Визначення поняття інформації

Можна виокремити кілька способів пошуку інформації. Насамперед, це пасивне спостереження. Фахівці, що вивчають навколишнє середовище, не ставлять перед собою конкретних цілей пошуку, вони лише збирають дані про загальні тенденції, які можуть бути корисними тепер або в майбутньому. У такій діяльності вони вдаються до аналізу електронних та друкованих засобів масової інформації, користуються послугами мережі Інтернет, опрацьовують спеціалізовані журнали та монографії, проводять бесіди, беруть участь у конференціях, симпозіумах, нарадах тощо.

Ще одним методом  пошуку інформації про навколишнє середовище є цільове спостереження (моніторинг) — увага звертається на певну сферу діяльності.

Інформація, що характеризує внутрішній стан системи, має важливе  значення для планування та оперативного управління. У цьому разі внутрішня інформація виявляється важливішою, ніж інформація про навколишнє середовище. Внутрішня інформація призначена для ліквідації відхилень між реальною ситуацією та плановими показниками, а також для виявлення сильних і слабких сторін системи [11, с. 272].

Внутрішню інформацію можна поділити на виробничу, фінансово-економічну, на інформацію про діяльність різних підсистем у системі, інформацію про використання матеріальних, енергетичних та кадрових ресурсів у системі, інформацію про систему  
управління тощо.

Економічну інформацію класифікують як первинну та похідну. Природно, що для кожної економічної системи будуть свої власні межі між первинною і похідною інформацією. У кожному випадку первинною інформацією буде та, що надійшла до системи зовні, а похідною — перероблена всередині системи.

Залежно від способу  представлення вся інформація, що міститься в наукових документах, поділяється на сигнальну, релевантну, бібліографічну і нову (основну).

До сигнальної інформації відносяться: титульний лист, анотація, заголовки, зміст та ін. Вона допомагає досліднику зорієнтуватись у змісті наукового документу.

Релевантна інформація міститься у тексті, примітках, авторських виступах і роз’яснює окремі положення.

Бібліографічна інформація - це перелік використаних автором  літературних джерел з вказанням автора, назви його праці, місця видання, видавництва і року видання [9, с. 141].

Новою (основною) інформацією  є безпосередній зміст роботи, нові положення, висунуті автором, система  доказів, правила, формули.

Що ж стосується найважливіших відмітних особливостей інформації взагалі та економічної інформації зокрема, то до них можна віднести:

• повноту, яка відбиває її достатність для прийняття управлінських рішень або для створення на базі неї нової інформації;
• достовірність (адекватність) — ступінь відповідності інформації реальному стану об’єктивної дійсності;
• цінність (корисність), що характеризує, якою мірою вона сприяє досягненню цілей та завдань споживача (наприклад, системи управління);
• коректність — таке поєднання форми та змісту інформації, за якого забезпечується її однозначне сприйняття всіма споживачами;
• актуальність — ступінь своєчасності інформації, її відповідності поточному моменту часу, а також її адекватності дійсному стану досліджуваного об’єкта [5, с. 118].

 

7. Стадії перетворення інформації

 
      Економічна інформація виникає у  сфері матеріального виробництва  і послуг, відображає хід виконання  планів, використання матеріально-трудових ресурсів і грошових можливостей  у виробництві, зміну інших показників. Саме це і визначає особливості стадій перетворення інформації, а також впливає на вибір технічних засобів її обробки.

1) Збирання інформації - це підрахунок, вимірювання кількості тих чи інших дій. Збирання інформації може проводитись вручну, радіотелефонними і комп’ютерними мережами.

2) Реєстрація інформації - це занесення виміряної або підрахованої кількості інформації на відповідні носії. Технологія збирання інформації визначає способи i форми її реєстрації. При ручному збиранні інформація реєструється у формі таблиць обліковцями, бригадирами, бухгалтерами або у спеціальних початкових документах, у комп’ютерах на дисках.

3) Передавання інформації. Традиційно обліково-економічна інформація передається в інформаційно-обчислювальний центр для обробки кур'єром, через телефонно-поштову мережу зв’язку або по радіо. Така передача інформації загалом знижує ефективність інформаційної системи. В умовах автоматичної системи обробки інформації використовуються і автоматизовані системи зв’язку.

4) Обробка інформації як початкової, так і похідної визначає ефективність використання ЕОМ. З використанням персональних комп’ютерів досягається оперативність обробки інформації безпосередньо на робочих місцях, незалежність від мережі зв’язку, що забезпечує велику надійність. Більше 80% загальної сукупності економічної інформації, яка характеризує стан управління об’єктами, повинна оброблятись. Зараз така обробка виконується на ЕОМ і зводиться до обліку та аналізу діяльності об’єктів управління, а також до оперативного управління їхньою діяльністю [2, с. 154].

Інформацію можна розглядати як ресурс, аналогічний матеріальним, трудовим і грошовим ресурсам. Інформаційні ресурси - сукупність накопиченої інформації, зафіксованої на матеріальних носіях в будь-якій формі, що забезпечує її передачу в часі і просторі для вирішення наукових, виробничих, управлінських і інших завдань.

Збір, зберігання, обробка, передача інформації в числовій формі  здійснюється за допомогою інформаційних  технологій. Особливістю інформаційних  технологій є те, що в них і предметом і продуктом праці є інформація, а знаряддями праці - засоби обчислювальної техніки і зв'язку. 
Основна мета інформаційних технологій - виробництво необхідній користувачу інформації в результаті цілеспрямованих дій по її переробці.

У процесі обробки інформації особливе значення має контроль виконання технічних і арифметичних операцій. Оброблена інформація повинна бути достовірною. Для контролю достовірності результатів обробки створюються спеціальні програми-тести. Операції тестування достовірності виконуються ЕОМ автоматично.

Система методів і  способів збору, передачі, накопичення, опрацювання, зберігання, подання, і  використання інформації називається  інформаційною технологією.

Технологія – це правила  дії з використанням яких-небудь засобів, які є загальними для цілої сукупності задач або задачних ситуацій. 
В інформаційних технологіях як матеріал виступає інформація і як продукт - також інформація. Інформаційна технологія представляється методами і способами роботи з інформацією персоналу і технічних засобів [8, с. 219].

Процес насичення виробництва  і всіх сфер життя і діяльності людини інформацією називається  інформатизацією.

Суспільство, в якому  забезпечені всі умови для  задоволення інформаційних потреб усіх (або більшості) громадян, організацій і держави називається інформаційним суспільством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Отже, інформація в економіці  має надзвичайно великий вплив  в усіх галузях її функціонування. Сучасна інформатизація якісно поліпшує досягнення цілей діяльності організацій  та підприємств і є умовою розвитку країни. Інформаційна економіка - це новий тип економічної системи, до якої відбувається активний перехід. У ній пріоритетними є знання як виробничий ресурс та продукція для споживання. Її розвиток відбувається дуже стрімко разом з розвитком науково-технічного прогресу.

Проникнення інформатизації у всі сфери суспільного життя  є причиною того, що вивчення інформаційної  економіки потребує комплексного вивчення. Сучасні інформаційні й телекомунікаційні технології стали настільки важливою частиною інфраструктури суспільства, що від них залежить не тільки технологічний, але й соціальний поступ, економічна конкурентоспроможність країни в цілому, її місце у світовій економіці, роль у міжнародному розподілі праці, здатність розвивати демократичні інститути, зростання нових робочих місць і т. п. 

В загальному випадку під економічною інформацією можна розуміти інформацію, що виникає у процесі підготовки й здійснення виробничо-господарської діяльності та використовується для управління цією діяльністю.

Найважливішим наслідком  впровадження інформаційних технологій є підвищення продуктивності праці  при обробці даних. Внаслідок  цього інформатизація може поглибити  кризу суспільства в тому випадку, якщо погіршиться ситуація із зайнятістю населення, або, навпаки, сприяти виходу з кризи, якщо допоможе усунути торговий дефіцит, дасть економіці новий імпульс зростання, зменшить соціальну напруженість у суспільстві. Ці висновки актуальні й сьогодні.

 

 

Список використаних джерел

 

1. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / Э. Брукинг. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
2. Власов В.К., Королев Л.Н. Элементы  информатики./ Под. Ред. Л.Н. Королева.- М.: Наука, 2008 г.
3. Жураковська І.С. Управління знаннями як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства в інформаційному суспільстві / І.С. Жураковська // Проблеми науки. – 2007. – № 7. – С. 24–28.
4. Информатика. / Под ред. Н.В. Макаровой. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 768 с.
5. Информатика: Учебник для вузов.- / Под ред. С.В. Симоновича. – СПб.: Питер, 2008.
6. Інформаційні технології: Нормативна база/ Упор. Є. К. Пашутинський. - К.: КНТ, 2005. - 500 с.
7. Корнєв Ю.Г. Проблеми формування загально-національної системи інформаційного забезпечення розвитку підприємництва // Економіка: проблеми теорії та практики. — Дніпропетровськ, 2010. — Вип. 187. — Т. ІV.—С.857—865.
8. Корнейчук Б. В. Информационная экономика. Учебное пособие.-СПб.:Питер, 2006.-400 с.
9. Коулопоулос Томас М. Управление знаниями / Т.М. Коулопоулос, К. Фраппаоло. – М.: Изд-во Эксмо, 2008. – 218 с.
10. Кураков Л.П., Лебедев Е.К. Информатика. – М.: Вуз и школа, 2009. – 636с.
11. Лазарєва С. Ф. Економіка та організація інформаційного бізнесу: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. – С. 270 – 280.
12. Мариничева М. Управление знаниями на 100%: Путеводитель для практиков / М. Мариничева. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. – 320 с.
13. Мех Я.В. Інформаційне забезпечення управління внутрішніми резервами підприємства: Методологія і організація. – Т.: ПП “Синтез-Поліграф”, 2003. – 340с.
14. Мильнер Б.З. Управление знаниями в современной экономике / Б.З. Мильнер. – М.: Институт экономики РАН, 2008. – 400 с.
15. Могилев и др. Информатика: Учебное пособие для вузов / А.В.Могилев, Н.И.Пак, Е.К.Хеннер; Под ред. Е.К. Хеннера. - М.: Изд. центр "Академия", 2008.
16. Острейковский В.А. Информатика. – м.: Высшая школа, 2007.- 512с.
17. Першиков В.И., Савинков В.М. Толковый словарь по информатике. – 2-е изд. Доп. – М.: Финансы и статистика, 2008.
18. Пілюшенко В.Л., Шкрабак І.В., СлавенкоЕ.І. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення: – К.: Лібра, 2004. – 344с.
19. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователей. – М.: 2007.
20. Харрингтон Дж. Совершенство управления знаниями / Дж. Харрингтон, Ф. Воул; пер. с англ. А.Л. Раскина; под науч. ред. А.Б. Болдина. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2008. – 272 с.
21. Чубукова О. Формування національного інформаційного ринку // Інформаційний бізнес. — 2010. — №1. — С. 89—90
22. Якубайтис Э.А. Информационные сети и системы: Справочная книга.- М.: Финансы и статистика, 2008

 

 

 

 

 

 

 

 

Прізвище