Майнове страхування

 

ВСТУП

 

 

На сучасному  етапі потенційна роль і необхідність всебічного розвитку майнового страхування  є особливо важливою, оскільки для усунення наслідків реалізації прямих та опосередкованих збитків саме відшкодування останніх через систему страхування має позитивні наслідки як для суб’єктів господарювання, так і для економіки країни в цілому.

Перехід України до ринкової економіки зумовив зростання потреби у страховому захисті усіх суб'єктів ринку. Саме наявність такої потреби та реальна можливість її задоволення характеризують ступінь розвитку економіки тієї чи іншої країни, дають уявлення про рівень захищеності майна її юридичних і фізичних осіб. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства неможливе без ефективного функціонування ринку страхових послуг.Все вищезазначене обумовлює актуальність і важливість теми дослідження.

Особливості розвитку майнового страхування вивчали такі відомі вчені як: Базилевич В.Д., Барновський О.І, Плиса В.Й., Осадець С.С. та інші, однак це питання в сучасних умовах розвитку страхового ринку потребує подальшого вивчення та дослідження.

Метою роботи є дослідження розвитку майнового страхування та надання рекомендацій щодо покращення цієїгалузі страхового ринку в Україні.

Предметом дослідження  роботи є майнове страхування.

Об’єктом дослідження є економічні відносини між конкретними суб’єктами господарювання, що виникають при страхуванні майна.

Для досягнення мети передбачається поетапне вирішення  наступних задач:

розкриття змісту та сутності майнового страхування;

вивчення класифікації майного страхування;

проведення аналізу розвитку майнового страхування в Україні за останні роки;

розгляд світового досвіду організації страхування майна;

виявлення проблем, які перешкоджають розвитку майнового страхування в Україні та пошук їх вирішень.

При проведенні дослідження використовувалися  теоретичні матеріали підручників  та навчальних посібників, періодичного друку статистичні данні, інформація Інтернет-сайтів.

Оформлення роботи проводилося за допомогою засобів EOM: текстовий редактор Word, програма Excel, OS Windows XP.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ  ТА НЕОБХІДНІСТЬ МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ

 

 

Майнове страхування  – це галузь страхування, у якій об’єктом страхових відносин виступає майно в різних видах. Економічним призначенням майнового страхування є відшкодування збитку, що виникає у результаті страхового випадку. Поряд з відшкодуванням збитку майнове страхування передбачає проведення заходів щодо запобігання чи зниження втрат, забезпеченню збереження застрахованого майна. Виконання цієї ролі досягається застосуванням юридичних норм, що потребують виконання страхувальником визначених превентивних заходів, їх стимулювання через систему знижок-надбавок до платежів і обмеження виплат відшкодування, а також шляхом відрахування частини страхових платежів на фінансування відповідних попереджувальних заходів.

Аналіз літератури показує, що страхування майна –  це складний механізм, організація  і розвиток якого визначаються умовами певних видів страхування, які різняться між проведенням певних організаційних та інших заходів, а також зацікавленістю потенційних страхувальників у страховому захисті, їх економічними можливостями для укладення договору страхування, розмірами страхового забезпечення, тарифних ставок тощо.

Майнове страхування  пов'язане з володінням, використанням  і розпорядженням майном страхувальника. Майнове страхування об'єднує  різні види страхування, які розділяються на дві групи – страхування  майна юридичних і фізичних осіб.

Страхове законодавство регулює  умови встановлення страхової суми при укладанні договору страхування  майна. Зокрема, передбачається, що страхова сума визначається угодою між страхувальником і страховиком. При цьому страхова сума кожного об'єкта й усього майна за договором страхування не повинна перевищувати їх дійсну (страхову) вартість. Такою вартістю майна вважається дійсна вартість у місці його знаходження в день укладання договору страхування.

При страхуванні страхувальником  майна від різних ризиків за декількома, окремими договорами страхування (у тому числі за договорами з різними страховиками) допускається перевищення загальної страхової суми за типами договорів над страховою вартістю.

Якщо страхова сума, зазначена в  договорі страхування майна, перевищує його страхову (дійсну) вартість, договір є незначним у тій частині страхової суми, що перевищує страхову вартість.

Якщо обсяг страхової відповідальності за окремим ризиком договору страхування  майна перевищує 10% величини власних  коштів страховика, то в договорі за згодою сторін може бути передбачена безумовна франшиза.Для забезпечення фінансової стабільності, платоспроможності страховик у таких випадках може також застрахувати майно страхувальника разом з іншим страховиком (страховиками) за одним договором страхування (зістрахування або страхування учасниками страхового пулу або укласти договір перестрахування.

Строк страхування згідно чинного законодавства зазвичай встановлюється до 1 року.

Строк страхування й безпосередній  страховий захист достроково закінчуються при достроковому припиненні договору добровільного страхування майна у випадках:

• виконання страховиком зобов'язань  перед страхувальником у повному  обсязі (виплата відшкодування в  розмірі страхової суми) до закінчення терміну дії договору страхування ;

• несплати страхувальником страхової  премії або чергового страхового внеску;

• ліквідації страхувальника - юридичної  особи або смерті страхувальника (застрахованого) - фізичної особи;

• ліквідації страховика ;

• ухвалення судом рішення про недійсність договору страхування.

Страхова премія як плата за страховий  захист за будь-яким видом страхування  визначається множенням страхової  суми на страховий тариф.

Страхова премія може сплачуватися страхувальником за узгодженням  зі страховиком одноразово за весь період страхування або на виплату тому числі один раз на рік - при строку страхування протягом декількох років, у строк, зазначений у договорі страхування (страховому полісі).

При безперервному висновку договорів  страхування майна, відсутності страхових випадків і страхових виплат за попереднім договором страхування страхувальникові надається знижка на річну страхову премію, що підлягає оплаті, за договором, що укладає знову, - звичайно в розмірі 10% за кожний рік страхування.

Загальний розмір зменшення страхової премії, що сплачується, установлюється в межах 35%-50%. Крім того, деякі страховики передбачають у правилах страхування майна збереження зазначеної пільги при переході до них страхувальника з іншої страхової кампанії.

Надаються також пільги щодо сплати страхової премії зі страхування майна страхувальникам, що уклали вже з даним страховиком договір страхування іншого виду.

У випадку встановлення в договорі страхування майна франшизи страхова премія, що сплачує страхувальник, зменшується на величину добутку страхового тарифу на суму франшизи.

Страхові тарифи встановлюються для  однорідних або близьких за функціональним призначенням об'єктів майна, таких, наприклад, як:будинки й спорудження, силові й робочі машини, технологічне устаткування, вимірювальні й регулювальні прилади й пристрої, обчислювальна техніка, оргтехніка, електронні прилади, устаткування, житлові будинки, квартири, дачі, домашнє майно за його групами (меблі; одяг; взуття; білизна; побутова техніка і т.п.).

Про середній рівень страхових тарифів, застосовуваних у практиці страхування, можна судити, наприклад, за такими їх значеннями:

- вогонь - 0,08%;

- блискавка - 0,06%; -вибух-0,13%;

- самозапалювання - 0,013%;

- землетрус, виверження вулканів - 0,015%;

- страйки, громадські хвилювання, злочинні дії - 0,03%;

- бурі, урагани - 0,013%;

- повені - 0,0125% і т.д.

При страхуванні майна за повним пакетом страхових ризиків загальний  страховий тариф за цим пакетом  встановлюється звичайно менше на 30%-50% суми тарифів за окремими ризиками.Це забезпечує стимулювання страхувальника до страхового захисту майна за всіма ризиками і більшій доступності такого страхування. Імовірність настання страхових випадків за усім пакетом ризиків за період страхування незначний, тому страховик не має нерозмірних зі страховою премією, що надійшла, збитків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

КЛАСИФІКАЦІЯ МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ

 

Майнове страхування  об'єднує найрізноманітніші види страхування, що складають дві підгалузі: страхування майна громадян і  страхування майна юридичних осіб. Виокремлення цих двох підгалузей пов'язане з істотними розбіжностями у практиці проведення страхування майна юридичних і фізичних осіб. Основні групи майна юридичних і фізичних осіб, взятого звичайно для страхування, наведені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Основні групи майна, що приймаються на страхування

№	Група майна юридичних осіб	№		Групи майна фізичних осіб
1	Власні основні фонди й оборотні кошти (крім готівки, цінних паперів  і нематеріальних активів) або приналежному страхувальникові на праві господарського ведення, оперативного керування		1	Житлові будинки, квартири, дачі, гаражі, склади й інші будівлі , власні або орендовані, використовувані  за договором наймання
			2	Домашне майно, включаючи  предмети побуту, домашнього побуту й особистого користування
2	Об’єкти майна, отримані в оренду, переробки, перевезення, ремонту, на комісію, зберігання, для спільної діяльності		3	Сільськогосподарські  культури, багаторічні чагарникові  насадження
			4	Сільськогосподарські, домашні  й екзотичні тварини
3	Майно, отримане на час  експериментальних робіт або  досліджень, для експонування на виставках, у музеях		5	За спеціальними договорами страхування окремі страховики беруть для страхування:різні колекції, картини, унікальні й антикварні предмети, якщо в страхувальника є документ, що підтверджує їх оцінку компетентною організацією
4	Сільськогосподарські  культури, багаторічні чагарникові, плодовоягідні насадження
5	Сільськогосподарські  тварини		6	Виробу з дорогоцінних металів, дорогоцінних, напівкоштовних і виробних каменів
6	Будівельно-монтажні роботи	7		Будівельні матеріали, у тому числі, які знаходяться  на земельній (дачній) ділянці
7	Інше майно, не враховане  в п 1-6	8		інша садовоогородна техніка

Як правило, не береться на страхування таке майно юридичних осіб:

• документи й ділові книги;

• готівка і цінні папери;

• нематеріальні активи;

• дамби, греблі, мости;

• тротуари, асфальтові й бетонні  дороги, площадки;

• іригаційні й меліоративні спорудження;

• майно,що перебуває в зоні, якій загрожує стихійне лихо, про що у встановленому порядку оголошено населенню, суб’єктам господарювання, а також майно в аварійних будинках, спорудах.

Зазначені групи майна юридичних та фізичних осіб, взяті для страхування, розрізняють за родовими ознаками, функціональним призначенням, життєвим (виробничим) циклом, особливостями прояву ризикових подій . Тому їх страхування проводиться за окремими правилами страхування, наприклад, страхування домашнього й іншого майна фізичних осіб, житлових будинків, дач, сільськогосподарських культур, тваринних та інших груп майна. Однак організація страхових відносин, їх економічні, правові основи практично однакові при страхуванні різних видів майна.

Страхові ризики, які в різних сполученнях характерні для більшості  зазначених груп майна юридичних і фізичних осіб, включаються у правила (договори) страхування.

Такими ризиками, від  яких проводиться страхування майна, є ушкодження, знищення (загибель), втрата майна внаслідок:

• пожеж;

• стихійних лих (повеней, посух, заморозків, землетрусів, бурь, ураганів, штормів, вихрів, смерчів, цунамі, граду, обвалів, зсувів, осідань грунту та ін.);

• противоправних дій третіх осіб, включаючи крадіжки й грабежі;

• падіння літальних  апаратів або їх уламків;

• вибуху парових казанів, паливо й газосховищ, паливо й газопроводів;

• аварії водопровідних, оопалювальних, каналізаційної систем;

• підтоплення грунтовими водами;

• наїзду наземного транспортного  засобу;

• непередбаченого відключення  електроенергії, водопостачання, подачі тепла;

• внутрішнього загоряння машин, устаткування, електроапаратів, електроприладів.

Не вважаються страховими випадками й не покриваються страхуванням збитки від ушкодження, знищення (загибелі), втрати майна в результаті:

• наміру або грубої необережності  страхувальника (вигодоотримувача);

• дефекту в майні, що був відомий страхувальникові до укладання договору страхування, але  про що не був сповіщений страховик;

• недотримання вимог нормативних  документів, правил та інструкцій для  експлуатації й обслуговування об’єктів майна;

• використання об’єкта майна  не за призначенням або в стані  алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;

• природних процесів (корозії, зношування, бродіння, гниття, псування і т.п.), обумовлених  внутрішніми властивостями об’єктів майна.