Отчет по практике в ПП «Моріон»

     Примітно, що, в середньому, близько 60% від загальної  вартості ремонтних робіт підприємства витрачають на обробні матеріали.

     Фахівці відзначають, що сьогодні вже з'являються  симптоми "затоварювання" ринку  ремонтно-будівельних послуг. Кожного  місяця в пресі з'являється по 120-160 абсолютно нових пропозицій від фірм, бригад і приватних осіб на подібні послуги. Проте, звертаються  у фірми, що займаються ремонтом комерційних  приміщень, лише небагато корпоративних  споживачів.

     Розглянемо  динаміку об'ємів робіт по будівництву.

     Ринок будівельної діяльності можна розділити  на 3 сегменти. До цих сегментів відносяться:

• 1 сегмент – житлове будівництво і об'єкти соціальної сфери;
• 2 сегмент – окремі види продукції;
• сегмент – окремі види машин і устаткування.

     Тому  необхідно розглянути основні показники  будівельної діяльності за 2007-2009рр. по цих 3 видам сегментів ринку.

     У таблиці 3.1 показані об'єми робіт по першому сегменту ринку – будівництво за 2007-2009гг. На основі об'ємів робіт по будівництву, в таблиці 3.1. розрахуємо темпи зростання за 2008, 2009 років. 
 

Таблиця 3.1

Динаміка  об’ємів робіт по будівництву

за 2007-2009рр.

 
 

     3.2 Фінансово-економічні показники 
 

     Основними фінансово-економічними показниками  ефективності бізнесу  є коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, чистий оборотний капітал.

     Коефіцієнт  рентабельності активів характеризує здатність керівництва компанії ефективно використовувати її активи для здобуття прибули. Крім того, цей  коефіцієнт відображає середню прибутковість, отриману на всі джерела капіталу (власного і позикового).

                                                        (3.2)

     Де  ЧП – чистий прибуток

     n - відсотки,

     k - ставка податку, 

     s – середні сумарні активи.

     Коефіцієнт  поточної ліквідності є одним з показників ліквідності компанії, що характеризує її здатність витримувати швидкоплинні зміни в ринковій кон'юнктурі і бізнес-середовищі, такі як затримки платежів з боку покупців, непередбачені витрати або вимоги негайної сплати заборгованостей.

     Як  правило, вважається, що даний коефіцієнт не має бути менше 1, проте рекомендовані  значення можуть істотно мінятися залежно  від галузі, країни і інших умов.

                                                         (3.3)

     Коефіцієнт  швидкої ліквідності – фінансовий коефіцієнт, рівний відношенню високоліквідних поточних активів і поточних зобов'язань компанії.

     Характеризує  здатність компанії відповідати  по своїх поточних зобов'язаннях  з використанням найбільш ліквідних (що обертаються в гроші) активів.

                              (3.4)

     Чистий  оборотний капітал. Даний показник характеризує величину оборотного капіталу, вільного від короткострокових (поточних) зобов'язань, тобто долю оборотних  коштів компанії, яка профінансована з довгострокових джерел і яку  не треба використовувати для  погашення поточного боргу.

                       (3.5)

     Таблиця 3.2

     Техніко-економічні показники діяльності виробничого  підприємства

 
 

     3.3 Зовнішнє та внутрішнє середовище. Конкурентне середовище 
 

     Будь-яка  організація (підприємство) взаємодіє  із зовнішнім середовищем, тобто  отримує з неї ресурси (робочу силу, капітал, устаткування, сировину, енергію, інформацію і т. д.), які стають елементами її внутрішнього середовища. Отримані ресурси переробляються в  продукцію (послуги) і поступають для  реалізації в зовнішнє середовище. 

     Внутрішнє середовище підприємства формується залежно  від його місії і цілей, які багато в чому визначаються зовнішнім середовищем. Внутрішнє середовище підприємства включає людей, техніку, технологію, інформацію, організацію виробництва і управління і так далі і складається з наступних основних підсистем:

• Соціальної
• Технологічної
• Виробничо-технічної
• Економічної
• Інформаційної
• Фінансової
• Маркетингової

     Не  дивлячись на важливість всіх складових  внутрішнього середовища підприємства, необхідно відзначити, що підприємство – це, перш за все колектив людей, що працюють на нім. Зовнішнє середовище – це сукупність активних господарюючих суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних і міждержавних інституційних структур і інших зовнішніх умов і чинників, що діють в оточенні підприємства і впливають на різні сфери його діяльності.

     Постачальники – це різні суб'єкти господарювання, що забезпечують підприємство матеріально-технічними і енергетичними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів або послуг.

     Основними клієнтами підприємств є споживачі  продукції (послуг) на різних клієнтурних  ринках:

• споживчому (населення, що набуває товарів і послуг для особистого вжитку);
• виробників (організації, що набувають продукції виробничо-технічного призначення);
• проміжних продавців, що набувають товарів і послуг для подальшої їх перепродажі з прибутком для себе;
• державних установ (оптові покупці продукції для державних потреб);
• міжнародному (зарубіжні покупці на раніше перерахованих типах клієнтурних ринків).

     Маркетингові  посередники – це фірми, що допомагають підприємству в просуванні, збуті і поширенні його товарів серед клієнтів. До них відносяться торгівельні посередники, фірми – фахівці по організації руху товару, агентства по наданню маркетингових послуг і кредитно-фінансові установи. 

     Конкуренти  – суперники підприємства в боротьбі за вигідніші умови виробництва і збуту товарів, за здобуття найвищого прибутку.

     На  ринку будівництва та ремонту  ми можемо бачити достатньо великий  рівень конкуренції. Зараз чисельність  фірм, що надають аналогічні послуги  постійно росте. Для підтримки конкурентного  становища фірми розширюють   асортимент послуг та залучають клієнтів високим рівнем якості виконаних  робіт.

     Підприємствам для надання конкурентоздатних послуг необхідно постійно вивчати своїх конкурентів, розробляти і дотримувати певну ринкову стратегію і тактику. 
 

       

5. Логістична  діяльність

 
 

     Своєю специфікою, з точки зору логістичних  ланцюгів, володіють будівельні підприємства. Як їх постачальники виступають виробники  або крупні постачальники засобів  виробництва. Саме такий продукт  може бути предметом продажу певному  інвесторові, оскільки готові вироби в  будівництві є будівлями, виробничими  спорудами і т. п., саме такий товар  вірогідний для продажу певному  інвесторові.

     Окрім шаблонних функцій і сфер діяльності, таких як закупівля, транспортування, зберігання, продаж і т. п., на них виконуються характерні або унікальні функції, що сприяє необхідності виробляти певні організаційні рішення і формувати потрібну інфраструктуру. Промислові і торгівельні підприємства можуть мати вироблену структуру розподілу, а будівельні підприємства її взагалі не мають. Управління логістичними процесами повинне враховувати конкретні умови роботи певного підприємства. Складністю і різностороннім впливом на всю діяльність суб'єкта характеризується логістика підприємства, всі її явища і процеси. Логістичні процеси тісно пов'язані з функціонуванням підприємства, вони не формують самостійну сферу діяльності, але повинні підкорятися основним цілям підприємства і забезпечувати їх досягнення.

     Будівельний комплекс є сукупністю підрядних  і спеціалізованих будівельних  підприємств.

     У цих організаціях існують свої логістичні витрати, що є витратами трудових, матеріальних, фінансових і інформаційних  ресурсів, обумовленими здійсненням  підприємствами будівельного комплексу  своїх функцій по виконанню замовлень  споживачів (замовників). Витрати цих  підприємств, що включаються до складу логістичних витрат, вельми всілякі  і їх можна розглянути по наступним групах витрат: на закупівлю, виробництво і збут продукції.

     Різноманітність видів логістичних витрат, складність зв'язків їх з функціями, виконуваними різними підрозділами будівельного комплексу, недолік фундаментальних  наукових досліджень і практичних рекомендацій в цій області ускладнюють вирішення питань по управлінню будівельним виробництвом з метою здобуття прибутку.

     В умовах ринкової економіки особливий  інтерес представляє вивчення і  зниження логістичних витрат підприємств, визначення їх місця і ролі в механізмі  ціноутворення. При цьому важливим питанням є пошук доріг зменшення  логістичних витрат і на цій основі зниження рівня цін на різні послуги (постачання будівельних матеріалів, конструкцій, сировини і тому подібне), підвищення рівня конкурентоспроможності і прибутковості підприємства.

     Завдання  менеджера з логістики полягає в аналізі витрат і витрат, що створюються в кожній ланці логістичного ланцюжка, в пошуку доріг підвищення ефективності діяльності підприємства. Менеджерові необхідно також оцінювати витрати і ефективність діяльності конкурентів і порівнювати їх з власними показниками. Міру ефективності логістичної діяльності підприємства будівельного комплексу визначає рівень його конкурентоспроможності.