Контрольная работа по "Товароведению"

Завдання 1. Облік роздрібного товарообігу.

     Облік товарів ведуть за місцями зберігання та матеріально відповідальними  особами або бригадами (за бригадної  матеріальної відповідальності продавців).

     Одержують товари, як правило, матеріально відповідальні  особи.

     Ваговий товар, що надійшов, приймають за чистою масою (маса нетто), тобто без обліку маси тари. Тому в товарних документах окремо фіксують масу тари. Облік товарів  проводять за місцями їх зберігання та матеріально відповідальними  особами лише у вартісному вираженні  без розподілу за окремими товарами. Кількісний облік товарів зазвичай здійснюють за товарами, стосовно яких потрібен особливий контроль (коштовне каміння, вироби із золота тощо).

     На  кожну матеріально відповідальну  особу відкривають особовий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування й витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату. Кожна матеріально  відповідальна особа складає  у встановлений термін товарний звіт, який із доданими до нього прибутково-видатковими документами є підставою для запису за рахунками синтетичного й аналітичного обліку в Журналі 5 або 5-а.

     Підприємства  роздрібної торгівлі, як правило, реалізують товари за готівку. Розмір реалізації дорівнює сумі готівки, яка надійшла до каси за продані товари. Суму виручки  встановлюють на підставі показників касового лічильника й одночасного  підрахунку чеків у продавців. Підставою  для відображення в обліку операцій із реалізації товарів є звіт касира і товарний звіт матеріально відповідальної особи (із доданими документами).

     Відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу (кіоски, ларки, лотки) оформлюють видатково-прибутковими накладними, які виписують у двох примірниках. Один примірник передають особі, яка одержала товар, другий залишається в матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначають найменування, гатунок, продажну ціну й вартість відпущених товарів. У бухгалтерії відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу реєструють у Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків із продавцями.

     Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фірми (магазину) про що роблять відмітку у видатково-прибутковій накладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера. У встановлений термін матеріально відповідальні особи, за якими закріплена дрібнороздрібна мережа, передають використані видатково-прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі «Прибуток» товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видатково-прибуткові накладні, на підставі яких були оприбутковані товари і тара. У графі «Видаток» на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображають вартість повернених товарів. Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у «Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товарних звітів», на підставі яких роблять записи:

• На суму виручки за товари за продажними цінами (разом із торгівельними знижками, націнкою на товари), переданої підзвітними особами до каси фірми (магазину) або до установи банку:

Дебет рахунка 301             Кредит рахунка 702

• На суму ПДВ:

Дебет рахунка 702             Кредит рахунка 641

• Вартість реалізованих товарів за продажними цінами на підставі товарних звітів матеріально відповідальних осіб списують з їхнього підзвіту записом:

Дебет рахунка 902             Кредит рахунка 283

• Щоб визначити купівельну вартість цих товарів і валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця розраховують і списують суму торговельної націнки (знижки), яка зменшує вартість реалізованих товарів:

Дебет рахунка 285             Кредит рахунка 283

• Отримані доходи й витрати відносять до результатів діяльності:

Дебет рахунка 791             Кредит рахунка 902

Дебет рахунка 702             Кредит рахунка 791

• Перерахування до бюджету сум ПДВ й акцизного збору:

Дебет рахунка 641             Кредит рахунка 311

     У разі реалізації товарів у кредит їхню вартість цілком включають до валового доходу торговельного підприємства за датою фактичного відпуску товарів  покупцеві. Тому на всю вартість реалізованих у кредит товарів роблять запис:

• На суму початкових платежів готівкою до каси:

Дебет рахунка 30               Кредит рахунка 702

• На суму наданого кредиту

Дебет рахунка 36               Кредит рахунка 702

     При цьому за кредитом рахунка 702 відображають всю вартість реалізованих у кредит товарів.

• Водночас із матеріально відповідальних осіб списують роздрібну ціну проданих товарів:

Дебет рахунка 902             Кредит рахунка 283

• Торговельну націнку (знижку) за товарами, проданими в кредит, наприкінці місяця списують у загальноприйнятому порядку (методом «червоне сторно»)

Дебет рахунка \902\           Кредит рахунка \285\

• Із надходженням грошей від покупця на погашення кредиту робиться запис:

Дебет рахунка 31               Кредит рахунка 36

• Оплата окремих товарів високої продажної вартості, можна проводити через Ощадбанк розрахунковими чеками. У бухгалтерському обліку торгівельного підприємства це відображають записом:

Дебет рахунка 331             Кредит рахунка 702

• Оплата розрахункових чеків:

Дебет рахунка 311             Кредит рахунка 331

• Наявну виручку від реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі вносять до банку для зарахування на розрахунковий рахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком чи копії супровідної відомості на здачу виручки інкасаторам робиться запис:

Дебет рахунка 311             Кредит рахунка 331

• Такий порядок зумовлено тим, що банк, як правило, передані йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства і на підставі виписки банку робиться запис:

     Дебет рахунка 791             Кредит рахунка 902

     Сальдо  рахунка 33 «Інші кошти», субрахунок 3 «Грошові кошти в дорозі» може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми на 1 число наступного місяця не будуть переказані на рахунок торговельного підприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які не надійшли.

     Завдання 2. Які первинні документи виписуються на товар, який прийнятий в комісійну торгівлю (куди вони передаються і що в них зазначається).

     При прийманні товарів на комісію  комісіонер  на   кожну одиницю товару виписує квитанцію у  двох  примірниках  і  товарний ярлик, які підписуються фахівцем-оцінником  і  комітентом.  Перший примірник квитанції  видається  комітенту,  другий  залишається  у комісіонера і прикладається до товарного звіту.

     Якщо  комітент здає на комісію декілька одиниць одного товару, то  комісіонер  виписує  на  ці  товари  одну  квитанцію  у   двох примірниках, а на кожну одиницю цих товарів  виписується  товарний ярлик.

     Товарний  ярлик  прикріплюється  до  прийнятого  на   комісію товару. До дрібних речей прикріплюється цінник. При продажу товару товарний ярлик або цінник з нього не знімається.

Завдання 3. Особливості обліку оплати праці в будівельних організаціях.

     В будівництві, де застосовується відрядна форма оплати праці, підставою для розрахунку (нарахування) заробітної плати є документи, в яких організується облік виробітку.

     Коли  мірою праці виступає кількість  виготовленої продукції, винагороду за цю працю прийнято називати відрядною  системою заробітної плати. Коли ж мірою  праці є витрачений працівником  час, ця система оплати називається  почасовою.

     Переважною  системою оплати праці є відрядна система заробітної плати. Вона дозволяє працівнику своїми зусиллями збільшувати  продуктивність праці і відповідно підвищувати розмір своєї заробітної плати.

     При відрядній системі оплати праці  заробіток нараховується за виконаний  обсяг роботи, вироблену продукцію  за відрядними розцінками, обчисленими  виходячи з установлених тарифних ставок і норм виробітку або часу.

     Відрядна  система заробітної плати за способом обліку мар декілька різновидів: пряма  відрядна система, відрядно-прогресивна  система заробітної плати, акордна  система заробітної плати і побічно-відрядна система заробітної плати. При цьому  відрядна система заробітної плати  може бути індивідуальною і колективною.

     Пряма відрядна система оплати полягає  у тому, що кожна одиниця продукції  оплачується за незмінною відрядною  розцінкою незалежно від рівня  виконання норми виробітку чи норми часу. Порядок визначення відрядної  розцінки залежить від того, що покладено  в основу нормування праці. Якщо при  виконанні певної роботи нормою праці  є кількість виготовленої продукції, то відрядна розцінка відповідно до ст.90 КЗпП

     При обчисленні відрядної розцінки необхідно, щоб її складові елементи обчислювались  за однакову одиницю часу - годину, робочий  день, місяць.

     Для визначення розміру заробітної плати  працівника відрядна розцінка, незалежно  від способу її обчислення, помножується на кількість виготовленої працівником  продукції.

     Відрядно-прогресивна  система заробітної плати є однією з найбільш складних з юридичної  точки зору. Її зміст полягає в  тому, що працівник у разі перевиконання  норми виробітку при дотриманні якісних показників праці одержує  винагороду прогресивно зростаючими  відрядними розцінками. Правильне застосування цієї системи сприяє зростанню випуску  продукції без збільшення обладнання і чисельності працівників, тобто  веде до зростання продуктивності праці.

     Оплата  за цією системою пов'язана з визначенням  і виплатою прогресивних доплат, правове  регулювання яких відрізняється  від правового регулювання основної оплати праці за твердими відрядними розцінками.

     Відрядно-прогресивна  система вводиться з метою  значного підвищення продуктивності праці  на вирішальних дільницях виробництва. Ця система оплати є заохочувальною. Але вона, як правило, не є постійною, оскільки вводиться на певний строк.

     Вихідною  базою введення відрядно-прогресивної системи є певний рівень виконання  встановлених норм виробітку, досягнення яких дає працівнику право на оплату продукції, що вироблена понад досить високу норму, за прогресивно зростаючими  відрядними розцінками. Введення, скасування чи перегляд відрядне-прогресивної системи  заробітної плати є зміною істотних умов трудового договору, тому при  їх проведенні повинні виконуватись умови, передбачені статтею 32 КЗпП.

     При акордній системі оплати праці винагорода виплачується за кінцевий результат  комплексу робіт - готовий будівельний  об'єкт, монтаж обладнання та ін. Акордна  оплата визначається на підставі чинних норм виробітку чи норм часу, що передбачені  на окремі роботи, які входять як складові частини до цілісного об'єкту. Тому остаточний розрахунок за роботу, виконану акордне, проводиться після  прийомки всього об'єкту.

     Акордна система оплати праці вводиться  для посилення матеріальної зацікавленості у скороченні строків виконання  робіт без зниження їх якості.

     Побічно-відрядна система заробітної плати, як правило, застосовується для оплати праці  допоміжних робітників, які обслуговують основне виробництво. Їх заробіток  визначається за відрядними розцінками, що встановлені на одиницю продукції, виготовлену робітниками основного  виробництва.

     Переважно заробітна плата нараховується  і виплачується індивідуально кожному  працівнику. Разом з тим існує  колективна форма організації праці, яка застосовується в бригаді. При  бригадній формі організації  праці заробіток кожного члена  бригади визначається на підставі загальних  результатів роботи бригади. Загальний  колективний заробіток бригади  поділяється між членами бригади  відповідно до їх кваліфікації і відпрацьованого  часу. При цьому застосовується коефіцієнт трудової участі.