Суддів до місцевого суду

lign="justify">     1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом; процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;

2. контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням;
3. інші передбачені законом повноваження.

 
 

⁴ Марочкін І. Є. Конституційно-правові засади судової влади. — Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. — Харків. — 1995. С. 46-78.

⁷ Закон України “Про судоустрій” від 5 червня 1981р. із змінами, внесеними згідно із Законами №2464-12 від 17.06.92, №4017-12 від 24.02.94.

¹³ Ю. Димитров. Навіщо нам потрібен апеляційний суд?// Право України. – 1994. С. 45-85.  
                   2.2. Повноваження та статус голови місцевого суду. 

     Голова  місцевого суду та його заступник (ст. 20 Закону України "Про судоустрій України") призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів). ⁷

     Обов'язки голови місцевого суду є досить місткими. Він, зокрема, здійснює організаційне  керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення  на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організує ведення судової статистики; проводить роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження. ¹²

     Голова  місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і  розпорядження.

     Голова  місцевого суду:

1. здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
2. визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду;
3. на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ;
4. приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у. встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;
5. здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів;
6. організовує ведення судової статистики;
7. організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду;
8. представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями;
9. здійснює інші передбачені законом повноваження. ⁶

     Голова  місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і  розпорядження.

     Голова  місцевого суду має заступника (заступників). Заступник голови місцевого суду відповідно до визначених головою суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.

     Голова  місцевого суду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.

     Голова  і заступники голови місцевого суду можуть бути призначені на адміністративні  посади повторно.  
 
 
 
 
 
 

     

⁶ Юридичний словник-довідник. За ред. Ю. С. Шемшученка. — К., Феміна — 1996. С. 600-696.

⁷ Закон України “Про судоустрій” від 5 червня 1981р. із змінами, внесеними згідно із Законами №2464-12 від 17.06.92, №4017-12 від 24.02.94.

¹² В. Онопенко. Конституція й судочинство: розбіжності та парадокси// Закон і бізнес. – 1997. С. 28-100.

 

                 2.3. Атестація та дисциплінарна відповідальність суддів .  

        Для забезпечення формування корпусу професійних суддів та визначення рівня їх фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії:

• кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;

' • кваліфікаційна комісія суддів військових судів;

    • кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;

• Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

   Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення.

  До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту:

    • шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";

• дві особи від Міністерства юстиції України;

• дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;    ,
• одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

   Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:

    • сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";

• дві особи, призначені Верховною Радою України;
• дві особи, призначені Президентом України;

    • одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України, з прав людини;

• одна особа від Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про судоустрій України" кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність 
кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їх  
кваліфікаційне атестування і давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, який пропонується на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді. ⁷ 

   Крім того на кваліфікаційну комісію покладено обов’язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суддям кваліфікаційні класи (не вище другого); розглядати звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушувати дисциплінарні провадження тощо.

   За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладається у письмовій формі. У рішенні (висновку) зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні.

   Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, у разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його. ¹⁴

   Вища кваліфікаційна комісія суддів України за своїми повноваженнями може:

• давати висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та суддів Апеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів з посади;
• проводити атестацію суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України і присвоювати їм відповідні кваліфікаційні класи;
• розглядати звернення про дисциплінарну відповідальність суддів Касаційного суду України та суддів апеляційних судів; проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушувати дисциплінарні провадження Та вирішувати справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів;
• розглядати скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів;
• давати дозвіл на складання та приймати повторний (додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстроково;
• припиняти перебування у відставці судді (крім суддів місцевих судів) та ін.

  Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів.

   Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань суддям довічно встановлюються шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п'ятий.

   Мінімальний строк перебування у кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, встановлюється: у п'ятому і четвертому - три роки, у третьому і другому - п'ять років. Строк перебування у першому кваліфікаційному класі не обмежується.

   За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігається присвоєний йому кваліфікаційний клас.

      
 
 
 
 

                

               

⁷ Закон України “Про судоустрій” від 5 червня 1981р. із змінами, внесеними згідно із Законами №2464-12 від 17.06.92, №4017-12 від 24.02.94.

¹⁴ Г. Омельяненко. Нова Конституція України і питання судової влади та судочинства// Право України. – 1996. - №10. – С. 11-185.

                                2.4. Засади фінансування судів. 

     Фінансування  всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету  України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України . щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

     Верховний Суд України, Конституційний Суд  України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих судових установ;

     Державна  судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації.

     Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремими рядками по загальних судах і спеціалізованих судах, а також окремими рядками по місцевих судах, апеляційних судах (у тому числі Апеляційному суду України), військових судах (місцевих та апеляційних разом) та окремо по Касаційному суду України та кожному вищому спеціалізованому суду. Ці видатки не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році

     Державна  судова адміністрація України розробляє  і затверджує за погодженням з  Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції. Нормативи доводяться до кожного суду і повинні переглядатися не рідше одного разу на три роки. Кошторис витрат на утримання кожного суду затверджується на підставі зазначених нормативів. ¹⁷

     Відповідальність  за фінансове забезпечення діяльності кожного суду згідно з затвердженими  нормативами покладається на державну судову адміністрацію. Контроль за додержанням  вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснює Рада суддів України, а також органи державної влади, визначені законом.