Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2012 в 12:12, курсовая работа
Мазепа Іван Степанович – дипломат, державний та політичний діяч України , гетьман України.
У ХVІІІ–ХІХ століттях з легкої руки Вольтера в Європі набула поширення, як найбільш вірогідна, скандально-романтична легенда, пов’язана з подробицями особистого життя гетьмана. «Любовна пригода молодого Мазепи з дружиною польського дворянина викрилася, – писав автор «Історії про Карла ХІІ» у 1731 р. – Розгніваний чоловік прив’язав голого Мазепу до дикого коня пустив того на волю.
Кінь, котрий був припроваджений з України, повернувся додому разом з Мазепою, напівмертвим від утоми й голоду». Ця фабула стала основою або поштовхом для написання літературних творів Дж. Байроном («Мазепа», 1818), В. Гюго («Мазепа», 1829), Ю. Словацьким («Мазепа»,1839), Б. Брехтом («Балада про Мазепу», 1955)) та ін.
Літературна легенда про Мазепу, прив’язаного до коня, захопила художників багатьох країн.
Вступ____________________________________________________________3
Розділ 1. Мазепа на історичному тлі доби______________________________4
1.1. Підтримка освіти та культури____________________________________6
1.2. Меценатська діяльність_________________________________________6
Розділ 2. Мазепа очима поетів_______________________________________8
2.1. Юліуш Словацький____________________________________________8
2.2. Володимир Сюсюра___________________________________________11
Розділ 3. Образ Івана Мазепи у мистецтві_____________________________13
3.1. Образ Мазепи у театральних постановках_________________________13
3.2. Образ гетьмана Мазепи в музичних творах________________________13
3.3. Образ гетьмана Мазепи в кінематографії__________________________14
3.4. Образ гетьмана Мазепи вживописі_______________________________15
3.5.Памятники Мазепі Іван Степановичу_____________________________15
Висновки________________________________________________________17
Список використаної літератури____________________________________18
Додатки_________________________________________________________19
У фільмі «Анафема» автори використовували невідомі і не доступні раніше джерела про гетьмана Мазепу. У результаті автори заявили про не можливості далі вважати гетьмана Мазепу зрадником і зробили висновок у фільмі, що той, хто вважає Івана Мазепу зрадником, сам є ворогом ідеї незалежності України.
3.4. Образ гетьмана Мазепи в живописі
Збереглася значна кількість картин із зображенням гетьмана Мазепи, які зберігаються в музеях різних країн, у тому числі і на Україну. Особливістю цих картин є те, що особа Івана Мазепи на картинах не збігається.
3.5. Пам’ятники Мазепі Івану Степановичу
Пам'ятник гетьману України Івану Мазепі, встановлений на початку 1990-х років у американському містечку Кергонксон штату Нью-Йорк ( додаток Е) . Монумент встановлено коштом Українського народного союзу у Сполучених Штатах Америки.
Встановлення
українською діаспорою пам'
Пам'ятник гетьману України Івану Мазепі, встановлений у австрійському містечку Перхтольдсдорф (округ Майдлінґ), що за 6 кілометрів на південь від Відня (додаток Є). Пам'ятник розташований на території культурно-інформаційного центру «Український Дім» посольства України в Австрії.
Монумент
виготовлено у вигляді бюсту, що встановлений
на мармурову колону. На колоні міститься
напис німецькою мовою: «Iwan Mazepa 1687—1709».
Вважається, що пам'ятник гетьману Мазепі
на території «Українського Дому» встановлено
з ініціативи та на кошти українця Маркіяна
Припхана.
Висновок
Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду князем В. Голіциним, так і з їх наступником — царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р.
Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у «Коломацьких статтях» — угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи.
Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та іншим. В той же час І. Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток («панщина»).
Вихований
у принципах меркантилізму, Мазепа
в різні способи сприяв розвиткові
економіки держави, насамперед промисловому
виробництву та торгівлі.
Список використаної літератури
Додатки
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Додаток Г
Додаток Д
Додаток Е
Додаток Є