Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Марта 2012 в 11:51, дипломная работа
Метою курсової роботи є дослідження показників фінансового стану, та аналіз фінансової звітності на прикладі ДП “Сарненського лісового господарства”.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- вивчити показники, що впливають на діяльність підприємства;
- визначити складові фінансової звітності підприємства та методику її формування;
- провести аналіз фінансової звітності;
- визначити шляхи покращення фінансового стану на підприємстві.
ВСТУП…………………………………………………………………..……………..3
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ…………………………………………………….……………………….…..5
1.1. Сутність фінансового стану та показники, що його визначають……………...5
1.2. Інформаційна база діагностики фінансового стану…………………………….9
1.3. Економіко – організаційна характеристика підприємства на прикладі ДП «Сарненського лісового господарства»……………………………………………..16
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ НА ПРИКЛАДІ ДП «САРНЕНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»……………………………………..20
2.1. Структурно-динамічний аналіз майна підприємства…………………………..20
2.2. Структурно – динамічний аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства…………………………………………………………………………..25
2.3. Аналіз ліквідності та платоспроможності………………………………………30
2.4. Аналіз показників фінансової стійкості ………………………………………..35
2.5. Аналіз показників ділової активності …………………………………………..38
2.6. Факторний аналіз ДП “Сарненське лісове господарство”……………………..41
2.7. Прогнозний аналіз фінансового стану ………………………………………….45
3. РОЗДІЛ ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ НА ДП «САРНЕНСЬЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»……………………………………….47
3.1.Діагностика можливого банкрутства ДП «Сарненське лісове господарство»…………………………………………………………………………47
3.2.Шляхи покращення фінансового стану ДП «Сарненського лісового господарства»………………………………………………………………………….53
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...55
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………...57
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..60
Провівши діагностику можливого банкрутства за п`ятифакторною моделлю Альтмана можна зробити висновок. Розрахований індекс платоспроможності за 2008 -2010 роки має значення більше ніж 3, це говорить про те, що імовірність банкрутства на підприємстві дуже низька.
Чотирьохфакторна модель Спрінгейта.
Z = 1.03A + 3.07B + 0.66C + 0.4D
A – це відношення робочого капіталу до загальної величини активів.
B – це відношення прибутку до сплати податків та відсотків до загальної величини активів.
C – це відношення прибутку до сплати податків до короткострокових зобов’язань.
D – це відношення обсягу продажу до загальної величини активів.
Розрахунок показників, що увійшли до моделі, представлений в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2.
Розрахунок показників, що увійшли до моделі Спрінгейта
Показник | Роки | ||
2008 | 2009 | 2010 | |
Необоротні активи (р.080) | 2518,6 | 2521,6 | 2437.9 |
Баланс (р.280) | 4121,3 | 4123,30 | 4126.2 |
Власний капітал (р.380) | 3876,6 | 3878,6 | 3876.9 |
Поточні зобов’язання (р.620) | 244,7 | 244,7 | 249,3 |
Чистий доход (виручка) від реалізації продукціі (товарів, робіт, послуг) (р.035) | 7734.0 | 7834.0 | 8740,0 |
Фінансові результати від звич. діяльності до оподаткування: прибуток (170 Ф2)
| 235,7 | 335,7 | 239,5 |
A | 0.33 | 0.33 | 0.35 |
B | 0.06 | 0.08 | 0.06 |
C | 0.96 | 1.37 | 0.96 |
D | 1.87 | 1.9 | 2.12 |
z | 1,9 | 2,25 | 2,03 |
За чотирьохфакторною моделлю Спрінгейта має значення у 2008 році - 1,9, 2009 році – 2,25, у 2010 році – 2,03 (якщо Z<0,862, то підприємство є потенційним банкрутом), тобто імовірність банкрутства на підприємстві дуже низька.
Чотирьохфакторна модель Ліса. У цій моделі чинники-ознаки враховують такі результати діяльності, як ліквідність, рентабельність і фінансова незалежність організації.
Z = 0.063A + 0.092B + 0.057C + 0.001D
A – відношення оборотних активів до загальної вартості активів.
B – відношення операційного прибутку до загальної вартості активів.
C – відношення нерозподіленого прибутку до загальної вартості активів.
D – відношення власного капіталу до позикового.
Таблиця 3.3.
Розрахунок показників, що увійшли до моделі Ліса
Показник | Роки | ||
2008 | 2009 | 2010 | |
Виробничі запаси (р.100) | 730,8 | 830,8 | 827.2 |
Оборотні активи (р.260) | 1422,3 | 1522,3 | 1617.5 |
Витрати майбутніх періодів (р.270) | 180,4 | 79,40 | 70.8 |
Баланс (р.280) | 4121,3 | 4123,30 | 4126.2 |
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (р.350) | 1,4 | 2,4 | 0,7 |
Власний капітал (р.380) | 3876,6 | 3878,6 | 3876.9 |
Поточні зобов’язання (р.620) | 244,7 | 244,7 | 249,3 |
A | 0,39 | 0,39 | 0,41 |
B | 0,18 | 0,2 | 0,2 |
C | 0,0003 | 0,0006 | 0,0002 |
D | 15,84 | 15,85 | 15,55 |
z | 0,058 | 0,059 | 0,06 |
Критичним значенням моделі Ліса є z < 0.037. Розрахований індекс платоспроможності за 2008–2010 роки є вищим за критичне значення, отже ДП “Сарненське лісове господарство” не загрожує банкрутство.
Модель Бівера дозволяє оцінити фінансовий стан компанії з точки зору її можливого майбутнього банкротства.
Шкала оцінкиризику банкрутства побудована на основі порівняння фактичних значень показників з тими, що рекомендуються. Вірогідність банкрутства компанії оцінюється по одній з груп можливих станів, де знаходяться більшість розрахункових значень показників.
Розрахунок показників, що увійшли до моделі, представлений в таблиці 3.5.
Таблиця 3.4.
Дані для розрахунку показників, що увійшли до моделі Бівера
Показник | Роки | ||
2008 | 2009 | 2010 | |
Оборотні активи (р.260) | 1422,3 | 1522,3 | 1617.5 |
Витрати майбутніх періодів (р.270) | 180,4 | 79,40 | 70.8 |
Баланс (р.280) | 4121,3 | 4123,30 | 4126.2 |
Поточні зобов’язання (р.620) | 244,7 | 244,7 | 249,3 |
Чистий прибуток (р.220 Ф2) | - | - | 2,4 |
Амортизація (р.260 Ф2) | 134,6 | 234,6 | 217,8 |
Баланс (р.640) | 4121,3 | 4123,30 | 4126.2 |
Таблиця 3.5.
Система показників Бівера
Показник | Рекомендовані значення показників | |||||
Стійкий фін. стан | За 5 р. до банкрутства | За 1 р. до банкрутства | ||||
Коефіцієнт Бівера | 0,55 | 0,96 | 0,87 | 0,4-0,45 | 0,17 | -0,15 |
Коефіцієнт загальної ліквідності | 6,55 | 6,55 | 6,77 | <3 ,2 | < 2 | < 1 |
Рентабельність капіталу за чистим прибутком | 0 | 0 | 0,0006 | 6-8 | 4 | -22 |
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу | 0,059 | 0,059 | 0,06 | < 0.37 | < 0.5 | < 0.8 |
Коефіцієнт покриття активів власним оборотним капіталом | 0,33 | 0,33 | 0,35 | 0.4 | 0.3 | 0.06 |
Провівши діагностику можливого банкрутства за моделлю Бівера можна зробити висновок. Коефіцієнт Бівера у 2010 році становить 0,87 – це характеризує стійкий фінансовий стан підприємства.
Коефіцієнт загальної ліквідності у 2010 році становить 6,77 - це характеризує стійкий фінансовий стан підприємства.
Рентабельність капіталу за чистим прибутком у 2008 – 2009 роках становить 0, а у 2010 році – 0,0006 – це означає, що підприємство за 5 років до банкрутства.
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу у 2010 році становить 0,06 - це характеризує стійкий фінансовий стан підприємства.
Коефіцієнт покриття активів власним оборотним капіталом у 2010 році збільшився до 0,35 - це характеризує стійкий фінансовий стан підприємства.
Взявши до уваги значення всіх показників стан підприємства можна оцінити як фінансово стійкий.
3.2.Шляхи покращення фінансового стану ДП «Сарненського лісового господарства»
На нашу думку, кожне підприємство чи організація, установа має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов’язання перед діловими партнерами, державою, власниками, найменшими працівниками.
Можна стверджувати, що зростання вартості майна ДП “Сарненського лісового господарства” (валюти балансу) вплине на збільшення обсягів виготовленої продукції і таким чином на зростання прибутку підприємства.
Перш за все даному підприємству, на нашу думку, для успішної подальшої роботи потрібно найближчим часом погасити свої короткострокові зобов’язання. Доцільно буде збільшити запаси, адже зростання запасів та грошових коштів оцінюється позитивно якщо вони довго не затримуються на підприємстві і постійно перебувають в русі створюючи додатковий прибуток організації.
Ми вважаємо, щоб покращити роботу ДП “Сарненського лісового господарства” на основі аналізу, проведеного у попередніх розділах, можна запропонувати наступні заходи: