Відповідну наративну атмосферу  допомагає відчути пейзаж засухи  («Коричнева смужка на краях кукурудзяних листків ширшала, підбираючись до центральної жилки. Бур’ян зморщився, і стеблини його звисали до низу, торкаючись коріння... » [4] ), початку сезону дощів; антураж федерального шосе 66, вагонів, залізних будиночків при зборі персиків.

     Характеризуючи  жанрові особливості твору, стає зрозуміло, що це роман (великий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, в якому життя людей розкривається на тлі історичних або соціально вагомих обставин) [24]. Проте «Грона гніву» не є типовим романом, повністю підпадаючим під літературознавчі визначення.

     Твір є частково автобіографічним. В ньому органічно поєдналися публіцистичний та художній пласти – становлять собою риси народного епосу 20 століття. Це вдала суміш соціально-історичного есе, документальних свідчень та закінчених новел. Це істинна епопея національно-соціальної трагедії США в 30–і роки, вирок американській буржуазній дійсності [20, 2].

     В романі 30 глав. 14 присвячено безпосередньо Джоудам, а решта невеликих глав є якби авторськими відступами. Разом з тим обидва види глав доповнюють одна одну, логічно поєднані відносно фабули, створюють єдине нероздільне ціле. 

     «Загальні»  глави становлять лише одну шосту роману, але їхнє призначення не визначається об’ємом. Завдяки їм з’єнуються в єдине ціле дві основні теми роману – сумнозвісні пригоди сімейства Джоудів та перетворення американського сільського господарства в велике капіталістичне.

     Є тут і алегорія, і елементи символізму, і реалістичні картини життя. В художньому плані ці глави написані в тому ж ключі, що і оповідальні. Правда Джоуди не беруть участі у подіях, але ми мимоволі і тут відчуваємо їх присутність [1, 32-34].

     Вдалі та колоритні пейзажі, антуражі, публіцистичний та художній пласти, строге чергування сюжетних глав з загальними дозволило письменнику намалювати вражаючу картину американського життя, органічно поєднати долю Джоудів з долею всієї країни, поставити події Джоудів в контекст загальнонаціонального досвіду.

ВИСНОВКИ

     В ході дослідження були виконані поставлені завдання, а саме:

• я ознайомилася з подіями 20-40-их рр. 20ст (Велика депресія 1929 – 1935), засуха (1937), банкрутства, розорення, міграція, боротьба з класовою нерівністю;
• філософськими концепціями натуралізму (Т.Драйзер), трансценденталізму (Р. У. Емерсон, Г.Д. Торо, У. Уітмен), ідеями Томаса Джеферсона, традиціями психологізму Ф. Достоєвського;
• виробила навички аналізу, узагальнення та систематизування епічного твору; критичного користування літературою, зіставлення висловлювань різних вчених.

     Характеристика  культурно-історичої епохи, філософських концепцій, стилю, проблеми автора, теорії жанру дала змогу  розглянути «Грона гніву» як факт історії американського народу 30–их років 20 ст.; дослідити виникнення «Грона гніву», формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей; вивчення обставин життя Джона Стейнбека допомогло глибше дослідити процес зародження й визрівання творчих задумів, увагу письменника до соціально-історичних тем, ідей.

      Аналізуючи сюжет, фабулу, манеру розповіді,  хронотоп, епічну широту твору, проблематику, цілісні структури персонажів, позасюжетні елементи , композицію «Грона гніву», мені вдалося прослідкувати хроніку переселення сімейства Джоудів з штату Оклахома в штат Каліфорнія, еволюцію героїв, які втілюють типові явища епохи; крізь призму роману осягнути відображені соціальні умови, які загрожували  тисячам простих американців.

     «Грона гніву» - цілісний, органічний, реалістичний твір, в якому думки автора і власне сам рух характерів героїв книги взаємно доповнюють один одного, створюють природну, синтетичну єдність. І з особливою силою ця внутрішня нероздільність об’єктивного та суб’єктивного початків проявляється при розробці однієї з найважливіших проблем твору - теми благородства та величі людини, її нездоланного прагнення до кращого життя, теми гуманізму. Письменник знаходить в примітивному на перший погляд стилі життя сімейства Джоудів цілий світ краси та поезії, він прославляє їхній життєвий інстинкт, який перемагає жах відчаю та страх смерті; він виділяє в них найголовніше – пристрасть до творчості, до праці. «Кінцева, чітка функція людини, пише Стейнбек, - працювати, творити, і не лише собі одному на користь…то і є людина».

   СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Батурин С. С., Джон Стейнбек и традиция американской литературы, М., 1984.
2. Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основные понятия и термины / Под. ред. Л. В. Чернец.– М., 2000.
3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник.– К., 2001.
4. Стейнбек Джон. Собрание сочинений в шести томах // Издательство правда, М., 1989
5. Эмерсон Р.У. Природа; Американский ученый; О литературной морали; Искусство.
6. Засурский Я.Н. Американская литература XX века. М., 1984.
7. Коммейджер Г. Американское сознание. Интерпретация американской мысли и характера с 1880-х годов. // США: ЭПИ. – 1993. - № 9-11.
8. Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия: Пер. с англ.– М.: Прогресс, 1992.
9. Лан В.И. США: от первой до второй мировой войны. – М., 1976.
10. Ландор М. Стейнбек і його критика. М., 1986
11. Леонова Наталья Евгеньевна. Семантика художественного пространства в произведениях Джона Стейнбека : Дис. ... канд. филол. наук : 10.01.03 : Москва, 2004 181 c. РГБ ОД, 61:05-10/731.
12. Мендельсон М. О., Современный американский роман, М., 1964.
13. Мендельсон M. О Джоне Стейнбеке и двух его повестях М., 1983.
14. Мулярчик А.С. Творчество Джона Стейнбека. М., 1963.
15. Ничко О. Джон Стейнбек: теорія і практика експериментального роману
16. Основные течения американской мысли, т. 2. М., 1962.
17. Сич О. І., Сполучені Штати Америки в міжвоєнний період (1919 – 1939 рр.): Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2003.
18. Федоров А. А., Джон Стейнбек, М., 1965, Высшая школа.
19. Fontenrose J., J. Steinbeck…, N.Y., 1964.
20. Steinbeck’s Literary Dimension: A Guide to Comparative Studies, Metuchen (N.J.), 1973.
21. Carpenter F. The thinking Joad
22. Richards Е. The Challenge of John Steinbeck II North American Review (Summer, 1937).
23. http://dlib.eastview.com/browse/doc/12190875

24.http://www.ukrlib.com.ua/encycl/slovnyk/printout.php?number=35 25.http://www.litra.ru/composition/get/coid/00058001184864061209/

26. http://www.goodreads.com/book/show/3647136.John_Steinbeck_Stories_ 

27. http://www.infoliolib.info/philol/bahtin/epos.html