Сертифікація у Франції

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України.

Київський національний університет будівництва  та архітектури. 
 
 
 
 

Кафедра

Товарознавства  та комерційної діяльності в будівництві 
 
 
 

Індивідуальна робота

На тему:

«Сертифікація у Франції». 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

Студ. ТКД-51

Полєва Анастасія

Керівник:

Півень  Н. М. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011р.

ЗМІСТ 

ВСТУП

1. Сертифікація. Загальні поняття.
2. Сертифікація в Україні.
3. Сертифікація у Франції.

ЛІТЕРАТУРА 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

      Практика світової сертифікації свідчить, що регулювання її державою існує в усіх країнах світу, і чим більш розвинута економіка держави, тим складніше система державного регулювання. В Україні, як і в більшості країн світу, проектування, підготовка до виробництва, виготовлення багатьох видів продукції існують під контролем державних органів. По-перше, це відноситься до харчових продуктів, лікарських засобів, миючих засобів, електропобутових товарів, тим самим створюються визначені гарантії якості та безпеки вітчизняної продукції. Експерти Всесвітнього банку в результаті переговорів та всебічного аналізу інформації признали українську систему сертифікації відповідною до принципів ГАТТ/СОТ.

      Для усунення торгових бар’єрів, подолання технічної ізоляції України Держстандарт активно працює в міжнародних організаціях зі стандартизації, встановлює двосторонні сприятливі для України відносини з більш ніж 40 країнами світу щодо взаємного визнання результатів оцінки відповідності. У зв’язку з цим територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації, акредитовані як органи в Системі УкрСЕПРО, можуть видавати свідоцтво про визнання сертифіката з зазначеними країнами СНД. Рішення про можливість видачі свідоцтва про визнання сертифіката, зареєстрованого в національних системах сертифікації зазначених держав, повинно прийматися на підставі перевірки:

     • наявності реєстраційних номерів органу з сертифікації, що видав сертифікат, та акредитованих випробувальних лабораторій, що провели випробування з метою сертифікації;

     • відповідності позначень та назв нормативних документів, зазначених у сертифікаті, позначенням та назвам нормативних документів, які наведені в переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СЕРТИФІКАЦІЯ. ЗАГАЛЬНІ ПОННЯТЯ. 

      Складовою частиною діяльності, що стосується технічного регулювання, стали системи сертифікації (від лат. sertifico — підтверджую, засвідчую; certus — безсумнівний і facio — робити, діяти, тобто «зроблено правильно»; від франц. certificate; англ. — certification) продукції та акредитації випробувальних центрів та лабораторій.

    Сертифікація (рис.1.1.) — визнаний у світі спосіб незалежної оцінки відповідності продукції, процесів і послуг встановленим вимогам. Застосування сертифікації створює передумови для успішного розв’язання низки важливих соціальних й економічних проблем і завдань. Мета сертифікації представлена на рис..1.2. 
 

 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1.1. Визначення поняття «сертифікація» 

 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1.2. Мета сертифікації

    Стандартизація та процедура оцінення відповідності тісно пов’язані між собою. Остання може про водитись лише за наявності нормативних документів, на відповідність якому оцінюється продукція, процес чи послуга. Мають бути застандартизовані методи контролю та випробування, а також сама процедура оцінення відповідності, що забезпечує достовірність, повторюваність та відтворюваність результатів.

     Обов’язкові умови сертифікації:

• Атестація  виробництва.

• Проведення повного і глибокого випробування продукції, процесів, послуг.

• Наявність  акредитованих випробувальних лабораторій.

• Здійснення постійного нагляду за якістю продукції, процесів, послуг.

    Сертифікація служить основою державного регулювання безпеки товарів та послуг. Її основною функцією є захист людини, її майна і природного середовища від негативних наслідків сучасного науково-технічного розвитку, від несумлінних виробників і продавців, а також створення умов для чесної конкурентної боротьби.

    Складовими системи регулювання безпеки й якості товарів і послуг є: система видачі дозволів (ліцензій) на право ведення підприємницької діяльності, нормативи безпеки і якості, стандартизація, метрологія, методи випробування виробів, процедура оцінки і підтвердження відповідності виробу, технології або послуги вимогам нормативних документів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СЕРТИФІКАЦІЯ  В УКРАЇНІ 

      Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

      Сертифікація продукції здійснюється  уповноваженими на те органами  з сертифікації - підприємствами, установами  і організаціями з метою:

1. запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища;
2. сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;
3. створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

      Державна система  сертифікації

1. Державну  систему сертифікації створює  державний комітет України по  стандартизації, метрології та сертифікації - національний орган України  з сертифікації, який проводить  та координує роботу щодо забезпечення  її функціонування, а саме:

• визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації України;
• затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає її запровадження;
• призначає органи з сертифікації продукції;
• абзац п'ятий статті 14 виключено встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;
• розглядає спірні питання з випробувань і дотримання правил сертифікації продукції;
• веде Реєстр державної системи сертифікації;
• організує інформаційне забезпечення з питань сертифікації.

 Державний  комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації в  межах своєї компетенції несе  відповідальність за дотримання  правил і порядку сертифікації  продукції.

    Обов'язкова сертифікація

1. Сертифікація  на відповідність обов'язковим  вимогам нормативних документів  проводиться виключно в державній  системі сертифікації.

2. Обов'язкова  сертифікація в усіх випадках  повинна включати перевірку та  випробування продукції для визначення  її характеристик і подальший  державний технічний нагляд за  сертифікованою продукцією.В Україні функціонує Українська державна система сертифікації -УкрСЕПРО, яка перевіряє продукти та інші товари на відповідність стандартам, видає сертифікат відповідності який після цього дає право маркувати продукцію.

3. Випробування  з метою обов'язкової сертифікації  повинні проводитися акредитованими  випробувальними лабораторіями  (центрами) методами, які визначені  відповідними нормативними документами,  а за відсутності цих документів - методами, що визначаються органом  з сертифікації чи органом,  який виконує його функції.  Результати випробувань, проведених  зазначеними лабораторіями (центрами), у подальшому не потребують  підтвердження іншими акредитованими  випробувальними лабораторіями  (центрами). Повторні випробування  за визначеними характеристиками  цієї продукції не проводяться,  крім випадків, коли відповідно  до законодавства встановлена  недостовірність результатів випробувань.  Сертифікації продовольчої сировини  та харчових продуктів тваринного  походження здійснюються після  проведення ветеринарно-санітарної  експертизи та видачі відповідних  ветеринарних документів.

       Сертифікат і знак відповідності державної системи сертифікації.

       Під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

Форма, розміри і технічні вимоги до знаку  відповідності визначаються державним  стандартом.

Знак  відповідності не може бути застосований, якщо порушено правила його використання, згідно з ДСТУ 2296-93.

Знаки відповідності  України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СЕРТИФІКАЦІЯ  У ФРАНЦІЇ. 

      Починаючи з 1981 р. понад 20 національних організацій були визнані урядом Франції уповноваженими органами із сертифікації. Найбільшим органом із сертифікації є Французька асоціація зі стандартизації (AFNOR).

      Система сертифікації у Франції діє в рамках системи управління знаком відповідності ОТ (позначення французьких національних стандартів), прийнятої у 1939 році.

       У 1985 р. Адміністративна рада AFNOR затвердила новий статут знака NF. Статут відкрив широкий доступ до управління знаком NF, увівши статус "уповноваженого" органу. Уповноважені органи вирішують питання управління знаком NF, користуються широкою автономією в цій діяльності в рамках угоди, що укладається з AFNOR.

     Закон про сертифікацію, чинний у Франції, наголошує, що продукція повинна маркуватися з посиланням на національну організацію, що видала сертифікат.

      Організаційно сертифікація побудована за галузевим принципом і постійно взаємодіє із системою стандартизації.

      Крім AFNOR сертифікацією керують органи державного і галузевого рівня: Французький центр зовнішньої торгівлі (CNCE), Центр інформації про норми та технічні регламенти (CINR), Союз електротехніків (UTE).

      AFNOR визначає повноваження випробувальних центрів і лабораторій, відповідає за їх акредитацію, присвоєння і відміну знака ОТ, координує співробітництво національних органів із сертифікації з міжнародними організаціями.

      CNCE відповідає за сертифікацію товарів, що імпортуються і експортуються.

      CINR здійснює інформаційне забезпечення національної системи сертифікації та галузей економіки.

      Провівши сертифікаційні випробування в рамках національної мережі, підприємства вступають в договірні відносини із AFNOR і споживачами продукції. Будь-яке порушення з їхнього боку правил сертифікації для даного виду продукції може призвести до санкцій аж до скасування дозволу на випуск сертифікованої продукції.

      Прикладом системи сертифікації конкретного виду продукції може бути система сертифікації виробів електроніки, електротехніки і зв'язку. Вона повністю відповідає принципам організації системи сертифікації виробів електронної техніки, створеної в рамках ІЕС, що дозволяє Франції бути її учасницею. Функції органу із сертифікації виконує Союз електротехніків (UTE), який одночасно є національною організацією зі стандартизації в електротехніці, електроніці та зв'язку. Функції національного органу виконує Національна служба якості виробів електронної техніки спільно з Центральною лабораторією електротехнічної промисловості.