Социальное страхование

 

2. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ  ДЕРЖАВНИХ СОЦІАЛЬНИХ ДОПОМОГ.

 

2.1. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Відповідно до Закону України  “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” право  на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, або одинокі особи, чи кілька осіб, які проживають разом і об’єднанні законними правами та обов’язками щодо утримання та які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний доход нижчий від встановленого законодавством прожиткового мінімуму для сім’ї.

Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом  для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим, ніж 75 відсотків від рівня  забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи із реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

До складу сім’ї, що звертається  за призначенням соціальної допомоги, включаються: чоловік, дружина, рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, що навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації до досягнення 23 років і які не мають власних сімей незалежно від місця проживання, неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами І групи, або інвалідами з дитинства І -ІІ гр. І проживають разом з батьками; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

До складу сім’ї не включаються  особи, які перебувають на повному  державному утриманні.

Для кожної дитини, крім дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10%, а для  кожної дитини, мати якої отримує допомогу одинокої матері, для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами І чи ІІ групи, та для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї - на 20%.

У сукупному доході сім’ї  при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

Державна соціальна допомога малозабезпеченій сім’ї призначається  на шість місяців з місяця звернення.

Державна соціальна допомога не призначається якщо:

- працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-lV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, як в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку);

- з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;

- у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена ciмї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

- у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї (крім; сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І та ІІ групи, та сімей, в яких є діти-інваліди), є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід.

За наявності цих обставин, державна соціальна допомога може бути призначена opганом праці та соціального  захисту населення на підставі рішення  комісії виконавчого комітету міської  ради, за умови що:

- у складі сім'ї є інвалід;

- у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);

- неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного або кількох членів сім'ї, з обов’язковим обстеженням матеріально-побутових умов проживання сім’ї.

Органи соціального  захисту населення для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі і інформацією органів державної податкової адміністрації.

Порядок надання  державної соціальної допомоги

Заява про надання  державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім’ї, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно.

До заяви  про надання державної соціальної допомоги додаються:

- документ, що посвідчує особу;

- довідка про склад сім’ї;

- декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї(заповнюється на підставі довідок про доходи сім'ї за шість місяців, що передують місяцю звернення).

2.2. Державна допомога сім’ям з дітьми

Допомога у  зв’язку з вагітністю та пологами.

Право на допомогу мають вагітні жінки (у тому числі неповнолiтнi), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме:

- жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше, ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;

- жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;

- аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів;

- непрацюючі  жінки.

- жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Призначення допомоги здійснюється на пiдставi:

- заяви (заповнюється на підставі паспорта);

- довідки лікувального закладу встановленого зразка;

- ідентифікаційного коду.

У особових випадках:

- трудової книжки

- довідки лiквiдацiйної комiсiї для жінок, звільнених з роботи у зв’язку з лiквiдацiєю підприємства, установи, органiзацiї;

- довiдки державної служби зайнятості для жiнок, зареєстрованих у державнiй службi зайнятостi як безробiтнi;

- довiдки з мiсця навчання про те, що у період тимчасової непрацездатності нарахування і виплата стипендії провадиться не буде. (Допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами);

- довідки Пенсійного Фонду України про те, що жінка – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності.

Допомога у  зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, та виплачується жінкам за весь період відпустки.

Допомога у  зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Допомога при  народженні дитини.

Допомога при  народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які  постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання.

Допомога при  народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через  дванадцять місяців з дня народження дитини на підставі наданих паспортів або інших документів, що посвідчують особу, ідентифікаційних кодів батьків дитини та документів:

- копії свідоцтва про народження дитини;

- витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народженням дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини, легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

- особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини, або наступних дітей, подають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги;

- копія рішення про встановлення опіки – для опікунів.

Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або копії свідоцтва про смерть та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народження м дитини.

Виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення утримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання  та виховання дитини;

перебування отримувача у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування  дитини на повне державне утримання;

припинення опіки або  звільнення опікуна від його повноважень;

усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

смерті дитини або отримувача допомоги.

Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому  на дату народження дитини.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2010р., надається у сумі, кратній 22 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 45 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 90 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину – 24 місяців, на третю і кожну наступну дитину – 36 місяців рівними частинами.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 8 квітня 2011р., надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу  дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину – 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину – 72 місяців рівними частинами.

Виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки  та піклування чи державного соціального  інспектора.

У разі змін обставин, що привели  до припинення допомоги, виплата поновлюється, коли особа, що здійснює догляд за дитиною, звернулась з письмовою заявою протягом шести місяців з дня припинення.

Контроль за цільовим використанням  допомоги та створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання  дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Право на допомогу має один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, дідусь, бабуся або інший  родич, який фактично здiйснює догляд за дитиною.

Непрацюючим особам та особам – суб’єктам підприємницької  діяльності допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення  за її призначенням, але не раніше ніж  з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.