Отчет по практике в ПП «Моріон»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Июня 2011 в 09:54, отчет по практике

Описание

Ціллю економічної практики з логістики є поглиблення та закріплення здобутих теоретичних знань з основних професійно-орієнтованих дисциплін, опанування вміннями економічного обґрунтування технологічних, організаційних та управлінських рішень в області логістики, систематичне оновлення і творче застосування набутих знань у практичній діяльності.

Содержание

ВСТУП

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІИНОЇ СТРУКТУРИ ТА МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Характеристика організаційної структури
Переваги та недоліки лінійної структури управління
Розподіл основних обов’язків та повноважень спеціалістів структурних підрозділів, зв’язки між ними
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Аналіз ринку будівництва та ремонту
Фінансово-економічні показники
Зовнішнє та внутрішнє середовище. Конкурентне середовище

Работа состоит из  1 файл

материалы.docx

— 49.78 Кб (Скачать документ)

 

     

  1. АНАЛІЗ  ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ТА МЕТОДІВ  УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
 
 
     
    1. Характеристика  організаційної структури
 
 

     Виробничо-господарська діяльність кожного підприємства, його права і обов'язки регулюються законом про підприємницьку діяльність.

     Управління  підприємством здійснюється відповідно до його Статуту. Підприємство є юридичною особою користується правами і виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю.

     Управління  підприємством здійснюється на базі певної організаційної структури. Структура підприємства і його підрозділів визначається підприємством самостійно. При розробці організаційної структури управління необхідно забезпечити ефективний розподіл функцій управління по підрозділах. При цьому важливе виконання наступних умов :

  • вирішення одних і тих же питань не повинне знаходиться у ведення різних підрозділів;
  • усі функції управління повинні входити в обов'язки керівників підрозділів;
  • на підрозділ не повинне покладатися вирішення питань, які ефективніше вирішувати в іншому.

     Структура управління може змінюватися відповідно до динаміки масштабів і змістом функцій управління.

     Між окремими співробітниками підприємства існують вертикальні і горизонтальні зв'язки.

     Вертикальні зв’язки – це зв'язки між керівництвом і підлеглими, в основному зв'язок між директором підприємства і виконавцями.

     Горизонтальні зв’язки – це зв'язки кооперацій рівноправних елементів, наприклад зв'язки між виконавцями одного рівня.

     В основу структури управління покладена певна система. Відомо три основні системи управління :

  • лінійна
  • функціональна
  • змішана
 
 
     
    1. Переваги  та недоліки лінійної структури управління

 
Таблиця 2.1

Переваги  та недоліки лінійної системи

Переваги  
Недоліки
1. Простота  взаємин між рівнями управління.

2. Легкість створення  (досить мати одного фахівця  і некваліфікованих або малокваліфікованих  виконавців).

1. Слабо сприйнятлива к змінам (негнучка через низьку кваліфікацію виконавців). 
2. Складність та тривалість процедур ухвалення рішень, оскільки узгодження дій і рішень, як на різних рівнях, так і між виконавцями одного рівня здійснюється лише через вищестоящих керівників. 

3. Кожен керівник  об'єктивно повинен володіти універсальними  знаннями і здібностями, але  ними не володіє.

 
 
 
 
 
 
     
    1. Розподіл основних обов’язків та повноважень спеціалістів структурних підрозділів, зв’язки між підрозділами.
 
 

     Виробничо-технічна діяльність підприємства, його права  і обов'язки регулюється законом  про підприємницьку діяльність.

     Управління  підприємством здійснюється відповідно до його Статуту. Підприємство є юридичною особою, користується відповідними правами і виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю. 

     При існуючій структурі управління керівникові  підприємства безпосередньо підкоряються:

  • Головний інженер;
  • Головний енергетик;
  • Головний бухгалтер;
  • Начальник ВТВ.

     Виробничо-технічний  відділ відповідає за підготовку проектної  документації об'єкту, узгодження проектної  документації, здачу об'єктів. Очолює відділ начальник ВТВ, який підкоряється головному інженерові.

     Головний  інженер керує роботою технічних  служб підприємства, несе відповідальність за виконання плану, роботу на будівельних  об'єктах, використання новітньої техніки  і технології, а також відповідає за виконання вимог по охороні  праці і техніці безпеки, екологічної безпеки. Головний інженер очолює виробничо-технічну раду підприємства, що є дорадчим органом.

     У завдання відділу менеджменту якості входять питання якості будівництва, впровадження в будівництво новітніх досягнень науки і техніки, механізації і автоматизації будівельних процесів, дотримання встановленої технології і ін. Разом з іншими підрозділами і ділянками забезпечує контроль за роботою і наладку технологічного устаткування, проводить всі види ремонту технологічного устаткування, а також монтаж нового і демонтаж застарілого устаткування.

     На  будівельній ділянці роль начальника виконує виконроб, який здійснює оперативний  контроль за ходом будівельних робіт, стежить за дотриманням календарного графіка робіт, усуває причини, що порушують  нормальний режим роботи, здійснює контроль за якістю готових об'єктів, розробляє пропозицію по запобіганню  і зменшенню відхилень від  проекту. Здійснює також подачу розпоряджень майстрам по ходу роботи Якість продукції  є визначальний в загальній оцінці результатів діяльності трудового колективу.

     Майстри несуть основне виробниче навантаження і зайняті виконанням будівельних  робіт. Відповідають за відповідність  виконуваних робіт на об'єктах  будівельним кресленням, актам виконаних  робіт і розрахункам потреби  матеріалів, відповідають за своєчасне  проведення технічних оглядів, ремонтів устаткування, дотримання техніки безпеки  увіреним персоналом, проведення технічного навчання і так далі.

     Відділ  Головного енергетика разом з  підлеглими йому підрозділами забезпечує безперебійне постачання підприємства електроенергією, теплотою, стислим  повітрям, водою, киснем і іншим, а  також відповідає за безперебійне постачання електроенергією, подачу тепла в  адміністративні будівлі, подачу води і тому подібне Проводить планерування і здійснює ремонт енергетичного  устаткування, розробляє і здійснює заходи щодо реконструкції, технічного переозброєння і перспективного розвитку енергетичного господарства підприємства, проводить нормування витрат електроенергії, теплоти, палива, стислого повітря і ін., а також заходу по їх економії, використання вторинних енергоресурсів, розробляє технічні і організаційні заходи щодо підвищення надійності і збільшення терміну служби енергетичного устаткування, проводить роботи по оптимізації режимів використання енергетичного устаткування в енергетичних службах і виробничих цехах, проводить роботи по науковій організації праці в енергетичних службах і вдосконаленню обліку, розрахунку потреб і складання енергобалансів, аналізу, обліку і представленню звітності, проводить інструктаж і вчення персоналу, здійснює виробничі зв'язки з іншими підрозділами підприємства і районними енергозабезпечуючими організаціями.

     Головний  бухгалтер здійснює облік засобів  підприємства і господарських операцій з матеріальними і грошовими  ресурсами, встановлює результати фінансово-господарської  діяльності підприємства та ін., керує роботою по планеруванню і економічному стимулюванню на підприємстві, підвищенню продуктивності праці, виявленню і використанню виробничих резервів поліпшенню організації виробництва, праці і заробітної плати, організації госпрозрахунку та ін.

     Бухгалтерія здійснює облік засобів підприємства і господарських операцій з матеріальними  і грошовими ресурсами, встановлює результати фінансово-господарської  діяльності підприємства та ін.

     Інспектор по кадрах керує відділом кадрів, спільно  з відділом по охороні праці і  техніці безпеки організовує  проходження медогляду персоналу  підприємства і тому подібне.

       Відділ організації праці і  заробітної плати розробляє штатний  розклад, складає річні, квартальні  і місячні плани по праці  і заробітній платі, здійснює  контроль за їх виконанням, розробляє  заходи щодо підвищення продуктивності  праці, впровадження прогресивних  систем заробітної плати, розробляє заходи щодо підвищення продуктивності праці, впровадження прогресивних систем заробітної плати, розробляє положення про освіту і витрачання фонду матеріального заохочення, розробляє технічно обґрунтовані норми вироблення і проводить аналіз їх виконання, організовує і бере участь в розробці питань наукової організації праці і тому подібне. 
 

 

  1. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
 
 

    3.1 Аналіз  ринку будівництва та ремонту 
     

     При аналізі структури ринку використовуються кількісні методи оцінки рівня його концентрації. Концентрація продавців  відображає відносну величину і число  фірм, що діють в галузі. Чим менше  фірм, тим вище рівень концентрації. При однаковому числі фірм на ринку, чим сильніше відрізняються фірми  один від одного за розміром, тим  вище рівень концентрації.

     Індекс  концентрації (concentration ratio - CR) Характеризує долю декількох (три, п'яти, десяти і тому подібне) найбільших фірм в загальному об'ємі ринку. Визначається як процентне відношення об'єму послуг, що надаються певним числом найбільших учасників ринку послуг, до загальної ємкості даного ринку по формулі:

                           (3.1)

     Якщо  індекс концентрації наближається до 100%, то ринок характеризується високою  мірою монополізації, якщо мало чим  вище за нуль, то його можна розглядати як конкурентний. Індекс концентрації не враховує, особливостей ринкової структури  на кордоні галузі. Індекс концентрації вуалює відмінності і в самому центрі ринку. При розрахунку індексу  концентрації не враховується частка ринку, що покривається за рахунок імпорту, і розраховується лише для вітчизняних  постачальників.

     Підприємствам доводиться витрачати на ремонт чималі кошти, оскільки велика частка комерційної  нерухомості, яка представлена сьогодні на ринку, вимагає серйозних капітальних  вкладень. На думку фахівців, "велика частка ремонтних витрат йде на виправлення помилок проектувальників і будівельників, а також ліквідацію недоробок".

     Недивно, що об'єм ринку ремонтно-будівельних  робіт продовжує зростати і своїм  розмахом він багато в чому зобов'язаний специфіці будівничого комплексу. Причиною досить великого попиту на ремонтні послуги, в першу чергу, є той факт, що велика частина офісних приміщень, що орендуються підприємствами, це приміщення класу "С" – типові інститутські будівлі "без ремонту", що вимагають часткового або капітального ремонту, інколи з переплануванням. Як правило, ремонтують в основному офісні приміщення (60%), бюджетні організації (40%), а також об'єкти торгівлі і сфери обслуговування (9%). Змін структури попиту відносно об'єктів ремонту до кінця поточного року не передбачається.

     Сьогодні  на ринку ремонтно-будівельних робіт  спостерігається швидке збільшення асортименту пропонованих послуг. Якщо на початок 2003 року повний перелік послуг містив більше 100 позицій, то зараз – близько трьохсот. Замовник може вибрати те, що йому найбільш личить і за якістю, і за вартістю. Стабільність попиту на даний вид робіт пояснюється тим, що ремонт із застосуванням шпалер – це можливість швидкого, легкого і відносно недорого оновлення приміщення. Далі йдуть малярні роботи, обробка фасаду (90%); на третьому місці – установка перегородок, обробка стін ГВЛ і ГКЛ (35%); потім – монтаж підвісних стель, установка й обробка полів, установка дверей і вікон (по 25%).

     До  найменш поширених видів ремонтних  послуг можна віднести монтаж сантехніки, а також установку кахельних  і керамічних покриттів. В середньому, кожне окреме підприємство, яке вже  користувалося послугами ремонту  за останні два роки, використовувало  не менш 3-х різних видів ремонтних  послуг, а обробку стін, в цьому  випадку, можна назвати обов'язковою  складовою в комплексі всіх внутрішніх обробних робіт.

     Як  показав аналіз отриманих результатів, структурних змін попиту на вказані  види ремонтних робіт до кінця 2011 року не очікується. Що стосується загальних  витрат на ремонтно-будівельні послуги, то всі підприємства з числа корпоративних  споживачів розподілилися таким  чином:

  • Перша група замовників – це ті, кому потрібний косметичний або так званий частковий ремонт: наклейка шпалер, монтаж полів і тому подібне. Дана група за 2 роки склала 70% від числа корпоративних споживачів ремонтних послуг.
  • Друга група – це замовники, яким потрібна комплексна обробка економ-класу з невеликим переплануванням – 19,2% підприємств.
  • Третя група – замовники, витрати на ремонт яких склали більше 1 млн. грн - 9,5%.

Информация о работе Отчет по практике в ПП «Моріон»