Аналіз сформованості інтересу до фізичної культури і спорту у дітей молодшого шкільного віку

Школа бере на себе відповідальність через форми різних співбесід визначити готовність дитини до початкового навчання. Сім'я приймає рішення про те, що в яку початкову школу віддати дитину: державну або приватну, трирічну або 4-х річну.

Найбільш характерна риса періоду з 7 до 10 років полягає  в тому, що в цьому віці дошкільник стає школярем. Цей перехідний період, коли дитина поєднує в собі риси дошкільного дитинства з особливостями школяра. Як і будь-яке перехідний стан, даний вік багатий прихованими можливостями розвитку, які важливо своєчасно вловлювати і підтримувати.

Молодший шкільний вік  обіцяє дитині нові досягнення в новій  сфері людської діяльності - вчення. Дитина в початковій школі засвоює  спеціальні психофізичні та психічні дії, читання, фізкультуру, ручна праця  та інші види навчальної діяльності.

У період дошкільного дитинства в перипетіях відносин з дорослими і однолітками дитина навчається рефлексії на інших людей. У школі в нових умовах життя ці придбані рефлексивні здібності надають дитині гарну послугу при вирішенні проблемних ситуацій у відносинах з учителем та однокласниками.

Нова соціальна ситуація вводить дитини в строго нормований мир відносин і вимагає від  нього організованою довільності, відповідальної за дисципліну, за розвиток виконавських дій, пов'язаних з набуттям навичок навчальної діяльності, а також на розумовий розвиток. Таким чином, нова соціальна ситуація посилює умови життя дитини і виступає для нього як обмежена. У кожної дитини надійшов в школу. Підвищується психічна напруженість. Це відбивається не тільки на фізичне здоров'я, але і на поведінці дитини.

 

 

1.2. Характеристика поняття  "інтерес"

 

 

Інтерес аналізується як інтегральне прояв активності, характерне для цілісної особистості учня. Інтерес  виражається в позитивно забарвленої  і виборчої спрямованості учня до різних сторін навчання. Інтерес викликаний сукупністю процесів сенс-, мотиви-, целеобразования в навчанні, їх емоційним тоном [18].

Саме положення «інтерес»  трактується в літературі по різному. Одні автори тлумачать його розширено  і ототожнюють зі спрямованістю  особистості в цілому, з її зосередженістю на певному об'єкті, становлять інтерес описово як сукупність проявів активності учня (його питання, відсутність відволікань, позитивні емоційні прояви, високий темп роботи). Інші автори розуміють інтерес не настільки широко, і швидше, зближують його з окремими спонуканнями, що входять в мотиваційну сферу: інтерес це актуальний мотив, це активне пізнавальне ставлення чи переживання, це емоційний вираз потреби [18, 26].

Ми розглядаємо інтерес  як наслідок, як одне з інтегральних проявів складних процесів мотиваційної сфери (в якості іншого загального прояви стану мотиваційної сфери можуть виступати відносини особистості). Таким чином, ми не володіємо інтерес і мотиваційну спрямованість, а розрізняємо їх, вважаючи мотиваційну сферу основний, джерелом, а інтерес - наслідком і проявом процесів, що відбуваються в ній. Цей крок в теоретичному розумінні інтересу дозволяє нам більш точно і прицільно досліджувати процес його формування - не тільки через зміст навчального матеріалу, активізацію навчальної діяльності, а й через розвиток мотиваційної сфери та її складових: мотиви, цілі, емоції. Дослідження того, к5ак зміна в мотиваційній сфері призводять до зростання або згасання інтересу, допоможе сформулювати і більш конкретні рекомендації для виховання інтересу до занять [14].

Інтерес не є ворожим  якістю людини, це результат розвитку особистості, він керований. Але  для того, щоб регулювати цей процес, здійснювати цілеспрямованість  педагогічного впливу, необхідно  знати структуру інтересів, механізми проявів і реалізації, мотиви поведінки і т. д.

Слід також підкреслити, що виховання стійкого інтересу є  складним процесом, що залежать від  різних факторів, що визначають його, і  вимагає спрямованого використання найрізноманітніших організаційних форм роботи.

Вивчення ставлення  школярів до занять фізичними вправами набуває особливого значення, оскільки саме цей вік є найбільш сприятливим  для виховання потреби до фізичного  вдосконалення.

 

 

1.3. Фізична культура  і спорт як середовище для  особистісного і фізичного розвитку мололших школярів

 

 

 

У дитячому віці має бути особливо виділений період приходу дитини в школу. У цей період відбувається адаптація до нових умов існування, неоднаково переносяться дітьми.

Не всі діти 7-річного, а особливо 6-річного віку фізично і психічно готові до шкільного режиму навчання.

Сучасні шестирічки відрізняються  недостатньою підготовкою, низьким  рівнем працездатності, низькою стійкістю  уваги, підвищеною чутливістю до обмеження  рухової активності та низькою опірністю  до інфекційних захворювань.

Забезпечення високої активності руху - одна з головних проблем успішного  навчання шестирічних школярів, яка  вирішується шляхом розумного поєднання  навчальної діяльності дітей з підвищеною руховою активністю протягом усього перебування в школі.

Щоденні заняття фізичними  вправами в середині навчального  дня (після 2 - 3 уроків), крім того, проведення гімнастики: до уроків, 1 - 3 фіз. хвилинки під час кожного уроку, уроків фізичної культури, гігієнічної гімнастики після кожного денного сну, рухливих ігор і спортивних розваг в кінці продовженого дня задовольняють потребу шестирічних дітей в русі, зміцнюють їх здоров'я, позитивно позначаються на розумової працездатності. Саме ж фізичне виховання охоплює більш широку область педагогічного виховання учнів. Поряд із здійсненням фізичного виховання, заняття спортом і фізичною культурою покликані збуджувати у дітей потребу і інтерес до цього предмету в школі, сприяти глибокому осмисленню психофізичних основ фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, а також розумовому, моральному та естетичному розвитку. У цьому сенсі фізичне виховання виступає як багатогранний процес організації активної фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів, спрямованої на зміцнення потреби в заняттях фізичною культурою і спортом, осмислення їх психофізіологічних основ, розвиток фізичних сил і здоров'я, а також вироблення санітарно-гігієнічних навичок і звичок, здорової способу життя.

Істотним компонентом  змісту фізичного виховання є збагачення учнів системою знань про сутність і громадському знанні фізкультури і спорту та їх вплив на всебічний розвиток особистості. Такі знання розширюють кругозір розумовий і моральний, підвищують загальну культуру учнів. Разом з тим, велике значення мають знання про психофізіологічні механізми впливу фізкультури і спорту на формування особистості, зміцнення його здоров'я і розвиток фізичних задатків і здібностей [1; 5].

Формування в учнів  фізичної культури і вирішення основних завдань фізичного виховання вимагає використання різноманітних засобів і методів фізичного розвитку учнів. До засобів фізичного виховання відносяться: а) природні сили природи - сонце, повітря і вода, б) режим харчування, праці та відпочинку; в) ранкова гімнастика; г) уроки фізкультури; д) різноманітні форми позакласної спортивно-масової роботи - гімнастика, спортивні і рухливі ігри, туризм [21].

Нарешті, фізичне виховання  включає в себе розвиток в учнів  фізичних здібностей і прагнення  до занять різними видами фізкультури  і спорту.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІЛЖЕННЯ

 

 

2.1. Завдвння і методи  дослідження

 

 

Мета дослідження:

Вивчення інтересу у молодших школярів до занять фізичної культури на прикладі ЗНВК № 19 та ЗНВК № 101.

 

Завдання дослідження:

1. Дослідити мотиви відвідувань уроків фізичної культури в ЗНВК № 19 та ЗНВК № 101.

2. Вивчити інтерес  школярів ЗНВК № 19 та ЗНВК  № 101 до занять фізкультури і спорту.

3. Виявити ставлення  класних керівників до занять  фізичними вправами.

4. Дослідити вікову  динаміку інтересу школярів 1 - 3 класів до уроків фізичної культури.

5. Визначити фізичну  працездатність дітей молодшого  шкільного віку.

6. Розробити практичні  рекомендації.

 

Методи дослідження:

Для проведення дослідження  застосовувалися такі методи:

1. Аналіз літературних джерел і шкільної документації.

2. Анкетування.

3. Бесіда.

 

 

 

 

2.2. Організація дослідження

 

 

1. Організація вивчення  літературних джерел та шкільних  документів. В ході написання  випускної кваліфікаційної роботи  нами було вивчено 21 літературне  джерело, в числі яких праці  вчених, практиків, в галузі фізичної  культури, медицини, навчальні посібники на допомогу вчителям загальноосвітніх шкіл, вивчалися на базі бібліотеки обласного університету та архіву наукового керівника.

Наше дослідження включало в себе вивчення вікової динаміки інтересу школярів 1 - 3 класів до уроків фізичної культури і визначення віку найбільшого його зниження. Дослідження проводилося на базі ЗНВК № 19 та ЗНВК № 101. В ньому взяло участь 40 учнів 1 - 3 класів 2-х шкіл. Вивчення журналів проводилося для визначення динаміки відносини до уроків фізичної культури, виходячи з відвідуваності дітей, що беруть участь в дослідженні.

2. Анкетування

Анкетування проводилося  в початкових класах після уроків. Було опитано 40 дітей у віці 7 - 9 років.

Анкета складалася з 10 питань, 8 з яких були направлені на вивчення інтересу школярів до занять фізкультурою і спортом, а 2 питання направлені на дослідження мотивів відвідування уроків фізичної культури.

1) Скільки часу протягом  дня приділяєте занять фізичною  культурою?

2) Ранкової гімнастикою  займаєтеся регулярно?

3) Привертають Вас  до занять фізичної культури?

4) Ви відвідуєте всі  уроки фізичної культури?

5) Чи чекаєте Ви  уроку фізичної культури?

6) Чи хотіли Ви, щоб  уроків фізкультури було більше?

7) Чи чекаєте Ви  закінчення уроку фізичної культури?

8) Деякі вважають, що  уроки фізкультури не потрібні. Чи згодні Ви з цим?

9) Чому Ви відвідуєте  уроки фізкультури?

10) Що Ви любите робити  у вільний час?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ СФОРМОВАНОСТІ ІНТЕРЕСУ ДО ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

 

3.1. Аналіз інтересу школярів до занять фізичною культурою і спротом

 

 

Результати анкетування

В анкетуванні брали участь 40 школярів. Для вивчення школярів до занять фізичною культурою і спортом були задані наступні питання.

 

Таблиця 3.1 Тривалість занять фізичною культурою протягом дня.

Варіанти відповідей	Абсолют. кіл-ть	Відносна кіл-ть	Абсолют. кіл-ть	Відносна кіл-ть
	ЗНВК № 19		ЗНВК № 101
а) до 20 хвилин щодня б) від 20 до 40 хвилин в) більше однієї години	11              55 % 6                30 %   3                15 %		4             20 % 8             40 %   8              40 %
Разом:	20               100 %		20              100 %

 

З результатів видно. Що в ЗНВК №19 11 осіб (55%) займається фізкультурою не більше 20 хвилин в день, а в ЗНВК №101 - 4 особи (20%); від 20 до 40 хвилин щодня в ЗНВК №19 займається 6 осіб (30%), а в ЗНВК №101 - 8 осіб (40%), більше однієї години займаються в ЗНВК №19 - 3 людини (15%), а в ЗНВК №101 - 8 осіб (40%).

 

 

 

 

 

Таблиця 3.2 Регулярність занять ранковою гімнастикою.

Варіанти відповідей	Абсолют. кіл-ть	Відносна кіл-ть	Абсолют. кіл-ть	Відносна кіл-ть
	ЗНВК № 19		ЗНВК № 101
а) да, регулярно б) швидше регулярно, ніж ні в) швидше нерегулярно, ніж так г) важко відповісти	2               10 %   4                20 %   9                45 %        5                25 %		12              60 %   6                30 %   2               10 %         -                      -
Разом:	20               100 %		20               100 %

 

Відповіді показали, що в ЗНВК № 19 ранкову гімнастику роблять нерегулярно 45% (9 осіб), регулярно 20% (4 особи) та 25% (5 осіб) важко відповісти на поставлене запитання. У ЗНВК №101 ми бачимо зворотне - 60% (12 осіб) роблять ранкову гімнастику регулярно, 30% (6 осіб) роблять, але не завжди і лише 10% (2 особи) уникають занять.

 

Таблиця 3.3 Залучення до занять фізичної культури.

Варіанти відповідей	Відносна кіл-ть	Абсолют. кіл-ть	Відносна кіл-ть	Абсолют. кіл-ть
	ЗНВК № 19		ЗНВК №101
а) так (батьки, друзі, вчителі) б) ні	16 20 %                 4		18 10 %             2
Разом:	100 %                20		100 %             20