Аналіз структури та показники асортименту годинників

Дата добавления: 08 Февраля 2015 в 19:29
Автор работы: o******@yandex.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать (3.11 Мб)
Работа состоит из  1 файл
Скачать документ  Открыть документ 

kursova.docx

  —  3.23 Мб

Сонячний годинник

Цей годинник оснований на тому, що сонце відкидає тінь від предметів, і його шлях по небу однаковий в однакові дні різного років. Використовуючи розкреслене коло й виправлення на широту місцевості можна оцінити, котра зараз година [4].

Водяний годинник

Водяний годинник, який також називається клепсидрою, має принцип дії схожий з пісочним годинником .

Поряд із сонячними годинниками, можливо, є найстаршими приладами для виміру часу, якщо не брати до уваги вертикальний ціпок-гномон по довжині падаючої тіні якого якого орієнтувалися в часі древні скотарі. З огляду на глибоку стародавність водяних годин, де й коли вони вперше з'явилися науці не відомо. Чашеоподібний відтік є найпростішою формою водяного годинника, і, як відомо, існував у Вавилоні та в Єгипті біля XVI століття до нашої ери. В інших регіонах світу, включаючи Індію та Китай, також є древні ознаки існування водяних годинників, але найраніші дати їх появи є менш певними. Деякі автори, однак, пишуть,що водяний годинник був у цих областях уже на початку 4000 р. до н.е.

За древньогрецькою та древньоримською цивілізаціями визнається пріоритет в удосконаленні форми водяних годинників, які одержали складний комплекс зубчастих передач, розрахований на цілодобову роботу і складався з замислуватого механізму. Поліпшення також сприяли підвищенню точності. Ці досягнення були передані через Візантію в ісламський світ, і, в остаточному підсумку, проробили свій шлях назад у Західну Європу. Незалежно від греко-римського світу, китайці розробили свої власні ускладнені водяні годинники в 725 р., передавши свої ідеї Кореї й Японії.

Деякі проекти водяних годинників були розроблені незалежно один від одного, а деякі знання були перенесені за допомогою поширення торгівлі. У суспільствах, що передують сучасному, не було потреби в особливо точних методах з підвищеними вимогами до хронометрування, що подібно існує в сучасному індустріальному суспільстві, де щогодини роботи або відпочинку контролюється, і робота може початися або закінчитися в будь-який час, незалежно від зовнішніх умов. Замість цього, водяні годинники в древніх суспільствах використалися в основному для астрологічних вимірів. Ці ранні водяні годинники були відкалібровані з сонячними годинниками. Ніколи не досягаючи рівня точності сучасних годинників, водяні годинники були найточнішими протягом декількох тисячоріч і широко використовувалися як пристрої хронометражу, поки в Європі в XVII сторіччі не були замінені на більш точні маятникові годинники.

Ісламській цивілізації приписують подальше поліпшення точності водяних годинників, ретельно продуманих інженерно. В 797 (або, можливо, 801 року), багдадський халіф з династії абасидів, Харун ар-рашид, подарував Карлу Великому індійського слона по кличці Абул-Абас разом з «особливо складним зразком» водяного годинника.

В XIII столітті, Аль-Джазари (1136—1206 р.), курдський інженер з Месопотамії, що працював на правителя з династії Артукідів Діяр-Бакра Насір аль-Діна, зробив численні годинники всіх форм і розмірів. У книзі описано 50 механічних пристроїв у шести категоріях, у тому числі водяні годинники. Найвідоміші годинники, включали пристрої «Слон», «Переписувач» й «Замок», які були успішно відновлені.

Пісочний годинник

Цей годинник побудовано на тому, що точно відкалібрований річковий пісок проходить через вузький отвір, в 1 піщину, в однакові проміжки часу. При цьому люди швидко здогадалися використати 2 порожнини, з'єднані вузьким перешийком з отвором для пересыпания піску. Половинки скляної посудини мали форму чаші й призначалися для виміру невеликих проміжків часу, але мали недолік: після пересипання піску з верхньої порожнини в нижню їх доводилося перевертати [5].

На флоті пісочий годинник називався склянками.

Вогняні годинники

Вогняний годинник уперше з'явилися в Китаї. Він складався зі спіралі або палички з горючого матеріалу з підвішеними металевими кульками. При згорянні матеріалу кульки падали в порцелянову вазу, роблячи дзенькіт. 

Згодом різновид вогняних годинників з'явилася й у Європі. Тут використовувалися свічки, на які рівномірно наносилися мітки. Відстань між мітками служило одиницею часу.

Ходики

Ходики - невеликі стінні годинники спрощеного устрою з гирями - варіант механічного годинника з маятником, анкерним спуском і гирями як двигун. Як маятник у деяких моделях використовували дві "ноги", що рухаються в протихід один одному. Зустрічається різновид з боєм (ще один ланцюжок зі знімною гирею для бою, яку можна при бажанні зняти з ланцюжка й повісити поруч на спеціальний гачок - так званий «режим без бою»).

Годинники із «зозулею»

  Годинник із «зозулею» - настінний годинник у витонченому корпусі, найчастіше механічний годинник (ходики) з боєм, що імітує спів зозулі. Звичайно звукові сигнали (від одного до дванадцяти) лунають щогодини, відраховуючи поточний час і нерідко перемежовуючись ударами гонга («бум - ку-ку»). Механізм, який імітує зозулю, розроблений у середині XVIII століття й з тих пір практично не перетерпів змін. Батьківщиною годинника із зозулею вважається розташоване у центрі регіону Шварцвальд німецьке містечко Триберг, принаймні, саме там розташовано музей годинників із «зозулею».

Кварцові годинники

Різновид електронно-механічних годинників. Принцип дії базується на п’єзоелектричному ефекті, властивості кристалів кварца, наприклад, деформуватися під впливом зовнішнього електричного поля, а також поляризуватися при механічній деформації. При цьому кристал кварцу, маючи маленькі розміри, може в значно більшій мірі стабільно генерувати коливання, що мають високу часову й температурну стабільність. Механізм кварцових годинників складається з елемента живлення, електронного генератора, лічильника дільника й вихідного каскаду підсилювача, навантаженого на котушку синхронного електродвигуна, що через систему зубчастих коліс надає руху стрілкам годинника.

Електронні годинники

Годинники основані на підрахунку періодів коливань від генератора, що задає, за допомогою електронної схеми й виводі інформації на цифровий дисплей.

Перші електронні годинники виготовлялися на окремих лампах потім транзисторах і мікросхемах.

Перші наручні електронні годинники мали світлодіодний дисплей, але вони могли показувати час дуже недовго: занадто ненажерливими виявлялися світлодіоди. Потім використовували властивості рідких кристалів орієнтуватися в зовнішньому електричному полі й пропускати світло з одним напрямком поляризації. Будучи поміщеним між двома поляризаторами, світло від зовнішнього джерела зовсім поглинався системою поляризатор-рідкий кристал-поляризатор-відбивач при наявності електричного поля ставав темним й утворював елемент зображення. У результаті цього було значно знижене енергоспоживання, і заміна елементів живлення відбувається набагато рідше [5].

У сучасні електронні годинники убудований, як правило, спеціалізований мікроконтролер, і в годинників з'явилося багато сервісних функцій (будильники, мелодії, календарі й т.д.), але мікроконтролер так само продовжує лічити періоди коливань усе того ж кристала кварцу.

 Зауваження: Існують також  електронні годинники, побудовані  на принципі підрахунку періодів  частоти електричної мережі, у  багатьох країнах існують дуже  жорсткі вимоги до стабільності  частоти, але все-таки при коливанні  навантаження частота мережі  може змінюватися, і точність  таких годинників не може вважатися  нормальною, хоча для багатьох  людей вона є достатньою.

Різновид електронних годинників, які відображають час в двійковому коді, називаються «бінарні годинники» (англ. Binary watch). Для відображення двійкових розрядів звичайно використаються світлодіоди. Число груп світлодіодів може бути різною, вони можуть відрізнятися розмірами й місцем розташування. Частина світлодіодів показує години, інша — хвилини. Можуть бути світлодіоди відповідальні за відлік секунд, дату й т.п.

Радіогодинник

Електронні або кварцові годинники, які можуть звіряти свій хід по сигналах точного часу віщальних або спеціальних радіостанцій, а також (для одержання особливо точного часу) спутників GPS.

 

  1. АСОРТИМЕНТ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОДИННИКІВ

 

Формування асортиментної політики підприємства спрямоване на найбільш повне задоволення попиту споживачів та забезпечення умов для прибуткової діяльності підприємства.

Табл. 2.1

Вибірка регульованих годинників ТРЦ «Термінал» (м. Бровари)

Найменування підприємства

Отримано

2012

Отримано

2014

Відхилення

(+/ -)

 

шт.

тис. грн.

шт.

тис. грн.

тис. грн.

МГЗ «Промінь»

9800

208,7

5601

132,8

-75,9

РУП «Електроніка»

2473

22,9

1666

17,4

-5,5

ВАТ «ВПЗ»

1500

31,3

1370

24,8

-6,5

РУП «Камертон»

1743

15,6

2069

17,8

+2,2


 

 

 

 

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

 

На формування споживчих властивостей годинників великий вплив мають матеріали, які застосовують для їх виготовлення. Для виробництва годинників застосовують метали та сплави (сталі, сплави кольорових металів - латунь, дорогоційні метали та їх сплави - золото, срібло, платина); пластичні маси (оргстекла, капрон); синтетичні рубінові камені; часові масла та інші матеріали.

 Технологія годинникового  виробництва складається з таких  етапів:

  • виготовлення деталей годинників;
  • їх обробка і покриття;
  • складання годинників;

 Сьогодні годинникові  заводи мають цілі автоматичні  лінії по виготовленню деталей  для годинників, та їх складанню. Отримані деталі можуть підвергатися  поліруванню, хромуванню, о золотінню, оксидеруванню, серебрінню. Послідовність  складання годинників визначається  їх конструкцією. Від якості виконання  технологічного процесів у більшості  залежить якість готових виробів [8].

Функціональні показники якості годинників:

1. Точність ходу годинників  характеризується 

добовим ходом (визначається як різниця між показниками годинників, відмічених в один і той же час у попередню та послідуючу добу);

- із тижневим заведенням  цей показник визначають наприкінці  сьомої доби;

- у годинників із двотижневим  заведенням цей показник визначають  подвійно: наприкінці сьомої доби  та наприкінці чотирнадцятої  доби;

- якщо у паспорті на годинник вказано, що добовий хід встановлює ± 30 с, це позначає, що годинник може кожну добу може прискорюватися або відставати не більш ніж на 30 с.

середнім добовим ходом (це середнє арифметичне значення добових ходів; для його встановлення визначають хід годинників за дві доби із обліком знаків плюсів (прискорення) та мінусів (відставання) та ділять отриманий результат на два);

- для годинників із  тижневим заведенням цей показник  встановлюють діленням ходу годинників, отриманого наприкінці сьомої  доби, на 7;

- для годинників із  двотижневим заведенням  цей показник  визначають діленням  ходу годинників, отриманого наприкінці сьомої  доби, на 7 та наприкінці чотирнадцятої  доби – на 14

максимальним добовим ходом ( це найбільший добовий хід, отриманий за всі випробування; цей показник встановлюють за абсолютним значенням)

Точності характеристики годинників визначені кількістю використаного рубінового каміння.

Рубін, який має дуже невеликий коефіцієнт тертя, значно знижує витрати на тертя передавальних пар.

Годинники наручні звичайно мають 17-21 рубінове каміння;

годинники із додатковими пристроями – до 29 рубінового каміння,

годинники-будильники – 4-11 рубінового каміння.

2. Тривалість ходу годинників  від одного повного заведення  характеризується часом їх роботи  від початку до зупинення дії  механізму.

Ергономічні показники якості годинників:

Зручність визначення часу у годинниках – це зручність зчитування показників часу як у звичайних, так і в екстремальних умовах.

- для звичайних умов  експлуатації годинників важливо: різниця часової, хвилинної і  секундної стрілок, розміщення і  графічне рішення календарю, яскравість  та кольоровий контраст стрілок  і циферблату, відповідність розмірів  і форми стрілок розміру циферблату  і оцифровуванню; характер оцифровування;

Описание
Метою роботи є вивчити аналіз структури та показників асортименту годинників.
Для досягнення поставленої мети, необхідно вирішити такі завдання:
• провести аналіз класифікації годинників;
• надати характеристику годинникам;
• дослідити чинники споживних властивостей годинників;
• провести аналіз вимог до якості годинників;
• розрахувати рівень якості годинників;
• аналіз показників асортименту товарів.
Содержание
Вступ………………………………………………………………………..…..3
1. Класифікація годинників…………………………………….….…………6
2. Асортимент та характеристика годинників…………...………………...15
3. Характеристика споживних властивостей………………..……………..19
4. Чинники споживних властивостей годинників………..………………..23
5. Вимоги нормативної документації до годинників……....……..……….25
6. Експертна оцінка якості товарів…….………..………………...………..36
Висновки…………………..………………………………………………….44
Список використаних джерел……………………………………………….46
Додатки