Облік касових операцій і грошових документів

41. Облік касових операцій і грошових документів  

 Грошові кошти  організацій знаходяться в касі  у вигляді готівки і грошових  документів на рахунках в банках, у виставлених акредитивах і  на відкритих особливих рахунках, у чекових книжках і т.д.  Ведення касових операцій покладено на касира, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих цінностей.  

 Для обліку  касових операцій застосовуються  такі типові міжвідомчі форми  первинних документів та облікових  регістрів: Прибутковий касовий  ордер (форма N КО-1), видатковий касовий ордер (форма N КО-2), журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів (форма N КО-3), касова книга (форма N КО-4), книга обліку прийнятих і виданих касиром грошових коштів (форма N КО-5). Ці форми затверджені наказом Мінстату України від 18 серпня 1998 р. N 88 за погодженням з Міністерством фінансів Росії і введені в дію з 1 січня 1999  

 Надходження  грошей до каси і видачу  з каси оформляють прибутковими  та видатковими касовими ордерами. Підчистки, помарки та виправлення, хоча б і обумовлені, в цих документах не допускаються. Прийом і видача грошей за касовими ордерами можуть проводитися тільки в день їх складання.  

 Заробітну  плату, пенсії, допомоги по тимчасовій  непрацездатності, премії, стипендії  видають з каси не за касовими ордерами, а за платіжними або розрахунково-платіжними відомостями, підписаним керівником організації та головним бухгалтером.

 Прибуткові  та видаткові касові ордери  або замінюючі їх документи  до передачі в касу реєструються  бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.  

 Всі операції  з надходження і витрачання  грошових коштів касир записує  в касову книгу, яка повинна  бути пронумерована, прошнурована  і опечатана сургучною або  мастиковою печаткою. Кількість листів на ній має бути завірено підписами керівників організації і головного бухгалтера.

 У терміни,  встановлені керівником організації,  а також при зміні касирів  проводиться раптова ревізія  грошових коштів та інших цінностей,  що знаходяться в касі.

 Облік надходження  та вибуття грошових документів  оформляють прибутковими та видатковими  касовими ордерами. Дані касових  ордерів касир записує в книгу  руху грошових документів, що  є регістром аналітичного обліку  грошових документів. Аналітичний  облік грошових документів ведуть за їх видами. Один-два рази на місяць касир складає в касовій книзі звіт за що надійшли і вибули документам. 

42. Облік операцій  на поточному рахунку в національній  валюті.

Облік операцій на поточному  рахунку  в національній валюті        

 Для  зберігання вільних грошових коштів і проведення безготівкових розрахунків  підприємствам, організаціям, громадянам  - суб'єктам підприємницької діяльності в банках відкривають поточні рахунки згідно з Інструкцією №3 «Про  відкриття банками рахунків у національній і іноземній   валюті»,  затвердженою   постановою    правління Національного банку  України від 04.02.98 №36. З поточного рахунка оплачуються  операції, що забезпечують виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність; розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками  і покупцями  продукції; надані і отримані послуги; сплата  обов'язкових платежів до бюджету  і державних фондів; операції, пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб, та інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства. З поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, дивідендів (доходів), на господарські та інші потреби. Видачу готівкових грошових коштів, а також  безготівкові перерахування з поточного рахунка підприємства банк проводить на підставі наказів власника рахунка або з його згоди (акцепту).        

 Періодично (у встановлені строки) банк видає  підприємству виписки з його  поточного рахунка, тобто перелік  здійснених за звітний період операцій. До виписки додаються відповідні виправдні документи, на підставі яких були зараховані або списані кошти. Виписка банку фактично  являє собою  другий примірник особового рахунка підприємства, відкритого банком. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Звідси - залишки коштів і надходження  на поточний  рахунок банк записує по кредиту поточного рахунка, а зменшення свого боргу (списання, видачу готівкою) - по дебету. Тому, обробляючи виписки банку, бухгалтер повинен пам'ятати про цю особливість і записувати зараховані суми і залишок по дебету поточного рахунка) а списання - по кредиту.        

 Одержана  із банку виписка перевіряється й обробляється: підбираються всі виправдні документи, проставляються кореспондуючі рахунки. Всі додані до виписки документи погашаються  штампом «Погашено». Крім того, на документах також  вказують порядковий номер його  запису у виписці банку. Це необхідно для контролю за рухом коштів на поточному рахунку, а також для наступних перевірок.         

 Виписки  банку є регістрами аналітичного  обліку і підставою  для облікових запасів на поточному рахунку.        

  Синтетичний облік наявності І руху грошових коштів на поточному  рахунку підприємства в національній валюті ведеться на активному рахунку ЗІ «Рахунки в банках», субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті», по дебету якого відображають надходження (зарахування) коштів, 
а по дебету — списання використаних коштів.         

 На  суму  зарахованих на поточний  рахунок  підприємства коштів дебетують  рахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті»  в кореспонденції з  кредитом рахунків:  

301 «Каса  в  національній валюті» (на суми, внесені готівкою  із каси); 
   361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»  (на суми, одержані від вітчизняних покупців і замовників за реалізовану продукцію,  товари, роботи, послуги); 
   37 «Розрахунки з різними дебіторами» (на суми, одержані від різних дебіторів у погашення заборгованості);  

60  «Короткострокові  позички» (на  суми  одержаних банківських кредитів) та ін.        

 Перераховані (видані готівкою) грошові кошти з поточного рахунка підприємства відображаються по кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і дебету рахунків:  

301 «Каса  в національній валюті» (на суми, видані готівкою); 
   631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (на суми,  перераховані постачальникам в  оплату  вартості одержаних  матеріальних цінностей, робіт, послуг);  

64 «Розрахунки за податками і платежами» (на суми, сплачених податків і обов'язкових платежів до бюджету позабюджетних  фондів); 
   65 «Розрахунки за страхуванням» (на суми збору, сплаченого за пенсійним і соціальним страхуванням);  

67 «Розрахунки  з учасниками» (на суми перерахованих дивідендів та Інших виплат учасникам);   

68 «Розрахунки  за іншими операціями» (на суми  оплаченої кредиторської заборгованості  по внутрігосподарських та інших  розрахунках); 
   601 «Короткострокові кредити  банків у національній валюті» (на  суми погашеної  заборгованості банкам по одержаних  кредитах) тощо. 
         Якщо  при опрацюванні виписки банку з поточного рахунка підприємства виявлено помилково списані або зараховані кошти, бухгалтер повинен письмово повідомити установу банку про допущену помилку для внесення виправлень. На  суму, помилково  списану банком з  поточного 
рахунка підприємства, в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки  в національній валюті». При  поновленні банком на поточному  рахунку підприємства помилково списаної суми роблять зворотній запис (тобто дебет рахунка 311 і кредит рахунка 374). 
         Помилково зарахована  на  поточний  рахунок   підприємства  сума відображається по дебету рахунка  311 «Поточні рахунки в національній валюті» і кредиту рахунка 685 «Розрахунки з іншими  кредиторами». Після одержання виписки банку з виправленим помилковим  записом складається бухгалтерська проводка із зворотною кореспонденцією рахунків (дебет рахунка 685 і кредит рахунка 311). Так забезпечується ідентичність записів на поточному рахунку як в банку, так і на підприємстві. 

43. Облік операцій  на поточному рахунку в іноземній  валюті.

    Облік операцій  по безготівковій  валюті

         Режим здійснення  операцій у іноземній валюті  на території України, загальні  принципи валютного регулювання,  права й обов'язки суб'єктів  валютних відносин регламентуються  Декретом Кабінету Міністрів  України «Про систему  валютного регулювання  і валютного контролю»  від 19.02.93 № 15-93 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ  від 04.08.97 № 212), Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління  НБУ  від 26.03.98 та іншими нормативними актами.         

 Облік  операцій у іноземній валюті  регламентується Положенням  про бухгалтерський облік операцій у іноземній валюті,  затвердженим  наказом  Мінфіну  України  від 14.02.96 № 29 (із змінами, внесеними згідно з наказом 
Мінфіну України  від 05.12.97 № 268).        

 Відповідно  до зазначеного Положення і  національного Плану  рахунків бухгалтерський облік наявності та руху валютних  коштів здійснюється на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» за субрахунками (рахунками третього порядку): 312-І «Валютний рахунок в  країні», 312-2 «Валютний  рахунок за кордоном», 312-3 «Транзитний валютний  рахунок». 
         Записи на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та його субрахунках здійснюються на підставі виписок банку з цього рахунка і доданих до них розрахунково-платіжних документів, за якими були зараховані або сплачені кошти у іноземних валютах. 
         Аналітичний облік по рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» ведеться так, щоб забезпечити достовірну інформацію про  наявність і рух валютних коштів по кожному  з відкритих у банку рахунках в іноземних валютах: «Валютний рахунок у доларах США», «Валютний  рахунок в  англійських фунтах», «Валютний рахунок у німецьких  марках» тощо. Проте для  систематизації і узагальнення інформації про господарські операції у різних валютах у бухгалтерському обліку здійснюється перерахунок  іноземних валют у національну валюту  України (в гривні) за курсом, встановленим НБУ на дату оформлення розрахунково-платіжних документів. Такою датою вважається дата виписки платіжного доручення на перерахування іноземної валюти зарубіжному партнеру, дата виписки 
прибуткових і видаткових касових ордерів, дата митного оформлення  матеріальних цінностей (робіт, послуг) по експортно-імпортних операціях. 
         При  опрацюванні  первинних документів, вартісні показники яких вказані в іноземних валютах, облікові працівники в знаменнику вказують еквівалент цих показників у гривнях по курсу НБУ на дату, яка прийнята для перерахунку операцій у іноземній валюті. У облікових регістрах (журналах-ордерах, відомостях, книгах) господарські операції також відображають в гривнях та іноземній валюті (з зазначенням назви валюти — російські рублі, долари США   тощо).        

 Бухгалтерський  облік операцій у іноземних валютах ведеться в тій самій системі рахунків, 'що й облік операцій у гривнях. Записи по рахунках розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками та іншими дебіторами і кредиторами здійснюються відповідно на рахунках 36 «Розрахунки  з покупцями і замовниками») 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 64 «Розрахунки за  податками й платежами»  та ін. При цьому можливе  відокремлення розрахунків в іноземних валютах на окремих субрахунках, що відкриваються в складі відповідних  синтетичних  рахунків. У  облікових  регістрах обов'язково  вказують  дату  здійснення  господарської операції, оформленої відповідним документом. 
         Наявність і рух готівкової іноземної валюти в касі підприємства відображається на рахунку ЗО «Каса», за субрахунком 302  «Каса в іноземній валюті». Записи на субрахунку 302 здійснюються в загальноприйнятому порядку на підставі звітів касира з доданими до них прибутковими і 
видатковими касовими ордерами. 

 Законом  України «Про внесення змін в деякі Декрети Кабінету Міністрів України з питань валютного регулювання»  від 03.06.97 № 295 було відмінено обов'язковий продаж  на Міжбанківській валютній біржі 50% від надходжень валюти  по експортних операціях. Проте постановою Правління Національного банку України від 04.09.98 №349 «Про  введення обов'язкового продажу надходжень у іноземній валюті на користь резидентів - юридичних осіб» (із змінами, внесеними постановою від 14.09.98 № 365) встановлено, що на період до стабілізації ситуації на валютному ринку України 50%  від надходжень у іноземній валюті на користь резидентів - юридичних осіб підлягає обов'язковому  продажу через уповноважені банки на Українській міжбанківській валютній біржі, за винятком:

-                кредитів (позик, фінансової допомоги);

-                сум по гранту КFW;

-                сум, які повністю направляються резидентами на погашення  кредитів, позик і фінансової допомоги;

-                сум, придбаних на Українській міжбанківській валютній біржі і Київській міжбанківській валютній біржі в межах строків для розрахунків з нерезидентами;

-                сум, перерахованих раніше нерезидентам І повернених  через невиконання зобов'язань, якщо вони не були куплені на міжбанківському валютному ринку України;