Загальні збори акціонерів

     При включенні зазначених записів до статуту всі акціонери будуть знати свої права, а внесення цих  питань до порядку денного зборів не буде для них несподіваним явищем. Вони зможуть цілком усвідомлено  підготуватися до прийняття самостійного рішення.  

     2. Право на участь у зборах

       Право на участь у зборах  встановлюється відповідно до  статті 51 Закону. У список осіб, які  мають право на участь у  загальних зборах, включаються: 

     - Акціонери - власники звичайних  акцій товариства;

     - Акціонери - власники привілейованих  акцій товариства певного типу, що надають відповідно до його  статуту право голосу;

      - Акціонери - власники привілейованих  акцій товариства певного типу, розмір дивіденду по яких визначено  в статуті товариства (за винятком  кумулятивних привілейованих акцій  товариства), у разі,якщо на останньому  річних загальних зборах незалежно  від підстави не було прийнято  рішення про виплату дивідендів  за привілейованими акціями цього  типу або було прийнято рішення  про неповну виплату дивідендів  за привілейованими акціями цього  типу;

      - Акціонери - власники кумулятивних  привілейованих акцій товариства  певного типу, у разі, якщо на  останньому річних загальних  зборах, на якому відповідно до  статуту товариства повинно було  бути прийнято рішення про  виплату за цими акціями накопичених  дивідендів,незалежно від підстави таке рішення не було прийнято або було прийнято рішення про неповну виплату накопичених дивідендів;

      - Акціонери - власники привілейованих  акцій товариства, у разі, якщо  до порядку денного загальних  зборів включено питання про  реорганізацію або ліквідацію  товариства;

     -Акціонери  - власники привілейованих акцій  товариства певного типу, у разі, якщо до порядку денного загальних  зборів включено питання про  внесення до статуту товариства  змін чи доповнень (затвердження  статуту товариства в новій  редакції), обмежують права акціонерів - власників цього типу привілейованих акцій, а також про прийняття рішення, що є підставою для внесення до статуту товариства змін чи доповнень, які обмежують права акціонерів - власників цього типу привілейованих акцій;

       У випадку, якщо акції товариства  складають майно пайових інвестиційних  фондів, у список осіб, які мають  право на участь у загальних  зборах, включаються керуючі компанії  цих пайових інвестиційних фондів.

     У випадку, якщо акції товариства передані в довірче управління, до списку осіб, які мають право на участь у загальних зборах, включаються  довірчі керуючі, за винятком випадків, коли довірчий керуючий не вправі здійснювати  право голосу за акціями,знаходяться  у довірчому управлінні.

     Досить  серйозною зміною щодо розширення прав акціонерів можна назвати зниження порогу у кількості акцій, володіння  якими надає акціонеру право  ознайомлення зі списком осіб, які  мають право на участь у загальних  зборах акціонерів: тепер воно належить акціонерам,володіє не менш ніж 1 відсотком  акцій, раніше це кількість повинна була бути в 10 разів більше. Проте варто зазначити, що акціонери, що володіють 1 відсотком акцій, і раніше користувалися цим правом, але через звернення до реєстратора товариства. Таким чином, зазначена зміна лише легалізувала вже існуючий стан речей.

     Разом з тим, необхідно вказати на існуючі  вади при реалізації даного права: метою  його є надання можливості міноритарним акціонерам об'єднати свої зусилля для консолідованого виступу з того чи іншого питання на загальних зборах акціонерів, обрання єдиного кандидата в органи управління та контролю товариства. Однак складання списку акціонерів часом займає досить тривалий час (наприклад, у випадку, коли основними зареєстрованими особами в реєстрі акціонерів є номінальні власники акцій), що призводить до суттєвого ускладнення, а іноді і неможливості досягнення зазначеної мети.

       Голосування на загальних зборах  акціонерів є для акціонера  можливістю висловити своє ставлення  з питань, пов'язаних з діяльністю  товариства. Ці питання становлять компетенцію загальних зборів акціонерів, і якщо стосовно кола питань, прийняття рішення щодо яких є прерогативою загальних зборів акціонерів, практично ніяких змін не відбулося, то цього не можна сказати про порядок прийняття рішень.За загальним правилом рішення приймається загальними зборами акціонерів більшістю голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, що беруть участь в голосуванні. Раніше можливість кваліфікованого голосування встановлювалася як безпосередньо нормами Закону, так і статутом товариства. Тепер же ситуація змінилася, і, швидше за все, не в кращу з позицій захисту інтересів акціонерів сторону: Законом залишена можливість виключно законодавчого встановлення кваліфікованого голосування, наприклад, в питаннях додаткової емісії акцій, затвердження великих угод. При цьому можна встановити, що законодавець у цьому питанні досить непослідовний: для питання, рішення по якому тепер передбачає кваліфікована більшість голосів, найчастіше встановлена ​​можливість передбачити статутом більшу кількість голосів, необхідну для прийняття рішення.

     Виходить, що рішення про розміщення акцій  за допомогою закритої підписки можна  приймати більш ніж трьома четвертями голосів акціонерів, передбачивши це статутом товариства, в той час як порядок прийняття рішення про консолідацію акцій (до недавнього часу що була одним з найпоширеніших способів зміни структури акціонерного капіталу) локальними нормами змінити не можна: дане питання повине прийматися завжди простою більшістю.

       Законом про акціонерні товариства  інститут представників акціонерів  збережений: вони мають право  на участь у загальних зборах  акціонерів. Оскільки представники акціонерів мають право брати участь в роботі загальних зборів на основі довіреності, необхідно особливо зупинитися на питанні підтвердження їх права на представництво перед товариством.Така необхідність виникає тому, що акціонери зацікавлені в тому, щоб доручити захист своїх інтересів фахівцям високої кваліфікації, наділивши їх великим числом голосів, здатним впливати певним чином на рішення, прийняті загальними зборами акціонерів.До того ж з різних, часто незалежних від акціонерів причин багато хто з них не можуть брати участі в роботі зборів.

       У зв'язку з цим акціонерам необхідно знати правила, що регламентують представництво, оскільки відомо багато випадків, коли порушуються права акціонерів. Найбільш характерні з них, коли дозволяється давати доручення лише певним особам - членам Наглядовї ради, правління, акціонерам, які працюють в даному товаристві, довільно обмежується термін її дії. Термін дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не вказаний, вона зберігає силу протягом року з дня її вчинення. Довіреність, в якій не вказана дата її вчинення, незначна (тобто не породжує жодних наслідків, крім того, що вона недійсна).

     Дія довіреності припиняється внаслідок: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови особи, якій вона була видана; припинення юридичної особи, від  імені якого вона була видана; припинення юридичної особи, якій видана довіреність;смерті громадянина, який видав довіреність, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім.

       Особа, яка видала довіреність,  може в усякий час скасувати  довіреність, а особа, якій  довіреність видана, відмовитися  від неї. Угода про відмову від цього права недійсна. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, зобов'язана сповістити про це особу, якій довіреність видана, також відомих їй третіх осіб (в даному випадку акціонерне товариство), для представництва перед якими видано довіреність.

     Права і обов'язки, що виникли внаслідок  дій особи, якій видана довіреність, до того, як ця особа дізналася або  повинна була дізнатися про її припинення, зберігають силу для того, хто видав довіреність, і його правонаступників щодо третіх осіб (у даному випадку - акціонерного товариства). Це правило не застосовується, якщо третя особа (акціонерне товариство) знала або повинна була знати, що дія довіреності припинилася. За припинення довіреності особа, якій вона видана, або його правонаступники зобов'язані негайно повернути довіреність.

     Таким чином, твердження деяких зацікавлених посадових осіб про те, що представляти інтереси акціонерів на загальних зборах може обмежене коло працівників, не грунтується  на законі. Мало того, воно йому прямо  суперечить. Будь-який акціонер має право видати довіреність на представлення його інтересів будь-якому правомочному і дієздатному громадянину або юридичній особі. Крім того, закон чітко визначає причини, в силу яких припиняється довіреність. Тому ніяка посадова особа не має права припиняти дію доручення на інших підставах. Разом з тим слід мати на увазі, що акціонер має право в будь-який час замінити свого представника на загальних зборах акціонерів або особисто взяти в ньому участь.

     У разі якщо акціонер передав /продав свою акцію в період між датою складання списку акціонерів, що дає право на участь у зборах, і до дати його проведення, особа, яку включено до списку, зобов'язана видати покупцеві довіреність на голосування або голосувати на зборах відповідно до вказівки набувача акції.Таке правило застосовується також до кожного наступного нагоди передачі акцій.

       Слід також мати на увазі  можливий випадок, коли акція  товариства знаходиться у спільній  частковій власності кількох  осіб. Тоді правомочності щодо голосування на загальних зборах акціонерів здійснюються на їх розсуд одним з учасників спільної часткової власності або їх загальним представником. Повноваження цих осіб повинні бути підтверджені відповідним дорученням.  

     3. Інформація про проведення зборів

       Порядок доведення до акціонерів  інформації про проведення зборів  регламентований статтею 52 Закону. Нею передбачено наступні способи доведення інформації до акціонерів: По-перше, це персональне повідомлення кожного акціонера листом. По-друге, це друк оголошення в центральній прессі ДКЦПФР. По-третє – оголошення про загальні збори на сайті ДКЦПФР. Всі ці заходи мають бути проведені не менш ніж за 30 днів до загальних зборів.

     Повідомлення  про проведення зборів повинне містити:

     - Повне фірмове найменування товариства  та місце знаходження товариства;

      -Форма проведення загальних зборів  акціонерів (збори чи заочне голосування);

     -Дата, місце, час проведення загальних  зборів акціонерів і у випадку,  коли заповнені бюлетені можуть  бути спрямовані товариству, поштова адреса, по якій можуть направлятися заповнені бюлетені, або в разі проведення загальних зборів акціонерів у формі заочного голосування дата закінчення прийому бюлетенів для голосування та поштова адреса, за якою слід надсилати заповнені бюлетені;

      -Дата складання списку осіб, які  мають право на участь у  загальних зборах акціонерів;

      -Порядок денний загальних зборів  акціонерів;

       -Порядок ознайомлення з інформацією (матеріалами), що підлягає наданню при підготовці до проведення загальних зборів акціонерів, і адреса (адреси), за якими з нею можна ознайомитися.

     У повідомленні про проведення загальних  зборів, що проводиться у формі  зборів, крім вищевказаних відомостей, має бути вказано час початку  реєстрації осіб, які беруть участь у загальних.

     До  інформації (матеріалів), що підлягають наданню акціонерам при підготовці річних загальних зборів акціонерів, відносяться річний звіт товариства, висновок ревізійної комісії (ревізора) товариства та аудитора товариства за результатами річної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, відомості про кандидатів в наглядову рада та ревізійну комісію (ревізора) товариства. До цієї інформації відносяться й інші питання, що включаються до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів.

       У випадку, якщо інтереси акціонерів  представляє номінальний утримувач  акцій, повідомлення про проведення  зборів надсилається на його  адресу. Номінальний утримувач акцій зобов'язаний довести до відома своїх клієнтів повідомлення про проведення зборів.  

     4. Підготовка та проведення зборів

       Цьому питанню присвячена стаття 54 Закону. При підготовці загальних зборів акціонерів Наглядова рада товариства, або особи, що скликають збори, визначають: