Страхування від нещасних випадків

При укладенні договорів  добровільного страхування уразі  нещасних випадків ураховують такі чинники: професію та умови роботи застрахованої  особи; вік та стан здоров'я; час і  місце дії договору страхування, географічну територію дії договору страхування, кількість одночасно  застрахованих осіб. Страхова компанія може вимагати при поданні заяви  на страхування інформацію щодо стану  здоров'я застрахованої особи. Страховими випадками за договором добровільного  страхування від нещасних випадків є: тимчасова втрата застрахованою  особою загальної працездатності внаслідок  нещасного випадку; постійна втрата загальної працездатності (встановлення групи інвалідності) внаслідок нещасного  випадку; смерть застрахованої особи  внаслідок нещасного випадку.

Тарифи при страхуванні  у разі нещасних випадків залежать від групи ризику, до якої належить застрахована особа, та виду страхування (повний чи частковий захист). При  укладенні договорів на строк  менше 1 року розмір страхового платежу  та страхової суми визначається з  урахуванням коефіцієнта короткостроковості залежно від строку дії договору страхування. При настанні страхового випадку страхові компанії можуть пропонувати  різні варіанти виплат страхового відшкодування, які обираються страхувальником  при укладенні договору страхування  у разі нещасних випадків: страхова виплата обчислюється як щодобова допомога за кожен день непрацездатності, із вихідними та святковими днями включно; страхова виплата здійснюється за таблицею, що встановлює її розмір; страхова виплата визначається за узгодженістю сторін, що обумовлюється у додаткових умовах при укладенні договору.

При встановленні інвалідності розмір страхового відшкодування становить: за І групу — 100 % страхової суми; за II групу — 75—80 % страхової суми; за III групу — 50 % страхової суми. Для отримання страхового відшкодування  застрахованою особою страховику подаються  відповідні документи: заява про  страхове відшкодування, документ, що засвідчує особу, страховий поліс, а також ті документи, які підтверджують  факт настання певного страхового випадку.

Обов'язковому страхуванню  від нещасних випадків на транспорті підлягають: пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного й електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або  перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані; працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які  безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях. Застрахованими особами  вважаються пасажири з моменту оголошення посадки в транспортний засіб  до моменту завершення поїздки, а  також водії тільки на час обслуговування поїздки.

За договором обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті розмір страхової суми для кожного застрахованого становить 500 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян. Страховий платіж з цього виду страхування утримується  з пасажира транспортною організацією, яка є страховим агентом на міжобласних і міжміських маршрутах  у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 2 % вартості проїзду, на маршрутах приміського  сполучення до 5 % вартості проїзду. У  разі смерті застрахованого внаслідок  нещасного випадку на транспорті страховик виплачує 100 % страхової  суми; при встановленні інвалідності застрахованому внаслідок нещасного  випадку на транспорті виплачують такі розміри відшкодування: за І групу  — 90 % страхової суми; за II групу — 75 % страхової суми; за III групу — 50 % страхової суми. Страхова сума виплачується не пізніше як через 10 діб з дня  одержання всіх необхідних документів відповідно до рівня неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день виплати.

Основні поняття і терміни: страхові послуги громадянам у разі нещасних випадків, загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності, групи  ризику професій, повне страхування  у разі нещасних випадків, часткове страхування у разі нещасних випадків, додаткове страхування у разі нещасних випадків, варіанти страхової  виплати, обов'язкове страхування у  разі нещасних випадків на транспорті.

Контрольні питання

1.Чим страхування у  разі нещасних випадків відрізняється  від довгострокового страхування  життя?

2.Виділіть особливості  договорів страхування у разі  нещасних випадків,

3.Які проблеми та перспективи  розвитку обов'язкового та добровільного  страхування у разі нещасних  випадків в Україні?

4.Розкрийте умови обов'язкового  страхування від нещасних випадків  на транспорті.

5.Поясніть різницю в  укладенні договору страхування  у разі нещасних випадків фізичними  та юридичними особами.

6.На яких умовах виплачується  страхове відшкодування за договором  добровільного страхування у  разі нещасних випадків?

7.Громадянка уклала зі  страховою компанією договір  добровільного страхування у  разі нещасних випадків. Договір  підписано обома сторонами 15 січня  2006 p., а страховий платіж внесено  20 січня 2006 р. З якого моменту  договір страхування від нещасних  випадків набуває чинності?

Тести

1. Страхування у разі  нещасних випадків може бути:

а) колективним;

б) індивідуальним;

в) колективним та індивідуальним;

г) взаємним.

2. Хто може бути страхувальником  колективного добровільного страхування  у разі нещасних випадків?

а) юридичні особи;

б) юридичні та фізичні особи;

в) фізичні особи;

г) родичі.

3. Які категорії населення  не можуть укладати договір 
страхування у разі нещасних випадків?

а) пенсіонери;

б) студенти та учні;

в) громадяни інших країн;

г) інваліди І та непрацюючі інваліди II групи.

4. Страхування у разі  нещасних випадків є:

а) накопичувальним страхуванням, яке передбачає страхову виплату  у разі настання нещасного випадку;

б) ризиковим страхуванням, яке передбачає страхову 
виплату у разі настання нещасного випадку;

в) страхуванням відповідальності, яке передбачає страхову 
виплату у разі настання нещасного випадку;

г) ризиковим страхуванням, за яким страхові премії 
сплачуються після настання страхового випадку.

б. На день укладання договору страхування у разі нещасних випадків вік застрахованого має бути не меншим ______ років, а на день закінчення дії  договору не повинен перевищувати _____ років.

а) 21 та 65 років;

б) 35 та 65 років;

в) 20 та 40 років;

г) 16 та 60 років.

6. Виберіть правильне  твердження:

а) договір страхування  від нещасних випадків набирає 
чинності з 00.00 годин дня, зазначеного як початок дії договору страхування, але не раніше надходження страхового 
відшкодування і закінчується о 24.00 годині дня, зазначеного 
в договорі страхування;

б) договір страхування  у разі нещасних випадків набирає  чинності з 00.00 годин дня, зазначеного  як початок дії 
договору страхування, але не раніше надходження страхової премії, і закінчується о 24.00 годині дня, зазначеного 
в договорі страхування;

в) договір страхування  від нещасних випадків набирає чинності через два дні після сплати всієї суми страхового платежу;

г) договір страхування  від нещасних випадків укладається 
на 3 роки і набирає чинності з 00.00 годин дня, зазначеного 
як початок дії договору страхування.

7. У разі смерті застрахованого  внаслідок нещасного випадку  страхове відшкодування становить:

а) 90 % страхової суми;

б) 100 % страхової суми;

в) 50 % страхової суми;

г) 80 % страхової суми.

8. Транспортна організація  за договорами обов'язкового 
особистого страхування від нещасних випадків на транспорті 
виступає:

а) страховим агентом;

б) страховим брокером;

в) перестраховим брокером;

г) співстраховиком.

9. Розмір страхової суми  для кожного застрахованого за 
договором обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті становить:

а) 300 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян;

б) 600 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян;

в) 1000 гривень;

г) 1500 гривень.

10. У разі одержання  травми, яка призвела до інвалідності  І групи, застрахованому за  договором обов'язкового 
особистого страхування від нещасних випадків на транспорті 
виплачується:

а) 100 % страхової суми;

б) 90 % страхової суми;

в) 75 % страхової суми;

г) 80 % страхової суми.

Література

Вовчак О. Д., Завійська О. /. Страхові послуги: Навч. посіб. — Л.: Компакт - ЛВ, 2005. — С. 91—117.

Говорушко Т.А. Страхові послуги: Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — С. 94—108.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 p. № 2745-ІП /

Залєтов О. М„ Соболєв А. М., Бондар О. В. Страхування від нещасних випадків: Навч. посіб. — К.: Міжнародна агенція "BeeZone", 2003. — 352 с.

Мельников С, Коваленко Н. Министерский страховик // Инвестгазета. — 2006. — № 7. — С. 23.

Постанова Кабінету Міністрів  України "Про затвердження Положення  про обов'язкове особисте страхування  від нещасних випадків на транспорті" № 959 від 14 серпня 1996 р. № 959 /

Романишин В. Над дорогами нашої країни витає смерть... //Україна Business. — 2006. — № 37. _ с, 3.

Статистичний щорічник України  за 2005 рік. — К.: Консультант, 2006. — 575 с.

Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук, ред. С. С. Осадець. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ 2002. — С. 216—230.

 

План

1. Завдання  та принципи страхування від  нещасного випадку та професійних  захворювань на виробництві 
2. Задача 
3. Тести 
Література

1. Завдання та  принципи страхування від нещасного  випадку та професійних захворювань  на виробництві

Страхування від нещасного  випадку є самостійним видом  загальнообов'язкового державного соціального  страхування, за допомогою якого проводять соціальний захист, охорону життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Завданнями страхування  від нещасного випадку є:

— проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих  і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим  випадкам загрози здоров'ю застрахованих, спричинених умовами праці;

— відновлення здоров'я  та працездатності потерпілих на виробництві  від нещасних випадків або професійних  захворювань;

— відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим  і членам їхніх сімей.

Держава гарантує всім застрахованим  громадянам забезпечення прав у страхуванні  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання.

Законодавство про страхування  від нещасного випадку складається  з Основ законодавства України  про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування, Кодексу законів про  працю України, Закону України «Про охорону праці», Закону Україні «Про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»  та інших нормативно-правових актів. Дія Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності»  поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їхніх форм власності  та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою  самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької  діяльності.

Основні принципи страхування  від нещасного випадку:

— паритетність держави, представників  застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного  випадку;

— своєчасне та повне  відшкодування шкоди страховиком;

— обов'язковість страхування  від нещасного випадку осіб, які  працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також  добровільність такого страхування  для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів  підприємницької діяльності;