Засоби соціально-педагогічной діяльності з молоддю групи ризику

Два горобчики

На дереві спокійно сиділи два горобчики.

Один — угорі, а другий — нижче. Через

якийсь час один горобчик, який сидів

на вершечку, щоб якось  розпочати розмову,

сказав:

— Яке гарне зелене листячко !

Горобчик, який сидів нижче, зрозумів ці

слова як виклик і одразу ж відповів:

— Чи ти сліпий?! Хіба не бачиш, що воно

сіро-біле?

— То ти сліпий! Листя —  зелене.

Горобчик знизу, певний, що правда на його

боці, зацвірінькав:

— Закладаюся пір’ям мого хвоста, що листя

сіро-біле. Ти нічого не розумієш, ти — дурний.

Горобчик, який сидів на вершечку, розсердився

і з усієї сили кинувся  на свого ворога,

щоб відповісти. Але перш ніж почати

двобій, вони обидва поглянули  вгору. Горобчик,

який злетів із вершечка, здивовано

скрикнув:

— Дивись, дивись! Листя справді  сіро-

біле!

А потім додав:

— А ходи зі мною на вершечок, — і вони

разом стрибнули туди.

— Дивись, дивись! Листя справді  зелене!

Обговорення. Отже, послухавши притчу,

що ми можемо сказати? Не осуджуй нікого,

якщо ти не жив його життям.

Діти, ми бачимо, як виник  конфлікт,

тобто зіткнулися протилежні погляди, дум ки щодо ситуації. Небезпека конфліктів

у тому, що вони супроводжуються  різними

негативними емоціями. Якщо конфлікт

не вирішується своєчасно, це може призвести

до неврозів, стійкого розладу  стосунків

між людьми. У конфліктів висока

психологічна ціна — розмаїття  негативних

емоцій, стресів, переживань. Щоб

управляти конфліктами, необхідно  добре

розуміти стратегії виходу з конфліктної

ситуації.

Вправа «Розв’язати проблему»

Мета: опрацювання конструктивних

стратегій виходу з конфліктних  ситуацій.

Ведучий ділить учасників  на три групи.

Перша група — підлітки, друга — «батьки

», третя — «вчителі».

Завдання 1. Визначити причини, що породжують

конфліктну ситуацію.

Завдання 2. Згадати конфліктну ситуацію

і програти її.

Завдання 3. Кожна група обирає одну

проблему і пропонує шляхи  її вирішення,

використовуючи отримані знання.

Обговорення:

— Як ви почувалися під час  гри?

— Як почуваєтеся після  її завершення?

Вправа «Способи виходу з конфліктної

ситуації»

1. «Черепаха» (ухиляння). «Черепахи»

втікають і ховаються  у свій панцир, щоб

уникнути конфлікту. Вони відмовляються

від власних цілей і  тримаються осторонь

як від суперечливих

питань, через які виникає

конфлікт, так і від  людей, причетних

до суперечки. Вони вважають, що вирішувати

конфлікт — річ безнадійна. Їм легше втекти

(фізично чи психологічно) від конфлікту,

ніж зустрітися з ним.

2. «Акула» (примус). «Акули» намагаються

переконати опонентів, силоміць

примусити їх розв’язувати конфлікт. Для

«акул» найголовніше —  власні цілі, а стосунки

з людиною для них другорядні. Вони

будь-якою ціною готові досягати свого. Їх

мало хвилює, чи вони комусь подобаються.

«Акули» переконані, що конфлікти  вирішуються

тоді, коли хтось перемагає. Вони намагаються

здобути перемогу, приголомшуючи

суперників, нападаючи раптово, а також

залякуючи або погрожуючи їм із позиції

сили.

3. «Плюшевий ведмедик» (згладжування).

Для «ведмедиків» найголовніше — хороші

стосунки, а власні цілі не мають для

них великого значення. Вони прагнуть

усім подобатися, щоб усі  їх любили й цінували.

4. «_________Лисиця» (компроміс). «Лисиці» невибагливі

як у своїх цілях, так  і в стосунках

із людьми. «Лисиці» шукають  компромісу.

Вони жертвують частиною своїх домагань

під час конфлікту й  переконують іншого поступитися

теж якоюсь частиною своїх  цілей.

Вони шукають такого рішення, щоб обидві

сторони отримали «золоту  середину». Вони

готові пожертвувати заради досягнення згоди

для спільного добра як частиною своїх

домагань, так і стосунками.

5. «Сова» (переговори). «Сови» дуже високо

цінують власні цілі і стосунки. Вони

розглядають конфлікт як проблему, яку треба

розв’язати, і шукають  таке рішення, яке

б задовольнило і їхні власні цілі, і цілі власної

сторони. «Сови» сприймають конфлікти

як засіб поліпшення стосунків  шляхом послаблення

напруження між двома  людьми.

«Сови» не заспокояться, доки не буде знайдено

рішення, яке б задовольнило й їх самих,

і іншого.

Обговорення:

— Як ви думаєте, яка стратегія  найправильніша?

Підбиття підсумків. Усе залежить від

ситуації, в якій ми опинилися.

Вправа «Маятник»

Мета: зняття напруження після отриманих

знань.

Усі учасники стають у коло, а один із

них — у центр кола. Йому пропонують розслабитися

і довіритися іншим. Група  починає

повільно розгойдувати того, хто стоїть

у центрі кола, ніби годинниковий маятник.

Вправа «Букет»

Мета: закріплення позитивних емоцій;

сприяння усвідомленню сили єдності

і дружби.

Ведучий. Візьміть у руки квіточку. Кожну

квітку легко переламати і викинути,

а якщо я зберу і спробую  переламати всі разом,

то мені це не вдасться. Ось  так і в житті.

Кожного з вас окремо легко  скривдити,

образити, а якщо ви будете разом, у гурті,

то ніякі вороги вас  не здолають, усі негаразди

легко подолаєте. Ми з вами зберемо

ці квіти у букет, і  це буде букет нашої єдності.

Ось і завершився наш тренінг. На все

добре! [35,с.31-46] 

 

 

2.3. Авторська методика розв’язання  поставленої соціально-педагогічної  проблеми

    Отже, розглядаючи вищезазначену програму роботи з молодью «групи ризику» можно зробити висновок, що в ній залучені різні способи роботи, а саме:

• Вправа
• Ситуації
• Обговорення 
• Завдання
• Гра
• Правило

Найбільш уваживаним засобом  слід вважати саме вправу та гру, як найбільш зацікавлюючі, ефективні, здатні утримувати увагу учасників та забезпечити  високий рівень продуктивності. Комплекса, систематизована та поетапна робота є гарантом успішної та ефективної роботи.  Тому навіть робота молодью «групи ризику» яка передбачає короткотривалий термін має будуватись на принципі комплексності та системності. Під системністью слід розуміти не тільки логічнообгрунтовані св′язки задіяних засобів в рамках заходу, або заходів в рамках програми, а й прилучення всіх можливих елементів мікросоціуму до я кого належить молода людина «групи ризику».

Отже, наступна методика будуватиметься на системній, комплексній основі з  урахуванням принципу поетапності.

Профілактика  та корекція поведінки дитини, яка  проживає в сім′ї, що веде асоціальний  образ життя.

           Етап I.

    Вивчення життєвого середовища об′єкта роботи з метою виявлення негативних факторів, сприяючих виникненню зазначеної соціально-педагогічної проблеми. До данної роботи повинні бути залучені батьки, друзі та близьке оточення в обличі класного колективу та товарищів з якими відбувається взаємодія в секціях, гуртках, тренуваннях і т.п. за наявності останніх в житті молодої людини. Особливу увагу потрібно звернути на поведінкові прояви в стресових та конфліктних ситуаціях, комунікативну компетентність підлітка, його ставлення до оточуючих та відповідність поведінки предписаним вимогам, психологічну стійкість. В рамках першого етапу доцільно провести діагностику психологічних особливостей зазначених осіб серед найближчого оточення. Проведеня робота забезпечить можливість будувати подальшу програму роботи соціального педагога з використання практичних засобів діяльності відповідного до отриманих результатів.

           Етап II.

 Другий етап роботи  передбачає безпосередні заходи  по корекції та профілактці поведінки молоді «групи ризику». Якщо плануеєтсья робота з дитиною, яка відчуває труднощі в процесі соціальної адаптації у зв′язку з асоціальним образом життя сім′ї, то бажано обмежити контакти дитини з батьками, попередньо обгрунтвавши необхідність данної міри в формі проведення психолого-педагогічної бесіди, з використанням ситуацій, демонструюуих проблему, «Наслідки зневажливого ставлення до майбутнього дитини» з метою роз′яснення психологічних та соціальних наслідків знаходження дитини в подібній сім′ї. Після цього соціальний педагог буде проводити з батьками серію ігор, обговорень, запропонуєзавдання з метою переосмислення свого ставленя до себе та свого життя, що безпосередньо відбивається на їх дітях.   Дитина тим часом, перебуваючи за межами родини, проходить серію реабілітаційних заходів «Нове майбутнє» з метою розвитку адаптаційного потенціалу та формування комунікаційних навичок у дитини. Заходи в рамках курсу будуть включати в себе такі засоби роботи, як вправа «Самопрезентація», «Вмію слухати», «Мій образ» [35,с. 31]; обговорення питання необхідності та важливості набуття комунікативніх навичок; спроектовані ситуації на тему «Поводження в конфлікті», «Ділова бесіда». Стосовно адаптаційної роботи, то можна завпропонувати групове обговорення натему «Мої труднощі в колективі», дуже дієвим засобом підвищення адаптаційного потенціалу дитини може стати залучення її до волонтерської діяльності, де вона сформує навички спілкування в колективі та пристосування до нього через діяльнісь. Доцільно разом з групою дітей проаналізувати існуючі труднощі  в процесі адаптації та запропонувати можливі варіанти їх подолання.

Також робота буде проводитись з близьким оточенням  дитини, в особливості з класним колективом. Проведення тренінгу «Спряння адаптації ближнього» який буде включати в себе завдання під назвою «Мої недоліки» який дозволить наблизити дітей однокласників до думки про небездоганність кожної людини і підкаже про необхідність терплячого ставлення до цього. Проведення спортивних змагань із залученням до них дітей, що мають проблеми з адаптацією внаслідок проживання в асоціальній сім′ї. Важливо провести конкурс графічних плакатів на тему «Моя готовність буди краще» з метою стимулювання дітей до допомоги своїм товаришам, в особливості тем, що стикаються з   названими труднощами.

       

           Етап III

    Заключний етап буде включати в себе робоу практичного спрямування дял закріплення здобутої інформації та вмінь в «штучних» умовах. Даний елемент програми являє собою альтернативний варіант діагностичного шляху закріплення проробленої роботи. Отже, фінальний етап програми містить в собі: проведення загальношкільного заходу на тему «День перемоги – день героїв» при активній участі супроводжуваних дітей. Далі, відбудеться «суботник», який буде організований саме цими дітьми. Специфічною рисою цього заходу буде участь в ньому батьків. Групова психологічна консультація з елементами  вправ на тему «Психологічний клімат в сім′ї». під час проведення тренінгу-консультації будуть запропоновані наступні вправи: «Мої досягнення» [35,с.35]   з метою ваявлення прагнень сім′ї ; вправа «Бар′єри» допоможе усвідомити подальші життєві перспективи; гра «Емоції та ситуації» мета якої полягає в тренуванні навичок котролю емоцій. [35,с.35] З цілью укріплення родинних зв′язків та створення атмосфери єдності передбачено здійснити туристичний похід при участі декількох сімей із зазначеними проблемами та соціального педагога. Під час даного заходу буде проведено конкурс кулінарних страв «Мій шедевр» та ряд  спортивних змагань.

    Таким  чином, як вже було зазначено  дана комплексна програма дозволить  реалізувати корекційні та профілактичні  при участі декількох складових  мікросоціуму дитини, що підвищіть її ефективність та користь.    

 

 

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

    Теоретична розробка питання засобів соціально-педагогічної діяльності з молодью «групи ризику» дозволило поглибити знання стосовно даної, досить актуальної проблеми, з′ясувати психологічні особливості та особливості взаємодії в мікросоціумі цієї молоді. Стосовно причин збільшення молоді «групи ризику»  можно сказати, що окрім критичної ситуаціх в країні, суттєву та видиму роль грає сім′я, яка в худшому випадку веде аморальний образ життя, що призводить до наслідування дитиною моделі поведінки, життєвих цінностей, прагнень та орієнтацій батьків. Крім того значний вплив відіграють  порушення стосунків з дорослими, негативна оцінка особистості дитини з боку сім′ї, регулярні конфлікти, емоційне напруження, предстресовий стан. Якщо вийти за рамки сімейних відносин та атмосфери, що панує в ній, ми побачимо безліч і без того згубних впливів, серед яких  повсюдне вживання спиртних напоїв, тютюну, наркотичних засобів, агресивна поведінка з боку оточення, неуспіх в діяльності та труднощі в процесі соціальної адаптації, недолік навиків взаємодії з однолітками і дорослими, все це та багато іншого тяжії на юнаком та загрожу прилучити їх до категорії «групи ризику».

    Сучасні засоби носять різноманітний характер, але слід звернути особливу увагу на низьку затребуваність та степінь використання багатьох з них. Серед таких засобів, як гра, вправа, ситуація, завдання, масові заходи, конкурси безперечним лідером є вправа та гра, що пояснюється їх високим потенціалом зацікавленності та захопленості, що підвищує продуктивність діяльності. Також активно використовується такий засіб соціально-педагогічної діяльності, як ситуація. Ситуація може бути залучена з позиції теорії та практики, тобто в якості предмета обговорення та пропозицій стосовно рішення висвітленої проблеми, або як практичний матеріал для реалізації набутих знань та вмінь. Багатоманітнсть засобів потребує від соціального педагога їх цілковитого залучення.

     Молодь як ніяка інша категорія населення  вимагає пильної уваги і зосередження максимуму зусиль для боротьби з соціальними недугами, що неминуче тягнуть за собою соціально неприйнятну життєву позицію і спосіб життя. Тому молодь потребує  постійної підтримки і необхідності сприяння в процесі соціалізації. Успішна, здорова, повноцінна, самодостатня молодь запорука соціального благополуччя і міцний фундамент національної повноцінності. Молодіжна політика, яка має сприяти створенню комфортних, оптимальних умов для особистісного росту, професійної самореалізації та всебічного розвитку молоді функціонує на незадовільному рівні. І особливо вітчутно від цього потерпає саме молодь «групи ризику».

 

 

 

 

 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

2. Гриньова В.М., Яресько К.В. Харьков: Крок, 2003. - 32 с. [с.1]

3. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Социальная педагогика/социальная работа. Навч. посібник. - К.:ІЗМН, 1997. - 392с. [с.2-3]
4. Малько А.О. Соціальна педагогіка В 2 ч.: ч.1: Основи соціальної педагогіки - Х.:ХДІК. - 1998. - 60с
5. Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений  - М., Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 416 с. 
   Авторы: Галагузова М.А., Галагузова Ю.Н., Штинова Г.Н., Тищенко Е.Я., Дьяконов Б.П.
6. Бонцьо У.Л.
7. Коджаспирова Г.М., Коджаспирова А.Ю. Словарь по педагогике. – Москва: ИЦК «МарТ»; Ростов н //Д:Издательский центр «МарТ», 2005. – 448 с.
8. Клиническая психология. Словарь / под ред. Н.Д. Твороговой // Психологический лексикон. Энциклопедический словарь: В 6 т. / ред.-сост. Л.А. Карпенко; под общ. ред. А.В. Петровского. — М.: ПЕР СЭ, 2007. — 416 с.
9. Закон   України  Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні від 5 лютого 1993 року  N 2998-XII
10.  
11. Головатий М.Ф. Соціологія молоді: курс лекцій. - К., МАУП, 2006. - 304с.  
12.  Моніторинг громадської думки населення України. //Інформ. бюл. - К.:ЦСМ/УІСД, 1998.- №10 (23). - 39с. 
13. Дмитренко Т.О. проф., доктор пед. наук, Яресько К. В. доц., кандидат пед. Наук Харьков: Крок, 2003. - 32 с.
14. Діти «групи ризику»: Соціальна, психолого-педагогічна допомога: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - М., 1998. 
15. Діти групи ризику: Матеріали міжнар. семінару. - СПб., 1998. 
16. Діти з девіантною поведінкою: Психолого-педагогічна реабілітація та корекція. - М., 1992. 
17. Методика роботи соціального педагога підлогу. Ред. А.В. Кузнєцової. - М.: Шкільна преса, 2003. 96с. 
18. Проблеми, методика і досвід соціальної реабілітації дітей і підлітків у сучасних умовах. - М., 1994. 
19. Лихтарников, А.Л. Диагностика и психотерапия детей «группы риска»./ А.Л. Лихтарников. – СПб, 1998. – 193 с.