Страхування від нещасних випадків

 

     Страхування  НВ здійснюється на випадок:

 

1. тимчасової втрати Застрахованою  особою працездатності внаслідок  нещасного випадку;

 

2. стійкої втрати Застрахованою  особою працездатності внаслідок  нещасного випадку;

 

3. ушкодження здоров’я  Застрахованої особи, передбаченого  Таблицею ушкоджень здоров’я  внаслідок нещасного випадку;

 

4. смерті Застрахованої  особи внаслідок нещасного випадку.

 

Договір добровільного страхування  від нещасного випадку укладається  за однією із програм:

 

            П Р О Г Р А М А  1

 

     По Програмі 1 страховими випадками є:

 

1. тимчасова втрата Застрахованою  особою працездатності внаслідок  нещасного випадку;

 

2. стійка втрата Застрахованою  особою працездатності (встановлення  групи інвалідності) внаслідок нещасного  випадку;

 

3. смерть Застрахованої  особи внаслідок нещасного випадку.

 

     У разі смерті (загибелі) Застрахованої особи внаслідок  нещасного випадку, Вигодонабувачу або, якщо Вигодонабувач не був призначений у Договорі страхування або помер, спадкоємцю Застрахованої особи здійснюється страхова виплата у розмірі 100% страхової суми;

 

     У разі встановлення  групи інвалідності Застрахованій  особі внаслідок нещасного випадку,  їй виплачується:

 

І група - 100% страхової суми;

 

II група - 75% страхової суми;

 

III група - 50% страхової  суми.

 

П Р О Г Р А М  А  2

 

     По Програмі 2 страховими випадками є:

 

1. ушкодження здоров’я  Застрахованої особи, передбаченого  Таблицею ушкоджень здоров’я  внаслідок нещасного випадку  та розмірів страхових виплат  по страховим випадкам, внаслідок  нещасного випадку;

 

2. смерті Застрахованої  особи внаслідок нещасного випадку

Розділ 5. СТРАХУВАННЯ ВІД  НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

5.1. Зміст і  структура страхування від нещасних  випадків.

5.2. Обов'язкове  державне страхування від нещасних  випадків.

5.3. Добровільне  страхування від нещасних випадків.

5.4. Страхування  від нещасних випадків пасажирів.

5.1. Зміст і структура  страхування від нещасних випадків

Страхування від нещасних випадків - досить поширений вид  страхування, що має тривалу історію. Це досить простий для розуміння  та доступний за ціною вид страхування.

Нещасний випадок (Accident) - це несподівана непередбачувана подія, що виникла всупереч волі людини, наслідком якої є ушкодження здоров'я або смерть людини.

Смертельними вважаються нещасні випадки, коли постраждалий вмирає на місці події або смерть настала через деякий час, але з причини отриманих у результаті нещасного випадку ушкоджень.

Травмою при нещасних випадках вважають несподівані ушкодження тканини організму людини, порушення функцій опорно-рухової системи тощо.

Нещасним випадком можуть бути аварія, вибух, катастрофа, протиправні  дії, утоплення, удушшя, опіки, обмороження, дорожньо-транспортні аварії та т. ін.

Предметом страхового договору при страхуванні від нещасних випадків є майнові інтереси застрахованої особи, пов'язані з втратами доходу (тимчасовими чи постійними) або додатковими втратами, пов'язаними зі смертю застрахованого у зв'язку з нещасним випадком. Об'єктом страхування є страховий випадок, внаслідок якого настали хвороба, смерть чи увіччя, що спричиняють збитки у зв'язку із затратами на лікування, смертю тощо.

Особливості страхування від нещасних випадків

1. Часто це ризиковий  вид страхування. На відміну  від довгострокового страхування  життя, цей вид страхування  не виконує нагромаджувальної функції.

2. Якщо впродовж дії  договору страхова подія так  і не відбулась, затрати страхувальника  на придбання страхового поліса  є для нього чистими втратами, оскільки не підлягають поверненню.

3. Якщо страхова подія  відбулась, застрахований отримує  виплату страхової суми в повному  чи неповному обсязі, залежно  від складності ушкоджень, отриманих  від нещасного випадку.

Структуру страхування від  нещасних випадків можна представити  за двома критеріальними ознаками:

o за свободою  волевиявлення страхувальника - добровільне  і обов'язкове;

o за кількістю  застрахованих за одним договором  - індивідуальне і групове.

Обов'язкове страхування від нещасних випадків визначається законом, а добровільне - договором між страхувальником та страховиком.

Обов'язкове страхування  можливе за рахунок як держави, так  і підприємств, установ і організацій.

Добровільне страхування  здійснюється за рахунок окремих  фізичних або юридичних осіб (роботодавців).

Індивідуальне страхування здійснюється страхувальником, який є фізичною особою, страхує себе або іншу особу та сплачує страхові премії за свій рахунок. В договорі індивідуального страхування фігурує один застрахований.

Колективне страхування відбувається тоді, коли в одному договорі передбачається багато або декілька застрахованих. Страхувальником за цим видом страхування виступає виключно юридична особа (роботодавець), яка страхує своїх працівників за кошти підприємства чи організації.

Вік застрахованого залежно від правил страхування та договору може коливатись в межах від 1 року до 65-70 років.

Обмеження для категорій осіб щодо здійснення страхування від нещасних випадків

Як правило, українські страховики не страхують нещасних випадків громадян, хворих на епілепсію, психічні захворювання, інвалідів першої групи, наркоманів, алкоголіків.

Для обмеження шахрайства з боку страхувальника в цьому  виді страхування може застосовуватись  часова франшиза (каренція). Вона передбачає відстрочення відповідальності страховика за певним договором чи за окремим ризиком з договору на певний строк¹.

Страхування від нещасних випадків здійснюється і як окремий  вид страхування, і як складова змішаного  страхування життя.

На відміну від страхування  життя, страхування від нещасних випадків може бути територіально обмежене. Наприклад, поліс зі страхування  студентів від нещасного випадку  може обмежуватись територією навчального  закладу, гуртожитку чи студентського  містечка, а страхування найманих працівників підприємства - територією цього підприємства і т. ін.

Метою страхування  від нещасних випадків є забезпечення страхового захисту на випадок втрати здоров'я чи смерті застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Зміст страхового захисту за цим видом страхування полягає у виплаті відповідних грошових відшкодувань, зумовлених страховим випадком, а також зниженням доходів застрахованої особи, зумовленим нещасним випадком.

Розглянемо конкретніше  дві основні форми страхування  від нещасного випадку: обов'язкове та добровільне страхування.

5.2. Обов'язкове державне  страхування від нещасних випадків

Обов'язкове державне страхування  від нещасних випадків запроваджується  законами України. Закон України "Про  внесення змін до Закону України "Про  страхування" (п. 2, 3, 4, 5, 6,13, 17, 19, 21 ст. 7) визначає такі види обов'язкового особистого (особового) страхування від нещасних випадків:

1) особове страхування  медичних і фармацевтичних працівників  (крім тих, які працюють в  установах і організаціях, що  фінансуються з Державного бюджету  України) на випадок інфікування  вірусом імунодефіциту людини  під час виконання ними службових  обов'язків;

2) особове страхування  працівників відомчої (крім тих,  які працюють в установах і  організаціях, що фінансуються з  Державного бюджету України) та  сільської пожежної охорони і  членів добровільних пожежних  дружин (команд);

3) страхування спортсменів  вищих категорій;

4) страхування життя і  здоров'я спеціалістів ветеринарної  медицини;

5) особове страхування  від нещасних випадків на транспорті;

6) страхування працівників  (крім тих, які працюють в  установах і організаціях, що  фінансуються з Державного бюджету  України), які беруть участь у  наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд  за особами, які страждають  на психічні розлади;

7) страхування життя і  здоров'я тимчасового адміністратора  та ліквідатора фінансової установи;

8) страхування медичних  та інших працівників державних  і комунальних закладів охорони  здоров'я та державних наукових  установ (крім тих, які працюють  в установах і організаціях, що  фінансуються з Державного бюджету  України) на випадок захворювання  на інфекційні хвороби, пов'язаного  з виконанням ними професійних  обов'язків в умовах підвищеного  ризику зараження збудниками  інфекційних хвороб;

9) страхування персоналу  ядерних установок, джерел іонізуючого  випромінювання, а також державних  інспекторів з нагляду за ядерною  та радіаційною безпекою безпосередньо  на ядерних установках від  ризику негативного впливу іонізуючого  випромінювання на їхнє здоров'я  за рахунок коштів ліцензіатів.

Окрім того, в Україні  у квітні 2001 р. набрав чинності Закон  України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. Цей Закон визначає єдиного страховика - Фонд соціального  страхування від нещасних випадків.

Дія Закону "Про страхування" не поширюється на державне соціальне  страхування. Об'єктом вивчення страхування  від нещасних випадків у цьому  розділі підручника є ринкові  послуги страховиків, які пропонуються страхувальникам. Обов'язковість перерахованих  видів страхування означає не що інше, як примус із боку держави пред'являти попит на визначені законом страхові послуги страхувальником та зобов'язання страховика задовольняти цей попит. Закон "Про страхування", на відміну від Закону "Про загальнодержавне соціальне страхування", не позбавляє страхувальника права вибирати страховика, який надаватиме йому ці послуги.

Розглянемо стисло обов'язкові види особового страхування.

1. Особове страхування  медичних і фармацевтичних працівників,  що працюють в установах і  організаціях, які не фінансуються  з державного бюджету, здійснюється  для категорій працівників, затверджених  постановою Кабінету Міністрів  України від 16 жовтня 1998 р. №  1642.

Передбачаються такі страхові випадки:

o інфікування працівника  вірусом імунодефіциту людини;

o тимчасова втрата працездатності  внаслідок інфікування під час  виконання професійних обов'язків;

o інвалідність як наслідок  ВІЛ-інфекції, отриманої під час  виконання професійних обов'язків;

o смерть від ВІЛ-інфекції, отриманої під час виконання  професійної діяльності.

За цим видом страхування не встановлюється єдина страхова сума.

Страхові платежі сплачуються один раз на рік за кожного застрахованого в розмірі 1 % неоподатковуваного мінімуму до* ходів громадян (НМДГ)¹.

Страхувальником є підприємство, установа чи організація, де працює застрахована особа.

Страхові суми (виплати), які отримує застрахований за настання страхової події:

1) у разі ВІЛ-інфікування  - 50 НМДГ;

2) у разі тимчасової  непрацездатності - за кожну добу 0,3 НМДГ, але не більше 50 НМДГ за весьперіод тимчасової непрацездатності;

3) у разі встановлення  інвалідності: І групи - 100 НМДГ, II групи - 75 НМДГ, III групи - 50 НМДГ;

4) у разі смерті в  зв'язку з ВІЛ-інфекцією страхова сума сплачується в розмірі заробітної платипомерлого за десять років за останньою посадою, яку він займав.

Для отримання страхової  суми необхідно пред'явити документи, що засвідчують ВІЛ-інфікацію у зв'язку з виконанням професійної діяльності.

2. Обов'язкове страхування  відомчої та сільської пожежної  охорони та добровільних пожежних  дружин (ДПД), що не працюють в  установах і організаціях, які  фінансуються з державного бюджету,  здійснюється за умовами та  в порядку, встановленому положенням, затвердженим постановою Кабінету  Міністрів України від 3 квітня 1995 року № 232.

Передбачаються страхові випадки:

o захворювання, пов'язані  з ліквідацією пожежі або наслідками  аварії;

o поранення (контузія, травма, каліцтво);

o смерть.

Страхувальниками за цим видом страхування є:

o підприємства, установи  та організації, в яких є  відомча пожежна охорона для  страхування працівників відомчої  охорони;