Різновид оздоровчої фізичної культури в системі фізичного виховання різних груп населення

До речі, дихання  через ніс як обов'язкова або бажана умова в перші місяці занять в  подальшому зовсім необов'язкова. По-перше, не всі можуть звикнути до дихання  через ніс, по-друге, не завжди таке дихання дозволяє бігуну зсовувати  допустимі для його віку швидкості. Словом в подальшому ви можете дихати через ніс і рот одночасно, опираючись у виборі темпу на показники  пульсу. Верхня його межа визначається по формулі: 180 – вік. Так, якщо вам 50 років, ви можете довести частоту  пульсу в русі до 130 ударів за хв., але  не вище. До речі, на перших порах краще  утримувати показники пульсу на 5 – 10 одиниць нижче максимального  порогу. Гірше не буде - спішити вам  нікуди.

Є наочний приклад  про велику користь одноразового бігу у зрілому віці. Завдяки регулярним заняттям бігом 69-річному Юрію Нефедову вдалося загальмувати процес старіння організму, і нині він виглядає на 30 років молодшим.

Він тепер може дати фору молодим: щодня пробігає всім –  десять кілометрів, легко відтискається  від підлоги щонайменше 30 разів  і здається не відчуває втоми. За висновком  Державного науково-дослідного центру профілактичної медицини, біологічний  вік рівненця відповідає функціональним можливостям сорокарічної людини.

Юрію Нефедов  і справді не схожий на літню людину – життєрадісний, рухливий, впевнений  в собі. Він обливається холодною водою, у легкому спортивному  костюмі пробігає чималі дистанції, з гідною подиву легкістю, мов юнак, перестрибує через паркан.

Запам'ятайте три  складові, що гальмують процес старіння організму та сприяють його реконструкції  на клітинному рівні: повільний біг, загартування і правильне харчування – пояснює Юрій Нефедов. Змінити  спосіб життя і вийти на бігову доріжку ніколи не пізно. Наприклад  ветерани Другої світової війни Покатаєв, до слова, досі контужений, якому допікали недуги, захопився бігом у 69 років. Тепер йому 86. він забув дорогу до лікарні, бо позбувся підступних хвороб і почувається як ніколи раніше.

Усім, хто прагне зберегти "молодість”, Юрій Нефедов  радить дотримуватись правил трьох "П”: поступово, послідовно та повністю. Насамперед потрібно привчати організм до щоденних прогулянок на три-чотирикілометрові  відстані. Лише тоді, коли не відчувається втоми, починайте повільно бігати. Але  зарубайте собі на носі – навіть після п'яти років регулярних занять бігом підтюпцем, якщо хочете досягти максимального оздоровчого  ефекту, швидкість руху не має перевищувати швидкість ходьби. Щоб дозувати фізичні  навантаження, поступово збільшуйте дистанцію, а не темп бігу.

2.2.4. Заняття  фізичною культурою у групах  здоров'я.

В нашій країні створені умови для організації так  званих груп здоров'я. у багатьох великих  школах, особливо у Києві, накопичений  дуже цінний досвід роботи в таких  групах з людьми похилого віку. Люди займаються тут з великим задоволенням і ентузіазмом, вони відмічають, що систематичні заняття в групах здоров'я  дають їм бадьорість, покращують сон, апетит, настрій, звичайно роботу серцево-судинної системи.

До того ж заняття  в групах здоров'я об'єднує людей  похилого віку. Таким чином поліпшується їх психічний стан. Для них групи  здоров'я не тільки поліпшення фізичного  стану, але й свого роду клуб, куди вони можуть прийти поспілкуватися зі своїми ровесниками (Синяков, 1986р.).

Програма груп здоров'я  для людей похилого віку досить різнобічна і охоплюючи. Крім елементів лікувальної  гімнастики використовуються і інші види вправ, а також спортивні  ігри.

Заняття, як правило, проводиться 2-3 рази в тиждень. Їх тривалість в початковому періоді не повинна  перевищувати 45 хв., в подальшому часі тривалість занять збільшується до 60 – 75 хв.

Деякі види вправ  і фізичних навантажень людям  даного віку, особливо на першому стані  тренувань, не рекомендується. До них  відносяться так звані ізометричні  вправи, при яких зовні робота не відбувається, хоча м'язи знаходяться  в стані скорочення. Наприклад, втримування  важкого предмету, застигання в якій-то визначеній позі. Ці вправи на людей  старшого та похилого віку, а також  хворих серцево-судинними захворюваннями здійснюють негативну дію, підвищуючи артеріальний тиск, збільшуючи механічну  роботу серця і потребу міокарду в кисні. Слід також пам'ятати, що людям старшого та похилого віку, навіть тим, які в минулому мали якісь  спортивні досягнення, але досить здоровим, забороняється будь-які  види змагань.

В нашій країні в  останні роки збільшилося кількість  людей пенсійного віку, багато з  яких продовжують виробничу діяльність. Проблема використання праці пенсіонерів  має надзвичайно важливе соціальне  і державне значення.

Щоб зберегти працездатність на високому рівні, покращити здоров'я  і функцію серцево-судинної системи, цим людям необхідно систематично займатися виробничою гімнастикою, головна ціль якої – зняти втому, яка підвищується в процесі виробничої діяльності, особливо у людей, котрі  займаються розумовою працею. Тому для виробничої гімнастики підбираються вправи, які не викликають великої  напруги серцево-судинної системи. Кількість вправ обмежується 6-7. кожну вправу повторюють 4-6 разів. Загальна тривалість виробничої гімнастики 5-8 хв.

Окрім виробничої гімнастики літнім людям необхідно періодично робити паузи відпочинку по 3-5 хв. для  цього потрібно сісти, відкинутись  на спинку крісла, розслабитися, закрити  очі.

Особливе значення для людей похилого віку при заняттях фізкультурою і любими видами рухової  активності набувають контроль і  самоконтроль. Вони повинні частіше, чим молоді, звертатися до лікаря, щоб  визначити реакцію організму  на виконування фізичні навантаження.

Ще фізична активність створює "запас міцності” мозку. В опублікованих результатах  десятирічного дослідження старших  чоловіків із Фінляндії, Італії та Нідерландів. Висновок вчених: інтенсивна фізична  активність допомагає людям підтримувати їхні пізнавальні навички у старості. У дослідженні брали участь 293 чоловіків, які народилися між 1900 і 1920 роками. Вчені фіксували тривалість та інтенсивність фізичних навантажень: ходьби, катання на велосипеді, роботи в саду, занять спортом тощо. Через 10 років було проведено експертизу пізнавальних можливостей учасників  дослідження. Здавалося, що у мужчин, які за цей же знизити фізичну  активність, розумові навички в 2,6 – 3,6 рази слабші порівняно з діяльними  людьми.

"Наше дослідження  показало, що фізична активність  в старості може підтримувати  мозок у гідному стані”, –  заявив Букджі ван Гель дер  у Національного інституту охорони  здоров'я і навколишнього середовища  в Нідерландах.

2.2.5. Методика  загартування.

Крім фізичних вправ  для зміцнення і збереження здоров'я  використовують загартовування – комплексну систему оздоровчих дій, які спрямовані на досягнення стійкості, не сприйняті  організмом до шкідливих для здоров'я  мете реологічним і іншим факторам.

Розрізняю наступні форми загартування:

Ø сонячні і повітряні  ванни;

Ø водяні процедури (обливання, обтирання, душ, зимове плавання);

Ø народні форми (ходіння босяком, використання бань).

Історія загартування відводить у глибину віків. Позитивну  дію холодних і теплових дій відмічали  ще в Древньому Римі і Єгипті, в Київській Русі. Однак наукові  згадки дії засобів загартування на організм почало формуватися в XVI-XVIII ст., коли були проведені дослідження  дії водяних, теплових і холодних процедур на хворий і здоровий організм (Подшибякин, 1986р.).