Социология семьи

За партнеромром, якому надається перевага при вступанні в шлюб, розрізняють шлюби, що здійснють за правилами екзогамії (тобто партнера шукають за межами певних груп, сімей або кланів), та шлюби за правилами ендогамії (тобто партнер обирається в середині своєї групи). Так, ендогамія була характерною для кастової системи в Індії. Найвідоміши правило ендогамії є заборона кровозмішування (інцест), яка забороняє шлюби або статеві акти між особами, що є близькими кровними родичами. Майже в усіх суспільствах, зазначає з цього приводу. Н. Смелзер,це правило стосується взаємин між дитиною й одним із батьків, а також між братом і сестрою. Він же наголошує, що в західних країнах ендогамія в обмеженому вигляді існує всередині расових груп(американських негрів), релігійних гуп (іудаїстів) і людей соціальних класів (аристократів).

За вибором  ісця проживання молодого подружжя відокремлюють патрилокальне (коли молода відходить зі своєї сім’ї і живе в сім’ї чоловіка або поблизу оселі його батьків), матрилокальне ( коли молоді живуть з батьками жінки або поблизу них) та неолокальне (коли молодята живуть окремо від своїх батьків). Нелокальне м/п вважаться нормою на Заході, але але порівняно зрідка трапляється деінде. Дж. Мердок, який дослідив проблеми шлюбу в 250 суспільствах світу, лише в 17 з них виявив поширеність нелокального м/п. Стосовно України, то переважна більшість молодих подружніх пар живуть із батьками.

Н. Смелзер вказує на існування зв’язку між різними елементами структури сім’ї і шлюбу та соціальними умовами. Так, патріолокальне місце проживання поширене в суспільствах, де існували полігінія, рабство ф часто відбувалися війни. Для членів цих суспільств звичайною роботою було мисливство і збирання рослин. Матрілокальне місце проживання вважалось нормою в суспільстві, де жінки користувалися правом землеволодіння (наприкладЮ у селян Ірландії). Нелокальне місцепрживання пов’язано з моногамією, тенденцією до індивідуалізму та рівного економічного становища чоловіків та жінок.

На решті за родоводом і наслідуванням майна найпоширенішим є родовід чоловічою лінією.  У деяких випадках спорідненість виражаеться за жіночою лінією (коли майно матері відходить донці, а основну підтримку молодому подружжю надає брат жінки). Сімейна система, заснована на двобічному родоводові, прийнята у 40% світових культур.

5.Умови життя сім’ї.

Умови життя сім’ї –  це сукупність факторів макросередовища(загальні соціальні умови) і мікросередовища( найближче соціальне оточення).

У процесі аналізу специфіки  функціонування сім’ї враховують, зокрем, такі фактори макросередовища:

• Соціально-економічні;
• Соціально-політичні;
• Соціально-культурні;
• Пов’язані з розподілом населення за демографічною, етнічною, професійною, освітньою і соціально-груповими ознаками;
• Екологічні.

Конкретними характеристиками мікросередовища, в якому функціонує сім’я є:

• Ступінь урбанізації розселення сім’ї
• Можлива зайнятість населення
• Демографічна структура середовища розселення
• Кількісні й якісні характеристики сфери обслуговування
• Кількісні та я якісні характеристики культурних установ, спортивних та фізкультурних споруд
• Наявність установ охорони здоров’я

Фактори мікросередовища  впливають на умови життєдіяльності  сім’ї у межах її домогосподарства. Тип останнього визначаетьься через  такі характеристики:

• Склад і родинна (кревна) структура сім’ї
• Характеристика помешкання
• Предмет побутового та культурного призначення, присадибної ділянки.

 

6. Функції сім’ї.

Функції сім’ї можна визначити, як основні прояви активності, життєдіяльності  сім’ї та її членів, і поділити на соціальні та індивідуальні. М.Мацковський перелічує функції сучасної сім’ї стосовно основних сфер життєдіяльності родини.

Сфера сімейної діяльності	Суспільні функції	Індивідуальні функції
Репродуктивна	Біологічне відтворення  суспільства	Задоволення потреби в  дітях
Виховна	Соціалізація молодого покоління, підтримка культурної неперервності  суспільства	Задоволення потреб у батьківстві, контакт із дітьми, їхнього виховання, самореалізації в дітях
Господарсько-побутова	Підтримка фізичного здоров’я членів суспільства, догляд за дітьми	Одержання господарсько-побутових  послуг одними членами сім’ї від  інших
Економічна	Економічна підтримка  неповнолітніх і непрацездатних членів суспільства	Одержання матеріальних засобів  одними членами сім’ї  від інших  у випадку непрацездатності чи в  обмін на послугу
Сфера первиннго соціального  контролю	Моральна регламентація  поведінки членів сім’ї у різних сферах життєдіяльності, а також  відповідальності та забовьязань у  стосунках між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього покоління	Формування та підтримка  правових та моральних санкцій за незалежну поведінку та порушення  моральних норм взаємовідносин між  членами сім’ї
Сфера духовного спілкування	Розвиток особистості  членів сім’ї	Духовне взаємозбагачення членів сім’ї. зміцнення дружніх основ  шлюбного союзу.
Соціально-статусна	Надання певного соціального  статусу членам сім’ї, відтворення  соціальної структури	Задоволення потреб у соціальному  просуванні
Дозвільна	Організація раціонального  дозвілля, соціальний контроль у сфері  дозвілля	Задоволення потрб у спільному  проведенні дозвілля, взаємозбагачення інтересів
Емоційна	Емоційна стабілізація індивідів  та їх психологічна терапія	Одержання індивідами психологічного захисту, емоційної підтримки в  сім’ї, задоволення потреб в особистому щасті і коханні
Сексуальна	Сексуальний контроль	Задоволення сексуальних  потреб

 

 

7.Сучасна сім’я.

 

Загальновизнаним у сучасній соціологічній думці є положення  про зміни, які стосуються сім’ї, протягом усіх часів її існування. У  західній соціології існує спеціальний  напрям – історична соціологія, яка здійснює порівняльний аналіз еволюції сім’ї в історичній перспективі.

 Один з його представників,  Дж. Голтроп, вважає, що сім’ю  і  родинне життя доцільно  розглядати в динаміці, а не  в статистиці.

Сучасний етап розвитку західного  суспільства приніс другу революцію  в сімейному житті:

• Зростання економічної незалежності жінок та їх активне включення в трудову діяльність
• Утворення двох центрів життя – праці й дому
• Еволюція поглядів на сексуальну мораль
• Винахід надійних контрацептивних засобів.

Ці та інші причини викликали  появу різного роду тенденцій  розвитку сучасної сім’ї, які нині широко поширені й в розвинених західних, і в посткомуністичних країнах. До них належать:

• Зростання розлучень
• Зростання кількості неповних сімей та дітей, народжених поза шлюбом
• Зменшення середньої тривалості шлюбу
• Пізніший час вступу у шлюб
• Спільне життя подружніх пар без оформлення  шлюбу
• Зменшення розмірів сім’ї  і народжуваності дітей з подальшим постарінням населення та навіть його депопуляцією
• Збільшення кількості одиноких людей, які не беруть шлюбу
• Зменшення кількості повторних шлюбів тощо.

Зазначені тенденції. Що набрали  воістину глобальних масштабів у  світі та в нашій країні,збільшують кількість літератури, в якій цей феномен зміни сучасної сім’ї і дістає критичну оцінку та перебуває у стані криза чи навіть смерті.

Отже, в новому середовищі західних соціологів  багато хто  вважає, що сім’я досягла стану  глибокого розладу і що процес це є незворотнім.

8. Сучасна сім’я в Україні.

Вищеперераховані тенденції  притаманні й українській сім’ї. однак специфіка сімейних взаємин  у нашій країні полягає у тому, що вони надзвичайно тісно пов’язані  із загальним кризовим станом і насамперед з низкою матеріальних проблем, суть яких можна висловити дуже коротко: боротьба родин за виживання в кризовому соціумі. Розглядові основні індикатори становища сімей в Україні, розпочавши з демографічних аспектів їх існування.

Передусім потрібно зазначити, що розвиток сімейно-шлюбних процесів у сучасній Україні відбувається в дуже складній соціодемографічнічній  ситуації, для якої характерно явище  депопуляції населення. Постійно відбувається зменшення кількості осіб у сім’ї. Дедалі більше розповсюджена одно дітна модель сім’ї, а також збільшується питома вага сімей узагалі без дітей .

Усі ці процеси ускладнюють  повноцінний розвиток сім’ї, створення  подружніх пар. Зменшується кількість  шлюбів і збільшується кількість  розлучень.

Та українські соціологи  не схильні аж занадто драматизувати  стан сучасної сім’ї  і розглядати майбутнє лише у похмурій перспективі. Вони зазначають появу позитивних змін, як-от: розширення свободи вибору для  чоловіків і жінок, утвердження  рівності становища взаємин, зростання  рівноправ’я в родинах, більша можливість контактів між поколіннями. На думку  О.Якуби, Л.Сокурянської та інших вітчизняних соціологів, численні опитування ( в тому числі  і серед молоді)свідчать про ,що дедалі більша кількість людей у нашому суспільстві розглядає сім’ю як вищу цінність.

9.Висновок

Таким чином, сім’я як одна з найстаріших біосоціальних  спільнот нині зазнає великих зміню  ці зміни мають глобально універсальний  характер і пов’язані з руйнацією  традиційних цінностей та форм родинного  життя та шлюбу. Однак це не означає  загибелі сім’ї,нові часи відкривають  нові, незнанні раніше обрії у стосунках  чоловіка, жінки і дитини. Роль соціології полягає в тому, що вона здатна вчасно помітити нові явища, дослідити їх, виявити тенденції  і перспективи. Для української соціології це – одне з головних і важливих занять!

 

10. Список використаної літератури.

1. Соціологія: терміни, поняття,  персоналії. Навчальний словник-  довідник.В.М.Піча,Ю.В.Піча,Н.М.Хоча та  ін. за загальн. ред. В.П.Пічі  – К.:  «Каравела»,Львів: «Новий  світ-2000», 2002-480с.

2. Соціологія: конспекти  лекцій для студентів заочного  факультету, навчальний підручник.  Бухтеев Н.І. –Донецьк ДонГУУ, - 2005,183с.

3. Соціологія:Підручник/за  редкцією доктора соціологічних  наук, професора В.М. Пічі –  4 вдання, виправлене – Львів:  «Магноля 2006», 2008 –с.278.

4. Практикум з соціології: навчальний посібник для студентів  вищих закладів освітти/за ред.. В.М.Пічі – 2-ге виданя, - Львів:  «Магноляя 200», 2009 – 368с.

5. Черниш Н.Й. Соціологія:Підручник  за рейтингово-модульною системою  навчання 5-те видання, перероблене  і доповнене – К.:Знання,2009 -468с.