи свідомість.

Наприклад, якщо протягом фільму до двадцяти чотирьох кадрів у секунду додати ще один - 25-й - із зовсім іншою інформацією, то глядачі його не зауважують, але на їхній емоційний стан і поводження він відчутне впливає. Численні експерименти показали, що протягом однієї секунди центри головного мозку встигають прийняти й обробити 25-й сигнал.

Більше того, інформація, пропонована в субсенсорному режимі сприйняття, засвоюється людиною з ефективністю, що перевищує звичайну норму. Учені зв'язують це з тим, що приблизно 97% психічної діяльності "середньої" людини протікає на рівні підсвідомості й тільки 3% - в усвідомлюваному режимі.

Отже, V666 видає на екран монітора в якості 25-го кадру спеціально підібрану колірну комбінацію, що занурює людину у свого роду гіпнотичний транс. Через певні проміжки часу картинка міняється. За розрахунками творців вірусу, підсвідоме сприйняття нового зображення повинне викликати зміна серцевої діяльності: її ритму й сили скорочень. У результаті з'являються різкі перепади артеріального тиску в малому колі кровообігу, які приводять до перевантаження посудин головного мозку людини. За даними спеціального дослідження, за останні кілька років тільки в країнах СНД зафіксовані 46 випадків загибелі операторів, що працюють у комп'ютерних мережах, від подібного вірусу.

Аналогічним прикладом психотронного впливу на психіку людини стала масова "телевізійна епідемія", що спалахнула в Японії 1 грудня 1997 року після демонстрації чергової серії популярного мультфільму "Покетмон" ("Pocket monsters" - "Кишенькові чудовиська").

Висновок

Таким чином, по своїй сутності психологічний вплив представляє “проникнення” однієї особистості (або групи осіб) у психіку іншої особистості (або групи осіб). Даний вплив на психічний стан, думки, почуття і дії іншої людини здійснюється винятково за допомогою психологічних засобів (вербальних або невербальних). Психологічний вплив має зовнішнє (відносно реципієнта) походження і, будучи сприйнятим ним, приводить до зміни конкретних психологічних регуляторів певної активності людини. При цьому сутнісними характеристиками категорії психологічного впливу виступають: структура психологічного впливу, етапи процесу психологічного впливу, стратегії психологічного впливу, мішені психологічного впливу, методи психологічного впливу, види психологічного впливу.

Література

1.      Крысько, В. Г. Социальная психология: учебник для вузов [Текст] / В. Г. Крысько. – [2-е изд.]. – СПб. : Питер, 2006. – 432 с.

2.      Ковалев, Г. А. Три парадигмы в психологии – три стратегии психологического воздействия [Текст] / Г. А. Ковалев // Вопросы психологии. – 1987. – № 2. – С. 41–49.

3.      Ковалев, Г. А. О системе психологического воздействия (к определению понятия) [Текст] / Г. А. Ковалев // Психология воздействия (проблемы теории и практики) : сб. науч. тр. / под ред. А. А. Бодалева, Г. А. Ковалева. – М. : Наука, 1989. – С. 4–5.

4.      Сидоренко, Е. В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию [Текст] / Е. В. Сидоренко // Психологические проблемы самореализации личности. – СПб. : СПбГУ, 1997. – С. 123–142.

5.      Кабаченко, Т. С. Методы психологического воздействия [Текст] / Т. С. Кабаченко – М. : Педагогическое общество России, 2000. – 539 с.

6.      http://sd.net.ua/2012/03/05/suchasni-metodi-psixologichnogo-vplivu.html

7.      http://vybory.org/articles/485.html