Социология семьи

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту

Донецький національний університет  економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського

 

Кафедра філософських наук

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему: «Соціологія сім’ї »

 

Підготувала: Перевірила:

Студентка ТХ-11б Ніколенко К.В.

Болібрух А.Г.

 

 

 

 

 

Донецьк 2011

 

План

1.Введення.

2. Сім’я як соціальний  інститут і мала соціальна  група.

3.Сімя і шлюб.

4.Структура сім’ї і шлюбу.

5.Умови життя сім’ї .Фактори макро-,мезо- і мікросередовища.

6. Функції сім’ї.

7. Сучасна сім’я.

8.Сучасна сім’я в Україні.

9.Висновок.

10. Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Введення.

 

Сім’я є об’єктом дослідження багатьох наук – історії, економіки, права, соціології, психології, педагогіки, антропології, демографії, етнографії, етики тощо. Кожна з них відповідно до свого предмета вивчає специфічні сторони функціонування і розвитку сім’ї.

Історія досліджує виникнення сім’ї та її форми у різні періоди  історії людського суспільства. В центрі уваги економіки знаходиться  сім’я або домогосподарство як економічний, головним чином споживчий осередок, хоча в умовах переходу до ринкової економіки їй все більше відводиться  місце як господарської виробничої одиниці. Етнографічні дослідження пов’язані з вивченням особливостей укладу життя і побуту сімей з різними етнічними характеристиками. Для демографії основним є питання про роль сімейної структури населення і його відтворення. Соціальна психологія акцентує свою увагу на дослідженні сімейних конфліктів і динаміки розвитку сімейних груп. Педагогіка в основному займається вивченням виховної функції сім’ї, як одного з важливих факторів формування особистості. Правову науку цікавлять питання правовідносин між подружжям, між батьками і дітьми тощо.

Соціологія  сім’ї  зосереджує свою увагу на аналізі всієї сукупності важливих проблем, пов’язаних із сім’єю. Соціологія сім’ї – це галузь соціології, яка вивчає формування сім’ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.

на відміну від інших  галузей соціології, соціологія сім’ї, виникнення якої припадає на20-ті роки ХХ ст.., розвивалась досить успішно. Найбільш відомими спеціалістами у галузі соціології сім’ї на Заході  є І. Най, Дж. Хілл (США), Ф. Мішель( Франція ), З. Тишка (Польща), Л. Чех-Сомбаті (Угорщина), А.Г. Харчев ,М.С. Мацковський, Ї.В. Бестужев-Лада (Росія) та ін.

Українські соціологи (Л.Р. Аза, Н.В. Лавриненко, М.Й. Боришевський, С.О. Войтович, І.С. Дьоміна, Г.О. Ковтун) вивчають важливі проблеми пов’язані  з репродуктивною поведінкою сім’ї, поєднання професійних і сімейних ролей працюючих жінок, розподіл влади та обов’язків у сім’ї  тощо.

Об’єктом соціології сім’ї є шлюбно-сімейні відносини, сфера сімейного життя.

Предметом вивчення соціології сім’ї є досить широке і різноманітне коло питань.

• загальні основи і принципи шлюбу і сім’ї;
• взаємозв’язок сім’ї і суспільства;
• типи соціальних відносин. Характерні для сім’ї;
• фактори. Що визначають чисельність і структуру сімейної спільності;
• зв’язок сім’ї з іншими соціальними спільностями та сферами соціального життя;
• мотивація шлюбів і розлучень, а також психологічні фактори, які сприяють плануванню сімейного життя.
• умови життя сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї та ін. 
  

1. Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група

 

Сім’ю як соціальний інститут ми аналізуємо тоді, коли особливо важливо  з’ясувати, наскільки спосіб життя  сім’ї, її функціонування в певних межах відповідають чи не відповідають тим чи іншим сучасним потребам  суспільства. Модель соціального інституту дуже важлива для прогнозування майбутніх змін сім’ї.

Основними соціологічними підходами  до вивчення сім’ї: інтеракціоністський  – взаємодія членів сім’ї; інстуціональний  – аналіз сімейно-шлюбних відносин; структурно-функціональний – аналіз сім’ї , як системи; еволюційний –  єдина система підходів; ситуаційний  – цінності сім’ї.

Як мала соціальна група  сім’я є суспільністю, яка утворюється на основі шлюбу або кровному юродстві, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємодопомогою і взаємною моральною відповідальністю подружжя за здоров’я людей та їх виховання.

При розгляді сім’ї як соціального  інституту вивчається:

• Суспільна свідомість у сфері шлюбно-сімейних відносин, узагальнені характеристики сімейної поведінки груп населення в різних економічних і культурних умовах. Вплив суспільних потреб і характер відносин та спосіб життя сім’ї.
• Причини та на наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім’ї в тих чи інших умовах.
• Соціальний механізм зміцнення сімейних норм і цінностей.
• Ефективність реалізації інститутом сім’ї своїх основних функцій в різних ідеологічних, політичних, соціально-економічних і культурних умовах.
• Співвідношення зразкових сімейних норм і цінностей, а також реальної поведінки членів сім’ї тощо.

При аналізі сім’ї я  к малої соціальної групи доцільно виділяти3 основних типи характеристик:

• Характеристика групи в цілому: цілі та завдання сімейної групи, складі структура сім’ї, соціально-демографічний склад сім’ї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії сімейної групи, структура влади, комунікації в сім’ї тощо.
• Характеристика зв’язків і відносин сімейної групи з більш широкими суспільними системами в межах соціальної структури суспільства.
• Цілі, завдання і функції стосовно індивіда,групова регуляція поведінки та взаємодії у сім’ї, груповий контроль, групові санкції тощо.

Отже,сім’я, як соціальний інститут вивчається на макрорівні, а як мала соціальна група - на макрорівні. Парадигма  соціального інституту зорієнтована в основному на зовнішні зв’язки  сім’ї, парадигма малої соціальної групи – на внутрішні зв’язки. Поєднання цих підходів сприятиме  глибшому аналізу сім’ї як соціальної системи.

 

3.Сім’я і шлюб

 

Що таке сім’я? Сім’я, це соціальна система, якій  притаманні риси соціального інституту і малої соціальної групи. Як соціальний інститут, сім’я  характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, які регламентують відносини між подружжям, батьками і дітьми та іншими родичами.

Визначення сім’ї давав  і американський соціолог Н. Смелзер.  Поняття сім’ї він розшифровував  таким чином: сім’єю називають заснований на кровному спорідненні, шлюбі або усиновленні об’єднання людей, які пов’язані між собою спільним побутом і взаємною відповідальністю за виховання дітей. Інші соціологи погоджувались загалом з таким визначенням. Додаючи до нього такі риси, як історично зумовлений характер сім’ї та її функціональність у різні історичні епохи, соціальні потреби суспільства в існування сім’ї, у фізичному і духовному відтворенні населення тощо. Члени сім’ї пов’язані взаємною мораллю і юридичною відповідальністю.

Моральна відповідальність і взаємна допомога сім’ї може бути нуклеарною (батьки та діти)і розширеною(батьки, діти і хто-небудь з родичів чоловіка або дружини, які проживають разом з ними). За структурою розподілення влади між подружжям можна виділити систему авторитарну, демократичну і ліберальну(поступальну).

За чисельністю  дітей сім’ї бувають багатодітні, середньо дітні, малодітні і бездітні. Цивілізованість шлюбно-сімейних відносин проявляється в укладені шлюбів на засадах кохання в міжусобних відносин, що ґрунтуються на взаємній повазі,свободі розлучень і економічної самостійності жінки.     

Сімейні стосунки були притаманні ще первісному суспільству. Проміскуїтет-це нестабільні сімейні стосунки, які характерні  первісним людям, стаду, де всі чоловіки і жінки одночасно, і як правило, на нетривалий термін могли вступати у статеві стосунки, створюючи сім’ї.                                                                                                                                         

Життєвий цикл сім’ї –  послідовний етап розвитку, життя  сім’ї від початку іі створення  до припинення шлюбних стосунків.

При їх виділенні соціологи, як правило, використовують критерії тривалості шлюбу та особливості функціонування сім’ї. Наприклад:

1) Від створення сім’ї  до народження першої дитини;

2)Репродукційна фаза: народження  дітей;

3) «Порожнє гніздо»: вихід  із сім’ї  останньої дитини  – самотнє життя подружньої  пари;

4) Неповна сім’я: починається  у зв’язку із смертю одного  з членів подружжя.

Послідовність фаз сімейного  циклу може порушуватись в силу різних соціальних причин. За допомогою концепції  життєвого циклу сім’ї можна  простежити особливості життєдіяльності, зокрема зміни в соціальний системі функцій, трансформації соціального потенціалу сім’ї , специфічного походження життєвого циклу сім’ї в різних соціальних групах (стратифікаційні, релігійні, етнічні тощо).

Основними ознаками сім’ї  є шлюбні зв’язки, зв’язки споріднені, сімейний бюджет,спільний побут.

Сімья є складною системою відносин, оскільки вона, як правило, об’єднує не тільки подружжя, але й їхніх  дітей, а також інших родичів  та близьких. Крім того сім’я виступає як соціальна клітина суспільства, є дуже близькою до «оригіналу» моделі всього суспільства, в якому вона функціонує.

Суспільні порядки, за яких живуть люди певної історичної епохи  і певної країни, обумовлюються ступенем розвитку, з одного боку праці, з  другого – сім’ї. через сім’ю  змінюється покоління людей, в ній людина народжується, через неї продовжується рід. За Аристотелем, сім’я – перший вид спілкування людей. Вона є певним осередком, з якого виникла держава. Об’єднання декількох сімей грецький мислитель називає «поселенням», вважаючи його перехідною формою від сім’ї до держави.

З одного боку, сім’я –  досить замкнуте об’єднання людей, які  захищають свій внутрішній світ, свої таємниці і секрети, що протистоять  зовнішнім впливам. Якщо сім’ю позбавити  її внутрішнього світу, зробити все, що діється в ній відкритим  для суспільства, вона розпадеться. З другого боку. Сім’я – об’єднання людей, відкрите для всього, що відбувається в суспільстві. Для неї характерні проблеми, якими живе суспільство.

Якою б герметично замкнутою  сім’я не була, вона пов’язана із суспільством. Кожен член сім’ї  зберігає певну автономію і завдяки  цьому входить  у рзні інші об’єднання людей, в різні соціальні групи: виробничі, навчальні колективи, дитячі та юнацькі організації, суспільні рухи, політичні партії  та об’єднання, вступає у взаємовідносини з державними структурами, місцевою владою,сусідами та іншими спільнотами. Відносини у сім’ї складаються не лише за волею її членів, а й під впливом зовнішніх умов, соціального життя суспільства.

Водночас сім’я впливає  на відносини в суспільстві, на характер процесів суспільного життя. Вона не тільки задовольняє потреби людей, що вступили у сімейний союз, а й  виконує ряд соціальних функцій  і є невід’ємним елементом  соціальної структури суспільства. Тому форма сім’ї не може бути довільною.

Шлюбом називають суспільно визнаний і схвалений союз між двома дорослими індивідами. Інститут шлюбу втілює певні соціальні норми, передбачає визнання прав та обов’язків подружжя один до одного.

У  Сімейному кодексі  України (ст.21) зазначається, що шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів громадського стану. Релігійний обряд шлюбу не є основою  для виникнення у чоловіка і жінки  прав і обов’язків подружжя. Шлюбний  вік для жінки встановлюється в 17 років,  а для чоловіків  в 18 років. За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Шлюб ґрунтується  на вільній згоді жінки і чоловіка, примус не допускається. Подружжя може заключити шлюбний договір.

Шлюб майже завжди об’єднує двох осіб протилежної статі, проте  в деяких культурах допускається гомосексуальні різновиди шлюбу. Багато гомосексуальних чоловік та жінок  живуть стабільними парами. У Великобританії, наприклад, фактична кожна гомосексуальна пара з дітьми складається з двох жінок. Послаблення нетерпимості до гомо сексуальності простежується сьогодні в багатьох країнах Європи та США.

Останні два-три роки поширений  феномен (особливо серед молоді) співжиття (конкурбінат). Співжиття –це коли двоє людей живуть разом, маючи між собою сексуальні стосунки, але не одружуються.

4.Структура сім’ї і шлюбу.

Під структурою сім’ї розуміють  всю сукупність взаємин між її членами, яка містить у собі стосунки спорідненості, влади, авторитету, систему  морально духовних стосунків тощо.

За формами шлюбу виділяють  моногамію (шлюб між одинм чоловіком і однією жінкою) і полігамію(шлюб між одним та декількома іншими індивідами). Полігамія, в свою чергу, поділяється на полігінію (шлюб між одним чоловіком та декількома жінками) і поліандрію (шлюб між однією жінкою та кількома чоловіками). Ще однією формою є груповий шлюб (між кількома чоловіками та кількома жінками). Навіть сьогодні полігінія є досить поширеною у Тибеті, Індії.

Американський соціолог Дж. Медок дослідив 250 суспільств і прийшов  до висновку, що в більшості з  них надається перевага полігінії(145, моногамія 40,поліандрія лише 2).

За типом  владних структур вирізняють патріархальні родини (де переважає влада чоловіків над іншими членами сім’ї). що існують у Таїланді, Японії, Ірані, Бразилії та багатьох інших країн світу, та матріархальні сімейні системи ( де влада належить жінці і матері). Останні трапляються зрідка, наприклад у жителів Тробріандських островів. Останніми роками відбувається перехід до егалітарної родинної системи ( де вплив і влада розподілені між чоловіком та жінкою майже порівну).