Форми наочної популяризації літератури

    Основними чинниками, що визначають ефективність популяризації документів, представлених  у вигляді книжкової віртуальної  виставки, є:

    ·        рівень розробки експозиції;

    ·        досконалість технологій, використаних для створення виставки;

    ·        інформаційне навантаження;

    ·        термін розміщення на сайті.

    Використання  у бібліотечній практиці віртуальних  виставок дозволяє розв'язати низку  проблем, які неможливо вирішити традиційними методами. Це, зокрема:

    ·        забезпечення збереження документів;

    ·        оперативність організації виставки та можливість постійного її поновлення новими документами;

    ·        представлення документів у потрібній кількості назв;

    ·        необмеженість терміну експонування документів;

    ·        можливість перегляду змісту окремих документів, зокрема, збірників наукових праць та ілюстрацій;

    ·        розкриття змісту представленого видання за допомогою анотації;

    ·        представлення документів, які відсутні у фондах даної бібліотеки, але мають певне значення для розкриття заданої теми;

    ·        можливість дистанційного перегляду виставки без відвідування бібліотеки у будь-який час.

    Відвідувачі віртуальної виставки можуть отримати повну інформацію за темою, що їх цікавить, без поспіху, часових або географічних обмежень, наочно ознайомитися з інформаційним ресурсом та одержати іншу додаткову інформацію.

    Віртуальні  виставки надають широкий спектр можливостей для суб'єктів виставкової  діяльності. їхні організатори можуть популяризувати бібліотечні фонди та рекламувати бібліотеку, а відвідувачі — задовольняти свої інформаційні потреби.

    Основні етапи підготовки віртуальних виставок такі ж, як і для традиційних експозицій: відбір документів, визначення структури, компонування матеріалу, оформлення текстів та ілюстрацій. Користування виставкою має бути зручним і зрозумілим. Структурування документів не обов'язково має відповідати правилам компонування матеріалу, прийнятим для традиційних виставок. Документи можуть бути розташовані не тільки за розділами, а й за абеткою назв, хронологією або іншими ознаками, що, у свою чергу, спрощує процес організації виставок.

    При організації віртуальних виставок велику увагу треба приділяти  дизайнерському оформленню, тому, що це чудовий спосіб продемонструвати рівень заходу.

    Основна мета виставки — інформаційне обслуговування, реклама бібліотеки та її інформаційних  послуг.

    Віртуальні  виставки можуть бути створені як доповнення до реальних експозицій.

    Перехід до віртуальних виставок (переліку) можна здійснити з першої сторінки веб-сайту бібліотеки (рубрика "Віртуальні виставки"), що, безперечно свідчить про значущість даної форми інформування.

    Бібліотечний  опис документів може бути винесено в  окремий список та дублюватися на веб-сторінках, присвячених окремим розділам, що містять також історичну довідку, оглядову інформація про видання, декілька зображень його обкладинок, титульних сторінок. На тематичних віртуальних виставках документи систематизуються за абеткою і, крім бібліографії та ілюстративного матеріалу, тут можна ознайомитися зі змістом збірників, які стосуються означеної теми, та авторською анотацією.

    При створенні персональних віртуальних  виставок їхню структуру можна побудувати таким чином: бібліографічна довідка  про особу, бібліографія, а саме: перелік авторських робіт, видань про діяча (книги; окремі розділи книг, статті з журнальних та газетних видань; посилання на інтернет-ресурси). Бажано, щоб усі бібліографічні записи занотовувались, а до більшості представлених на виставці документів додавався ілюстративний ряд — обкладинки та титульні сторінки видань, що покращує сприйняття виставки користувачами.

    Наразі, віртуальні комунікації та веб-можливості є обов'язковою умовою конкурентоспроможності бібліотек. З огляду на це, віртуальні виставки стають невід'ємною складовою їхньої виставкової діяльності. Такі експозиції можуть готуватися паралельно з традиційними книжковими виставками або бути самостійною формою розкриття та популяризації фондів, вони є ефективним інструментом залучення користувачів до бібліотеки, засобом створення її позитивного іміджу. 

 

РОЗДІЛ 3: Інші форми наочної популяризації літератури 

    Крім  книжкових виставок, розробляються  бібліотечні плакати, складаються альбоми, ілюстративні картотеки та створюються перегляди літератури.

    Бібліотечний  плакат — композиція з тексту та ілюстрацій, зроблена на картоні чи просто ватмані. Його завдання — привернути увагу до якоїсь події, дати чи видатної особи. На плакаті має бути тематичний центр, основне ядро. Це може бути ілюстрація, фотографія чи просто малюнок. Всі інші елементи доповнюють тематичний центр, розкриваючи ідею плаката. Найчастіше, бібліотечні плакати — це своєрідні інструктивно-методичні посібники, що допомагають працювати з довідково-бібліографічним апаратом. Цей вид інформування, що широко використовувався в минулому, сьогодні набуває нових форм.

    Сьогодні  ця традиційна форма інформування майже  не використовується в бібліотеках, хоча вона може бути ефективною завдяки  наочності, лаконізму виражених  засобів. Водночас, створення плакату не є складним для бібліотечних фахівців.

    Бібліотечні альбоми дають можливість читачам  ознайомитися з їх цікавить темою, за якою бібліотекарі зібрали різні  графічні, ілюстративні та довідкові  матеріали і забезпечили їх короткими  пояснювальними текстами. Оформляється альбом у вигляді книги, зошита чи на окремих аркушах. 

    Ілюстративна  картотека - це добірка нових матеріалів, головним чином з періодичних  видань, поєднана з невеликим ілюстрованим щитком, на якому вказано заголовок  теми. Розташовується біля бібліотекаря, який веде видачу літератури, або навіть за межами бібліотеки - в клубі, в холі студентського гуртожитку і т. д. Ілюстративна картотека іноді виготовляється у вигляді бібліотечного плакату. Наприклад, настінна картотека новинок поетичних творів, опублікованих у журналах, що виписуються бібліотекою, картотеки «Що читати ...». Завдання - привернути увагу користувачів бібліотеки до нових публікацій.

    Можливість  використання інтернет-ресурсів та копіювально-розмножувальної  техніки значно розширили асортимент подібної продукції. Бібліотеки все активніше складають тематичні добірки і дайджести.

    Тематичні добірки представляють собою  комплекти копій текстів документів невеликого обсягу  - статей з газет  і журналів, розділів з книжок і  т. д. Вони створюються в електронному або традиційному вигляді при одночасній дії двох умов:

    • дана проблематика становить інтерес  для багатьох читачів;

    • публікації з цієї проблематики розосереджені  у великій кількості джерел, а  узагальнюючого монографічного видання немає.

    Протягом  всього періоду дії зазначених умов тематичні добірки оперативно поповнюються новими матеріалами.

    Дайджести - це фрагменти текстів багатьох документів (цитати, витримки, реферати), підібрані за певною темою і згруповані таким чином, щоб полегшити сприйняття матеріалу (від загального до приватного; за тематичними напрямками; у відповідності з різними точками зору і т. д.).

    За  формою подання матеріалу і причин складання дайджести близькі  до тематичних добірками. Однак від  упорядника дайджесту потрібно не тільки виявлення і відбір вихідних публікацій, а й їх аналітична переробка: Реферування або екстрагування (вилучення фрагментів тексту); угруповання матеріалу; приведення нових понять. Як правило, текст дайджесту включає стислу передмову, в якому укладач характеризує джерела та критерії відбору публікацій. В обов'язковому порядку до дайджесту додається список використаної літератури.

    В якості прикладів дайджестів, що складаються  публічними бібліотеками, можна навести: «Віддзеркалення життя міського району у пресі», «Перше квітня: історія виникнення свята: традиції різних країн», «Єдиний іспит для випускників шкіл: За і проти».

    Ще  однією формою наочного обслуговування кортсувачів є перегляд літератури.

    Головна цінність перегляду — у всебічному розкритті фонду, у можливості безпосередньо і одночасно познайомити багатьох читачів з великою кількістю видань із різних галузей знання й за досить значний хронологічний період.

    Для перегляду характерні: включення  видань різних типів та видів, відкритий доступ до всіх інформаційних джерел, обмежений термін експонування. Перевага відкритих переглядів у тому, що вони сприяють вибору необхідної літератури із широкого асортименту, представленого на ньому.

    Якщо  книжкова виставка включає 15-20 документів, то перегляд дозволяє представити до 40 і більше одиниць. Часто перегляди літератури проводяться під час конференцій, семінарів, нарад, що проходять у бібліотеці, або поза її межами — в організаціях, фірмах, на підприємствах. Відкриті перегляди можуть проводитись і як самостійні заходи, і як складові комплексного великого заходу (день інформації, день спеціаліста тощо), що включає у себе огляди, лекції, консультації, зустрічі.

    Розрізняють:

• універсальні виставки-перегляди, коли демонструються всі (чи майже всі) надходження за певний період (за місяць, квартал);
• тематичні або галузеві, яким властивий проблемно-тематичний добір літератури за останні роки;
• перегляди за видами видань (нотно-музична література, образотворча продукція тощо).

    Для перегляду дуже важливо вдало підібрати тему і виставити документи, які підходять за змістом. 

 

ВИСНОВКИ 

    Організація візуального простору бібліотеки вимагає  дуже виваженого підходу і вивчення потреб відвідувачів.

    Бібліотечна виставка — жанр бібліотечно-бібліографічної реклами.

    Виставка, як форма бібліотечної роботи, покликана  та здатна найкращим чином вирішувати не тільки інформаційні завдання, але  й забезпечувати в комплексі  досягнення мети діяльності бібліотеки в цілому. Задум виставки, її ідея, загальний образ, що складається з багатьох фрагментів — все має значення, проте, тільки в своїй неповторній єдності та нероздільності.

    Бібліотечна виставка – це експозиція різних документів бібліотеки до 50 примірників, об’єднаних відповідним принципом відбору. Вона має експонуватись протягом певного часу і покликана пробуджувати у читачів інтерес до літератури, а також має розкривати книжкові фонди бібліотеки. 

    Творчий підхід бібліотечних працівників до такої наочної форми роботи як книжкова виставка допоможе їм у розкритті  бібліотечних фондів, у популяризації кращих творів друку, в рекламі бібліотеки.

    Але при роботі з коритсувачами не можна забувати і про такі важливі форми роботи як бібліотечні плакати, альбоми, ілюстративні картотеки та перегляди літератури. При поєднанні всіх цих форм разом з масовими та індивідуальними формами біблотекар найкраще популяризує свою бібліотеку. 
 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Вяткина, В.В. Организация книжных выставок – это наука и искусство/ В.В. Вяткина// Шкільна бібліотека. – 2006 .- №1. – С.99 – 105
2. Гайворовская, Т. Книжная выставка в поисках нового образа/ Т. Гайворовская// Библиополе. – 2005. - №7. – С.14 – 16.
3. Горобченко, Э. Содружество прекрасных муз: Из опыта выставочной работы/ Э. Горобченко// Библиотека. – 2003. - №4. – С.57 – 62.
4. Книжкова виставка – обов’язкова форма роботи бібліотеки// Шкільна бібліотека. – 2008. - №9. – С.67 – 73
5. Кудря, Л. Віртуальна книжкова виставка – нова форма популяризації документів/ Л. Кудря// Бібліотечна планета. – 2009. - №1. – С.37 – 39.
6. Маначинська, Г.Н. На допомогу візуальній популяризації видань. «Сто пудів хітів» (цикл книжкових виставок)/ Г.Н.Маначинська// Творча майстерня: Збірник сценаріїв. Вип.8/ Укладач Т. Л. Сватула. – Херсон: ХОУНБ,2009. – С. 40 – 60
7. Медведева, Е.Ю. Организация и оформлениек книжных выставок/ Е.Ю. Медведева // Шкільна бібліотека. – 2010. - №9.- С.52 – 53
8. На замітку методисту: Інформдайджест. Вип.5 / Укладач І.І. Тарадименко; Херсонська обл.. б-ка для юн-ва ім. Б. Лавреньова. – Херсон, 2010. – С.7 – 9  
9. Організація системи просування книги та читання в бібліотеці//Калейдоскоп досвіду: Збірник. Вип. 8/ Упорядник Т.Л. Сватула. – Херсон: ХОУНБ, 2008. – С.3 – 12
10. Популяризація видань в бібліотеках. Оформлення візуального ряду бібліотеки// Калейдоскоп досвіду: Збірник. Вип.2./ Упорядник Т.Л. Сватула. – Херсон: ХОУНБ, 2004. – С.8 – 21
11. Популяризація видань в бібліотеці// Калейдоскоп досвіду:Збірник.Вип.7/ Упорядник Т.Л. Сватула. – Херсон: ХОУНБ, 2007. – С.11 – 18.
12. Смєхова, Л.В. Книжкова виставка – одна з форм популяризації книги/ Л.В. Смєхова // Шкільна бібліотека. – 2009. - № 3. – С.43 – 46.
13. Тумарь, В.Н. Оформление экспозиций, поиск новых решений/ В.Н. Тумарь// Библиотека. – 2003. - №2. – С.78.