Контрольная работа по "Криминологии"

Криміналістичне дослідження пор як джерел інформації для розшуку і ототожнення  людини називається пороскопією, яка є окремим розділом дактилоскопії.

Криміналістичне дослідження нерівностей будови країв папілярних ліній на долонних поверхнях рук і підшв ніг утворює відділ дактилоскопії, який називається еджескопією.

Загальні  і власні (окремі) ознаки будови папілярних узорів характерні трьома властивостями, які дозволяють проводити ідентифікацію  людини за ними, а саме: індивідуальність, відновлюваність, відносна незмінність.

При вчиненні яких-небудь дій найчастіше беруть участь руки і ноги. Тому в першу  чергу сліди-відображення будови рук  і ніг використовують при розкритті  і розслідуванні злочинів.

Торкаючи  предмет або спираючись на нього  рукою, залишають сліди долоні і  пальців. Рука діє як будь-який фізичний об’єкт, тому вид сліду залежить не тільки від сдідоутворюючого предмета, а й від слідосприймаючого, величини прикладеної сили, спрямування руху слідоутворюючого об’єкта. Якщо палець торкається пластичних матеріалів (пластилін, віск, глина) або сипучих речовин (крейда, борошно, цемент), що знаходяться в масі, то внаслідок деформації (втискання, утрамбування) утворюються об’ємні сліди, які копіюють форму візерунка. Коли рука торкається твердих об’єктів, то утворюються поверхневі сліди за рахунок нашарування (відділення) речовини, що знаходиться на пальцях, або відшарування речовини, що знаходиться на слідоутворюючому об’єкті. У першому випадку виникають пофарбовані або безколірні сліди, а в другому – тільки пофарбовані.

На долонних поверхнях рук немає жирових  залоз, хоча сліди називають потожировими. Тоді звідки виникає жир на пальцях рук ? Руки майже завжди забруднені внаслідок торкання ними інших частин тіла, на яких шкіра постійно змащена жиром, який виділяється. Змішуючись з потом, утворюється потожирова речовина, яка відшаровується при торканні і утворює слід, який називається потожировим. Крім потожирової речовини, на руках майже завжди є частки інших забруднень, які потрапляють з предметів, до яких торкається рука. Це мікрочасточки пилу, фарбуючих і рідких речовин. При контакті з предметом нашарована на пальці речовина відшаровується і залишається на предметі у вигляді сліду – видимого, слабовидимого, маловидимого, невидимого.

Потожирова речовина безколірна, тому нашарування ії на предмет, особливо пористий, невидиме, крім того, піт швидко вбирається пористою (шорсткою) поверхнею. Сліди, які утворилися на таких поверхнях, не можна виявити шляхом звичайного огляду, навіть використовуючи оптичні прилади – лупу, мікроскоп. У таких випадках потрібні інші технічні засоби і методи.

Якщо рука забруднена, то, як правило, залишаються  видимі пофарбовані сліди. Але і  в цьому разі можливе утворення  невидимих слідів. Якщо злочинець  послідовно торкався декількох об’єктів, наприклад, переставляв посуд у  серванті, речі на стелажі в магазині, то на предметах, до яких він торкався спершу, виникнуть пофарбовані видимі сліди, на предметах, яких торкався потім, видимість їх буде зменшуватись, оскільки вичерпується фарба речовини, врешті-решт вона вичерпається зовсім і слід буде виникати тільки за рахунок постійного виділення потової речовини. Цей  механізм утворення слідів слід враховувати  при огляді і вибирати відповідні методи і засоби виявлення слідів.

Отже, основу механізму слідоутворення слідів рук складає механічний рух двох об’єктів при взаємодії, коли вони рухаються прямолінійно один до одного. Утворюються статичні, контактні сліди, які відображають, головним чином, центральну частину папілярного візерунка. Тому такі сліди іменують іноді слідами дотику. Сліди рук можуть виникати і при інших формах механічного руху, наприклад, прямолінійно-поступовому. Проте якщо сліди, які утворюються, мають вид мазків, то вони не придатні для ототожнення людини. Лише при обертанні-гойданні утворюються придатні для ідентифікації сліди.

Розглянуті  сліди пальців рук згідно з  загальними класифікаціями, які давалися вище, зараз прийнято класифікувати  за різними підставами: об’ємні  і поверхневі, нашарування і відшарування, пофарбовані і безколірні, видимі, маловидимі і невидимі. Всі вони є статичними. Динамічні сліди зустрічаються на місці події, але вони не придатні для ідентифікації щодо дактилоскопії. Разом з тим речовина сліду підлягає криміналістичному дослідженню для встановлення джерела його походження при розкритті і розслідуванні злочинів.

Всі методи виявлення рук і ніг іноді  ділять за їхньою очевидністю –  видимі і невидимі. По суті, що лежить в основі методу або технічного засобу, методи виявлення слідів рук умовно можна розділити на фізичні, хімічні  і радіографічні.

Фізичні методи. Основу фізичних методів складають об’єктивні закономірності і властивості фізичних тіл, що розглядаються у фізиці і суміжних з нею галузях, а саме: відображення, адгезія, конденсація, гальваностегнія, люмінісценція, радіоактивність тощо.

Відображення – фізичне явище матеріальних тіл, сутність якого складає повертання світла об’єктом в оптичне середовище при попаданні його на межу розділу з іншим оптичним середовищем. Якщо поверхня предмета ідеально рівна, то виникає дзеркальне відображення, від нерівної поверхні відбувається дифузійне відображення (розсіяне). Через це всякі нашарування або структурна зміна поверхні предмета порушують дзеркальність відображення в місці знаходження речовини сліду або зміни її структури. Від сліду світло відображається розсіяно, а від останньої поверхні дзеркально, звідси слід стає видимим. Для виявлення невидимого сліду достатньо спрямувати на поверхню пучок світла. Так виявляють потожирові сліди папілярних візерунків на об’єктах з гладкою полірованою поверхнею.

Адгезія – це властивість фізичних тіл прилипати до інших тіл, внаслідок чого виникає зчеплення поверхонь тіл. Якщо на поверхню свіжого сліда потрапляють частки іншої кольорової речовини, то вони прилипають до нього і таким чином слід стає видимим. Найчастіше для цього використовують порошки. Виявлення невидимих слідів за допомогою порошків на основі їх адгезійних властивостей дістали назву порошкові методи.

За своєю  сутністю порошки існують: неорганічні, які являють собою подрібнені, головним чином, метали (залізо, алюміній, мідь, кобольт, барій, свинець, цинк або їхні окисли) і органічні, до яких належать кам’яновугільні смоли, каніфоль, камфора, крохмаль). Можна використовувати й інші речовини, головне щоб порошок був сухий і дроблений до певних розмірів, був здатний прилипати.

Зараз у криміналістичній практиці використовуються три види порошків: немагнітні (звичайні), магнітні і комбіновані суміші. Останні  відрізняються від немагнітних  і магнітних тим, що їм притаманні не тільки адгезійні властивості, а й інші, наприклад, люмінісцентні, що дозволяє виявити невидимі сліди на кольорових поверхнях, спостерігаючи люмінісценцію в ультрафіолетових променях. До складу комбінованих порошків-сумішей входять як органічні, так і неорганічні порошки.

Змочування – поверхневе фізичне явище, яке виникає при зткненні рідини з твердим тілом. Існують тіла, які змочуються, і існують такі, які не змочуються. Жир не змочується водою. Тому це явище лежить в основі виявлення слідів рук, підошв ніг водними розчинами барвників.

Достатньо у  водний розчин, наприклад, фіолетових або синіх чорнил занурити об’єкт з латентним слідом, то барвник  змочить тільки ті ділянки сліду, де немає потожирової речовини. Таким чином, слід стає видимим на забарвленому фоні документа. Після цього документ легенько промивають.

Конденсація – ущільнення, згущення; перехід речовини з газоподібного або пароподібного стану в рідкий або твердий (кристалічний). Це фізичне явище становить суть методів виявлення слідів парами йоду, кіптявою горілої свічки; металами, розпиленими у вакумі.

Сутність  способу складає те, що частки твердої  речовини, які знаходяться у газоподібному  стані, вибірково конденсуються  і таким чином забарвлюють  слід або поверхню слідоносія, внаслідок чого слід стає видимим – пофарбованим або непофарбованим.

На основі явища конденсації розроблено два  методи виявлення потожирових невидимих слідів пальців рук: обкурювання парами йоду і вакумне напилення. Перший застосовується в слідчій практиці, а другий в експертній.

Метод вакумного напилення. Заснований на явищі облімації і використовується лише в експертній практиці. Досліджуваний об’єкт поміщають у посудину, з якої відкачали повітря. Потім у посудині спалюють (випаровують) метал – срібло, цинк тощо. Сублімовані частки металу осідають на речовині сліду або на його носієві, залишаючи слід незабарвленим.

Гальваностегія – це лабораторний метод виявлення слідів рук. У гальванічну ванну кладуть досліджуваний об’єкт і подається постійний електричний струм. Внаслідок електролізу на поверхні об’єкта, де відсутня потожирова речовина, осідає метал, а слід залишається чистим і таким чином видимим.

Люмінісцентний метод – це прийом виявлення слідів як у польових, так і лабораторних умовах. В основі його лежить фізичне явище люмінісценції речовин під дією випромінювання енергії електромагнітного спектра.

Хімічні методи. Суть виявлення невидимого сліду за допомогою хімічного методу полягає в тому, що при дії хімічної речовини остання вступає в реакцію з потожировою речовиною і утворює зафарбовану сполуку в тих місцях, де розміщується слід. Тому слід стає видимим.

Радіографічний метод виявлення  слідів рук. Суть методу полягає в тому, щодосліджуваний об’єкт, на якому передбачається наявність слідів, опромінюють потоком нейтронів, внаслідок чого деякі елементи, які входять до складу потожирової речовини (натрій, калій, кальцій, фосфор), стають радіоактивними. Потім об’єкт вводять в контакт з фотоплівкою, і в місцях розміщення сліду відбувається засвічування фотоемульсії. Плівка проявляється і виходить чорний слід на білому фоні.

Фіксація  слідів рук. Виявлені сліди рук фіксують загальними методами і засобами: протоколюванням, копіюванням, моделюванням, фотографуванням, вилученням слідів безпосередньо з носієм, на якому вони виявлені.

Спосіб фіксації і технічні засоби залежать від багатьох факторів: виду сліду, характеру об’єкта-носія, речовини сліду та ін.

 

Виявляти  сліди пальців на скляних предметах  найбільш доцільно розглядаючи об’єкт на світло. На місці події намагаються застосовувати передусім ті методи, які не пошкоджують виявлення слідів, іншими словами, такі, як візуальний огляд, застосування оптичних засобів, використання люмінісцентних, рентгенографічних, фотографічних методів. При виявленні слідів на скляних предметах недоцільно застосовувати порошки, оскільки потожирові сліди завжди можна виявити, розглядаючи об’єкт на світло. Прозорі предмети – скло і вироби з нього, оглядають на світло так, щоб просвічувало, розміщуючи джерело світла з протилежного боку від спостерігача. В точці яскравого сприйняття сліду встановлюють фотоапарат і фіксують виявлений слід.

Виявлений на скляному предметі слід найбільш доцільно вилучити разом з носієм, оскільки всяке копіювання призводить до втрати частини відображеної інформації. Тільки тоді, коли предмет громіздкий і  його неможливо вилучити, слід застосувати  копіювання на дактилоплівці та її замінниках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  літератури:

 

 

 

1. Криміналістика. За редакцією академіка П.Д.  Біленчука. Київ, “Атіка”, 1998р.

 

2. Советская криминалистика. Под. ред. проф. В.К.Лисиченко. Киев, “Выща школа», 1998г.