Аналіз структури та показники асортименту годинників

Дата добавления: 08 Февраля 2015 в 19:29
Автор работы: o******@yandex.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать (3.11 Мб)
Работа состоит из  1 файл
Скачать документ  Открыть документ 

kursova.docx

  —  3.23 Мб

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технології

 

Кафедра експертизи харчових продуктів

 

 

Курсова робота

з дисципліни Теоретичні основи товарознавства

              на тему: «Аналіз структури та показників асортименту годинників»

 

 

 

 

Студентки  2  курсу  6  групи

Напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво»                  Мороз О. С.

Науковий керівник _______________________

Члени комісії:

 

Національна шкала _______________________

Кількість балів:________ Оцінка ECTS ______




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2014

ЗМІСТ

     Вступ………………………………………………………………………..…..3

  1. Класифікація годинників…………………………………….….…………6
  2. Асортимент та характеристика годинників…………...………………...15
  3. Характеристика споживних властивостей………………..……………..19
  4. Чинники споживних властивостей годинників………..………………..23
  5. Вимоги нормативної документації до годинників……....……..……….25
  6. Експертна оцінка якості товарів…….………..………………...………..36

Висновки…………………..………………………………………………….44

Список використаних джерел……………………………………………….46

Додатки  
ВСТУП

Годинник — пристрій для вимірювання часу. Більшість сучасних годинників використовують періодичні процеси на зразок автоколивань, історичні годинники на кшталт пісчаних або водяних використовували для вимірювання проміжків часу тривалість певного процесу, наприклад пересипання піску з однієї половини в іншу через вузьку щілину.

Виконуючи свою основну функцію, годинники часто є художніми та ювелірними виробами, що мають значну цінність завдяки унікальному дизайну. Годинники завжди займали особливе місце в житті людини саме тому ця тема є актуальною.

Годинники, як інструменти для вимірювання проміжків часу, менших за добу, та часу дня, використовувалися здавна. Першими серед них були сонячні годинники, що визначали час за напрямком тіні. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.

Водяні годинники були відомі ще в Стародавньому Єгипті та Межиріччі.

Механічні годинники почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Існують і раніші згадки про годинники, наприклад, про годинник, одержаний Карлом Великим у подарунок від Гарун ар-Рашида, однак про будову цих годинників свідчень не збереглося. У 15 — 16 століттях величезні годинники почали встановлювати на майданах великих міст Європи. Точність цих годинників була невисокою, до чверті години. Як джерело енергії в них спочатку використовувалася вода, потім, у сучасніших конструкціях — гирі. Дорогу до цих годинників відкрив винахід штиревого спускового механізму [1].

Крім утилітарної функції визначення часу доби, годинники епохи Відроження мали важливе значення для астрономії та астрології, завдяки чому вони часто показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.

Важливою подією в розвитку годинників було відкриття Галілео Галілеєм ізохронності коливань маятника, тобто того факту, що період малих коливань маятника не залежить від амплітуди. Після цього виникла ідея маятникового годинника.

Механічний годинник із годинниковою і хвилинною стрілками винайдено лише в 17 столітті. Перший годинник з маятником винайшов у 17 ст. голландський механік Хрістіан Гюйгенс. Це був найточніший годинник серед усіх інших годинників. Незалежно від Гюйгенса маятниковий годинник побудував Роберт Гук. Анкерний механізм винайшов 1670 року англійський механік Вільям Клемент. У 1675 році Томас Томпіон сконструював ще точніший годинник, у якому маятник він замінив пружиною.

Розвиток годинників стимулювався практичними потребами навігації. Для точного визначення координат корабля на морі були потрібні годинники, що визначали б час не тільки точно, а й в умовах корабельної хитавиці. Такий годиник, що отримав назву хронометра, створив Джон Гаррісон. За цей винахід Гаррісон у 1772 р. одержав премію у 20 тис. фунтів від британського короля [2].

У 19 ст. з'явився перший електричний годинник, а у 1918 році електрогодинник вже міг працювати на струмі з мережі.

З розвитком електроніки у другій половині 20 ст. електронні годинники почали заміщати механічні. Електронні годинники, які відлічують час із великою точністю, використовують кристали кварцу. Такий принцип ґрунтується на природній вібрації (100 000 коливань за секунду) у кристалах кварцу, а джерелом живлення є батарейка. Сучасні годинники нагадують крихітний комп'ютер. Вони мають будильник і секундомір, а час відображають на електронному дисплеї. Електронні годинники стали складовою частиною ком'ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів - таймерами оснащені мікрохвильві печі й пральні машини тощо.

Наукові експерименти потребують вимірювання часу ще з більшою точністю, завдяки чому виникли атомні годинники, які використовують коливання електромагнітного поля, створеного випромінюванням атомів при переходах між електронними рівнями. За дуже низьких температур цезієві атомні годинники можуть забезпечити точність вимірювання часу до 10-11 секунди.

Об`єктом дослідження є годинники.

Предметом дослідження є аналіз структури та показників асортименту годинників.

Метою роботи є вивчити аналіз структури та показників асортименту годинників.

Для досягнення поставленої мети, необхідно вирішити такі завдання:

• провести аналіз класифікації годинників;

• надати характеристику годинникам;

• дослідити чинники споживних властивостей годинників;

• провести аналіз вимог до якості годинників;

• розрахувати рівень якості годинників;

• аналіз показників асортименту товарів.

Курсова робота викладена на 66 сторінках друкованого тексту, містить 6 розділів, список використаних джерел, який складається з 18 джерел, 1 додаток, 7 таблиць та 3 рисунка.

 

  1. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОДИННИКІВ

 

Сучасні годинники, механічні, електронні або атомні, використовують для вимірювання часу періодичні процеси - автоколивання. Принципова будова всіх типів годинників однакова: вони мають у своєму складі коливну систему, контрольний механізм, джерело енергії та індикатор. Контрольний механізм забезпечує надходження енергії від джерела до коливної системи порціями, що компенсують дисипацію енергії в ній. Індикатор служить для того, щоб відображати інформацію про час на циферблаті зі стрілками або електронному дисплеї.

Механічні годинники використовують гармонічні коливання маятника або пружини, компенсуючи втрату енергії на тертя контрольованим поступанням енергії від джерела. Контроль за отриманням енергії здійснюється завдяки анкерному механізму.

Маятниковий годинник має довгий стрижень із вантажем на кінці, який вільно гойдається у обидва боки. Маятник завжди гойдається з постійною швидкістю, завдяки чому маятниковий годинник відлічує час із великою точністю. Джерелом енергії у маяниковому годиннику є гиря, піднята на певну висоту. Вона повільно опускається з кожним поворотом анкера, віддаючи свою енергію маятнику.

У наручних механічних годинниках замість маятника використовуються обертальні коливання балансира, а джерелом енергії служить скручена пружина [3].

У електронних годинниках використовуються коливання п'єзоелектричного кристалу кварцу, роль контрольного механізму відіграє електронна схема, а джерелом енергії є батарейка.

Найточнішими є атомні годинники, принцип дії яких полягає у вимірюванні частоти випромінювання окремих атомів. Сучасний еталон секунди визначається, як 9 192 631 770 періодів випромінювання атома цезію-133 при переході між двома надтонкими рівнями основного стану, розщепленими у магнітному полі ядра, при сталій довжині хвилі, нульовій температурі й відсутності зовнішнього магнітного поля.

Годинники класифікуються на:

1. По розмірах і портативності:

  • кишеньковий годинник;
  • наручний годинник;
  • Ударостійкі та водонепроникні годинники
  • LED годинники
  • каретний годинник;
  • настільний годинник;
  • настінний годинник;
  • годинник, який стоїть на підлозі;
  • баштовий годинник.

2. По механізму виміру:

  • сонячний годинник;
  • вогняний годинник;
  • пісочний годинник;
  • водяний годинник;
  • механічний годинник;
  • камертонний годинник;
  • кварцовий годинник;
  • Електричний годинник
  • електронний годинник;
  • астрономічний годинник;
  • атомний годинник.

Механічні годинники

Механізм такого годинника приводить у дію туго заведена пружина. Пружина приводить у рух маятник, який через рівні проміжки часу впливає на колісний годинниковий механізм. За допомогою цього механізму починають рухатися стрілки на циферблаті. У механічних наручних годинниках для відліку часу використовуються тільки стрілки. Механічні годинники періодично потрібно заводити, для того, щоб підкручувати пружину. Особливістю механічних годинників є нерівномірна швидкість розкручування пружини. Через цю особливість годинник може поспішати або запізнюватися.

Для механічних наручних годинників існує допустима шкала похибки точності ходу. Офіційно вона становить від +40 до −20 секунд на добу. Для того, щоб зменшити цю похибку, виробники постачають свої моделі додатковою функцією автопідзаводу. Цей механізм дозволяє при коливаннях годин в автоматичному режимі підкручувати пружини. Механізм автопідзаводу виявляється марним при малорухомій роботі. Недоліком даної функції є той факт, що для реалізації механізму автопідзаводу доводиться робити годинник більш масивними і важкими. Вартість механічних годинників зазвичай вища, ніж кварцових, оскільки механічні годинники вимагають тонкої ручної настройки при збірці. У той час як більшість операцій з виготовлення деталей і збірці механізму кварцових годин виконуэться автоматикою [3].

 Годинникові механізми  другого типу називаються хронометрами. Розрізняють «настольні», або бокси-хронометри (розміри їх приблизно 1½—2 децим. діаметром, 1 децим, висотою; одне просте  коливання балансу триває ½  секунди), і кишенькові хронометри (розмір загальновідомий; звичайно  так звані чотиридесятники, тобто  повне подвійне коливання балансу  триває 0,4 секунди, просте коливання  — 1/5 секунди). Якість кишенькових  хронометрів у середньому відчутно  нижче якості настольних. Хронометри  служать при визначенні географічних  положень місць, при роботах переносними  астрономічними інструментами (див. Практична астрономія), при визначенні  часу й довготи в морі і  т.д. Настольні хронометри на кораблях  містяться на приросту Кардана. Постійні годинники («маятники») майже  винятково, а хронометри в більшості випадків регулюються на секунди зоряного часу — т.зв. «зоряні» годинники й хронометри. Рідше вживаються «середні» хронометри (тобто які йдуть по середньому часі). Вибір обумовлений зручністю спостережень або їхньої обробки для тих або інших завдань астрономів.

У годинниках і хронометрах астрономами цінуються ще певні, але не різкі й без зайвих шумів удари («цокання»). Як найкращих майстрів астрономічних годинників або хронометрів потрібно назвати Кесельса, Піля, Дента, Тіде, Ховю (Howuh), Кнобліха, Фродшема, Нардена. Творці «вищого» годинникового мистецтва й годинникових механізмів: П’єр Лерой (англ. Pierre Le Roy), Джон Гарісон, Джордж Ґрехем (англ. George Graham), Дютертр, Джон Арнольд (англ. John Arnold), Фердинанд Берту (англ. Ferdinand Berthoud), Юрґенсен.

Ударостійкі та водонепроникні годинники

G-Shock — це назва наручного  ударостійкого, та водонепроникного  годинника від Японської корпорації Casio. Годинник розроблений в першу  чергу для спортсменів, адже може  витримувати сильні удари та  сильну вібрацію. Також G-Shock можуть  користуватись професійні пірнальники  та плавці, бо годинники зберігають  свою водонепроникність на великій  глибині до 200 метрів. Скелелази мають  змогу бачити своє місце знаходження  над рівнем моря, завдяки деяким  моделям G-Shock, що також вимірюють  атмосферний тиск. Ці годинники  витримують досить низькі температури, вони мають міцне мінеральне  скло, стійке до подряпин. Нові  моделі показують фази місяця  і періодичність океанічних припливів  та відливів. Окремі моделі G-Shock здатні  самостійно синхронізувати вимір  часу за радіосигналом. Елементи  живлення можуть працювати 5-10 років. Практично у всіх годинниках G-Shock присутня функція секундоміру, будильнику (в деяких будильник вібруючий), таймеру, освітлення і визначення  дати. Годинники під маркою G-Shock вперше  було випущено у 1983 році. Останні  моделі G-Shock більше орієнтовані на  розкішний дизайн. Тому сучасні  годинники цього бренду є уособленням не тільки міцності та надійності, а також і чудовим стилем.

Страницы:12345следующая →
Описание
Метою роботи є вивчити аналіз структури та показників асортименту годинників.
Для досягнення поставленої мети, необхідно вирішити такі завдання:
• провести аналіз класифікації годинників;
• надати характеристику годинникам;
• дослідити чинники споживних властивостей годинників;
• провести аналіз вимог до якості годинників;
• розрахувати рівень якості годинників;
• аналіз показників асортименту товарів.
Содержание
Вступ………………………………………………………………………..…..3
1. Класифікація годинників…………………………………….….…………6
2. Асортимент та характеристика годинників…………...………………...15
3. Характеристика споживних властивостей………………..……………..19
4. Чинники споживних властивостей годинників………..………………..23
5. Вимоги нормативної документації до годинників……....……..……….25
6. Експертна оцінка якості товарів…….………..………………...………..36
Висновки…………………..………………………………………………….44
Список використаних джерел……………………………………………….46
Додатки