Инвестиционный проект

Проект є організаційною формою реалізації процесу інвестування. У цьому понятті зосереджені  як стратегічне планування інвестиційної  діяльності, так і практична реалізація щоденного оперативного керування  нею.  

Для того щоб  повніше охопити багатофункціональність поняття "проект", визначимо інвестиційний проект у двох аспектах: як документ і як конкретні дії інвестора щодо реалізації своїх інвестиційних намірів.  

Інвестиційний проект — це спеціальним способом підготовлена документація, що містить  максимально повний опис і обґрунтування всіх особливостей майбутнього інвестування. У такому розумінні проект є документованим інвестиційним планом.  

Інвестиційний проект — це комплекс заходів, що здійснюються інвестором з метою реалізації свого  плану нарощування капіталу. Дії інвестора мають бути оптимальними для досягнення поставлених цілей при обмежених часових, фінансових і матеріальних ресурсах.  

Така подвійність  визначення дає змогу надалі точніше  і повніше представити питання  розробки й експертизи інвестиційного проекту. На відміну від поняття "інвестиційний проект" терміном "бізнес-план" позначають спеціальний документ, що містить тільки економічний план реалізації проекту та його обґрунтування. Бізнес-план є складовою інвестиційного проекту.  

Слід зазначити, що інвестиційний проект як план дій інвестора в обраному напрямку істотно впливає на якість (тобто ефективність) інвестування. Можна стверджувати, що за наявності плану інвестор (чи його менеджер по проекту) досягне вищих результатів, аніж за відсутності плану (проекту) інвестування. Проект вносить системність та організованість у процес інвестування.  

Розробка інвестиційних  проектів здійснюється з урахуванням  кількох важливих моментів, що становлять методичну основу проекту. До них  слід зарахувати:  

• комплексність представлення процесу інвестування (маркетингові, організаційні, фінансові, виробничі, трудові, часові параметри, які становлять єдину систему);  

• урахування зв'язку проекту із зовнішніми умовами (стан економіки країни, регіональні, галузеві особливості проекту, сумісність  

продукції проекту  з поточним станом ринку, узгодженість з місцевою інженерною інфраструктурою, місцеві умови і співробітництво  з органами влади, екологічна сумісність, соціальна безконфліктність проекту, відповідність ситуації на місцевому ринку праці);  

• інтегрована  оцінка ефективності проекту на основі співвідношення результатів (зиску) і  інвестиційних витрат проекту, соціального  ефекту, наслідків для економіки  країни в цілому (останнє стосується великих проектів);  

• урахування майбутньої невизначеності проекту і потенційних  ризиків (адже проект на етапі прийняття  рішення є лише прогнозом);  

• урахування альтернативних варіантів використання капіталу інвестора  та відповідної зміни вартості грошових потоків у часі, застосування методики приведення грошових потоків до єдиних умов обліку;  

• прагнення  представити прогнозну модель проекту  з максимальною деталізацією і конкретизацією (у часі й у розрізі кожного  етапу реалізації проекту);  

• урахування соціальних умов і наслідків реалізації проекту як для власного персоналу, так і для зовнішнього соціального середовища;  

• урахування важливості управлінських аспектів проекту  для майбутньої успішності проекту.  

Проекти класифікуються за багатьма ознаками. Основними серед них можна вважати:  

• період реалізації проекту (коротко-, середньо-, довгострокові  проекти);  

• відношення до вже діючого підприємства чи виробництва (проект, що впроваджується в уже  діюче підприємство, і проект, що реалізується на "рівному місці", тобто підприємствоформуючий проект);  

• відношення до діючих основних фондів (проект розширення виробництва, проект модернізації устаткування, проект технічного переоснащення, проект повної реконструкції);  

• масштаб проекту (тактичні й стратегічні проекти, тобто такі, що пов'язані зі значною зміною активів чи сфери, обсягу діяльності, форми власності);  

• форма реальних активів (проекти інвестицій в основні  чи в оборотні фонди).  

Період часу, протягом якого готуються й реалізуються інвестиційні наміри інвестора, становить життєвий цикл проекту. Він розбивається на кілька типових етапів інвестування:  

• формування інвестиційних  намірів;  

• розробка концепції  інвестування (конкретизація завдань, вибір продукту проекту, визначення джерел фінансування, вибір учасників проекту, попереднє опрацювання маркетингового і фінансового плану);  

• розробка проекту  як документованого плану (деталізованого інвестиційного обґрунтування і  плану дій на всю глибину життєвого  циклу проекту (рис. 5.1);  

• передінвестиційний аналіз проекту (вивчення потенційних можливостей проекту, оцінка реальності фінансових планів, зовнішньої й внутрішньої узгодженості проекту, його комерційної реалістичності та доцільності);  

• створення  чи придбання інвестиційного об'єкта "під ключ" і підготовка до початку його експлуатації;  

• експлуатація інвестиційного об'єкта і повернення через накопичення поточного  прибутку інвестованих у проект коштів. Цей етап має назву періоду  окупності проекту;  

• отримання  чистого прибутку за проектом (понад  вкладені в проект кошти);  

• ліквідація інвестиційного проекту (демонтаж основних фондів, продаж оборотних коштів та інших активів, вирішення організаційних і юридичних  питань припинення фінансово-господарської  діяльності з використанням активів  проекту).  

Наведені етапи  можуть бути ще більш деталізовані, але в будь-якому разі їх можна  об'єднати в три етапи: передінвестиційний (розробка проекту як документованого  плану інвестування), інвестиційний (формування активів проекту "під  ключ") і експлуатаційний (запуск і фінансово-господарська експлуатація активів і регулярне отримання поточного прибутку, поступове повернення вкладених коштів).  

Учасниками процесу  інвестування є всі юридичні та фізичні  особи, пов'язані матеріальними і  фінансовими відносинами з інвестором щодо виробництва й реалізації продукції (чи послуг) проекту. Вони є основними, крім інвестора, зацікавленими сторонами в існуванні проекту як документованого плану і як конкретних збалансованих дій інвестора щодо його реалізації.  

  

  

  

  

Інвестиційний проект потрібний інвестору, його партнерам, його кредиторам, які сформували позичену частину інвестованого капіталу. За відсутності проекту зникає предмет переговорів і ухвалення рішення між інвестором, його партнерами й майбутніми кредиторами. А на етапі реалізації інвестування без наявності документованого проекту неможлива ефективна координація зусиль учасників проекту. Координуюча роль проекту, звичайно, поступово замінюється реальними укладеними договорами між учасниками, але як довгостроковий план проект не втрачає свого значення щодо повного здійснення намірів інвестора.  

Інвестиційний проект як документований план інвестування складається з таких документів.  

1. Економічний  опис— бізнес-план і матеріали  для його обґрунтування.  

2. Технічна документація.  

3. Технологічна  документація.  

4. Контрактне  супроводження, тобто набір уже  укладених або підготовлених  контрактів (договорів) чи більш  м'яких форм закріплення майбутніх  взаємовідносин між можливими  і реальними учасниками проекту.  

5. Експертне супроводження як набір експертних висновків, оцінок або інших форм представлення висновків фахівців (фізичних або юридичних осіб), компетентних в оцінці процесів та явищ, з якими буде пов'язана реалізація проекту.  

6. Інші документи,  їх копії або аналітичні матеріали, що характеризують: учасників проекту, ситуацію на ринку, установчі документи підприємств, копії звітів підприємств про фінансово-господарську діяльність, прогнози, свідоцтва про права власності, нормативно-законодавчі акти державного та місцевого рівня, які впливають на проект.

Проект як план інвестування відіграє важливу роль на етапі прийняття рішення щодо початку реалізації проекту. Рівень конкретності та продуманості проекту  залежить від бажання й можливостей  інвестора, особливостей сфери інвестування і чинних у країні деяких правил і умов.  

Проект є також  найбільш наочним засобом інформування щодо намірів інвестора всіх зацікавлених осіб: партнерів, банків, майбутніх  споживачів, преси, громадськості, трудового  колективу, органів влади, акціонерів.  

Економічний аспект проекту у формі бізнес-плану  має прийняту структуру розділів, хоча вона може змінюватися залежно  від галузевих і регіональних особливостей проекту й бажань інвестора  та його партнерів. Як правило, бізнес-план інвестиційного проекту складається з 10-50 і більше сторінок описів, коментарів, розрахунків, обґрунтувань. Можливий склад розділів інвестиційного бізнес-плану наведено нижче.  

Взаємозв'язок між  ними ілюструє рис. 5.2.  

1. Основні положення  проекту: резюме  

Цей розділ є  концентрованим викладом основної ідеї проекту: продукція, інвестиції, технологія виробництва, фінансові потоки, маркетингова стратегія, можливі учасники, очікувані  результати. Мета першого розділу  — за п'ять хвилин зацікавити й  переконати в перевагах проекту, заохотити до подальшого ознайомлення з проектом.  

Інші розділи  інвестиційного проекту ґрунтовно  і послідовно розкривають зміст  проекту за головними аспектами, планують дії щодо реалізації проекту.  

2. Маркетинговий  план проекту  

Завдання маркетингового плану проекту — прогнозування попиту на продукцію і можливих цін на ринку, план забезпечення збуту. Цілком імовірні помилки в прогнозах поводження ринку після виходу на нього продукції проекту і відповідна розбіжність у прогнозах місткості ринку щодо продукції проекту.  

Прогнози попиту вимагають постійних коригувань навіть уже в ході реалізації проекту. Прогнозування змін у технології, доходах споживачів, цінах на сировину й матеріали досить невизначене  за результатами, особливо на тривалу перспективу. Тому маркетинговий план повинен мати достатній запас міцності в оцінці майбутнього попиту, щоб непередбачені коливання ринкової кон'юнктури не позначилися негативно на прибутковості проекту.  

Те саме стосується й ринкової стратегії, стосовно якої завчасно слід розробити заходи щодо нейтралізації значних змін у ситуації на ринку:  

1. Опис ринкових  якостей продукції проекту: •  опис продукції проекту;  

• порівняння з  Іншими продуктами, представленими на ринку;  

• конкурентоспроможність продукту проекту;  

• можливості посилення  конкурентних якостей продукту проекту.  

2. Дослідження  майбутнього ринку продукції  проекту:  

• оцінка рівня  конкуренції й типу ринку;  

• учасники ринку;  

• аналіз ситуації на ринку;  

• динаміка цін  на ринку за останні два роки;  

• ціноутворюючі  фактори;  

• адміністративні  елементи на ринку.  

3. Аналіз попиту  на продукцію проекту:  

• споживачі  продукції;  

• потреба в  продукції;  

• оцінка платоспроможності  підприємств-споживачів (чи населення);  

• експорт продукції;  

• умови для  експорту (тарифи й правила);  

• прогноз попиту на глибину проекту.