Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Декабря 2011 в 11:32, курсовая работа
Метою дослідження є з’ясування сучасного призначення наказу, як основної форми документування розпорядчої діяльності на підприємстві.
Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:
– визначити основні поняття документаційного забезпечення установи;
– надати характеристику розпорядчим документам;
– розглянути поняття наказ, та навести його класифкацію;
– дослідити процеси складання та оформлення наказів;
– розглянути моменти організування тексту наказів.
Вступ 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ 5
Поняття документаційного забезпечення установи 5
1.2. Розпорядчі документи – як різновид офіційних документів на підприємстві 7
РОЗДІЛ 2. НАКАЗИ – ОСНОВНА ФОРМА ДОКУМЕНТУВАННЯ РОЗПОРЯДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ 9
2.1. Наказ – поняття та класифікація 9
2.2. Складання наказів 12
2.2.1. Складання наказів з основної діяльності 13
2.2.2. Складання наказів з особового складу 14
2.3. Оформлення наказів 15
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗУВАННЯ ТЕКСТУ НАКАЗІВ 22
Висновки 30
Список використаних джерел 32
Додаток 1. 36
Додаток 2. 37
Додаток 3. 38
- кадрові (з питань призначення на посаду, переміщення, звільнення з посади; нагородження працівників або застосування заохочення, стягнення чи заходів дисциплінарного впливу до них);
- про надання відпусток;
- про відрядження.
Наказ має містити обов’язкові реквізити (малий Державний герб України, найменування митного органу - автора документа, найменування виду документа (наказ), місце розташування митного органу, дату, номер, заголовок до тексту, текст, підпис, i візи погодження).
Заголовок до тексту має мiстити короткий i ємний виклад змiсту документа, граматично узгоджуватися з назвою документа, формуватися за допомогою вiддiєслiвного iменника й вiдповiдати на питання "про що?".
Текст наказу викладається державною мовою.
Текст наказу складається з констатуючої та розпорядчої частин.
У констатуючiй частинi викладаються факти й обставини, якi є пiдставою для видання наказу; у розпорядчiй - перелiчуються заходи, якi належить здiйснити.
Розпорядча частина наказу починається словом "НАКАЗУЮ", яке друкується з нульової позицiї та окремо вiд наступного тексту. Текст цiєї частини викладається в наказовiй формi та при потребi подiляється на пункти, якi нумеруються арабськими цифрами.
Якщо наказ видається на пiдставi нормативно-правового акта або розпорядчого документа органу вищого рiвня, то в констатуючій частині зазначаються найменування виду цього документа, його дата, номер i назва.
Кожний пункт наказу визначає будь-яке конкретне завдання, при цьому, як правило, зазначаються посадова особа, вiдповiдальна за виконання цього завдання, та термiн виконання. Виконавцями також можуть бути митнi органи або їх структурнi пiдроздiли. Кожний пункт наказу повинен мати повний i закiнчений змiст. Якщо в наказi потрiбно навести перелiки осiб, органiв, робiт, таблицi, зразки документiв, бланкiв, схем, то їх, як правило, розмiщують у додатках. У вiдповiдних пунктах наказу на цi додатки даються посилання.
До основних напрямів удосконалення культури управління діловодством відносяться: забезпечення ефективності управління через створення цілісної системи виконання діловодних операцій; впровадження інформаційної культури як системи знань та навичок щодо керівництва документно-інформаційними потоками й новітні застосування програмних продуктів; дотримання мовленнєвої та рефлексивної культури як міри такту і відповідальності; визначення сфер і рівнів управління відповідно до існуючих морально-етичних норм та законів.
Зразок наказу із загальних питань:
Зразок наказу про особовий склад:
Наприклад:
На період створення Київського міського управління в справах захисту прав споживачів у м. Києві налічувалося близько 3 тис. торговельних підприємств, які перебували в державній власності. Із розвитком ринкових відносин почали з'являтися нові суб'єкти підприємницької діяльності з різноманітними формами власності, серед них спільні з іноземними інвестиціями. На цей час кількість суб'єктів підприємницької діяльності в м. Києві налічується понад 100 тис. Великого розвитку досягли форми і методи управління цими суб'єктами, що потребує від Київського міського управління в справах захисту прав споживачів нових підходів до вирішення поставлених державою завдань та пошуку нових відносин з іншими місцевими органами виконавчої влади. Оскільки управління розміщується в столиці України та щороку збільшується його вплив щодо вирішення соціальних проблем у м. Києві, Київська міська державна адміністрація звернулася з проханням до Держспоживзахисту про надання Київському управлінню у справах захисту прав споживачів статусу Головного.
З огляду на викладене вище
НАКАЗУЮ:
Утім, констатуючої частини може не бути, якщо дії, пропоновані до виконання, не потребують роз'яснення.
Информация о работе Теоретичні аспекти документознавства на підприємстві