Генно – модифіковані організми в молоці: за і проти

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра продовольчих товарів

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему: « Генно – модифіковані організми в молоці: за і проти»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава 2013 
ЗМІСТ

 

 

Вступ …………………………………………………………………………. 3

1. Історія створення  генетично модифікованих організмів  і продуктів .… 5

2. ГМО корови можуть виробляти більш корисне молоко …………….… 9

3. Небезпечне молоко: реальна загроза чи підступи конкурентів? …..… 11

4. Генно-модифіковані організми: за чи проти? …………………………. 15

Висновок  …………………………………………………..……………….. 20

Список використаних джерел …………………………….. 21

 

 

 

ВСТУП

 

 

 Актуальність теми  зумовлюється тим, що на сьогоднішній  день ринок України насичується  новими маловідомими товарами, правове  регулювання обігу яких не завжди адекватно забезпечується вітчизняним законодавством. Одним із таких товарів є генетично модифіковані продукти, які є результатами впровадження наукових досліджень в галузі перенесення одиниць спадковості (генів) із одного організму в інший з метою надання їм наперед визначених якісних характеристик. Генетично модифіковані продукти слугують основою для створення продуктів харчування, медикаментів, паливно-мастильних матеріалів, утилізаційних продуктів тощо.

 Генетично модифіковані  продукти є новими і специфічними об’єктами цивільно-правових відносин, що обумовлює особливе правове регулювання відносин щодо них, насамперед, в рамках патентного права. Світовий досвід вказує на відсутність єдиного підходу до патентного захисту генетично модифікованих продуктів, що обумовлює глобальність проблеми правової охорони цих об’єктів.

 У розвинених країнах  світу біотехнологічна сфера  відноситься до пріоритетних  напрямів діяльності як у науковій, так і у виробничій сферах. У всіх стратегічних документах, що приймаються останнім часом ООН, ЄС, СОТ, урядами окремих країн, передбачені положення, що стосуються проблем дослідження генетично-модифікованих організмів (ГМО) та їх практичного застосування. В Україні генетична інженерія як складова новітніх біотехнологій також віднесена до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та до стратегічних пріоритетів інноваційної діяльності, що, безумовно, свідчить про необхідність запровадження належної правової охорони права інтелектуальної власності на генетично модифіковані продукти. Разом з тим, попри безліч позитивних результатів, зважаючи на невеликий часовий проміжок використання генетично модифікованих продуктів, на сьогодні відсутні науково-обґрунтовані висновки щодо безпечності їх використання. Вітчизняний ринок не характеризується обмеженістю обігу генетично модифікованих продуктів, а тому існує потенційна загроза проникнення на нього шкідливих чи недостатньо досліджених таких продуктів.

 Ці обставини вказують  на те, що обіг товарів, які  містять генетично модифіковані продукти, має бути обмеженим, і забезпечення цього є одним із найважливіших економічно-соціальних питань в Україні.

 

 

 

1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ  ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ  І ПРОДУКТІВ 

 

Стрімко збільшується населення  нашої планети спонукало вчених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських культур і худоби, а й почати пошук принципово нових підходів до розвитку сировинної бази почалося сторіччя.

Найкращою знахідкою  у вирішенні даного завдання стало  широке застосування генної інженерії, що забезпечила створення генетично модифікованих джерел їжі (ГМД). На сьогоднішній день відомо безліч сортів рослин, які зазнали генетичної модифікації для збільшення стійкості до гербіцидів і комах, підвищення маслянистості, цукристості, вмісту заліза і кальцію, збільшення летючості і зниження темпів дозрівання.

ГМО - це трансгенні організми, спадковий матеріал яких змінений методом генної інженерії з метою надання їм бажаних властивостей.

Незважаючи на величезний потенціал генної інженерії і її вже реальні досягнення, використання генно-модифікованих продуктів харчування сприймається в світі не однозначно. У ЗМІ регулярно з'являються статті та репортажі про продукти мутантів при цьому у споживача не складається повного уявлення про проблему, швидше починає переважати почуття страху незнання і нерозуміння.

Існують дві протиборчі сторони. Одну з них представляють  радий вчених і транснаціональні корпорації (ТНК) - виробники ГМП, що мають свої представництва в багатьох країнах і спонсорують дорогі лабораторії, які одержують комерційні надприбутки, дію в найбільш важливих сферах людського життя: продукти харчування, фармакологія і сільське господарство. ГМП - великий і перспективний бізнес. У світі понад 60 млн. га зайнято під трансгенні культури: з них 66% в США, 22% в Аргентині. Сьогодні 63% сої, 24% кукурудзи, 64%бавовни - трансгенні. Лабораторні тести показали, що близько 60-75% всіх імпортовані РФ продуктів харчування містять ГМО компоненти. За прогнозами до 2005р. світовий ринок трансгенної продукції досягне 8 млрд. $, а до 2010 - 25 млрд. $.

Але прихильники біоінженерії воліють посилатися на благородні стимули  їх діяльності. На сьогоднішній день ГМО - найбільш дешевий і економічно безпечний (як вони вважають) спосіб для виробництва харчових продуктів. Нові технології дозволять вирішити проблему браку продовольства, інакше населенню Землі не вижити. Сьогодні нас вже 6 млрд., а в 2020р. за оцінками ВООЗ - буде 7 млрд. У світі 800 млн. голодуючих і кожен день від голоду вмирає 20 000 осіб. За останні 20 років ми втратили більше 15% ґрунтового шару, і велика частина придатних до обробітку ґрунтів вже залучені в сільськогосподарське виробництво. При цьому людству не вистачає білка, його світовий дефіцит становить 35-40 млн. тонн /рік і збільшується щорічно на 2-3%.

Біотехнологія - відносно молода область прикладної біології, що вивчає можливості застосування і розробляє конкретні рекомендації використання біологічних об'єктів, засобів і процесів у практичній діяльності, тобто розробляє способи та схеми отримання практично цінних речовин на основі культивування цілих одноклітинних організмів і вільноживучих клітин,багатоклітинних організмів (рослин і тварин).

Історично біотехнологія  виникла на основі традиційних медико-біологічних  виробництв. Особливо бурхливий розвиток біотехнології пов'язують з ерою антибіотиків, яка настала в 40-50гг. Наступна віха у розвитку відноситься до 60гг. - Виробництво кормових дріжджів і амінокислот. Новий імпульс біотехнологія одержала на початку 70-х рр. завдяки появі такої її галузі як генна інженерія. Досягнення в цій галузі не тільки розширили спектр мікробіологічної промисловості, але докорінно змінили саму методологію пошуку і селекції мікроорганізмів - продуцентів. Першим генно-інженерних продуктом став людський інсулін, який виробляється бактеріями Е.соli, а також виготовлення ліків, вітамінів, ферментів, вакцин. У теж час енергійно розвивається клітинна інженерія. Мікробний продуцент поповнюється новим джерелом отримання корисних речовин - культурою ізольованих клітин і тканин рослин і тварин. На цій основі розробляються принципово нові методи селекції еукаріот. Особливо великих успіхів вдалося досягти в області мікроклонального розмноження рослин і отримати рослини з новими властивостями.

Насправді використанням мутацій, тобто селекцією, люди почали займатися задовго до Дарвіна та Менделя. У другій половині XX століття матеріал для селекції стали готувати штучно, генеруючи мутації спеціально, впливаючи радіацією або колхіцином і відбираючи випадково з'явилися позитивні ознаки.

У 60-70рр XX століття були розроблені основні методи генної інженерії - галузі молекулярної біології, основним завданням  якої є конструювання in vitro (поза живого організму) нових функціонально  активних генетичних структур (рекомбінантних ДНК) і створення організмів з новими властивостями.

Генна інженерія крім теоретичних завдань - вивчення структурно-функціональної організації генома різних організмів - вирішує безліч практичних завдань. Так отримані штами бактеріальних  дріжджів, культури клітин тварин, які продукують біологічно активні білки людини. І трансгенні тварини і рослини, що містять і виробляють чужорідну генетичну інформацію.

У 1983р. вчені, вивчаючи ґрунтову бактерію, яка утворює на стовбурах дерев і чагарників нарости, виявили, що вона переносить фрагмент власної ДНК в ядро рослинної клітини, де він вбудовується в хромосому і розпізнавана як свій. З моменту цього відкриття і почалася історія генної інженерії рослин. Першими в результаті штучних маніпуляцій з генами вийшов тютюн, невразливий для шкідників, потім генно-модифікований помідор (у 1994р. Фірми Monsanto), потім кукурудза, соя, рапс, огірок, картопля, буряк, яблука та багато іншого.

Зараз виділяти і збирати  гени в одну конструкцію, переносити їх в потрібний організм - рутина робота. Це та ж селекція, тільки більш прогресивна і більше ювелірна. Вчені навчилися робити так, щоб ген працював в потрібних органах і тканинах (коренях, бульбах, листі, зернах) і в потрібний час (при денному освітленні); а новий трансгенний сорт може бути отриманий за 4-5 років, в той час як на виведення нового сорту рослин класичним методом (зміна широкої групи генів за допомогою схрещування, радіації чи хімічних речовин, сподіваючись на випадкові поєднання ознак в потомстві і відбір рослин з потрібними властивостями) потрібно більше 10 років.

В цілому, проблема трансгенних  продуктів у всьому світі залишається  дуже гострою і дискусії навколо  ГМО не вщухнуть ще довго, тому що перевагу їх використання очевидні, а віддалені  наслідки їх дії, як на екологію, так і на здоров'я людини менш ясні.

 

 

 

2. ГМО КОРОВИ МОЖУТЬ ВИРОБЛЯТИ БІЛЬШ КОРИСНЕ МОЛОКО

 

Генна інженерія всупереч розхожій думці може допомогти людству  отримувати більш корисну продукцію  тваринництва. Спеціально виведена генетична  корова в Новій Зеландії вже дає молоко, яке як стверджують творці проекту, зможуть споживати навіть ті, у кого є присутнім алергічна реакція на звичайне молоко.

Генетично змінена корова дає молоко без бета-лактоглобулін - сироваткового протеїну, який викликає алергію у 3% дітей у віці до одного року. Люди і в дорослому віці можуть мати алергію на бета-лактоглобулін. У материнському молоці ця речовина відсутня, що є одним з ключових відмінностей жіночого молока від молока корови.

Бета-лактоглобулін не є корисним для людського здоров'я, і ​​багато дослідників навіть відзначають, що в ньому існують приховані загрози. Зокрема, ведеться мова про те, що він може посилювати запальні реакції в організмі людини. Науково це поки не доведено, проте творці генетично модифікованої корови говорять про те, що незалежно від того, чи шкідливий бета-лактоглобулін для людини чи ні, можна з упевненістю сказати, що без нього коров'яче молока стає більш адаптованим для засвоєння людським організмом.

В даний час учені планують вивести  нову породу генетично модифікованих корів, після чого вони приступлять до активного вивчення всіх властивостей їх молока. Вчені додали додатковий генетичний матеріал, щоб порушити виробничий процес бета-лактоглобулін за допомогою методу РНК-інтерференції. Єдине, що турбує вчених на даному етапі - це те, що теля народився без хвоста. Які ще зміни дослідження запустили в організмі тварини, вони не знають, тому навряд чи людина найближчим часом зможе спробувати молоко генетично модифікованої корови.

Самі дослідники говорять про те, що молока є абсолютно безпечним. Вони вже вивчили його властивості і окрім відсутності бета-лактоглобулін не знайшли ніяких відмінностей від звичайного молока. "Якби молоко було отруєно, тварина б вже давно здохло" - додають вони. Сам метод РНК-інтерференція вже давно застосовується в рослинництві для схрещування або зміни різних видів. Він вже встиг себе зарекомендувати як надійний спосіб отримання необхідних результатів, однак на сьогоднішній день це перший приклад використання методу на тваринах.

 

3. НЕБЕЗПЕЧНЕ МОЛОКО: РЕАЛЬНА  ЗАГРОЗА ЧИ ПІДСТУПИ КОНКУРЕНТІВ?

 

Питання про якість молочних продуктів в який раз опинилося в центрі уваги. Споживачі не на жарт стурбовані заявами експертів про те, що цілий ряд молочних продуктів є не тільки неякісними, але і небезпечними для здоров'я. У свою чергу виробники стверджують, що подібні заяви - підступи конкурентів, які не мають нічого спільного з реальністю.

Чи є українська продукція якісною  та безпечною? Які фальсифікації  на ринку молока є найбільш поширеними? Як часто в молоко і молочні продукти потрапляють рослинні жири? Чи містять українські молокопродукти ГМО?

Кому це вигідно?

Українська молочна продукція  є безпечною і якісною - в цьому впевнені експерти. Представники наукових установ, профільних відомств та виробничих підприємств переконані, що проблема безпеки вітчизняних молочних продуктів сьогодні багато в чому є роздутою.

"Оскільки конкуренція на  ринку збільшилася, ЗМІ нерідко  підіграють тим чи іншим виробникам  молочної продукції. Зокрема, зараз йде масована атака на продукцію вітчизняного виробництва, а деякі телеканали дають абсолютно неправдиву інформацію на цей рахунок", - прояснила обстановку завідувачка кафедрою технологій молока і молочних продуктів Національного університету харчових технологій Галина Поліщук, порадивши диференційовано підходити до будь-якої інформації.

Навіщо в молоці пральний порошок?

Навіть послухавши поради фахівця, доводиться констатувати: важко знайти інший продукт, який би фальсифікувався в таких розмірах, як молоко. Найчастіше його розбавляють водою. З цього приводу один німецький експерт якось сказав, що якби можна було зібрати всю воду, якою було розбавлене молоко, то утворився б океан, по якому флоти всього світу могли здійснювати розважальні прогулянки!

І якщо ж молоко розбавляють у всьому світі, то вітчизняним умільцям гріх не скористатися світовим досвідом, щоб збільшити свої прибутки. Правда, при такому розрідженні змінюється не тільки обсяг, але і щільність. Звідси хитрість номер два: густина збільшується, наприклад, шляхом додавання солі. "Сіль бере на себе вологу, білок концентрується, так що додавання солі в розбавлене водою молоко цілком може принести очікуваний ефект", - вважає керівник консультативно-контрольної лабораторії Інституту мікробіології і вірусології ім. Заболотного професор Надія Коваленко.