Становлення партійної системи в Україні

Дата добавления: 24 Января 2012 в 22:52
Автор работы: M***********@mail.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать (95.74 Кб)
Работа состоит из  1 файл
Скачать документ  Открыть документ 

Курсовая 2 курс.docx

  —  99.04 Кб

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРИЧНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ 
 
 
 

ЗАРУБІЖНИЙ  ДОСВІД ТА ФОРМУВАННЯ ПАРТІЙНИХ СИСТЕМ В УКРАЇНІ 
 
 
 
 
 

Курсова робота

студентки 2 курсу, д / в

спеціальності «Політологія»

КАЛЬЯНОВОЇ А.О. 

Науковий  керівник

доц. каф. політології ПОСРЕДНІКОВ Д.В. 
 
 
 
 
 

Донецьк - 2011

ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………3 

РОЗДІЛ 1

ФУНКЦІОНУВАННЯ  ПАРТІЙНИХ СИСТЕМ………………………………...7 

1.1. Сутність, функції та типологія політичних партій

1.2. Різновиди партійних систем 

РОЗДІЛ 2

ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД……………………………....11 

2.1.     Політичні партії у Сполучених Штатах Америки і Великобрітанії.

2.3. Порівняльний аналіз партійних систем Европи 

РОЗДІЛ 3

ПАРТІЙНА  СИСТЕМА В УКРАЇНІ …………………………………………..27 

3.1. Становлення партійної системи в Україні

3.2. Етапи розвитку Української багатопартійності

3.3. Партійно-політичний спектр сучасної України 

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….36

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ …………….……38

ДОДАТКИ………………………………………………………………............41

 

      ВСТУП 
 
 

     Актуальність  теми дослідження. Загальновизнаним сьогодні є той факт, що партійна система має велике значення для функціонування демократії. Партії виступають посередником між громадянським суспільством і державою та є одним з базових інститутів сучасного суспільства, без якого неможливо уявити існування представницької демократії. Представницька демократія передбачає прийняття владних рішень виборними особами, які отримують легітимні владні повноваження за допомогою інституту виборів. Через них народ визначає своїх представників і наділяє їх мандатом на реалізацію його суверенних прав.

     Обрання типу виборчої системи потребує практичної оцінки політичних потреб і можливостей  держави, це не просто суто технічна проблема, але також проблема, яка торкається культурної сфери, має вартісний  вираз і може мати колосальні наслідки для функціонування політичної системи  суспільства в цілому. У перехідних суспільствах застосування того чи іншого типу виборчої системи може не тільки не допомогти вирішенню проблеми адекватного парламентського представництва та структурування законодавчого органу, а й навіть загострити соціальні  та політичні проблеми.

     Якщо  партійну систему розуміти як сукупність політичних сил, представлених у  вищому законодавчому органі держави, то вона буде виступати головним чинником, від якого залежить ефективна  робота парламенту, а отже, політична  система країни в цілому. Тому досить актуальним є встановлення чинників та механізмів, що впливають на стан партійної системи, яка перебуває  у постійній взаємодії з виборчою системою та іншими елементами політичної системи суспільства.

     Взаємодії виборчої і партійної систем у  розвинутих західноєвропейських країнах  в зарубіжній політології приділяється значна увага, взаємодія ж цих  двох систем у країнах перехідного  типу, до яких належить Україна, залишається  маловивченою. Тому особливо важливо  дослідити основні тенденції  розвитку виборчої і партійної систем України, а також, на основі вивчення особливостей взаємодії виборчої і  партійної систем зарубіжних країн  світу, встановити, яким чином виборча  система впливає на систему партійну, з’ясувати чинники та механізми, що обумовлюють характер взаємодії  двох систем. Аналіз такої взаємодії  дозволить встановити шляхи подальшого вдосконалення виборчого законодавства, структуризації парламенту, що є нагальною  потребою для ефективної співпраці  законодавчої та виконавчої гілок влади, зробити прогнози відносно наслідків  застосування тих чи інших законодавчих норм України.

     Характеристика  стану розробленості  наукової проблеми, що досліджується.  Досягнення поставленої мети та задач було б неможливе без робіт: М. Дюверже, А. Ліпхарта, Дж. Сарторі, Дж. Лапаломбарта, Л. Даймонда і Р. Гантера, М. Томенко, А. Байрамова В. Дануленко та багато інших дослідників вивчали партійну систему, партійну систему України, проблему становлення її в Україні.

     Мета  і завдання роботи: на основі наукових праць зарубіжних і вітчизняних науковців, охарактеризувати сутність, функції та різновиди політичних систем зарубіжних країн та України, з’ясувати закономірності та особливості партійних систем зарубіжних країн та України.

     Об’єктом  дослідження є партійні системи зарубіжних країн та України.

       Предметом дослідження є поняття і класифікація основних складових партійної системи та роль політичних партій в Україні.

       Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні задачі:

  • розкрити поняття партійної системи системи;
  • визначити різновиди партійної системи;
  • розкрити особливості партійної системи України та освітити основні проблеми її формування.

           З’ясування  мети і означення задач дослідження зумовили наступні методи наукового пошуку:

  • Системний метод – дослідження партій як цілісних систем з певною структурою, які знаходяться в постійному розвитку;
  • Інституційний - метод використовувався для загального уявлення і розуміння заданої теми;
  • Функціональний - передбачає вивчення функціональних зв'язків, взаємодію елементів, функціональне призначення політичних інституцій ;
  • Історичний - підхід використовувався для вивчення партійних систем у часовому розвитку;
  • Порівняльний метод - для зіставлення політичних систем, з метою виявлення їх загальних рис.

          Джерельна база. Досягнення поставлених мети і завдань стало можливим лише при залучені наступних типів джерел:

  • Монографії, такі як Литвин В. М. Політична арена України: дійові особи та виконавці. – К.: Абрис, 1994.-495 с.
  • Підручники та навчальні посібники, такі як Шведа Ю. Р. Теорія політичних партій і партійних систем: Навч. посібник – Л.: Тріада плюс, 2004.- 528 с.
  • Періодичні видання, такі як Литвин В. Центризм. Місце злагоди змінити не можна // Віче.-1994.-№1.
  • Довідково – енциклопедична література, така як Яблонський  В. Сучасні політичні партії Украіни: Довідник. – К., 2009.
  • Інтернет видання, такі як Політична аналітика. Перспективи розвитку партійної системи в Україні                                                                   http://www.rb.com.ua/ukr/politics/analytics/2006/350.html

     Структура роботи. Курсова робота складається з 51 сторінки, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

РОЗДІЛ 1

ФУНКЦІОНУВАННЯ  ПАРТІЙНИХ СИСТЕМ 
 
 

     1.1. Сутність, функції та типологія політичних партій

     Термін "партія" походить від лат. partis - частина, галузь, відділ. Політичні  групи, клуби такі ж старі, як і  сама політика, але політичні партії в сучасному їх значенні тісно  пов'язані зі становленням і розвитком  представницької демократії та її основного  елементу - парламентаризму як форми  й методу організації та здійснення влади. У більшості західних демократій виникнення політичних партій йшло поряд  із розширенням права участі у  виборах на все ширші верстви  суспільства [4, c. 150].

     Політичні партії як масові організації в сучасному  їх розумінні виникли в другій половині XIX ст. Лібералізм і ліберальні партії сформувались у боротьбі проти  феодальних режимів. Консервативні  партії постали як противага ліберальним  партіям. Робітничі партії виникли  в боротьбі з капіталістичною  системою, а комуністичні - проти  соціал-демократії.

     Є чимало видів дефініцій політичних партій:

     електоральний, в основу якого покладено зв'язок партії з виборчим процесом. Партія визначається як "добровільна асоціація  виборців, що прагне контролювати уряд шляхом завоювання перемоги на виборах" (Васбі);

     структурний - об'єднання громадян, яке має  свою особливу структуру (Дюверже);

     функціональний - партія - це організація людей, яка  прагне продовжити повноваження від  народу з метою реалізації політичної влади (Лоусон);

     класовий  підхід відображає уявлення про політичну  організацію певного класу. "Класовий поділ завжди визначає політичне  угрупування" (Ленін) [1, c. 120-122].

     Автор книги "Політичні об'єднання України" А. Білоус дає таке визначення: "Партія - організована частина населення, що має за мету формування та утримання  державної влади І характеризується такими базовими ознаками: ідеологією, політичною платформою, організаційною структурою, методами та засобами діяльності, соціальною базою і електоратом" (Білоус А.О. Політичні об'єднання  України.-К., 1993.- С. 8).

     Політолог Микола Томенко підтримує таку дефініцію: "Партія політична - організоване об'єднання  громадян зі спільними соціальними  інтересами, а також єдиним політичним розумінням (уявленням) форми державного, суспільного, економічного ладу. Це об'єднання  ставить за мету здобути, утвердити  та контролювати владу у державі  шляхом парламентських виборів" [20, c. 132-133].

     У політичній системі будь-якого суспільства  партії як інститут цієї системи виконують  притаманні їм функції (за Т. Криворучком):

     1) представництво інтересів;

     2) комунікативна функція;

     3) формування і підбір політичних  еліт;

     4) функція соціалізації;

     5) розробка політики та здійснення  політичного курсу.

     У світовій та вітчизняній політології  існує багато критеріїв типологізації  політичних партій. Доктор політичних наук, професор В. Якушик запропонував таку систематизацію політичних партій:

     За  критерієм наявності в політичних партій достатньо чіткої ідеології  вони поділяються на:

     а) ідейно-політичні (з наявністю офіційної  ідеології);

     б) прагматичні (згуртовані навколо певної тактичної цілі);

     в) партії харизматичних лідерів, не пропагуючих  будь-якої відносно сталої та логічно  побудованої ідеології) [19, c. 56]. 

         1.2. Різновиди партійних систем.

     На  базі ставлення до сучасного типу суспільно-економічних відносин розрізняють  такі партії: ультраліві, ліві, лівоцентристські, центристські, правоцентристські, праві, ультраправі.

     3. Залежно від специфіки їхньої  офіційної або фактичної соціально-політичної  ідеології партії можна класифікувати  на: анархічні, комуністичні, соціалістичні,  ліберальні, консервативні, традиціоналістські, фашистські тощо.

     4. З урахуванням ставлення політичних  партій до релігії та свободи  думки доцільно розрізняти:

     а) релігійні партії (ґрунтуються на релігійних цінностях);

     б) атеїстичні (відкрито й однозначно відкидають релігію);

     в) світські (вважають проблему ставлення  до релігії не політичною).

     5. За характером основних проблем,  на яких концентрується їх  увага, зорієнтовані на:

     а) вирішення конкретних проблем всього суспільства (соціоцентристські партії);

Страницы:12345следующая →
Описание
Мета і завдання роботи: на основі наукових праць зарубіжних і вітчизняних науковців, охарактеризувати сутність, функції та різновиди політичних систем зарубіжних країн та України, з’ясувати закономірності та особливості партійних систем зарубіжних країн та України.
Содержание
ВСТУП……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1
ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАРТІЙНИХ СИСТЕМ………………………………...7
1.1. Сутність, функції та типологія політичних партій
1.2. Різновиди партійних систем
РОЗДІЛ 2
ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД……………………………....11
2.1. Політичні партії у Сполучених Штатах Америки і Великобрітанії.
2.3. Порівняльний аналіз партійних систем Европи
РОЗДІЛ 3
ПАРТІЙНА СИСТЕМА В УКРАЇНІ …………………………………………..27
3.1. Становлення партійної системи в Україні
3.2. Етапи розвитку Української багатопартійності
3.3. Партійно-політичний спектр сучасної України
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ …………….……38
ДОДАТКИ………………………………………………………………............41