Система стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика.

 

План:

Вступ………………………………………………………………………………2

1. Система стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика…. 3
2. Процесуальна характеристика засади забезпечення права на свободу та особисту недоторканність………………………………………………..9
3. Суд, суддя в кримінальному процесі. Функції та повноваження суду (судді)……………………………………………………………………...13

Висновок…………………………………………………………………………15

Список використаної літератури……………………………………………….16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Щодня доводиться вступати у різного роду суспільні відносини і при цьому ми часто навіть не звертаємо уваги на те, які права і обов’язки ми маємо, тому що такі міжлюдські стосунки нам звичні.

Участь  же осіб в кримінально-процесуальному провадженні вимагає чіткого  знання прав та обов’язків кожного суб’єкта (учасника) цих відносин. Адже саме в ході кримінального процесу вирішується питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності – суттєвого обмеження її прав та свобод.

Серед завдань  кримінального судочинства ст. 2 КПК першими визначає захист особи,  суспільства та держави від кримінальних правопорушень,  охорону прав та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Формулювання  у Кодексі цих завдань є  уточненням щодо спеціальних суб’єктів  –  учасників кримінального судочинства  –  норми ч. 2  ст. 3  Конституції  України, яка визначає, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Це означає,  що кримінальне судочинство покликане гарантувати всім його учасникам створення належних умов для повної і безперешкодної реалізації їхніх законних прав та інтересів,  у тому числі і їхніх спеціальних прав як учасників кримінального судочинства.

З огляду на вище викладене дана тема має важливе значення в підготовці курсантів. Вони повинні чітко знати хто має залучатися до участі в кримінальному судочинстві й які права і обов’язки при цьому особа матиме. Все це спрямовано на досягнення законності та правопорядку в нашій державі, захисту головної її цінності – прав та законних інтересів людини.

 

 

1. Система стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика

Діяльність органів досудового розслідування,  прокуратури та суду здійснюється у певній послідовності та може поділятися на частини, що називають стадіями кримінального процесу.

Усі стадії кримінального процесу  тісно пов’язані між собою,  проте відрізняється одна від іншої безпосередніми завданнями,  особливим колом учасників, специфікою процесуальних відносин, а також підсумковими рішеннями.

Стадії кримінального процесу  – це відносно самостійні етапи  кримінально-процесуальної діяльності,  що характеризуються безпосередніми завданнями, специфічним колом суб’єктів  процесуальної діяльності, властивою  їм кримінально-процесуальною формою та підсумковими рішеннями. 

Виділення певних частин кримінального  провадження в стадії та відокремлення  їх одна від одної ґрунтується  на таких характерних ознаках:

1. Наявність завдань, властивих  певній частині процесу; 

2. Визначене коло суб’єктів,  які здійснюють на певному етапі процесуальну діяльність;

3. Своєрідність процесуальної форми, в якій здійснюється ця діяльність;

4. Наявність підсумкового процесуального акта,  в якому фіксується рішення про перехід кримінального провадження в наступну стадію процесу або про завершення провадження загалом.

Відповідно до чинного законодавства  кримінальне провадження складається  з певної кількості стадій,  сукупність яких утворює систему стадій кримінального  процесу, а саме:

1) досудове розслідування; 

2) підготовче провадження;

3) судовий розгляд; 

4) провадження в суді апеляційної  інстанції (апеляційне провадження);

5) виконання судових рішень;

6) провадження в суді касаційної  інстанції (касаційне провадження);

7) провадження у Верховному Суді України;

8) провадження за нововиявленими  обставинами. 

Досудове розслідування –  це початкова стадія кримінального  процесу,  яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта,  клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру,  клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ст. 3 КПК).

У цій стадії компетентні державні органи  (слідчий,  прокурор,  інша уповноважена службова особа):

- здійснюють процесуальну діяльність  з прийняття та реєстрації  заяв і повідомлень про кримінальні  правопорушення,  приймають рішення про початок досудового розслідування;

- здійснюють досудове розслідування  злочинів у формі досудового  слідства, а кримінальних проступків – у формі дізнання.

У цій стадії кримінального процесу  провадиться комплекс процесуальних  дій, спрямованих на швидке,  повне,  неупереджене встановлення обставин вчиненного кримінального провадження, осіб, які його вчинили, тощо. 

Основними суб’єктами цієї стадії є  слідчий,  прокурор,  керівник органу досудового розслідування,  слідчий  суддя,  потерпілий,  цивільний  позивач,  підозрюваний,  обвинувачений,  цивільний відповідач,  захисник,  представник, заявник, свідок, експерт та ін. 

Підготовче провадження –  це стадія кримінального процесу,  в якій судя одноособово за участю прокурора та інших учасників кримінального провадження (обвинуваченого,  захисника,  потерпілого,  його представника та законного представника,  цивільного позивача,  його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника)  здійснює процесуальну діяльність спрямовану на перевірку повноти і правильності проведеного досудового розслідування і вирішує питання про можливість розгляду матеріалів кримінального провадження по суті у судовому засіданні. За результатами підготовчого судового засідання суддя приймає одне з таких рішень:

1)  затверджує угоду або відмовляє  в затвердженні угоди та повертає  кримінальне провадження прокурору  для продовження досудового розслідування; 

2) закриває провадження у випадку  встановлення підстав,  передбачених законом;

3) повертає обвинувальний акт,  клопотання про застосування  примусових заходів виховного  характеру або клопотання про  застосування примусових заходів  медичного характеру прокурору,  якщо вони не відповідають вимогам КПК;

4) направляє обвинувальний акт,  клопотання про застосування  примусових заходів виховного  характеру або клопотання про  застосування примусових заходів  медичного характеру до відповідного  суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначає судовий розгляд  на підставі обвинувального акта,  клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Судовий розгляд –  центральна стадія кримінального процесу,  в  якій суд колегіально або суддя  одноособово за участю сторін судового провадження розглядає і вирішує  матеріали кримінального провадження  по суті,  тобто вирішує питання  про наявність чи відсутність  діяння,  у вчиненні якого обвинувачується  особа,  про наявність складу кримінального  правопорушення у цьому діянні,  про наявність чи відсутність вини обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення,  про необхідність призначення обвинуваченому покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення та інші питання, передбачені законом.

Вирішуючи ці питання,  суддя  (суд)  здійснює правосуддя.  Таким чином, судовий розгляд є специфічною  процесуальною формою здійснення правосуддя.

За результатами судового розгляду може бути прийнято одне з таких  рішень:

1)  вирок  (обвинувальний або  виправдувальний);

2)  про закриття кримінального  провадження; 

3) про застосування чи незастосування  примусових заходів медичного  характеру; 

4)  про застосування чи незастосування  примусових заходів виховного  характеру.

Апеляційне провадження –  це стадія кримінального процесу,  в  якій суд апеляційної інстанції  переглядає судові рішення,  які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили,  у зв’язку з поданою на них апеляційною скаргою. За результатами такого перегляду суд апеляційної інстанції приймає одне з таких рішень: 

1) залишає вирок або ухвалу  без змін;

2) змінює вирок або ухвалу;

3) скасовує вирок повністю чи  частково та ухвалює новий  вирок; 

4) скасовує ухвалу повністю чи  частково та ухвалює нову ухвалу;

5) скасовує вирок або ухвалу  і закриває кримінальне провадження; 

6)  скасовує вирок або ухвалу  і призначає новий розгляд  у суді першої інстанції.

Певну специфіку підсумкових рішень має ця стадія за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди та за скаргою на ухвали слідчого судді (ст. 407 КПК).

Виконання судових рішень – це стадія кримінального процесу, в якій суд, що постановив рішення,  вирішує усі питання,  що виникають у зв’язку зі зверненням цього рішення до виконання,  його фактичним виконанням,  а у деяких випадках і після його виконання.

Касаційне провадження –  це стадія кримінального процесу,  в якій суд касаційної інстанції переглядає судові рішення суду першої та апеляційної інстанції у зв’язку з поданою на них касаційною скаргою. 

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу – без задоволення;

2)  скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;

3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;

4) змінити судове рішення.

Провадження у Верховному Суді України  – це стадія кримінального процесу, в якій Верховний Суд України  переглядає судові рішення у кримінальних справах з підстав:

1) неоднакового застосування судом  касаційної інстанції одних і  тих самих норм закону України  про кримінальну відповідальність  щодо подібних суспільно небезпечних  діянь (крім питань призначення  покарання, звільнення від покарання  та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень;

2) встановлення міжнародною судовою  установою,  юрисдикція якої визнана  Україною,  порушення Україною  міжнародних зобов’язань при  вирішенні справи судом (статті 444, 445 КПК).

За наслідками розгляду справи більшістю  голосів від складу суду приймається одна з таких ухвал:

1) про повне або часткове задоволення  заяви; 

2) про відмову в задоволенні  заяви. 

Якщо Верховний Суд України  установить,  що судове рішення у справі,  яка переглядається з підстави,  передбаченої п. 1  ч. 1  ст. 445  КПК,  є незаконним,  він скасовує його повністю чи частково, змінює його і приймає нове судове рішення або направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК, Верховний Суд України скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення (ст. 455 КПК).

Провадження за нововиявленими обставинами  –  це стадія кримінального процесу, в якій судове рішення, що набрало законної сили, переглядається у зв’язку з нововиявленими обставинами, тобто такими обставинами, які не були відомі суду на час судового розгляду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали,  що належить переглянути  (ст. 459  КПК). 

За наслідками такого провадження  суд має право скасувати вирок  чи ухвалу і прийняти новий вирок  чи ухвалу або залишити заяву про  перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. 

Кримінальний процес не завжди проходить  усі ці стадії.  Він може завершитися,  наприклад,  в стадії досудового розслідування  (підготовчого провадження)  шляхом прийняття рішення про закриття кримінального провадження; у разі неподання апеляційних і касаційних скарг будуть відсутні стадії апеляційного та касаційного провадження;  у разі відсутності підстав для провадження у Верховному Суді України та провадження за нововиявленими обставинами – будуть відсутні і ці стадії.

 

 

2. Процесуальна характеристика засади забезпечення права на свободу та особисту недоторканність

Засади кримінально-процесуального права – це закріплені в правових нормах вихідні положення,  що відбивають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ.

Засада забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканність  означає,  що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, інакше як на підставах та в порядку, передбачених КПК.